#дати 11 березня щороку відзначається як Європейський день пам’яті жертв тероризму (European Remembrance Day for Victims of Terrorism). Ця дата була офіційно встановлена Європейським Парламентом та Радою ЄС у 2004 році безпосередньо після серії терористичних атак у Мадриді того ж дня. У резолюції Європарламенту від 11 березня 2004 року запропоновано обрати саме 11 березня як день вшанування пам’яті всіх жертв тероризму в Європі та світі, а також солідарності з постраждалими та їхніми родинами. Теракт у Мадриді 11 березня 2004 року став приводом для започаткування свята: вранці в чотирьох приміських електропоїздах на станціях Аточа, Ель-Посо-дель-Тіо-Раймундо, Санта-Еухенія та біля вулиці Тельєс у Мадриді пролунали 10 потужних вибухів. Загинуло 191 людина (включаючи двох громадян України), понад 2000 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Атаки здійснили ісламістські терористи, пов'язані з «Аль-Каїдою», як помста за участь Іспанії у війні в Іраку. Це був один з наймасштабніших терактів в історії Європи після Другої світової війни. З того часу 11 березня став щорічним днем пам’яті не лише мадридських жертв, а й усіх, хто постраждав від тероризму в ЄС та за його межами: від атак у Лондоні (2005), Норвегії (2011), Парижі (2015), Брюсселі (2016), Ніцці (2016), Барселоні (2017) та багатьох інших. За даними ЄС, з 2004 року в Європі від тероризму загинуло близько 700 людей, тисячі поранені або втратили близьких. У цей день проводяться: офіційні церемонії в Брюсселі (за участю Єврокомісії, Європарламенту, часто з комісаром з внутрішніх справ), заходи в Мадриді (у парку Ретіро біля «Лісу пам’яті»), меморіальні події в країнах-членах ЄС: хвилини мовчання, запалення свічок, покладання квітів, концерти, виставки, освітні заходи про протидію радикалізації, підтримку жертв та сім’ям, заклики до солідарності, боротьби з екстремізмом та захисту прав людини. У 2026 році подія відбувається в Брюсселі (співорганізація з Бельгією) і присвячена 10-річчю терактів у Брюсселі 22 березня 2016 року (32 загиблих). День підкреслює, що тероризм — спільна загроза, а пам’ять про жертв — ключ до єдності та запобігання новим актам насильства. В Україні цей день також відзначають громадські організації, правозахисники та політики, нагадуючи про жертви російського терору (включаючи обстріли цивільних об’єктів, що класифікуються як тероризм).

#історія #постаті Тарас Бульба-Боровець: Отаман, який не грав за чужими правилами. Якщо ви вважаєте, що УПА створили лише у 1942 році за рішенням ОУН(Б), то історія Тараса Бульби-Боровця змусить вас переглянути ці погляди. Сьогодні ми згадуємо людину, яка підняла прапор збройної боротьби за українську державність ще тоді, коли великі гравці Другої світової лише розставляли фігури на шахівниці. ⚔️🛡️ 1. Поліська Січ: Держава в лісах Народившись на Волині, Боровець із юнацтва був загартований у політичних баталіях (і навіть встиг побувати у польському концтаборі Береза Картузька). Коли у 1941 році німецько-радянська війна розірвала кордони, він не чекав наказів. Створена ним «Поліська Січ» стала унікальним явищем: на величезних територіях Полісся він фактично ліквідував радянську адміністрацію, не допустивши при цьому німецької. Це була справжня партизанська республіка, де діяли українські закони, а отаман Бульба був її визнаним лідером. 🌲🐎 2. Перша УПА та конфлікт з ОУН Саме Боровець першим використав назву Українська Повстанська Армія. Його концепція була чіткою: армія підпорядковується Уряду УНР у вигнанні, а не окремій партії. Це призвело до жорсткого ідеологічного клінчу з ОУН Степана Бандери. Бульба-Боровець був прихильником демократичного устрою майбутньої України та виступав проти партійного диктату. Ця суперечка згодом призвела до трагічного протистояння всередині визвольного руху, але вона ж підкреслює його відданість ідеї широкого національного фронту. 📜⚖️ 3. Проти двох диктатур одночасно Боровець був одним із перших, хто зрозумів: для України і гітлер, і сталін — це два обличчя одного й того самого зла. Коли німці почали вимагати від «Поліської Січі» каральних акцій проти цивільного населення або євреїв, отаман відповів категоричною відмовою і розпустив армію, щоб знову піти у підпілля, але вже проти нацистів. Його відомий лист до німецької адміністрації — це взірець дипломатичної зухвалості та національної гідності. 🛡️🚫 4. Концтабір Заксенгаузен та еміграція За свою непокірність Боровець опинився у тому самому «бункері Целленбау» концтабору Заксенгаузен, де сидів і Степан Бандера. Після війни, опинившись в еміграції в Канаді, він не полишив громадської діяльності, видаючи часописи та пишучи мемуари «Армія без держави». Його життя — це приклад того, що навіть у найтемніші часи можна зберігати вірність присязі та здоровому глузду, не піддаючись на радикальний екстремізм. 🇨🇦📖 Тарас Бульба-Боровець залишається для нас символом «третього шляху» української історії — шляху демократичного, волелюбного та безкомпромісного щодо будь-яких імперських зазіхань, чи то з заходу, чи то зі сходу. Поки в росії намагаються зобразити українських повстанців однобоко, постать Боровця руйнує ці міфи своєю складністю та чесністю. ⚔️🇺🇦

Москалів попереджають: якщо Telegram визнають екстремістським, то всі види оплати криміналізують. Купили Premium — стаття, замовили рекламу — стаття. Користувачі все одно продовжать користуватися сервісом, але частина з них при поповненні рахунку для покупки преміум-акаунта або використанні ботів може автоматично стати співучасниками екстремізму. Адже платежі на користь Telegram стануть незаконними, а значить, ті, хто їх здійснить, будуть визнані співучасниками екстремізму,  — експерти. https://t.me/Ukraineaboveallelse

#історія #постаті Теодор Гойс: Людина, яка повернула Німеччині людське обличчя 🇩🇪🏛️ 31 січня 1884 року народився Теодор Гойс — перший федеральний президент ФРН, інтелектуал та політик, якому випала чи не найскладніша місія в історії XX століття: переконати світ, що Німеччина може бути демократичною після жахів нацизму. 🤝🌱 Демократ у часи диктатур Гойс був лібералом старої школи. У часи Веймарської республіки він активно виступав проти екстремізму, а після приходу Гітлера до влади його книги спалювали на вогнищах, а йому самому заборонили займатися журналістикою. На відміну від багатьох, він не виїхав із країни, обравши шлях «внутрішньої еміграції». 🚫🔥 Архітектор нової держави У 1949 році, коли на уламках Третього Рейху постала Федеративна Республіка Німеччина, саме Гойса обрали її першим президентом. Він став ідеальним кандидатом: людина з бездоганною репутацією, яка не була заплямована співпрацею з режимом. Символ примирення: Його головним завданням було відновити довіру міжнародної спільноти до німців. Він робив це не через пафосні промови, а через щирий інтелектуальний діалог. 🌍🗣️ «Тато Гойс»: Так його лагідно називали німці за простоту в спілкуванні, дотепність та відсутність дистанції між владою і народом. 👨‍💼👴 Поза політикою Теодор Гойс був блискучим есеїстом та істориком літератури. Він вважав, що політика без культури — це шлях до тиранії. Навіть на посаді президента він продовжував писати, переконаний, що слово є потужнішою зброєю, ніж будь-яка доктрина. ✍️📚 Урок для майбутнього Його президентство (1949–1959) заклало фундамент тієї Німеччини, яку ми знаємо сьогодні — стабільної, правової та гуманістичної. Гойс довів, що після найглибшого падіння нація може знайти сили для морального відродження, якщо на її чолі стоїть людина з совістю. 🏛️✨

🇻🇪Венесуела оголошує масштабну амністію: кого не випустять із в’язниць Виконувачка обов’язків президента Венесуели Делсі Родрігес представила проєкт закону про загальну амністію, який охоплює період з 1999 року і до сьогодні. За словами Родрігес, майбутній закон має допомогти "залікувати рани", завдані роками політичного протистояння, насильства та екстремізму, а також сприяти відновленню справедливості та суспільного миру у Венесуелі. Водночас амністія не поширюватиметься на осіб, засуджених за вбивства, наркоторгівлю, корупційні злочини та тяжкі порушення прав людини #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

19-річний сирота із Запорізької області отримав тюремний строк за коментарі в соцмережі by Олена Ахінько 18/01/2026 19-летний сирота из Запорожской области получил тюремный срок за комментарии в соцсети Жителя окупованого села визнали винним у закликах до тероризму та екстремізму Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив 19-річного жителя окупованої Запорізької області Віталія Трофимчука до 5 років та 6 місяців колонії загального режиму, пише «Медиазона». Його визнали винним у закликах до тероризму та екстремізму через коментарі в телеграмі. У судовому процесі юнак брав участь по відеоконференцзв’язку з СІЗО в Донецьку. У справі Трофимчука два епізоди. У жовтні 2024 року в телеграм-каналі «Енергодар сьогодні» з’явився пост українською мовою: «Перший пункт “Плану перемоги” – Україна в НАТО – Зеленський». Адміністратори запропонували підписникам поміркувати, яким може бути другий пункт. У відповідь Трофимчук написав: «Спалити або підірвати всю Росію». У обговоренні, що зав’язалося під постом, він написав: «Поки буде Росія, буде і війна, а плешиве чмо Путя буде говорити, що на те є причина», «Я три роки живу під окупацією і бачу, як і що русня робить». Силовики визнали ці висловлювання закликами до тероризму. Окремий епізод справи пов’язаний з коментарем «Розстріляти» під фотографією підлітків з російським прапором в чаті з кількома десятками учасників – це також визнали закликом до екстремізму. У суді Трофимчук заявив, що писав коментарі на емоціях і не замислювався про можливі наслідки. Він пояснив свій стан тим, що протягом тривалого часу бачив відео з вбивствами полонених і ударами по мирних містах. Віталій Трофимчук рано втратив батьків, жив з бабусею і дядьком в селі Велика Білозерка Запорізької області і отримував пенсію по інвалідності.

Мешканців Валдаю, які заявили, що не чули жодних дронів у ніч, про яку розповів Владімір Путін, почали притягати до відповідальності за дискредитацію… президентського слуху. 👂🚁🇷🇺 Як повідомляють наші джерела, силовики дійшли висновку: якщо президент почув дрони, а громадяни — ні, то хтось із них явно підриває державні основи 🏛️💥. І це, звісно, не президент ❌👑. За новою правовою логікою, відсутність звуку тепер прирівнюється до поширення фейків 🔇➡️📰. «Громадянин не просто нічого не чув, — пояснив співробітник, близький до розслідування, — він сумнівається в органах чуття верховного головнокомандувача. А це вже екстремізм» ⚖️🚓. Окремим пунктом у протоколах фігурує «підрив акустичного суверенітету» 🔊🛡️. Порушникам загрожує примусове прослуховування виступів президента в навушниках на повній гучності 🎧📢 до моменту, поки вони «чітко не почують усе, що треба» 👂📈. Підпишись на ТГ ХУЙЛО. https://t.me/Ukraineaboveallelse

#історія #дати #особистості 18 листопада 1939 року в Оттаві, Канада, народилася Маргарет Елеанор Етвуд — одна з найвпливовіших сучасних письменниць, поетес, літературних критиків та активних громадських діячок, чия творчість стала визначальною для жанрів дистопії та феміністичної літератури. Творчий Шлях та Визнання 🏆 Етвуд розпочала свою кар'єру в 1960-х роках, швидко здобувши визнання завдяки своєму гострому соціальному та психологічному аналізу. Її проза та поезія часто досліджують теми ідентичності, статі, влади та взаємин людини з природою. Проте світову славу їй приніс роман «Оповідь служниці» (The Handmaid's Tale), опублікований у 1985 році. Цей антиутопічний твір, дія якого відбувається у тоталітарній державі Ґілеад, де жінки позбавлені прав і зведені до репродуктивних функцій, став ключовим текстом феміністичного руху та символом боротьби за жіночі права. Актуальність роману, що демонструє, як легко можуть бути втрачені демократичні свободи, лише зростала з роками. Основні Досягнення та Вплив 🥇 Маргарет Етвуд є володаркою численних літературних премій, зокрема Букерівської премії, яку вона отримувала двічі: * У 2000 році за роман «Сліпий вбивця» (The Blind Assassin). * У 2019 році за роман «Заповіти» (The Testaments) — продовження «Оповіді служниці» (премію розділила з Бернардін Еварісто). Етвуд відома своїм унікальним стилем: її роботи поєднують іронію, фантастику, соціальний реалізм та глибоку філософію. Вона не просто створює альтернативні світи, а використовує фантастичні елементи для критики сучасних соціальних та політичних тенденцій, підкреслюючи тендітність демократії та небезпеку екстремізму. Завдяки своїй творчості, Маргарет Етвуд залишається одним із найвпливовіших голосів сучасної літератури, постійно закликаючи читачів до критичного мислення щодо майбутнього людства

Трамп відкрито пригрозив Нігерії через «дозвіл вбивати християн» Він доручив Пентагону підготуватися та написав: «Якщо ми атакуємо, це буде швидко, жорстоко та легко». Президент США також додав Нігерію до списку «країн особливої уваги» щодо релігійних переслідувань — крок, що відкриває шлях до санкцій; нігерійська влада пообіцяла продовжувати боротьбу з екстремізмом. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

⚡ росія офіційно легалізувала фільтраційні тюрми для українців — тепер ними керуватиме ФСБ Держдума рф у третьому читанні ухвалила закон, який дозволяє Федеральній службі безпеки створювати та керувати власними слідчими ізоляторами — зокрема для утримання під вартою українців, яких російська влада вважає «неблагонадійними». Документ нібито спрямований на «підвищення ефективності» роботи ФСБ у справах, що стосуються державної безпеки: держзради, шпигунства, тероризму, екстремізму чи «співпраці з недружніми державами». Проте правозахисники та експерти вбачають у ньому легалізацію фільтраційних таборів і катівень, які вже працюють на тимчасово окупованих територіях України та в прикордонних регіонах рф. ФСБ отримає власні СІЗО Закон створює паралельну систему ізоляторів, підконтрольних не Федеральній службі виконання покарань (ФСВП), а безпосередньо ФСБ. Ці установи отримають право не лише затримувати і тримати під вартою, а й конвоювати, «лікувати», а також виносити офіційні попередження. Там можуть утримувати й засуджених — тобто йдеться не лише про досудове слідство, а й про повноцінне відбування покарання. ФСБ — новий гравець у питаннях біженців Особливо тривожна поправка стосується змін до закону «Про біженців». Відтепер ФСБ має повноваження вирішувати долю іноземців, у тому числі українців, які потрапили до рф — як тих, хто був примусово депортований із ТОТ, так і військовополонених. Відтепер депортація, переміщення та утримання «нелояльних» осіб також перебувають у сфері відповідальності ФСБ. За оцінками правозахисників, прийнятий закон дозволяє ФСБ офіційно керувати розгалуженою системою фільтраційних таборів, про існування якої повідомляли дослідники та українці, які пройшли через полон. Умови в цих закладах численні свідки та правозахисні організації називають пекельними: повна ізоляція, відсутність правового статусу, катування, психологічний і фізичний тиск. Таким чином, російська влада перетворює тіньову репресивну систему на офіційний інструмент державної політики. І, найімовірніше, ця система буде застосовуватись передусім до українців на ТОТ, біженців і військовополонених.