Коли цифри в ООН «брешуть»: чому ставлення України до Ізраїлю не можна вимірювати лише «голосуваннями» Кожне голосування десь в ООН, у якому фігурує Ізраїль, у найбільш «російськомовному Ізраїлі» (і, скажімо чесно, переважно в середовищі Z-«ботів» та «фізичних осіб», підозріло схожих на Z-«ботів») миттєво перетворюється на суперечку з калькулятором. У стрічці з’являються відсотки, графіки, «ось вам доказ» — і далі це вже не розмова, а бійка цифрами. Тему цього поста підняли у Facebook #Natalia Goutkin — і ось наша позиція. Україна в цих таблицях майже завжди виглядає «незручно»: частіше або утримується, або голосує проти ізраїльської позиції, і дуже рідко — «за». Для багатьох це стає швидким «вироком»: значить, ставлення до Ізраїлю погане. Проблема в тому, що ООН — це не суд моралі й не тест на дружбу. Це політична біржа, де голоси часто працюють як валюта, а не як переконання. І якщо вимірювати ставлення України до Ізраїлю лише статистикою ООН, це буде не аналіз, а методологічна помилка. Важливий контекст: подібні «погані» відсотки щодо Ізраїлю легко знайти у десятків країн, які з Ізраїлем торгують, співпрацюють у сфері технологій, приймають туристів, купують системи безпеки, обмінюються делегаціями — і при цьому в Нью-Йорку голосують майже так само, як Україна. Тобто сама цифра не відповідає на головне питання: чому так відбувається і що це насправді означає. Чому голосування ООН не дорівнюють симпатії чи антипатії ООН давно живе за логікою блоків. Європейський Союз — окрема матриця. Велика група країн Глобального Півдня — своя. Пострадянський простір тягне радянську інерцію «як заведено». Ісламський блок має стабільний інтерес. У результаті голосування щодо Ізраїлю часто стають ритуалом: позиції закріплені заздалегідь, а конкретні формулювання лише дають привід «відмітитися». Звідси перший чесний висновок: коли Україна голосує разом з європейською лінією — це не завжди про Ізраїль. Це часто про те, де Україна тримається дипломатично і від кого залежить її виживання у війні. І це звучить грубо, але саме так працює політика у воєнний час. Україна не може голосувати «у вакуумі» Київ критично спирається на підтримку США та Європи — зброєю, фінансами, санкційним тиском, дипломатією. А ЄС в оонівських голосуваннях щодо Ізраїлю нерідко займає позицію, яка в Ізраїлі сприймається як холодна або однобока. Україна, залишаючись у цій коаліції, майже неминуче отримує той самий «малюнок голосувань». Не тому, що Київ раптово вирішив «бути проти Ізраїлю», а тому, що в нього є жорсткий коридор зовнішньої політики. У такій системі «голос проти» іноді означає: «ми не можемо дозволити собі конфлікт із тими, хто тримає нас на плаву». Це неприємно. Але це реальність. Чому в багатьох країн цифри щодо Ізраїлю “погані” — і це не завжди про Ізраїль ООН у ізраїльській темі виглядає як перевантажений механізм, який роками розкручує один і той самий сюжет. Там легко зібрати більшість проти Ізраїлю: майже не потрібно платити ціну, майже не потрібно пояснювати виборцям деталі, можна прикритися загальними словами про «мир» і «процес». А далі запускається звична машина резолюцій і символічних голосувань, які самі по собі мало що змінюють на землі, але створюють політичний шум. І в цьому шумі Україна звучить як частина загального хору. Не як диригент. Незручний момент: Ізраїль теж часто голосує не «так, як очікують» у Києві Ізраїль — не єдиний, хто живе власними інтересами. Коли в ООН голосують за резолюції, де засуджується російська агресія проти України, Єрусалим час від часу обирав обережність: не брати участі, пом’якшувати формулювання, уникати прямого конфлікту. В Ізраїлі це пояснювали регіональною безпекою та «необхідністю маневру» — насамперед через присутність Росії в Сирії. Є й інші причини — багато хто про них знає і не всі хочуть їх озвучувати публічно. В Україні це часто читали інакше — як моральну невизначеність. І це ще один аргумент, чому таблиця ООН не показує «ставлення» — вона показує, у кого які ризики й які залежності. Тоді як правильно вимірювати ставлення України до Ізраїлю Не цифрами в Нью-Йорку. Дивитися варто на «важчі» речі, де є ціна: рівень реальних контактів між державами, позиції щодо терору і безпеки, публічні заяви в моменти криз, роботу з діаспорою, гуманітарні та медичні проєкти, співпрацю в технологіях, те, як країни реагують на загибель цивільних — у Києві та в Єрусалимі. Там, де є реальна відповідальність, дипломатія зазвичай чесніша, ніж у залах ООН. Для ізраїльтян українського походження і для тих, хто живе в Ізраїлі та дивиться на Україну не як на абстракцію, важливіше інше: обидві країни воюють за право на безпеку, обидві стикаються з ідеологіями, які виправдовують знищення «чужих», і обидві регулярно бачать, як міжнародні інститути відстають від реальності. Тому питання варто ставити по-дорослому: що Україна та Ізраїль роблять одне для одного в реальному світі — і які політичні рамки заважають цьому звучати голосніше, ніж черговий рядок в оонівській статистиці. Саме в цьому сенсовому коридорі працює НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency. #НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine НАновини‼️: 🇺🇦🇮🇱 Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали

#дати #свята Сьомий день Хануки. Ханука, або «Свято вогнів», триває вісім днів, і сьогодні запалюється вже сьома свічка на менорі (ханукії). Це свято перемоги світла над темрявою та духовної свободи. У цей вечір у єврейських громадах по всьому світу, зокрема в Україні, заведено готувати традиційні страви на олії (латкес та пончики) та розповідати дітям про чудо в Єрусалимському храмі. 🕎🍩✨

День пам’яті Святителя Модеста, архієпископа Єрусалимського 18 грудня (31 грудня за юліанським календарем) православна церква відзначає День пам’яті Святителя Модеста, архієпископа Єрусалимського. День пам’яті святителя Модеста — святкування, присвячене одному з видатних ієрархів Церкви Єрусалиму, який не лише керував паствою, але також прославився милосердям і практичною допомогою людям і тваринам. Модест народився у Себастеї (Каппадокія) приблизно на початку IV століття. Його батьки були християнами; після їхньої смерті він виріс у християнському середовищі. Згодом він був проданий у рабство, але навернув свого пана до віри та здобув свободу. Він став ченцем, потім абатом монастиря св. Феодосія у Палестині, а внаслідок подій навколо захоплення Єрусалиму персами у 614 році та подальших руйнувань — обраний патріархом Єрусалимським. Після руйнування міст і церков у Єрусалимі, Святитель Модест доклав значних зусиль до відбудови святинь, монастирів та допомоги постраждалим. Він також вважається покровителем тварин: існують перекази про чудесні зцілення худоби й тварин за його молитвами. Чому День пам’яті Святителя Модеста важливий Життя святителя Модеста показує приклад сильного служіння Церкви в умовах великих випробувань (руйнування Єрусалиму, вигнання, потреби відбудови). Він є символом милосердя й практичного служіння: не лише керувати, але діяти, допомагати, відновлювати. Його покровительство тваринам нагадує нам про зв’язок людини з усім Божим створінням — не тільки з людьми, але й з природою. У сучасному контексті його приклад надихає до відповідальності за релігійну спадщину, за довкілля, а також до піклування про тих, хто в потребі (люди, тварини, спільноти). Як можна вшанувати День пам’яті Святителя Модеста Відвідати богослужіння в день пам’яті святителя Модеста, помолитися про заступництво тут і зараз. Прочитати житіє святого, зробити роздумування: «Що саме я можу відбудувати у своєму житті? Яку святиню — матеріальну чи духовну — маю відновити?» Проявити турботу про тварин або природу — наприклад, добровільно допомогти притулку, піклуватися про домашнього улюбленця, чи просто проявити більше уваги до живих істот. Вдома чи в спільноті провести бесіду або молитву, акцентуючи на тому, як можна служити іншим не тільки словом, але й ділом. День пам’яті святителя Модеста, архієпископа Єрусалимського — це святкування, яке виходить за межі дати, за межі ієрархічного статусу. Цей день нагадє, що віра має бути живою, служіння — реальним, турбота — всеосяжною. Нехай приклад святого допомагає й нам бути відновлювачами там, де потрібно, захисниками там, де є слабкість, і «друзями» до кожного Божого створіння.

ПРОР. ДАНИЇЛА І 3-ОХ ОТРОКІВ За 600 р. до Р. Х. Єрусалим був завойований царем вавилонським; безліч народу ізраїльського полонено, у т. ч. знатні юнаки Даниїл, Ананія, Азарія і Мисаїл. Вони, зберігаючи заповіді своєї віри, вели суворий спосіб життя. Господь дарував їм мудрість, а св. Даниїлу - дар прозорливості і тлумачення снів. Прор. Даниїл мудрістю своєю перевершив усіх халдеїв і був наближений до царя Навуходоносора. Якось цар побачив сон, що вразив його, але, прокинувшись, він забув бачене. Прор. Даниїл відкрив йому не тільки зміст сну, але і його пророче значення. Св. Даниїл сповістив про царства, що змінюватимуть одне одного, і велич останнього Царства - Царства Господа Ісуса Христа (Дан. 2:44). Пророче видіння про 70 седмин (Дан. 9:24-27) повідало світові знамення Першого і Другого пришесть Господа і пов'язаних з ними подій (Дан. 12:1-12). Незабаром цар наказав спорудити свою статую, якій належало віддавати божеські почесті. За відмову зробити це троє отроків - Ананія, Азарія і Мисаїл - були вкинуті в палаючу піч: святі ходили неушкоджені серед полум'я, молячи Господа і оспівуючи Його (Дан. 3:26-90). Цар, побачивши це, навернувся до Бога істинного. За перського царя Дарія св. Даниїл за наклепами був кинутий у рів із голодними левами, але вони не зачепили його. Цар Дарій зрадів за Даниїла і повелів у всьому своєму царстві поклонятися Богові Даниїловому. Свв. Даниїл, Ананія, Азарія і Мисаїл дожили до глибокої старості і були усічені в полоні. З відривного календаря "З вірою в душі" за 17 грудня. -----------

ПРОР. ДАНИЇЛА І 3-ОХ ОТРОКІВ За 600 р. до Р. Х. Єрусалим був завойований царем вавилонським; безліч народу ізраїльського полонено, у т. ч. знатні юнаки Даниїл, Ананія, Азарія і Мисаїл. Вони, зберігаючи заповіді своєї віри, вели суворий спосіб життя. Господь дарував їм мудрість, а св. Даниїлу - дар прозорливості і тлумачення снів. Прор. Даниїл мудрістю своєю перевершив усіх халдеїв і був наближений до царя Навуходоносора. Якось цар побачив сон, що вразив його, але, прокинувшись, він забув бачене. Прор. Даниїл відкрив йому не тільки зміст сну, але і його пророче значення. Св. Даниїл сповістив про царства, що змінюватимуть одне одного, і велич останнього Царства - Царства Господа Ісуса Христа (Дан. 2:44). Пророче видіння про 70 седмин (Дан. 9:24-27) повідало світові знамення Першого і Другого пришесть Господа і пов'язаних з ними подій (Дан. 12:1-12). Незабаром цар наказав спорудити свою статую, якій належало віддавати божеські почесті. За відмову зробити це троє отроків - Ананія, Азарія і Мисаїл - були вкинуті в палаючу піч: святі ходили неушкоджені серед полум'я, молячи Господа і оспівуючи Його (Дан. 3:26-90). Цар, побачивши це, навернувся до Бога істинного. За перського царя Дарія св. Даниїл за наклепами був кинутий у рів із голодними левами, але вони не зачепили його. Цар Дарій зрадів за Даниїла і повелів у всьому своєму царстві поклонятися Богові Даниїловому. Свв. Даниїл, Ананія, Азарія і Мисаїл дожили до глибокої старості і були усічені в полоні. З відривного календаря "З вірою в душі" за 17 грудня. -----------

#дати #свята 🕯️ 17 ГРУДНЯ: ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ПРОРОКА ДАНИЇЛА ТА СВЯТИХ ТРЬОХ ОТРОКІВ. Сьогодні, згідно з новоюліанським календарем, на який перейшла більшість українських церков, вшановують пам’ять святого пророка Даниїла та трьох святих отроків — Ананії, Азарії та Мисаїла. Їхня історія, що сягає VI століття до нашої ери, є одним із найпотужніших прикладів незламної віри та вірності своїм принципам. Історія віри у вавилонському полоні Після завоювання Єрусалима вавилонським царем Навуходоносором, серед полонених юдеїв опинилися знатні юнаки Даниїл, Ананія, Азарія та Мисаїл. Цар наказав навчити їх халдейських наук, щоб згодом вони могли служити при його дворі. Попри тиск і перебування в чужому середовищі, юнаки залишилися вірними своїм традиціям: Скромність: Вони відмовилися від розкішних царських страв, які вважалися нечистими, і харчувалися лише овочами та водою. Згідно з переказами, вони виглядали здоровішими та мудрішими за тих, хто їв з царського столу. Мудрість Даниїла: Бог обдарував Даниїла здатністю тлумачити сни. Він став радником царя, передбачивши зміну великих імперій та пришестя Месії. Диво в печі та порятунок від левів Найвідоміші епізоди їхнього життя стали символами божественного заступництва: Три отроки в печі: Коли Ананія, Азарія та Мисаїл відмовилися вклонитися золотому ідолу царя, їх кинули в розпечену піч. Проте ангел Господній зійшов до них, і вогонь не завдав їм жодної шкоди — вони ходили посеред полум'я, оспівуючи Бога. Даниїл у лев'ячій ямі: Пізніше, за правління перського царя Дарія, за заздрістю придворних Даниїла кинули в рів до голодних левів за те, що він продовжував молитися Богу Істини. На ранок цар знайшов його живим і неушкодженим — Бог закрив пащі звірам. Значення для сучасності Пророк Даниїл та три отроки символізують перемогу духу над фізичною силою та тиранією. Їхній приклад вчить тому, що навіть у найтемніші часи випробувань і «полону» внутрішня свобода та вірність правді здатні творити дива. В українській традиції цей день сприймається як підготовка до Різдва Христового, нагадуючи про давні пророцтва, які віщували народження Спасителя.

#дати #свята ✨ Вшанування Пророка Аггея: Заклик до відбудови Храму. Вшанування пам'яті Святого Пророка Аггея (Огія) — це важливе християнське свято, яке відзначається 16 грудня за новоюліанським та григоріанським календарями. Пророк Аггей (грец. Ἀγγαῖος, івр. חַגַּי, Ḥaggay) належить до числа дванадцяти так званих «малих пророків» Старого Завіту і займає у Біблії 10-те місце серед них. 📜 Життя та пророче служіння Аггей пророкував після повернення юдеїв із Вавилонського полону. Його служіння припадає на 520 рік до Різдва Христового, що робить його одним із перших пророків повоєнного періоду. Його діяльність була тісно пов'язана з діяльністю пророка Захарії. У той час як багато юдеїв повернулося на свою землю, їхній ентузіазм щодо відновлення Єрусалиму та храму ослаб. Люди почали дбати насамперед про свої оселі та особисте життя, відкладаючи відбудову зруйнованого Другого Єрусалимського храму. Головне послання Пророк Аггей виступив із полум'яними промовами, закликаючи народ та його лідерів (зокрема, першосвященника Ісуса та намісника Зоровавеля) негайно взятися за відновлення святині. Суть проповіді: Аггей пояснював народові, що їхні невдачі в землеробстві та бідність є прямим наслідком того, що вони ігнорують дім Божий: «Хіба час вам сидіти по ваших до­мах, оббитих панелями, а цей храм — у руїнах?» (Аггей 1:4). Проповіді Аггея мали великий успіх. Завдяки його натхненному слову, а також підтримці пророка Захарії, відбудова храму була відновлена і завершена через кілька років. Книги пророцтв Пророцтва Аггея вміщені у найкоротшій біблійній книзі Старого Завіту — Книзі пророка Аггея, яка складається лише з двох глав. 🕯️ Вшанування в Україні Після переходу Православної Церкви України (ПЦУ) та Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) на новоюліанський календар, дата вшанування пам'яті Пророка Аггея збігається із традиційною датою західного християнства: 16 грудня (за новим стилем). У народній традиції на цей день припадає свято, яке може мати регіональні назви, пов'язані з пророкуванням погоди на зиму.

#історія #події ⚖️ Правосуддя за Голокост: Смертний Вирок Адольфу Ейхману. 15 грудня 1961 року в Єрусалимі ізраїльський окружний суд виніс свій вердикт у справі, яка привернула увагу всього світу: нацистський злочинець Адольф Ейхман був визнаний винним за всіма пунктами обвинувачення та засуджений до смертної кари через повішення. «Архітектор» Голокосту Адольф Ейхман, оберштурмбанфюрер СС, обіймав посаду голови відділу IV-B-4 (у справах євреїв) у Головному управлінні імперської безпеки. Його головна роль полягала в організації та логістиці «остаточного вирішення єврейського питання» — масового знищення європейських євреїв під час Другої світової війни (Голокосту). Ейхман керував створенням гетто, розробляв графіки транспортування мільйонів людей до таборів смерті та був безпосереднім учасником Ванзейської конференції 1942 року, де було фіналізовано план геноциду. Захоплення та Суд Після війни Ейхману вдалося втекти від правосуддя. За допомогою мережі колишніх нацистів він дістався Аргентини, де жив під ім'ям Рікардо Клемент. У травні 1960 року агенти ізраїльської розвідки «Моссад» провели зухвалу операцію, викрали його та таємно доставили до Ізраїлю. Судовий процес над Ейхманом розпочався у квітні 1961 року в Єрусалимі. Унікальність: Це був перший випадок, коли Ізраїль, як держава, створена після Голокосту, судив одного з його головних архітекторів. Свідчення: Процес став поворотним моментом, оскільки вперше на ньому виступили численні свідки, які пережили Голокост, і які публічно розповіли про жахи, що сталися, надаючи трагедії людського обличчя. Вирок 15 Грудня Суд визнав Ейхмана винним у злочинах проти єврейського народу, злочинах проти людяності та воєнних злочинах. Його захист базувався на аргументі «просто виконував накази», стверджуючи, що він був лише чиновником у бюрократичній машині. Однак суд відкинув цей аргумент, підкреслюючи його ключову, активну та ініціативну роль у масових вбивствах. 15 грудня 1961 року суд оголосив смертний вирок. Згодом усі апеляції були відхилені, і 31 травня 1962 року Ейхмана було повішено — це єдиний випадок виконання смертного вироку в історії Ізраїлю за вироком цивільного суду. Суд над Ейхманом став не лише актом правосуддя, але й важливим уроком історії, що підкреслив індивідуальну відповідальність за злочини, навіть якщо вони скоєні в рамках державної системи. 💔🕊️

Неділя Святих Праотців Кожного року два останні тижні перед Різдвом Христовим віряни відзначають спочатку Неділю Святих Праотців (з 11 до 17 грудня), а потім Неділю Святих Отців (з 18 грудня до 24 грудня). Святкування припадає на пост та присвячується вшануванню пам’яті праотців Спасителя, які чекали пришестя. Найбільше акцентується увага на Даниїлі та трьох отроках. Даниїл є біблійним пророком, якій передбачив час народження та смерть Христа, а також руйнування храму Єрусалима. Отроки ж були друзями пророка Даниїла, які під час вавилонського полону відмовились вклонятися царю й були кинуті на смерть у вогняну піч, але ж архангел Михаїл зберіг трьох юнаків.