#історія #події 🏛️ Маестро бароко: Лоренцо Берніні – Людина, яка виліпила Рим. Сьогодні, 7 грудня, ми згадуємо день народження генія, чиє ім'я стало синонімом динаміки, драми та пишності італійського бароко — Джованні Лоренцо Берніні (1598–1680). Він був не просто художником, а універсальною фігурою: архітектором, скульптором, живописцем, драматургом та сценографом. У Римі, де ви на нього не глянете, ви обов'язково побачите його руку. Улюбленець пап і творець простору Берніні провів у Римі все своє життя і став улюбленцем восьми послідовних пап. Саме він перетворив «Вічне місто» на центр барокової архітектури та скульптури, домінуючи на художній сцені протягом цілого століття. Його талант полягав у тому, щоб поєднати архітектуру, скульптуру і навіть джерела світла та води в єдину театральну композицію. 🎭 Головні шедеври, які треба побачити: Площа Святого Петра, Ватикан: Це, мабуть, його найграндіозніший архітектурний твір. Берніні спроєктував знамениту колонаду, яка охоплює площу «обіймами церкви». Він хотів, щоб колонада символізувала материнські руки, які запрошують вірних до храму. Скульптура «Екстаз святої Терези»: Розміщена в Каплиці Корнаро. Це драматичний, емоційний та неймовірно реалістичний твір, де мармур, здається, перетворюється на повітря і хмари. Це вершина барокової скульптури. Бальдахин у соборі Святого Петра: Гігантська бронзова споруда (заввишки 28,5 м), розташована над головним престолом собору, безпосередньо над могилою Святого Петра. Це монументальний шедевр, який став еталоном для мистецтва бароко. Фонтан Чотирьох Річок (П'яцца Навона): Ефектний фонтан, де кам'яні фігури символізують чотири головні річки відомого тоді світу: Ніл, Ганг, Дунай та Ріо-де-ла-Плата. ⛲ Берніні володів унікальною здатністю передавати в камені рух, емоції та навіть звук. Його спадщина є живою, і вона продовжує притягувати мільйони туристів, доводячи, що він був справжнім «другим Мікеланджело». ✨

#історія #особистості 🎼 Левко Ревуцький: Титан української музики, що поєднав класику і фольклор. Сьогодні, 7 грудня, ми вшановуємо день народження Левка Миколайовича Ревуцького (1888–1977) — одного з найвидатніших українських композиторів, педагогів та музичних діячів XX століття. Його творчість стала золотим мостом, що з'єднав традиції українського музичного фольклору з високими стандартами європейської класичної симфонічної музики. 🇺🇦 Формування Генія Левко Ревуцький походив зі старовинного роду й отримав блискучу освіту. Він одночасно навчався у Київському університеті (на історико-філологічному факультеті) та у Київській консерваторії. Його вчителем композиції був сам Рейнгольд Глієр, який пізніше став його колегою. Таке поєднання глибокої гуманітарної ерудиції та професійного музичного досвіду сформувало його унікальний композиторський стиль. Музична Спадщина Головною рисою творчості Ревуцького є глибоке впровадження української народної пісенності у симфонічні та камерні жанри. Він не просто використовував народні мелодії, а переплавляв їх, збагачуючи складними гармоніями та поліфонічною технікою. Ключові твори: Симфонія № 2 мі-мажор (1927, друга редакція 1940): Цей твір вважається вершиною його симфонізму та одним із найвидатніших досягнень української музики XX століття. У ній майстерно об'єднані народні мотиви та складна європейська форма. Хорові обробки народних пісень: Його обробки, зокрема пісень-дум, відрізняються філігранною технікою, глибоким розумінням фольклору та драматизмом. Фортепіанні твори: Вони також демонструють його віртуозність і ліризм. Педагогічний Внесок Ревуцький був не лише композитором, але й визначним педагогом. Він виховав цілу плеяду українських митців, серед яких були такі видатні постаті, як Дмитро Майборода та Григорій Майборода. Його діяльність у Київській консерваторії (де він був професором) мала вирішальний вплив на становлення української композиторської школи. Левко Ревуцький залишив по собі спадщину, яка є еталоном національної ідентичності та академічної майстерності. Його музика — це справжній голос української душі. ✨

#ранок #неділя #вихідний #спокій #настрій

#історія #особистості 🌷 Світова Квітка: Катерина Білокур — Геній українського «наїву». Сьогодні, 7 грудня, ми відзначаємо день народження Катерини Василівни Білокур (1900–1961) — видатної української художниці, чиє ім'я стало символом народного генія та українського «наївного мистецтва». Її творчість, присвячена переважно квітам, сягнула світового визнання, а Пабло Пікассо, побачивши її картини у Парижі, сказав, що якби вона була француженкою, світ говорив би про неї більше, ніж про нього. 😮 Життя, присвячене мистецтву Катерина Білокур народилася в селі Богданівка на Полтавщині у бідній селянській родині. Вона не мала змоги здобути офіційну художню освіту. Вона була художницею-самоучкою, яка освоїла техніку живопису самотужки, використовуючи природні матеріали та саморобні пензлі. Батьки довгий час не схвалювали її заняття «марними» фарбами. Але її пристрасть до мистецтва була незламною. «Малювати квіти я буду доти, доки будуть мене руки носити», — казала вона. Тема Квітки Майже вся творчість Білокур зосереджена на зображенні природи, а головний мотив — квіти. 🌸🌻 Її полотна — це не просто натюрморти; це складні, фантастичні композиції, де поєднуються весняні, літні та осінні квіти. Вона малювала кожну пелюстку з ювелірною точністю, наділяючи рослини душею та створюючи власний, ідеальний, світлий всесвіт. Мистецтвознавець Микола Бажан високо цінував її здатність до синтезу – вона поєднувала у своїх букетах ті квіти, які ніколи не цвітуть одночасно у природі (наприклад, жоржини, мальви та півонії). Це додавало її роботам ірреальності та казковості. Визнання Слава прийшла до Білокур порівняно пізно. Її роботи були випадково помічені у 1940-х роках. Згодом вони потрапили на виставки до Києва, а потім до Парижа. Саме там, на Міжнародній виставці 1954 року, вони справили справжній фурор. ЮНЕСКО включило її до списку видатних діячів культури XX століття. Катерина Білокур є унікальним прикладом того, як справжній талант, попри відсутність формальної освіти та життєві перешкоди, може досягти світового рівня та створити неперевершені шедеври. 🎨

43-річного чоловіка поранено внаслідок ворожої атаки на Пологівський район. Загалом упродовж доби окупанти завдали 649 ударів по 23 населених пунктах Запорізької області. ▪️війська рф здійснили 17 авіаційних ударів по Тернуватому, Веселянці, Гуляйполю, Залізничному, Верхній Терсі та Воздвижівці. ▪️385 БпЛА різної модифікації (переважно FPV) атакували Вільнянськ, Малокатеринівку, Кушугум, Значкове, Різдв'янку, Степногірськ, Приморське, Степове, Гуляйполе, Щербаки, Новоданилівку, Новоандріївку, Малу Токмачку, Чарівне, Білогірʼя, Варварівку, Добропілля, Солодке та Воздвижівку. ▪️5 обстрілів із РСЗВ завдано по Веселянці, Гуляйполю та Солодкому. ▪️242 артилерійські удари нанесено по території Степногірська, Приморського, Степового, Гуляйполя, Щербаків, Новоданилівки, Новоандріївки, Малої Токмачки, Чарівного, Білогір'я, Варварівки, Добропілля та Солодкого. Надійшло 14 повідомлень про пошкодження житлових будинків, автівок та об’єктів інфраструктури. https://t.me/Ukraineaboveallelse

#історія #особистості 🎤 Голос покоління: Андрій Хливнюк — фронтмен «Бумбокс» та оборонець України. ​Сьогодні, 7 грудня, свій день народження відзначає Андрій Володимирович Хливнюк (народився 1979 року) — видатний український музикант, вокаліст, автор текстів пісень та беззмінний фронтмен гурту «Бумбокс». Його творчість протягом двох десятиліть впливала на українську культуру, поєднуючи хіп-хоп, фанк, джаз і рок, а його громадянська позиція стала прикладом для мільйонів. 🇺🇦 ​Музичний Шлях «Бумбокс» ​Гурт «Бумбокс» був заснований у 2004 році і швидко став одним із найпопулярніших в Україні та за її межами. Голос Хливнюка — характерний, трохи хрипкий, дуже емоційний — одразу став його візитівкою. ​Ключові риси творчості: ​Лірична глибина: Пісні «Бумбокс» часто торкаються тем кохання, самотності, суспільної несправедливості та пошуку себе. Хливнюк відомий як майстер мінімалістичної, але влучної поезії. ​Жанрова еклектика: Гурт успішно поєднує різні стилі, від ліричних балад («Вахтерам») до динамічного фанку («Та4то») та соціально гострих треків. ​Співпраця: Хливнюк брав участь у багатьох колабораціях, зокрема з Дмитром Шуровим (Pianoбой), «Океаном Ельзи» та іншими артистами. ​Громадянська Позиція та Війна 🛡️ ​Після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Андрій Хливнюк рішуче відмовився від гастрольної діяльності та вступив до лав Збройних Сил України, обравши службу у патрульній поліції, а пізніше — у підрозділі ударних дронів. Його рішення стало потужним символом єдності культури та захисту держави. ​Світове визнання отримав його імпровізований виступ на Софійській площі у Києві, де він а капела виконав українську народну пісню «Ой у лузі червона калина». Цей запис став основою для пісні «Hey Hey Rise Up», записаної британським гуртом Pink Floyd на підтримку України, що стало першим новим матеріалом легендарного гурту за останні 28 років. ​Андрій Хливнюк — це не лише музичний ідол, а й активний громадянин та військовослужбовець, який продовжує боротьбу за незалежність своєї країни, доводячи, що сила мистецтва та духу