• СХАМЕНІТЬСЯ ЛЮДИ!!!
    Вся земля пролита кров'ю, помирають вірні їй сини,
    Світ уже цього не бачить і збагачує лише кишені, терпіння і всього мирного, чистого неба.....

    СХАМЕНІТЬСЯ ЛЮДИ!!! Вся земля пролита кров'ю, помирають вірні їй сини, Світ уже цього не бачить і збагачує лише кишені, терпіння і всього мирного, чистого неба.....
    195переглядів 12Відтворень
  • #чоловік #жінка #море #пальми #пісок #пляж #люди
    #чоловік #жінка #море #пальми #пісок #пляж #люди
    409переглядів
  • У США роздали цьогорічну порцію "Оскарів". Найкращим фільмом була визнана стрічка "Анора" про роман секс-працівниці та сина російського олігарха. Загалом фільм переміг у 5 номінаціях.

    "Оскар" за найкращий повнометражний документальний фільм отримала стрічка No Other Land ("Немає іншої землі"), над якою працювала палестино-ізраїльська група. У цій категорії був номінований український фільм "Порцелянова війна"

    Під час промови режисер No Other Land наголосив, що "усі заручники мають повернутися додому". А також заявив, що необхідне дипломатичне вирішення війни, "щоб обидва народи могли жити вільно".

    Більше переможців премії ви знайдете у матеріалі.

    #Коло_Кіно #Новини_кіно
    У США роздали цьогорічну порцію "Оскарів". Найкращим фільмом була визнана стрічка "Анора" про роман секс-працівниці та сина російського олігарха. Загалом фільм переміг у 5 номінаціях. "Оскар" за найкращий повнометражний документальний фільм отримала стрічка No Other Land ("Немає іншої землі"), над якою працювала палестино-ізраїльська група. У цій категорії був номінований український фільм "Порцелянова війна" Під час промови режисер No Other Land наголосив, що "усі заручники мають повернутися додому". А також заявив, що необхідне дипломатичне вирішення війни, "щоб обидва народи могли жити вільно". Більше переможців премії ви знайдете у матеріалі. #Коло_Кіно #Новини_кіно
    SUSPILNE.MEDIA
    Оскар 2025: усі переможці — список
    Суспільне Культура розповідає про всіх переможців премії "Оскар-2025": найкращий актор, акторка, фільм, режисер та інші номінації наживо на Суспільне Культура — Cуспільне Культура
    Sad
    Angry
    5
    1коментарів 618переглядів 1 Поширень
  • #поезія
    ЗАНУРЕНЕ В ТЕМРЯВУ МІСТО

    Щось хиже і злобне в гудінні вітрів,
    у небі сумнім та імлистім.
    Зітхає про сяйво нічних ліхтарів
    занурене в темряву місто.

    Безжально несуть смертоносні птахи
    розруху, тривогу, зневіру.
    Знедолених, нас за які то гріхи
    позбавили світла і миру?

    Хоча і здається, що світу — кінець,
    і щастя злостивець зурочив,
    негаснучі вогники наших сердець
    палають у темені ночі.

    Нехай випромінює неба сапфір
    надію на щастя іскристу,
    а ще осипає салютами зір
    занурене в темряву місто.

    Злим силам повік не здолати добра,
    хоч тиснуть журба і знемога.
    Все ближче хвилююча миру пора
    і світло ясне Перемоги!
    #поезія ЗАНУРЕНЕ В ТЕМРЯВУ МІСТО Щось хиже і злобне в гудінні вітрів, у небі сумнім та імлистім. Зітхає про сяйво нічних ліхтарів занурене в темряву місто. Безжально несуть смертоносні птахи розруху, тривогу, зневіру. Знедолених, нас за які то гріхи позбавили світла і миру? Хоча і здається, що світу — кінець, і щастя злостивець зурочив, негаснучі вогники наших сердець палають у темені ночі. Нехай випромінює неба сапфір надію на щастя іскристу, а ще осипає салютами зір занурене в темряву місто. Злим силам повік не здолати добра, хоч тиснуть журба і знемога. Все ближче хвилююча миру пора і світло ясне Перемоги!
    Like
    1
    195переглядів
  • #поезія
    З ромашковою красою вмить зіллюсь

    а ромашки в полі — білосніжно-білі
    жовтенькі сердечка їх — серцю милі
    де б не зросли: в садочку чи в лузі
    все загадково прикрашають в окрузі

    літечко пелюстками ромашок чарує
    приємну красу цими квітами дарує
    встеляє їх вздовж стежинок, у дворі
    в парках і долах, біля рік, на горі

    вони не минають лісів і дібров
    попід сонцем на полянах мають схов
    в пшеницях і житах дружно ростуть
    в невідоме прокладають білу путь

    простягають сонцю пишні пелюстки
    зачаровують зеленаві стебла, листки
    квіти — раді, що вмиваються дощами
    не бояться гроз, дружать з вітрами

    невибагливо зростають просто неба
    торкатись до небес — їхня потреба
    сплетені з різнотрав'ям у полі
    кланяються низько, але прагнуть волі

    обіймають Всесвіт, маки та волошки
    червоні сонечка на них — ніби горошки
    пригощають тумани, що вранці сідають
    квіточки в душах щедрість мають

    голублять вродою, диким чар-зіллям
    ваблять метеликів, бджіл довкіллям
    вранішні роси ромашки чарують
    неймовірну вроду квітам дарують

    закоханим щасливу долю ворожать
    кохання з радістю на мрії множать
    вийду в поле, рідній землі вклонюсь
    з ромашковою красою вмить зіллюсь
    #поезія З ромашковою красою вмить зіллюсь а ромашки в полі — білосніжно-білі жовтенькі сердечка їх — серцю милі де б не зросли: в садочку чи в лузі все загадково прикрашають в окрузі літечко пелюстками ромашок чарує приємну красу цими квітами дарує встеляє їх вздовж стежинок, у дворі в парках і долах, біля рік, на горі вони не минають лісів і дібров попід сонцем на полянах мають схов в пшеницях і житах дружно ростуть в невідоме прокладають білу путь простягають сонцю пишні пелюстки зачаровують зеленаві стебла, листки квіти — раді, що вмиваються дощами не бояться гроз, дружать з вітрами невибагливо зростають просто неба торкатись до небес — їхня потреба сплетені з різнотрав'ям у полі кланяються низько, але прагнуть волі обіймають Всесвіт, маки та волошки червоні сонечка на них — ніби горошки пригощають тумани, що вранці сідають квіточки в душах щедрість мають голублять вродою, диким чар-зіллям ваблять метеликів, бджіл довкіллям вранішні роси ромашки чарують неймовірну вроду квітам дарують закоханим щасливу долю ворожать кохання з радістю на мрії множать вийду в поле, рідній землі вклонюсь з ромашковою красою вмить зіллюсь
    Like
    Love
    2
    479переглядів
  • Волдеморт може стати ЖІНКОЮ — інсайдери повідомляють, що на роль

    Темного лорда у новому серіалі прослуховуються як чоловіки, так і жінки.
    Це вже буде Волдеморта чи... Марта? Або ж Волдемаріна💅🏻

    В кого ще які версії?😁

    https://x.com/danielrpk/status/1969869943224320309?s=46&t=3hr0OSk...
    Волдеморт може стати ЖІНКОЮ — інсайдери повідомляють, що на роль Темного лорда у новому серіалі прослуховуються як чоловіки, так і жінки. Це вже буде Волдеморта чи... Марта? Або ж Волдемаріна💅🏻 В кого ще які версії?😁 https://x.com/danielrpk/status/1969869943224320309?s=46&t=3hr0OSk6ObBrPjprFvNp-A
    Haha
    Wow
    2
    248переглядів 1 Поширень
  • Настрій 👒
    Настрій 👒
    122переглядів
  • https://www.youtube.com/live/gCVE7FaWFp8?si=9PQd-8Vj32JqjAhv
    https://www.youtube.com/live/gCVE7FaWFp8?si=9PQd-8Vj32JqjAhv
    112переглядів
  • Я думала що там грибішки...
    Я думала що там грибішки...
    225переглядів 12Відтворень
  • Атмосфера міста

    Кажуть, щоб пізнати людину, треба з нею посидіти за одним столом. А щоб пізнати місто — вистачить пройтись його вулицями й зайти в найближчий магазин за пляшкою води (або кавою, якщо ви культурна людина).
    От приїжджаєш у нове місто. Виходиш із потяга — і тебе одразу зустрічає або аромат свіжої випічки, або запах старого асфальту, змішаного з чимось підозріло рибним. Атмосфера, як то кажуть, пішла!
    Перший тест — це вулиці. Якщо вони чисті, ніби перед приїздом президента, то думаєш: «О, тут живуть охайні, відповідальні люди». Якщо ж сміття перекочує, як перекотиполе, а на лавці біля скверу спить чоловік у позі філософа — значить, люди тут творчі. Можливо, трохи втомлені від життя, але точно не без фантазії.
    Потім — перехожі. Це, так би мовити, «емоційний клімат» міста. Один усміхнеться й каже: «Доброго дня!» — і ти вже майже готовий подати документи на місцеву прописку. Інший — гляне так, ніби ти йому винен сто гривень ще з минулого життя. І одразу розумієш: тут люди серйозні, філософські, не розмінюються на дрібниці.
    Далі — перший зустрічний, якому вирішуєш задати запитання. Тут усе залежить від удачі. Якщо пощастить — отримаєш цілу лекцію про місцеві визначні місця, з історичними довідками й рекомендацією, де найкраще варять борщ. Якщо ні — то у відповідь почуєш лише коротке: «Та звідки я знаю», — і все, екскурсія закінчена.
    А потім — перша крамниця. Це взагалі лакмусовий папірець міста. Якщо продавець зустрічає тебе з посмішкою, навіть радить, яку булочку взяти — значить, місто тепле, домашнє, тут не пропадеш. А якщо дивиться, як на ворога народу, який прийшов псувати чергу — то місто, мабуть, трішки суворе, але зате чесне: кожен тут сам за себе й за свою решту.
    А далі починаєш чути музику міста. Хтось сигналить, хтось свариться біля зупинки, десь лунає «Ой, у вишневому саду» з відкритого вікна. Це не шум — це ритм життя! І ти вже розумієш, що кожне місто грає свою мелодію: одне — у мажорі, інше — у чистому панку.
    І от, коли сідаєш на лавку, розгортаєш куплену булочку й спостерігаєш за всім цим — у голові з’являється висновок: «Ну, весело тут! Але чи хотів би я тут жити?» І часто відповідь звучить так: «Жити — може, ні, а от приїхати ще раз — точно!»
    Бо кожне місто — як знайомий у соцмережах: у когось хочеться залишитись у друзях, а з кимось — краще просто поставити лайк і поїхати далі.
    Атмосфера міста Кажуть, щоб пізнати людину, треба з нею посидіти за одним столом. А щоб пізнати місто — вистачить пройтись його вулицями й зайти в найближчий магазин за пляшкою води (або кавою, якщо ви культурна людина). От приїжджаєш у нове місто. Виходиш із потяга — і тебе одразу зустрічає або аромат свіжої випічки, або запах старого асфальту, змішаного з чимось підозріло рибним. Атмосфера, як то кажуть, пішла! Перший тест — це вулиці. Якщо вони чисті, ніби перед приїздом президента, то думаєш: «О, тут живуть охайні, відповідальні люди». Якщо ж сміття перекочує, як перекотиполе, а на лавці біля скверу спить чоловік у позі філософа — значить, люди тут творчі. Можливо, трохи втомлені від життя, але точно не без фантазії. Потім — перехожі. Це, так би мовити, «емоційний клімат» міста. Один усміхнеться й каже: «Доброго дня!» — і ти вже майже готовий подати документи на місцеву прописку. Інший — гляне так, ніби ти йому винен сто гривень ще з минулого життя. І одразу розумієш: тут люди серйозні, філософські, не розмінюються на дрібниці. Далі — перший зустрічний, якому вирішуєш задати запитання. Тут усе залежить від удачі. Якщо пощастить — отримаєш цілу лекцію про місцеві визначні місця, з історичними довідками й рекомендацією, де найкраще варять борщ. Якщо ні — то у відповідь почуєш лише коротке: «Та звідки я знаю», — і все, екскурсія закінчена. А потім — перша крамниця. Це взагалі лакмусовий папірець міста. Якщо продавець зустрічає тебе з посмішкою, навіть радить, яку булочку взяти — значить, місто тепле, домашнє, тут не пропадеш. А якщо дивиться, як на ворога народу, який прийшов псувати чергу — то місто, мабуть, трішки суворе, але зате чесне: кожен тут сам за себе й за свою решту. А далі починаєш чути музику міста. Хтось сигналить, хтось свариться біля зупинки, десь лунає «Ой, у вишневому саду» з відкритого вікна. Це не шум — це ритм життя! І ти вже розумієш, що кожне місто грає свою мелодію: одне — у мажорі, інше — у чистому панку. І от, коли сідаєш на лавку, розгортаєш куплену булочку й спостерігаєш за всім цим — у голові з’являється висновок: «Ну, весело тут! Але чи хотів би я тут жити?» І часто відповідь звучить так: «Жити — може, ні, а от приїхати ще раз — точно!» Бо кожне місто — як знайомий у соцмережах: у когось хочеться залишитись у друзях, а з кимось — краще просто поставити лайк і поїхати далі.
    Like
    2
    1Kпереглядів