• 14 ЛИПНЯ - КНЯЗЬ ОСКОЛЬД (АСКОЛЬД)

    Народився в 30-х роках ІХ століття, був нащадком роду Києвичів і очолив молоду Київську державу. У 860 році він здійснив похід на Візантію, який завершився невдачею, коли буря знищила руський флот. Після цього Оскольд вирішив прийняти християнство. Він звернувся до Патріарха Фотія і імператора Михаїла III з проханням про хрещення для себе та свого народу. Після цього в Київ були направлені місіонери, і Оскольд прийняв хрещення під іменем Миколай.

    Це стало початком християнізації Київської Русі. Однак після хрещення Оскольда виник спротив з боку язичницької знаті. У 882 році, через змову, князь Оскольд був убитий воєводою Олегом, який захопив владу. Це призвело до відновлення язичництва на Русі, гонінь на християн і руйнування християнських храмів.

    Князь Оскольд був похований з християнськими почестями, і на його могилі збудували церкву Святого Миколая.

    Його мученицька смерть стала початком утвердження християнства в Київській Русі, що дійшло до свого апогею за князя Володимира Великого через більше ніж сто років.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 14 липня.
    ------------
    14 ЛИПНЯ - КНЯЗЬ ОСКОЛЬД (АСКОЛЬД)Народився в 30-х роках ІХ століття, був нащадком роду Києвичів і очолив молоду Київську державу. У 860 році він здійснив похід на Візантію, який завершився невдачею, коли буря знищила руський флот. Після цього Оскольд вирішив прийняти християнство. Він звернувся до Патріарха Фотія і імператора Михаїла III з проханням про хрещення для себе та свого народу. Після цього в Київ були направлені місіонери, і Оскольд прийняв хрещення під іменем Миколай.Це стало початком християнізації Київської Русі. Однак після хрещення Оскольда виник спротив з боку язичницької знаті. У 882 році, через змову, князь Оскольд був убитий воєводою Олегом, який захопив владу. Це призвело до відновлення язичництва на Русі, гонінь на християн і руйнування християнських храмів. Князь Оскольд був похований з християнськими почестями, і на його могилі збудували церкву Святого Миколая.Його мученицька смерть стала початком утвердження християнства в Київській Русі, що дійшло до свого апогею за князя Володимира Великого через більше ніж сто років.З відривного календаря "З вірою в душі" за 14 липня. ------------
    224views
  • 14 ЛИПНЯ - КНЯЗЬ ОСКОЛЬД (АСКОЛЬД)

    Народився в 30-х роках ІХ століття, був нащадком роду Києвичів і очолив молоду Київську державу. У 860 році він здійснив похід на Візантію, який завершився невдачею, коли буря знищила руський флот. Після цього Оскольд вирішив прийняти християнство. Він звернувся до Патріарха Фотія і імператора Михаїла III з проханням про хрещення для себе та свого народу. Після цього в Київ були направлені місіонери, і Оскольд прийняв хрещення під іменем Миколай.

    Це стало початком християнізації Київської Русі. Однак після хрещення Оскольда виник спротив з боку язичницької знаті. У 882 році, через змову, князь Оскольд був убитий воєводою Олегом, який захопив владу. Це призвело до відновлення язичництва на Русі, гонінь на християн і руйнування християнських храмів.

    Князь Оскольд був похований з християнськими почестями, і на його могилі збудували церкву Святого Миколая.

    Його мученицька смерть стала початком утвердження християнства в Київській Русі, що дійшло до свого апогею за князя Володимира Великого через більше ніж сто років.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 14 липня.
    ------------
    14 ЛИПНЯ - КНЯЗЬ ОСКОЛЬД (АСКОЛЬД) Народився в 30-х роках ІХ століття, був нащадком роду Києвичів і очолив молоду Київську державу. У 860 році він здійснив похід на Візантію, який завершився невдачею, коли буря знищила руський флот. Після цього Оскольд вирішив прийняти християнство. Він звернувся до Патріарха Фотія і імператора Михаїла III з проханням про хрещення для себе та свого народу. Після цього в Київ були направлені місіонери, і Оскольд прийняв хрещення під іменем Миколай. Це стало початком християнізації Київської Русі. Однак після хрещення Оскольда виник спротив з боку язичницької знаті. У 882 році, через змову, князь Оскольд був убитий воєводою Олегом, який захопив владу. Це призвело до відновлення язичництва на Русі, гонінь на християн і руйнування християнських храмів. Князь Оскольд був похований з християнськими почестями, і на його могилі збудували церкву Святого Миколая. Його мученицька смерть стала початком утвердження християнства в Київській Русі, що дійшло до свого апогею за князя Володимира Великого через більше ніж сто років. З відривного календаря "З вірою в душі" за 14 липня. ------------
    220views
  • ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩЕЙ СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ ЧУДОТВОРЦЯ З МИР ЛІКІЙСЬКИХ ДО МІСТА БАР

    Святитель Миколай, один із найшанованіших християнських святих, зазнав спроб знищення мощей у ХІ столітті через напади мусульман на територію Грецької імперії. Турки розоряли Міри Лікійські, де знаходилася гробниця святого. Побоюючись її осквернення, жителі італійського міста Бар вирішили врятувати святиню.

    У 1087 році барські купці, випередивши венеціанців, прибули до Мір. Вони домовилися з ченцями, але, коли ті відмовилися співпрацювати, силоміць відкрили гробницю. Саркофаг був наповнений запашним миром, і мощі перенесли на корабель. Незважаючи на спроби місцевих жителів завадити, святиню вивезли.

    21 травня мощі прибули до Бару, а наступного дня урочисто були перенесені до церкви святого Стефана. Ця подія супроводжувалася численними чудотворними зціленнями. Через рік на честь святителя Миколая побудували нову церкву, освячену папою Урбаном II. Ha Русі свято перенесення мощей було запроваджено за митрополита Іоана ІІ.

    Святий Миколай особливо шанувався як заступник убогих, хворих і подорожуючих. Його образ став символом віри, допомоги та благодаті для українського народу, який з покоління в покоління передавав глибоку шану до Чудотворця.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 9 травня.
    ------------
    ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩЕЙ СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ ЧУДОТВОРЦЯ З МИР ЛІКІЙСЬКИХ ДО МІСТА БАР Святитель Миколай, один із найшанованіших християнських святих, зазнав спроб знищення мощей у ХІ столітті через напади мусульман на територію Грецької імперії. Турки розоряли Міри Лікійські, де знаходилася гробниця святого. Побоюючись її осквернення, жителі італійського міста Бар вирішили врятувати святиню. У 1087 році барські купці, випередивши венеціанців, прибули до Мір. Вони домовилися з ченцями, але, коли ті відмовилися співпрацювати, силоміць відкрили гробницю. Саркофаг був наповнений запашним миром, і мощі перенесли на корабель. Незважаючи на спроби місцевих жителів завадити, святиню вивезли. 21 травня мощі прибули до Бару, а наступного дня урочисто були перенесені до церкви святого Стефана. Ця подія супроводжувалася численними чудотворними зціленнями. Через рік на честь святителя Миколая побудували нову церкву, освячену папою Урбаном II. Ha Русі свято перенесення мощей було запроваджено за митрополита Іоана ІІ. Святий Миколай особливо шанувався як заступник убогих, хворих і подорожуючих. Його образ став символом віри, допомоги та благодаті для українського народу, який з покоління в покоління передавав глибоку шану до Чудотворця. З відривного календаря "З вірою в душі" за 9 травня. ------------
    533views
  • ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩЕЙ СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ ЧУДОТВОРЦЯ З МИР ЛІКІЙСЬКИХ ДО МІСТА БАР

    Святитель Миколай, один із найшанованіших християнських святих, зазнав спроб знищення мощей у ХІ столітті через напади мусульман на територію Грецької імперії. Турки розоряли Міри Лікійські, де знаходилася гробниця святого. Побоюючись її осквернення, жителі італійського міста Бар вирішили врятувати святиню.

    У 1087 році барські купці, випередивши венеціанців, прибули до Мір. Вони домовилися з ченцями, але, коли ті відмовилися співпрацювати, силоміць відкрили гробницю. Саркофаг був наповнений запашним миром, і мощі перенесли на корабель. Незважаючи на спроби місцевих жителів завадити, святиню вивезли.

    21 травня мощі прибули до Бару, а наступного дня урочисто були перенесені до церкви святого Стефана. Ця подія супроводжувалася численними чудотворними зціленнями. Через рік на честь святителя Миколая побудували нову церкву, освячену папою Урбаном II. Ha Русі свято перенесення мощей було запроваджено за митрополита Іоана ІІ.

    Святий Миколай особливо шанувався як заступник убогих, хворих і подорожуючих. Його образ став символом віри, допомоги та благодаті для українського народу, який з покоління в покоління передавав глибоку шану до Чудотворця.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 9 травня.
    ------------
    ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩЕЙ СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ ЧУДОТВОРЦЯ З МИР ЛІКІЙСЬКИХ ДО МІСТА БАР Святитель Миколай, один із найшанованіших християнських святих, зазнав спроб знищення мощей у ХІ столітті через напади мусульман на територію Грецької імперії. Турки розоряли Міри Лікійські, де знаходилася гробниця святого. Побоюючись її осквернення, жителі італійського міста Бар вирішили врятувати святиню. У 1087 році барські купці, випередивши венеціанців, прибули до Мір. Вони домовилися з ченцями, але, коли ті відмовилися співпрацювати, силоміць відкрили гробницю. Саркофаг був наповнений запашним миром, і мощі перенесли на корабель. Незважаючи на спроби місцевих жителів завадити, святиню вивезли. 21 травня мощі прибули до Бару, а наступного дня урочисто були перенесені до церкви святого Стефана. Ця подія супроводжувалася численними чудотворними зціленнями. Через рік на честь святителя Миколая побудували нову церкву, освячену папою Урбаном II. Ha Русі свято перенесення мощей було запроваджено за митрополита Іоана ІІ. Святий Миколай особливо шанувався як заступник убогих, хворих і подорожуючих. Його образ став символом віри, допомоги та благодаті для українського народу, який з покоління в покоління передавав глибоку шану до Чудотворця. З відривного календаря "З вірою в душі" за 9 травня. ------------
    535views
  • У НІЧ, КОЛИ ЧЕКАЄМ МИКОЛАЯ

    У ніч, коли чекаєм Миколая,
    Ординець клятий знов до нас летить,
    Летить їх з оркостану ціла зграя,
    Й ніяке лихо нечисть не приспить.

    Несе з собою ворог не дарунки,
    І не вітати ідол так спішить.
    Благаємо від нього порятунку,
    Бо має намір – свічі нам гаси́ть.

    Летить цей мотлох, рветься із болота,
    Заряди смертоносні нам несе,
    Вбивати нас намірена сволота,
    У намірі у вбивці – знищить все.

    У ніч, коли чекаєм Миколая,
    Який на санях спу́ститься з гори,
    Та перед ним бляшанок ціла зграя,
    Що цілиться в будинки і двори.

    Кишать над нами гучно ті бляшанки,
    А Миколая кроки хочем чуть,
    Та в ідола такі от забаганки,
    Які нам смерть і горе лиш несуть.

    Та ми усі чекаєм на Святого,
    Який до нас з дитинства приходив,
    Бо ми не йшли в домівку ні до кого,
    А й в Україні кожен в МИРІ жив.

    05.12.2024 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2024
    ID: 1027968
    У НІЧ, КОЛИ ЧЕКАЄМ МИКОЛАЯ У ніч, коли чекаєм Миколая, Ординець клятий знов до нас летить, Летить їх з оркостану ціла зграя, Й ніяке лихо нечисть не приспить. Несе з собою ворог не дарунки, І не вітати ідол так спішить. Благаємо від нього порятунку, Бо має намір – свічі нам гаси́ть. Летить цей мотлох, рветься із болота, Заряди смертоносні нам несе, Вбивати нас намірена сволота, У намірі у вбивці – знищить все. У ніч, коли чекаєм Миколая, Який на санях спу́ститься з гори, Та перед ним бляшанок ціла зграя, Що цілиться в будинки і двори. Кишать над нами гучно ті бляшанки, А Миколая кроки хочем чуть, Та в ідола такі от забаганки, Які нам смерть і горе лиш несуть. Та ми усі чекаєм на Святого, Який до нас з дитинства приходив, Бо ми не йшли в домівку ні до кого, А й в Україні кожен в МИРІ жив. 05.12.2024 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2024 ID: 1027968
    514views
  • МИР І ПЕРЕМОГУ У ДАРУНОК

    В дитинство намагаємось пірнути
    Й чекати Миколая, як колись,
    І під подушку вранці загляну́ти.
    Щоб Миколай прийти не забаривсь.

    Пакунок з-під подушечки дістати,
    А в ньому щоб смаколики були́.
    Святому ми листа брали́сь писати,
    Зазделегідь робить це почали́.

    Але чому́сь останніх кілька ро́ків
    В листі до Миколая інший зміст,
    Чекаємо його нечутних кроків
    Та й молимо про МИР для сіл і міст.

    Хоч подарунок також ми чекаєм,
    Та МИР і ПЕРЕМОГА – перш за все,
    Про це в молитва́х ми його благаєм
    Й надіємось, що це нам принесе́.

    І ПЕРЕМОГА буде найсолодша,
    Від радості в нас сльо́зи потечуть,
    Вона в пакунку буде найдорожча,
    Тоді її Святою наречуть.

    То ж мріймо про дарунки від Святого,
    Пишім листа, хто ще не написав,
    Й здоров’я хай несе усім міцного,
    Й щоб ПЕРЕМОГУ кожен дочекав!

    05.12.2024 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
    ID: 1027972

    МИР І ПЕРЕМОГУ У ДАРУНОК В дитинство намагаємось пірнути Й чекати Миколая, як колись, І під подушку вранці загляну́ти. Щоб Миколай прийти не забаривсь. Пакунок з-під подушечки дістати, А в ньому щоб смаколики були́. Святому ми листа брали́сь писати, Зазделегідь робить це почали́. Але чому́сь останніх кілька ро́ків В листі до Миколая інший зміст, Чекаємо його нечутних кроків Та й молимо про МИР для сіл і міст. Хоч подарунок також ми чекаєм, Та МИР і ПЕРЕМОГА – перш за все, Про це в молитва́х ми його благаєм Й надіємось, що це нам принесе́. І ПЕРЕМОГА буде найсолодша, Від радості в нас сльо́зи потечуть, Вона в пакунку буде найдорожча, Тоді її Святою наречуть. То ж мріймо про дарунки від Святого, Пишім листа, хто ще не написав, Й здоров’я хай несе усім міцного, Й щоб ПЕРЕМОГУ кожен дочекав! 05.12.2024 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024 ID: 1027972
    523views
  • ВИШГОРОДСЬКА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ

    Одна з найшанованіших православних святинь. За переказами, її написав євангеліст Лука у І столітті. Проте дослідники датують її створення кінцем ХІ - початком XII століття, припускаючи, що вона була привезена з Константинополя. Ікона перебувала у Вишгородському Дівочому монастирі, звідки в 1155 році її викрав володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський і перевіз до Володимира-на-Клязмі. З того часу її стали називати Володимирською іконою Божої Матері.

    У 1237 році монголо-татари зруйнували Володимир, викравши оклад ікони. У 1395 році її перенесли до Успенського собору в Москві, а з 1480-го року вона остаточно за-лишилась там. Після революції 1917 року іко-на потрапила до Державного історичного музею, а нині зберігається в храмі-музеї Святителя Миколая у Третьяковській галереї.

    Святиня написана на липовій дошці (78×55 см). Під час реставрації 1918 року було виявлено численні перемалювання, недоторканими залишилися лише лики Богородиці та Христа.

    У Вишгороді, в Церкві святих Бориса і Гліба, знаходиться точна копія ікони.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 15 квітня.
    -----------
    ВИШГОРОДСЬКА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ Одна з найшанованіших православних святинь. За переказами, її написав євангеліст Лука у І столітті. Проте дослідники датують її створення кінцем ХІ - початком XII століття, припускаючи, що вона була привезена з Константинополя. Ікона перебувала у Вишгородському Дівочому монастирі, звідки в 1155 році її викрав володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський і перевіз до Володимира-на-Клязмі. З того часу її стали називати Володимирською іконою Божої Матері. У 1237 році монголо-татари зруйнували Володимир, викравши оклад ікони. У 1395 році її перенесли до Успенського собору в Москві, а з 1480-го року вона остаточно за-лишилась там. Після революції 1917 року іко-на потрапила до Державного історичного музею, а нині зберігається в храмі-музеї Святителя Миколая у Третьяковській галереї. Святиня написана на липовій дошці (78×55 см). Під час реставрації 1918 року було виявлено численні перемалювання, недоторканими залишилися лише лики Богородиці та Христа. У Вишгороді, в Церкві святих Бориса і Гліба, знаходиться точна копія ікони. З відривного календаря "З вірою в душі" за 15 квітня. -----------
    266views
  • ВИШГОРОДСЬКА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ

    Одна з найшанованіших православних святинь. За переказами, її написав євангеліст Лука у І столітті. Проте дослідники датують її створення кінцем ХІ - початком XII століття, припускаючи, що вона була привезена з Константинополя. Ікона перебувала у Вишгородському Дівочому монастирі, звідки в 1155 році її викрав володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський і перевіз до Володимира-на-Клязмі. З того часу її стали називати Володимирською іконою Божої Матері.

    У 1237 році монголо-татари зруйнували Володимир, викравши оклад ікони. У 1395 році її перенесли до Успенського собору в Москві, а з 1480-го року вона остаточно за-лишилась там. Після революції 1917 року іко-на потрапила до Державного історичного музею, а нині зберігається в храмі-музеї Святителя Миколая у Третьяковській галереї.

    Святиня написана на липовій дошці (78×55 см). Під час реставрації 1918 року було виявлено численні перемалювання, недоторканими залишилися лише лики Богородиці та Христа.

    У Вишгороді, в Церкві святих Бориса і Гліба, знаходиться точна копія ікони.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 15 квітня.
    -----------
    ВИШГОРОДСЬКА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ Одна з найшанованіших православних святинь. За переказами, її написав євангеліст Лука у І столітті. Проте дослідники датують її створення кінцем ХІ - початком XII століття, припускаючи, що вона була привезена з Константинополя. Ікона перебувала у Вишгородському Дівочому монастирі, звідки в 1155 році її викрав володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський і перевіз до Володимира-на-Клязмі. З того часу її стали називати Володимирською іконою Божої Матері. У 1237 році монголо-татари зруйнували Володимир, викравши оклад ікони. У 1395 році її перенесли до Успенського собору в Москві, а з 1480-го року вона остаточно за-лишилась там. Після революції 1917 року іко-на потрапила до Державного історичного музею, а нині зберігається в храмі-музеї Святителя Миколая у Третьяковській галереї. Святиня написана на липовій дошці (78×55 см). Під час реставрації 1918 року було виявлено численні перемалювання, недоторканими залишилися лише лики Богородиці та Христа. У Вишгороді, в Церкві святих Бориса і Гліба, знаходиться точна копія ікони. З відривного календаря "З вірою в душі" за 15 квітня. -----------
    247views
  • 🤯🩻Львівські хірурги врятували дворічну дівчинку, яка три місяці прожила з батарейкою у стравоході.

    Дитина не могла нормально ковтати, їй ставили різні діагнози – від запальних процесів до глистів.

    Лише наполегливість батьків і рентген показали правду: у стравоході застрягла літієва батарейка діаметром 2,5 см. 🔋

    Її видалили у Лікарні Святого Миколая. Зараз дівчинка стабільна, але їсть лише подрібнену їжу.
    Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    #кримінал #корупція
    🤯🩻Львівські хірурги врятували дворічну дівчинку, яка три місяці прожила з батарейкою у стравоході. Дитина не могла нормально ковтати, їй ставили різні діагнози – від запальних процесів до глистів. Лише наполегливість батьків і рентген показали правду: у стравоході застрягла літієва батарейка діаметром 2,5 см. 🔋 Її видалили у Лікарні Святого Миколая. Зараз дівчинка стабільна, але їсть лише подрібнену їжу. Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал #корупція
    416views
  • 🕯️🇺🇦 «На щиті»: на Київщині прощатимуться з колишнім чемпіоном світу з кікбоксингу Миколою Літовченком

    5 лютого 2026 року на Лиманському напрямку загинув оператор БпЛА Микола Літовченко з позивним «Повар». Захисникові було лише 28 років.

    Микола народився у Сіверськодонецьку, з дитинства займався спортом. У 16 років став дворазовим чемпіоном світу з кікбоксингу WPKA серед юніорів та отримав звання майстра спорту.

    Три роки тому разом із родиною переїхав до Ірпеня, а у 2025-му став до лав ЗСУ. Служив в 81-й окремій аеромобільній Слобожанській бригаді ДШВ як оператор безпілотників.

    У Миколи залишилися дружина Наталія, батьки та молодший брат.

    Прощання відбудеться 17 лютого о 10:30 в Ірпені у храмі Святителя Миколая (вул. Садова, 59).

    Світла пам’ять Герою. 🇺🇦
    #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🕯️🇺🇦 «На щиті»: на Київщині прощатимуться з колишнім чемпіоном світу з кікбоксингу Миколою Літовченком 5 лютого 2026 року на Лиманському напрямку загинув оператор БпЛА Микола Літовченко з позивним «Повар». Захисникові було лише 28 років. Микола народився у Сіверськодонецьку, з дитинства займався спортом. У 16 років став дворазовим чемпіоном світу з кікбоксингу WPKA серед юніорів та отримав звання майстра спорту. Три роки тому разом із родиною переїхав до Ірпеня, а у 2025-му став до лав ЗСУ. Служив в 81-й окремій аеромобільній Слобожанській бригаді ДШВ як оператор безпілотників. У Миколи залишилися дружина Наталія, батьки та молодший брат. Прощання відбудеться 17 лютого о 10:30 в Ірпені у храмі Святителя Миколая (вул. Садова, 59). Світла пам’ять Герою. 🇺🇦 #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    343views
More Results