"Знову цвітуть каштани"...🌸 Художник Петро Козловський.🎨

18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Цього дня 1944 року радянський тоталітарний режим розпочав операцію з насильницької депортації кримських татар.
Упродовж трьох діб із рідного Криму було вивезено понад 190 тисяч осіб. Їх ніхто не попереджав, не пояснював, не дозволяв навіть зібрати речі.
Це була цілеспрямована акція геноциду. Людей позбавили не лише домівки, а й права на ідентичність. Зникли назви сіл, вулиць, зникла навіть мова з публічного простору.
Геноцид продовжився у вигнанні — постійний нагляд, заборона на виїзд, важка примусова праця. Влада СРСР десятиліттями приховувала цей злочин.
Уже в незалежній Україні історичну правду повернуто: у 2015 році Верховна Рада визнала депортацію 1944 року геноцидом кримськотатарського народу.
Ми пам’ятаємо. Ми вшановуємо.Ми не дозволимо знову переписати історію. 🕯❤️‍🩹

💥273 ударних БпЛА запустила рф цієї ночі:88 шахедів–збито,ще 128 безпілотників-імітаторів—локаційно втрачені
Внаслідок ворожої атаки постраждали Київщина, Дніпропетровщина та Донеччина.

🕯18 травня 1944 року комуністична влада розпочала операцію з депортації кримських татар з Кримського півострова.

Протягом 18-20 травня людей викидали з домівок і насильно вивозили у віддалені регіони СРСР без права повернення. О 3 годині ранку 18 травня співробітники НКВД, яких до цієї справи було залучено 32 тис, вдиралися в будинки, виділяли на збори від кількох хвилин до півгодини і зганяли людей. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід. Для перевезення яких було використано 67 ешелонів. За ці дні депортовано понад 180 тис. кримських татар.

При переїзді загинули близько 8 тисяч людей, більшість з яких - діти і літні люди. Найпоширеніші причини смерті – спрага і тиф.

Останній ешелон з депортованими прибув до Узбекистану 8 червня, частина кримських татар в дорозі загинула.

За перші три роки після переселення від голоду, виснаження і хвороб померли, за різними оцінками, від 20 до 46% всіх депортованих. Серед померлих за перший рік майже половина – діти до 16 років.

Переважну більшість кримських татар перевезли до так званих спецпоселень – оточених воєнізованою охороною, блокпостами і огороджених колючим дротом територій, які скоріше нагадували трудові табори, а не поселення мирних людей. Приїжджі були дешевою робочою силою і їх використовували для праці в колгоспах, радгоспах і на промислових підприємствах.

4 липня 1944 року, НКВД офіційно поінформував Сталіна про те, що спецоперація “переселення кримських татар” завершена.

14 липня 1944 року до Криму дозволили переселитися 51 тисячі людей, переважно росіян. Їм надали для проживання опустілі оселі кримських татар.

30 червня 1945 року радянська влада скасувала автономію Кримської АРСР і приєднала Крим до Російської РФСР.

У 1948 році Москва визнала кримських татар довічними переселенцями. Тих, хто без дозволу НКВД виходив за межі свого спецпоселення, наприклад, щоб провідати родичів, наражалися на небезпеку 20-річного ув'язнення. Такі випадки траплялися.

Протягом 1950-х і 1960-х років киримли боролися за своє право повернутися на історичну батьківщину, в тому числі за допомогою демонстрацій в узбецьких містах. У 1968 році приводом однієї з таких акцій став день народження Леніна. Влада відповіла силою і розігнала мітинг.

Політичні акції кримських татар привели до ще одного політичного успіху. 5 вересня 1967 року Президія Верховної Ради СРСР видала Указ “Про громадян татарської національності, які проживали в Криму”, який скасовував звинувачення в зраді кримських татар, проте проголошував нібито повне укорінення кримських татар в Узбекистані.

Поступово кримським татарам вдалося домогтися розширення своїх прав. Проте неформальна, але від цього не менш сувора заборона на їхнє повернення до Криму, діяла аж до 1989 року.

У 2006 році курултай кримськотатарського народу звернувся до Верховної Ради з проханням визнати депортацію геноцидом. У 2015 році Верховна Рада України визнала депортацію кримськотатарського народу у 1944 році геноцидом. 245 депутатів підтримали відповідне рішення. 18 травня встановлено як День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Окремою поправкою засудили сучасні утиски кримських татар.

Зведення Генштабу станом на 08.00, основне:
▪️Протягом минулої доби зафіксовано 167 бойових зіткнень, 54 з яких - на Покровському напрямку.
☝️За добу сім штурмів відбили Сили Оборони на Оріхівському напрямку
Штурми відбувались в районах Щербаків, Степового та Малих Щербаків. На Гуляйпільському без наступу. Загалом за добу — 167 бойових зіткнень, — Генштаб.
▪️Вчора скинув 106 керованих авіаційних бомб на Україну та ще 20 на Курщину. Крім цього, залучили для ураження 2960 дронів-камікадзе та здійснили 4735 обстрілів, зокрема 122 — із реактивних систем залпового вогню.
▪️За минулу добу авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони уразили чотири райони зосередження особового складу, озброєння та військової техніки і чотири артилерійські системи противника.

🎤 Голосуй за IMARY — підтримай українську музику! 🇺🇦
Друзі, наша талановита співачка IMARY бере участь у престижному музичному конкурсі «Краще українською» та потребує вашої підтримки!
🗓 Голосування триває до понеділка включно.
✅ Як проголосувати:
Перейдіть за посилання👇🏼
https://better-music.com.ua/
Вас перенаправить до Telegram-каналу конкурсу.
Знайдіть ім’я IMARY у списку учасників.
Натисніть на її ім’я, щоб віддати свій
📣 Поділіться цим повідомленням з друзями та знайомими — разом ми зможемо допомогти IMARY пройти до наступного етапу!
Дякуємо за вашу підтримку та любов до української музики! 💙💛
Також соціальні мережі співачки, кому цікаво:
Інст: @imary.music
YouTube: https://youtube.com/@imary.musicimary?si=A1BfvZpKN0qgPLlT
❗️Ставте ➕ в коментарях, якщо вже проголосували за IMARY! Серед усіх учасників буде розіграно онлайн-урок вокалу від самої співачки! Переможця оберемо випадковим чином.

«Всë у Украины будет хорошо! Она от нас уйдëт! Ногами своего молодого поколения, взявшего курс на развитие. Они будут биться не за деньги, сало и колбасу. У них и так это всë есть. Они будут биться за свой дом».

Валерия Новодворская. И она была права. Сегодня День рождения Валерии Ильиничны.

#поезія
А я - це я. Хоч, може, і змінилась,
Живу собі, сміюся й плачу теж.
Дивитись по-інакшому навчилась
На час, на світ, який не має меж.
Живу вже не спонтанно, а спокійно,
Для когось я знайома, комусь - ні.
Всьому життя, повірте, мене вчило,
Не вчило, як не падать у біді.
Я не спішу, вже, певно, відспішила.
Уже не прошу в когось я чогось.
Щось за плечима вже я залишила,
А щось іще і досі не збулось.
Хтось скаже " дивна"? Може, трохи дивна.
Та яка є, таку себе люблю.
У мене є душа, я теж людина -
Такі слова частіш собі кажу.
Тож я - це я. Не буду відрікатись,
Від себе відрікатися - це гріх.
Умію у житті я посміхатись,
От тільки вже по-різному усім.