В Україні є місце, яке називається Українським Єрусалимом. Багато українців навіть не здогадуються, що так перлина знаходиться на Тернопільщині.

ПРЕПОДОБНА ЄФРОСИНІЯ ПОЛОЦЬКА

Дочка князя Георгія Всеславича. Від дитинства вона мала велику любов до молитви та книжної науки. Відмовившись від одруження, вона прийняла постриг у монастирі під іменем Єфросинія. З благословення Полоцького єпископа Іллі, вона оселилася при Софійському соборі, де займалася переписуванням книг, що сприяло розвитку місіонерства та культури.

У 1128 році єпископ Ілля доручив Єфросинії заснувати жіночий монастир. Вона обрала місце для обителі в Сільці і взяла з собою святі книги. У Спасо-Преображенському монастирі, який вона заснувала, свята навчала дівчат молитві, переписуванню книг, шиттю та іншим ремеслам. У 1161 році було збудовано монастирський собор.

Єфросинія також заснувала Богородицький чоловічий монастир і отримала чудотворну Ефеську ікону Божої Матері від Константинопольського Патріарха. Перед смертю вона вирушила в паломництво і померла 24 травня 1173 року в Єрусалимі.

Її мощі були перенесені до Києво-Печерського монастиря, а в 1910 році - в Полоцьк. Преподобна Єфросинія є символом духовної відданості та культурної місії, яка звеличила православну церкву та освіту.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 23 травня.
------------

ПРЕПОДОБНА ЄФРОСИНІЯ ПОЛОЦЬКА

Дочка князя Георгія Всеславича. Від дитинства вона мала велику любов до молитви та книжної науки. Відмовившись від одруження, вона прийняла постриг у монастирі під іменем Єфросинія. З благословення Полоцького єпископа Іллі, вона оселилася при Софійському соборі, де займалася переписуванням книг, що сприяло розвитку місіонерства та культури.

У 1128 році єпископ Ілля доручив Єфросинії заснувати жіночий монастир. Вона обрала місце для обителі в Сільці і взяла з собою святі книги. У Спасо-Преображенському монастирі, який вона заснувала, свята навчала дівчат молитві, переписуванню книг, шиттю та іншим ремеслам. У 1161 році було збудовано монастирський собор.

Єфросинія також заснувала Богородицький чоловічий монастир і отримала чудотворну Ефеську ікону Божої Матері від Константинопольського Патріарха. Перед смертю вона вирушила в паломництво і померла 24 травня 1173 року в Єрусалимі.

Її мощі були перенесені до Києво-Печерського монастиря, а в 1910 році - в Полоцьк. Преподобна Єфросинія є символом духовної відданості та культурної місії, яка звеличила православну церкву та освіту.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 23 травня.
------------

НЕДІЛЯ 6-ТА ПІСЛЯ ПАСХИ,
ПРО СЛІПОГО

Ісус Христос зцілив сліпонародженого, що сидів на вулиці Єрусалиму, і викликав значну суперечку серед фарисеїв. Ученики запитали, хто винен у сліпоті - він чи його батьки, оскільки за тогочасними уявленнями хвороби були наслідком гріха. Ісус відповів, що сліпота не є покаранням, а є можливістю для виявлення Божих справ. Він помазав очі сліпому сумішшю і велів вмитися у купальні Силоам, після чого той прозрів.

Ця історія показує різні погляди на ситуацію. Ученики бачили тільки богословське питання, фарисеї ж - порушення суботи, а Icyc побачив можливість зробити Божу справу. За часів Христа хвороби часто трактували як покарання за гріхи, що ставило питання про відповідальність людини чи її родини.

Ісус же наголошував, що добрі справи можна робити будь-коли, навіть у суботу, підкреслюючи, що субота дана для людини, а не людина для суботи.

Цей випадок також асоціюється з хрещенням, де, як і сліпий, людина, занурюючись у води хрещення, стає духовно зрячою. Історія також вчить, що справжній християнин має сміливо свідчити про свою віру і стояти за правду, навіть коли це викликає суперечності з іншими.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 17 травня.
------------

НЕДІЛЯ 6-ТА ПІСЛЯ ПАСХИ,
ПРО СЛІПОГО

Ісус Христос зцілив сліпонародженого, що сидів на вулиці Єрусалиму, і викликав значну суперечку серед фарисеїв. Ученики запитали, хто винен у сліпоті - він чи його батьки, оскільки за тогочасними уявленнями хвороби були наслідком гріха. Ісус відповів, що сліпота не є покаранням, а є можливістю для виявлення Божих справ. Він помазав очі сліпому сумішшю і велів вмитися у купальні Силоам, після чого той прозрів.

Ця історія показує різні погляди на ситуацію. Ученики бачили тільки богословське питання, фарисеї ж - порушення суботи, а Icyc побачив можливість зробити Божу справу. За часів Христа хвороби часто трактували як покарання за гріхи, що ставило питання про відповідальність людини чи її родини.

Ісус же наголошував, що добрі справи можна робити будь-коли, навіть у суботу, підкреслюючи, що субота дана для людини, а не людина для суботи.

Цей випадок також асоціюється з хрещенням, де, як і сліпий, людина, занурюючись у води хрещення, стає духовно зрячою. Історія також вчить, що справжній християнин має сміливо свідчити про свою віру і стояти за правду, навіть коли це викликає суперечності з іншими.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 17 травня.
------------

ПЕРЕПОЛОВЕННЯ

Святкується на 25-й день після Пасхи, що знаходиться посередині між Великоднем і П'ятидесятницею. Це свято на лежить до т. зв. малих Господських свят і має на меті зміцнити віру в воскреслого Христа, закликати до збереження Божих заповідей та підготовки до Господнього Вознесіння і Зішестя Святого Духа.

Під час святкового Богослужіння читають фрагмент з Євангелія від Йоана (Ін. 7:14-30), де Ісус, будучи в Єрусалимі, проповідує серед юдеїв і викриває їхнє невірство та лукавство. Знавці Писання дивуються, як Він може знати священні тексти, не маючи освіти.

Христос пояснює, що Його мудрість походить від Бога. Він також відкрито питає старійшин, чому вони хочуть вбити Його, якщо в Його словах немає нічого поганого. Зростаюче непорозуміння серед людей і старійшин підсилюється словами Ісуса про те, що вони не знають Бога, але Він знає Його.

Це свято пов'язане зі старозавітним святом Кущів, яке також тривало вісім днів. Переполовення стало важливим християнським святом і згадується в творах святих отців Церкви.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 6 травня.
------------

ПЕРЕПОЛОВЕННЯ

Святкується на 25-й день після Пасхи, що знаходиться посередині між Великоднем і П'ятидесятницею. Це свято на лежить до т. зв. малих Господських свят і має на меті зміцнити віру в воскреслого Христа, закликати до збереження Божих заповідей та підготовки до Господнього Вознесіння і Зішестя Святого Духа.

Під час святкового Богослужіння читають фрагмент з Євангелія від Йоана (Ін. 7:14-30), де Ісус, будучи в Єрусалимі, проповідує серед юдеїв і викриває їхнє невірство та лукавство. Знавці Писання дивуються, як Він може знати священні тексти, не маючи освіти.

Христос пояснює, що Його мудрість походить від Бога. Він також відкрито питає старійшин, чому вони хочуть вбити Його, якщо в Його словах немає нічого поганого. Зростаюче непорозуміння серед людей і старійшин підсилюється словами Ісуса про те, що вони не знають Бога, але Він знає Його.

Це свято пов'язане зі старозавітним святом Кущів, яке також тривало вісім днів. Переполовення стало важливим християнським святом і згадується в творах святих отців Церкви.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 6 травня.
------------

НЕДІЛЯ 4-ТА ПІСЛЯ ПАСХИ, ПРО РОЗСЛАБЛЕНОГО

У Єрусалимі була купальня Віфезда, де хворі очікували зцілення, коли ангел Господній порушував воду. Той, хто входив першим, ставав здоровим, незалежно від недуги. Одного разу Ісус Христос побачив біля купальні паралізованого чоловіка, який 38 років страждав недугою. Ісус запитав його: «Чи хочеш бути здоровим?» Той відповів, що не має нікого, хто б допоміг йому першим увійти в купальню.

Спаситель сказав: «Встань, візьми постіль твою і ходи!» Чоловік одразу одужав і виконав наказ. Це сталося в суботу, що викликало обурення юдеїв. Вони докоряли зціленому за те, що це сталося у суботу.

Чоловік пояснив, що зробив це за наказом Того, Хто його зцілив, але не знав, Хто саме. Згодом Ісус зустрів його в храмі й попередив: «Ось ти одужав; не гріши більше, щоб з тобою не сталось чого гіршого».

Ця подія нагадує нам про важливість подяки Богові після зцілення. Під час хвороби ми звертаємося до Бога, але після одужання часто забуваємо про Нього.

Ця історія закликає не повертатися до гріхів, а виправляти своє життя, слугуючи Господу з чистим серцем.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 26 квітня.
------------

НЕДІЛЯ 4-ТА ПІСЛЯ ПАСХИ, ПРО РОЗСЛАБЛЕНОГО

У Єрусалимі була купальня Віфезда, де хворі очікували зцілення, коли ангел Господній порушував воду. Той, хто входив першим, ставав здоровим, незалежно від недуги. Одного разу Ісус Христос побачив біля купальні паралізованого чоловіка, який 38 років страждав недугою. Ісус запитав його: «Чи хочеш бути здоровим?» Той відповів, що не має нікого, хто б допоміг йому першим увійти в купальню.

Спаситель сказав: «Встань, візьми постіль твою і ходи!» Чоловік одразу одужав і виконав наказ. Це сталося в суботу, що викликало обурення юдеїв. Вони докоряли зціленому за те, що це сталося у суботу.

Чоловік пояснив, що зробив це за наказом Того, Хто його зцілив, але не знав, Хто саме. Згодом Ісус зустрів його в храмі й попередив: «Ось ти одужав; не гріши більше, щоб з тобою не сталось чого гіршого».

Ця подія нагадує нам про важливість подяки Богові після зцілення. Під час хвороби ми звертаємося до Бога, але після одужання часто забуваємо про Нього.

Ця історія закликає не повертатися до гріхів, а виправляти своє життя, слугуючи Господу з чистим серцем.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 26 квітня.
------------

ВЕЛИКИЙ ВІВТОРОК

Другий день Великого тижня, коли Церква згадує важливі настанови Ісуса Христа, виголошені Ним у храмі Єрусалима.

Це єдиний день тижня, що не має спогадів, пов'язаних безпосередньо з подіями останніх днів життя Ісуса Христа. Водночас цей день можна назвати днем повчань, адже у вівторок Господь говорить найбільше, наводить найбільше прикладів, притч.

Особливу увагу в цей день Церква звертає на притчу про десять дів. П'ять мудрих дів приготували свої світильники і мали достатньо єлею, щоб зустріти Жениха, а п'ять нерозумних залишились без світла, не маючи запасу єлею. Притча нагадує нам про важливість духовної готовності до зустрічі з Христом, адже життя вірного християнина має бути наповнене не лише зовнішніми ділами, а й внутрішнім, невидимим духовним піклуванням про свою віру.

Цей день також є нагадуванням про необхідність бути готовими до несподіваного Другого пришестя Христа, адже ніхто не знає часу, коли Він повернеться на землю. Господь закликає нас до постійної духовної бадьорості, пильності і смирення. Великий вівторок також є часом, коли Ісус Христос розповідає про важливість служіння Богу та виконання Його волі через любов і благочестиві вчинки.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 7 квітня.
-----------