• Кроуфорда позбавили титулу WBC: відома причина 😱

    Американський боксер Теренс Кроуфорд (42-0, 31 КО) більше не є абсолютним чемпіоном cвіту у другій середній вазі. Його позбавили титулу WBC 🙅🏻‍♂️

    Причиною стали несплачені комісійні.На конвенції WBC уже обрали боксерів, які позмагаються за вакантний титул. Новим чеміоном стане переможець поєдинку Хамза Шираз (23-0-1, 18) – Крістіан Мбіллі (30-0-1, 24 КО) 🥊
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    Кроуфорда позбавили титулу WBC: відома причина 😱 Американський боксер Теренс Кроуфорд (42-0, 31 КО) більше не є абсолютним чемпіоном cвіту у другій середній вазі. Його позбавили титулу WBC 🙅🏻‍♂️ Причиною стали несплачені комісійні.На конвенції WBC уже обрали боксерів, які позмагаються за вакантний титул. Новим чеміоном стане переможець поєдинку Хамза Шираз (23-0-1, 18) – Крістіан Мбіллі (30-0-1, 24 КО) 🥊 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    306переглядів
  • Олександр Усик в Таїланді зустрівся з «батьком» українського профі-боксу Вадимом Бухкхаловим
    Бухкхалов у 2002 році заснував National Box Promotions, яка стала першим великим українським промоушеном, і в якій виступали Володимир Вірчіс, Юрій Нуженко та багато інших боксерів.
    У 2007 році Вадим Бухкхалов обʼєднався з братами Кличками, і разом вони створили К2 East Promotions, яка пізніше стане К2 Promotions Ukraine. Бухкхалов пізніше з бізнесу вийде, і компанія залишиться в управлінні братів Кличків.
    Джерело - https://t.me/luckypunchnet
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    Олександр Усик в Таїланді зустрівся з «батьком» українського профі-боксу Вадимом Бухкхаловим Бухкхалов у 2002 році заснував National Box Promotions, яка стала першим великим українським промоушеном, і в якій виступали Володимир Вірчіс, Юрій Нуженко та багато інших боксерів. У 2007 році Вадим Бухкхалов обʼєднався з братами Кличками, і разом вони створили К2 East Promotions, яка пізніше стане К2 Promotions Ukraine. Бухкхалов пізніше з бізнесу вийде, і компанія залишиться в управлінні братів Кличків. Джерело - https://t.me/luckypunchnet ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    332переглядів

  • 🙏🏻Сумна і болюча звістка знову торкнулася української боксерської родини…
    У боях за Україну загинув уродженець села Тіньки, Чигиринського району — Володимир Петрович Ющенко. Він віддав своє життя, захищаючи рідну землю, своїх близьких і кожного з нас.
    Володимир був Майстром спорту України з боксу, членом дорослої збірної України, представляв нашу державу на Чемпіонаті світу в Ліверпулі, а також здобув срібло на Чемпіонаті Європи серед юніорів у Сербії. Тренувався під керівництвом Мальованого А.В.
    Сильний спортсмен, світла людина, справжній патріот.
    🇺🇦 Асоціація Боксу України висловлює найщиріші співчуття родині, друзям та всім, хто знав Володимира.
    Нехай памʼять про його мужність, шляхетність і любов до України назавжди залишиться в наших серцях.
    Герої не вмирають… 🕯️
    Джерело - Ukrainian Boxing Association
    #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🙏🏻Сумна і болюча звістка знову торкнулася української боксерської родини… У боях за Україну загинув уродженець села Тіньки, Чигиринського району — Володимир Петрович Ющенко. Він віддав своє життя, захищаючи рідну землю, своїх близьких і кожного з нас. Володимир був Майстром спорту України з боксу, членом дорослої збірної України, представляв нашу державу на Чемпіонаті світу в Ліверпулі, а також здобув срібло на Чемпіонаті Європи серед юніорів у Сербії. Тренувався під керівництвом Мальованого А.В. Сильний спортсмен, світла людина, справжній патріот. 🇺🇦 Асоціація Боксу України висловлює найщиріші співчуття родині, друзям та всім, хто знав Володимира. Нехай памʼять про його мужність, шляхетність і любов до України назавжди залишиться в наших серцях. Герої не вмирають… 🕯️ Джерело - Ukrainian Boxing Association #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    503переглядів
  • #історія #події
    👻 Вічна таємниця моря: 4 грудня 1872 року знайдено корабель-привид «Марія Целеста».
    Поблизу Азорських островів іспанський корабель «Деї Грація» («Dei Gratia») виявив бригантину, що дрейфувала у відкритому океані. Це була «Марія Целеста» (Mary Celeste), і ця знахідка породила одну з найзагадковіших і найвідоміших історій морських привидів.

    Обставини знахідки

    Капітан «Деї Грація» Девід Річардсон та його екіпаж помітили судно, яке йшло під усіма вітрилами, але здавалося керованим. Після наближення вони побачили, що на борту «Марії Целести» немає жодної людини. Корабель був покинутий.
    Стан судна:
    Вантаж (спирт у бочках) був цілий.
    Особисті речі екіпажу, включно з грошима, залишалися на місцях.
    На столі в каюті капітана стояла недоїдена їжа.
    Корабельний журнал був заповнений до 24 листопада 1872 року, і останні записи не містили жодних ознак небезпеки.
    Єдиними помітними пошкодженнями були знятий (або знесений) рятувальний човен, відсутність навігаційних приладів (секстанта), і дивні сліди на перилах, ніби щось швидко й різко тягнули. У трюмі була невелика кількість води, що не становила загрози.

    Зниклий екіпаж

    «Марія Целеста» вийшла з Нью-Йорка 7 листопада 1872 року, прямуючи до Генуї (Італія). На борту було десять людей:
    Капітан Бенджамін Бріґґс (Benjamin Briggs).
    Його дружина Сара Бріґґс та їхня дворічна донька Софія.
    Сім досвідчених членів екіпажу.
    Ніхто з цих людей ніколи не був знайдений. Їхнє раптове та повне зникнення з цілого і повністю забезпеченого судна не піддається логічному поясненню.
    Основні версії зникнення
    Незважаючи на численні розслідування та художні перекази, жодна теорія не була доведена. Серед найпопулярніших версій:
    Піратство/Заколот: Малоймовірно, оскільки гроші та цінний вантаж залишилися незайманими.
    Напад морського чудовиська: Класична, але науково недостовірна версія, популярна в художній літературі.
    Страх вибуху (найбільш правдоподібна): Судно перевозило промисловий спирт. Можливо, через погану вентиляцію в трюмі накопичилися випари. Капітан міг почути незрозумілий шум або відчути запах, припустивши, що бочки ось-ось вибухнуть. Він міг наказати екіпажу та родині швидко перейти до рятувального човна, прикріпленого до корабля тросом, щоб перечекати небезпеку на безпечній відстані. Через шторм або несправність мотузка могла обірватися, і рятувальний човен з людьми був віднесений у відкрите море, залишивши «Марію Целесту» дрейфувати.
    Зустріч із «Деї Грація»: Існувала версія, що капітан Річардсон (який знав капітана Бріґґса) інсценував історію заради отримання винагороди за порятунок судна, але це так і не було доведено.

    Культурне значення

    Хоча «Марія Целеста» не була єдиним «кораблем-привидом», її історія стала найбільш відомою завдяки її висвітленню у пресі та літературі, зокрема оповіданню Артура Конан Дойла «Повідомлення Гебека Кьюсаена» (1884).

    Таємниця «Марії Целести» залишається нерозгаданою, а її назва стала прозивним символом для будь-якого об'єкта, знайденого покинутим і в ідеальному стані.
    #історія #події 👻 Вічна таємниця моря: 4 грудня 1872 року знайдено корабель-привид «Марія Целеста». Поблизу Азорських островів іспанський корабель «Деї Грація» («Dei Gratia») виявив бригантину, що дрейфувала у відкритому океані. Це була «Марія Целеста» (Mary Celeste), і ця знахідка породила одну з найзагадковіших і найвідоміших історій морських привидів. Обставини знахідки Капітан «Деї Грація» Девід Річардсон та його екіпаж помітили судно, яке йшло під усіма вітрилами, але здавалося керованим. Після наближення вони побачили, що на борту «Марії Целести» немає жодної людини. Корабель був покинутий. Стан судна: Вантаж (спирт у бочках) був цілий. Особисті речі екіпажу, включно з грошима, залишалися на місцях. На столі в каюті капітана стояла недоїдена їжа. Корабельний журнал був заповнений до 24 листопада 1872 року, і останні записи не містили жодних ознак небезпеки. Єдиними помітними пошкодженнями були знятий (або знесений) рятувальний човен, відсутність навігаційних приладів (секстанта), і дивні сліди на перилах, ніби щось швидко й різко тягнули. У трюмі була невелика кількість води, що не становила загрози. Зниклий екіпаж «Марія Целеста» вийшла з Нью-Йорка 7 листопада 1872 року, прямуючи до Генуї (Італія). На борту було десять людей: Капітан Бенджамін Бріґґс (Benjamin Briggs). Його дружина Сара Бріґґс та їхня дворічна донька Софія. Сім досвідчених членів екіпажу. Ніхто з цих людей ніколи не був знайдений. Їхнє раптове та повне зникнення з цілого і повністю забезпеченого судна не піддається логічному поясненню. Основні версії зникнення Незважаючи на численні розслідування та художні перекази, жодна теорія не була доведена. Серед найпопулярніших версій: Піратство/Заколот: Малоймовірно, оскільки гроші та цінний вантаж залишилися незайманими. Напад морського чудовиська: Класична, але науково недостовірна версія, популярна в художній літературі. Страх вибуху (найбільш правдоподібна): Судно перевозило промисловий спирт. Можливо, через погану вентиляцію в трюмі накопичилися випари. Капітан міг почути незрозумілий шум або відчути запах, припустивши, що бочки ось-ось вибухнуть. Він міг наказати екіпажу та родині швидко перейти до рятувального човна, прикріпленого до корабля тросом, щоб перечекати небезпеку на безпечній відстані. Через шторм або несправність мотузка могла обірватися, і рятувальний човен з людьми був віднесений у відкрите море, залишивши «Марію Целесту» дрейфувати. Зустріч із «Деї Грація»: Існувала версія, що капітан Річардсон (який знав капітана Бріґґса) інсценував історію заради отримання винагороди за порятунок судна, але це так і не було доведено. Культурне значення Хоча «Марія Целеста» не була єдиним «кораблем-привидом», її історія стала найбільш відомою завдяки її висвітленню у пресі та літературі, зокрема оповіданню Артура Конан Дойла «Повідомлення Гебека Кьюсаена» (1884). Таємниця «Марії Целести» залишається нерозгаданою, а її назва стала прозивним символом для будь-якого об'єкта, знайденого покинутим і в ідеальному стані.
    1
    1Kпереглядів
  • 1-2 грудня, в броварському СК «Світлотехнік», відбувся XVIIІ чемпіонат України з ушу (саньда), організований Українською федерацією ушу, Міністерством молоді та спорту України, Спортивним комітетом України за підтримки Броварської міської влади та відділу фізичної культури та спорту Броварської міської ради.

    Понад 236 спортсменів з 10 регіонів України боролися за перемоги в цьому контактному виді ушу. Броварську громаду представляли 29 вихованців броварського ДЮСШ управління освіти і науки Броварської міської ради ЗТУ, тренери ЗТУ Денис Вольський, тренер Сергій Вольський та тренер клубу Владислав Микитась
    В результаті запеклої та безкомпромісної боротьби переможцями і призерами стали:

    Бугайов Тимофій – 1 місце 🥇
    Лініченко Анастасія – 1 місце 🥇
    Львівський Максим – 1 місце 🥇
    Назаренко Міра – 1 місце 🥇
    Гудзь Владислав – 1 місце 🥇
    Ворона Кирило – 1 місце 🥇
    Фролов Єгор – 1 місце 🥇
    Шпиг Іван – 2 місце 🥈
    Найман Устим – 2 місце 🥈
    Пономаренко Тимур – 2 місце 🥈
    Шахін Халіль – 2 місце 🥈
    Пʼяткін Матвій – 2 місце 🥈
    Панченко Матвій – 2 місце 🥈
    Ушата Софія – 2 місце 🥈
    Каменський Ярослав – 2 місце 🥈
    Хмелюк Софія – 2 місце 🥈
    Берегуля Марія – 2 місце 🥈
    Булах Владислав – 2 місце 🥈
    Непевная Кароліна – 2 місце 🥈
    Яковенко Діана – 2 місце 🥈
    Рогова Єва – 2 місце 🥈
    Юхта Євгеній – 2 місце 🥈
    Кованьов Максим – 3 місце 🥉
    Миколенко Олександр – 3 місце 🥉
    Лящук Максим – 3 місце 🥉
    Івакін Олександр 3 місце 🥉
    Лєбєдь Стас – 3 місце 🥉
    Шульга Кирило – 3 місце 🥉
    Шинкаренко Кіра – 3 місце 🥉
    Вітаємо переможців, призерів та їх наставників і бажаємо майбутніх перемог!
    #Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport
    1-2 грудня, в броварському СК «Світлотехнік», відбувся XVIIІ чемпіонат України з ушу (саньда), організований Українською федерацією ушу, Міністерством молоді та спорту України, Спортивним комітетом України за підтримки Броварської міської влади та відділу фізичної культури та спорту Броварської міської ради. Понад 236 спортсменів з 10 регіонів України боролися за перемоги в цьому контактному виді ушу. Броварську громаду представляли 29 вихованців броварського ДЮСШ управління освіти і науки Броварської міської ради ЗТУ, тренери ЗТУ Денис Вольський, тренер Сергій Вольський та тренер клубу Владислав Микитась В результаті запеклої та безкомпромісної боротьби переможцями і призерами стали: Бугайов Тимофій – 1 місце 🥇 Лініченко Анастасія – 1 місце 🥇 Львівський Максим – 1 місце 🥇 Назаренко Міра – 1 місце 🥇 Гудзь Владислав – 1 місце 🥇 Ворона Кирило – 1 місце 🥇 Фролов Єгор – 1 місце 🥇 Шпиг Іван – 2 місце 🥈 Найман Устим – 2 місце 🥈 Пономаренко Тимур – 2 місце 🥈 Шахін Халіль – 2 місце 🥈 Пʼяткін Матвій – 2 місце 🥈 Панченко Матвій – 2 місце 🥈 Ушата Софія – 2 місце 🥈 Каменський Ярослав – 2 місце 🥈 Хмелюк Софія – 2 місце 🥈 Берегуля Марія – 2 місце 🥈 Булах Владислав – 2 місце 🥈 Непевная Кароліна – 2 місце 🥈 Яковенко Діана – 2 місце 🥈 Рогова Єва – 2 місце 🥈 Юхта Євгеній – 2 місце 🥈 Кованьов Максим – 3 місце 🥉 Миколенко Олександр – 3 місце 🥉 Лящук Максим – 3 місце 🥉 Івакін Олександр 3 місце 🥉 Лєбєдь Стас – 3 місце 🥉 Шульга Кирило – 3 місце 🥉 Шинкаренко Кіра – 3 місце 🥉 Вітаємо переможців, призерів та їх наставників і бажаємо майбутніх перемог! #Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport
    766переглядів
  • Вихованці тренера ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту БМР Олександра Васюка вдало виступили на Відкритому Кубку Київського регіону з хортингу
    #Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #Brovarysport
    #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    Вихованці тренера ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту БМР Олександра Васюка вдало виступили на Відкритому Кубку Київського регіону з хортингу #Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #Brovarysport #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    334переглядів
  • #історія #події
    Від місіонерського посту до мегаполісу: 4 грудня 1674 року — початок історії Чикаго.
    Історія одного з найбільших міст Сполучених Штатів Америки – Чикаго – бере свій початок у глибокому XVII столітті, задовго до його офіційного заснування як поселення. Саме 4 грудня 1674 року на місці, де річка Чикаго впадає в озеро Мічиган, французький єзуїт, дослідник та місіонер Жак Маркетт (Jacques Marquette) заснував невеликий місіонерський пост, який згодом стане колискою майбутнього мегаполіса.

    Жак Маркетт: Місіонер і першовідкривач

    Жак Маркетт був однією з ключових фігур французької колонізації Північної Америки. У 1673 році він разом з картографом Луї Жольє здійснив грандіозну експедицію, що відкрила для європейців значну частину річки Міссісіпі. Повертаючись з цієї подорожі, Маркетт затримався на території сучасного штату Іллінойс, щоб виконати свою основну місію – поширення християнства серед місцевих корінних народів.
    Місце, де нині розташоване Чикаго, було стратегічно важливим:
    Географічне положення: Це був зручний портage (місце для перетягування каное між водними шляхами) між Великими озерами та річкою Міссісіпі через річку Чикаго та річку Дес-Плейнс.
    Природні ресурси: Багаті мисливські угіддя та плідна земля.
    Місцеві племена: Тут проживали племена іллінойсів, що були відкриті для контактів.

    Заснування місіонерського посту

    Уже в 1673 році Маркетт провів зиму в цьому районі, але постійний пост був заснований під час його другої подорожі. 4 грудня 1674 року він встановив тимчасову місіонерську станцію на березі річки Чикаго, збудувавши невелику хатину. Цей пост мав слугувати базою для подальшої євангелізації та пунктом збору інформації про місцеві племена.
    Хоча це не було повноцінне місто чи військова фортеця, саме ця подія вважається першим відомим європейським поселенням на місці майбутнього Чикаго. Цей пост відіграв важливу роль як торгова точка та зупинка для французьких траперів і дослідників, які прямували у внутрішні райони континенту.

    Спадщина та майбутнє Чикаго

    Жак Маркетт помер у 1675 році, менш ніж через рік після заснування посту. Проте його діяльність заклала основу для подальшого французького, а пізніше й американського освоєння регіону. Місіонерський пост, хоч і був тимчасовим, привернув увагу до стратегічної важливості місця.
    Протягом наступних століть тут існували торгові пости, військові форти (такі як Форт Дірборн) та невеликі поселення, поки в 1833 році не було офіційно засноване місто Чикаго, що згодом перетворилося на один із найбільших економічних та культурних центрів США.

    Сьогодні Чикаго пишається своїм зв'язком з Жаком Маркеттом. На його честь названі вулиці, парки, університети, а також історичні пам'ятки. Це нагадування про те, як скромний місіонерський пост у диких землях став відправною точкою для розвитку сучасного мегаполісу.
    #історія #події Від місіонерського посту до мегаполісу: 4 грудня 1674 року — початок історії Чикаго. Історія одного з найбільших міст Сполучених Штатів Америки – Чикаго – бере свій початок у глибокому XVII столітті, задовго до його офіційного заснування як поселення. Саме 4 грудня 1674 року на місці, де річка Чикаго впадає в озеро Мічиган, французький єзуїт, дослідник та місіонер Жак Маркетт (Jacques Marquette) заснував невеликий місіонерський пост, який згодом стане колискою майбутнього мегаполіса. Жак Маркетт: Місіонер і першовідкривач Жак Маркетт був однією з ключових фігур французької колонізації Північної Америки. У 1673 році він разом з картографом Луї Жольє здійснив грандіозну експедицію, що відкрила для європейців значну частину річки Міссісіпі. Повертаючись з цієї подорожі, Маркетт затримався на території сучасного штату Іллінойс, щоб виконати свою основну місію – поширення християнства серед місцевих корінних народів. Місце, де нині розташоване Чикаго, було стратегічно важливим: Географічне положення: Це був зручний портage (місце для перетягування каное між водними шляхами) між Великими озерами та річкою Міссісіпі через річку Чикаго та річку Дес-Плейнс. Природні ресурси: Багаті мисливські угіддя та плідна земля. Місцеві племена: Тут проживали племена іллінойсів, що були відкриті для контактів. Заснування місіонерського посту Уже в 1673 році Маркетт провів зиму в цьому районі, але постійний пост був заснований під час його другої подорожі. 4 грудня 1674 року він встановив тимчасову місіонерську станцію на березі річки Чикаго, збудувавши невелику хатину. Цей пост мав слугувати базою для подальшої євангелізації та пунктом збору інформації про місцеві племена. Хоча це не було повноцінне місто чи військова фортеця, саме ця подія вважається першим відомим європейським поселенням на місці майбутнього Чикаго. Цей пост відіграв важливу роль як торгова точка та зупинка для французьких траперів і дослідників, які прямували у внутрішні райони континенту. Спадщина та майбутнє Чикаго Жак Маркетт помер у 1675 році, менш ніж через рік після заснування посту. Проте його діяльність заклала основу для подальшого французького, а пізніше й американського освоєння регіону. Місіонерський пост, хоч і був тимчасовим, привернув увагу до стратегічної важливості місця. Протягом наступних століть тут існували торгові пости, військові форти (такі як Форт Дірборн) та невеликі поселення, поки в 1833 році не було офіційно засноване місто Чикаго, що згодом перетворилося на один із найбільших економічних та культурних центрів США. Сьогодні Чикаго пишається своїм зв'язком з Жаком Маркеттом. На його честь названі вулиці, парки, університети, а також історичні пам'ятки. Це нагадування про те, як скромний місіонерський пост у диких землях став відправною точкою для розвитку сучасного мегаполісу.
    1
    971переглядів
  • #історія #особистості
    ​🥇 Підкорювач шести метрів: Спадщина Сергія Бубки — легенди світового спорту.
    ​4 грудня 1963 року народився Сергій Бубка — видатний український легкоатлет, олімпійський чемпіон, перший в історії спортсмен, який підкорив висоту 6 метрів у стрибках із жердиною. Його кар'єра стала епохальною, встановивши стандарти, що залишаються недосяжними для більшості стрибунів і донині.

    ​Золота ера та постійне вдосконалення

    ​Сергій Бубка народився у Ворошиловграді (нині Луганськ) і почав займатися легкою атлетикою у ранньому віці. Він швидко виділився завдяки своїй техніці, неймовірній швидкості та силі, які дозволяли йому використовувати жорсткіші жердини, що давало перевагу у висоті.
    ​Перший світовий рекорд Бубка встановив у 1983 році у віці 19 років, взявши висоту 5.85\text{ м}. З цього моменту почалася його золота ера:
    ​35 світових рекордів: Бубка побив світовий рекорд 35 разів (17 разів на відкритих стадіонах і 18 разів у закритих приміщеннях). Цей постійний ріст був частиною його стратегії, адже за кожен побитий рекорд спортсмен отримував фінансову винагороду. Бубка часто додавав лише 1 сантиметр до свого попереднього рекорду, що дозволило йому максимізувати кількість рекордів.
    ​Підкорення 6 метрів: У 1985 році в Парижі він став першою людиною на планеті, яка подолала 6 метрів. Цей бар'єр вважався психологічно та фізично неможливим для стрибунів.
    ​Абсолютний рекорд: Його абсолютний світовий рекорд на відкритому повітрі, встановлений у Сестрієре (Італія) у 1994 році, становив 6.14\text{ м}. Цей рекорд протримався майже 20 років.

    ​Олімпійський тріумф та складні випробування

    ​Незважаючи на домінування у світовій легкій атлетиці, олімпійська кар'єра Бубки була неоднозначною.
    ​Єдине золото: Його єдиною золотою олімпійською медаллю стала перемога на Іграх у Сеулі 1988 року.
    ​Бойкот та травми: Через бойкот СРСР Ігор 1984 року, а також через низку травм і невдач на Іграх 1992, 1996 та 2000 років, Бубка так і не зміг повторити свій олімпійський успіх, що додало його біографії драматичності.
    ​Проте він залишається шестиразовим чемпіоном світу на відкритих стадіонах (1983–1997), що є абсолютним рекордом для будь-якої дисципліни легкої атлетики.

    ​Спадщина та державне визнання

    ​Після завершення кар'єри Сергій Бубка активно займався спортивною та політичною діяльністю. Він був обраний членом Міжнародного олімпійського комітету (МОК) та очолював Національний олімпійський комітет України.
    ​Його внесок у розвиток світового спорту та прославляння України на міжнародній арені був відзначений найвищими державними нагородами, включно зі званням Героя України. Сергій Бубка увійшов в історію не лише як рекордсмен, а як символ того, що людські можливості не мають меж.

    #історія #особистості ​🥇 Підкорювач шести метрів: Спадщина Сергія Бубки — легенди світового спорту. ​4 грудня 1963 року народився Сергій Бубка — видатний український легкоатлет, олімпійський чемпіон, перший в історії спортсмен, який підкорив висоту 6 метрів у стрибках із жердиною. Його кар'єра стала епохальною, встановивши стандарти, що залишаються недосяжними для більшості стрибунів і донині. ​Золота ера та постійне вдосконалення ​Сергій Бубка народився у Ворошиловграді (нині Луганськ) і почав займатися легкою атлетикою у ранньому віці. Він швидко виділився завдяки своїй техніці, неймовірній швидкості та силі, які дозволяли йому використовувати жорсткіші жердини, що давало перевагу у висоті. ​Перший світовий рекорд Бубка встановив у 1983 році у віці 19 років, взявши висоту 5.85\text{ м}. З цього моменту почалася його золота ера: ​35 світових рекордів: Бубка побив світовий рекорд 35 разів (17 разів на відкритих стадіонах і 18 разів у закритих приміщеннях). Цей постійний ріст був частиною його стратегії, адже за кожен побитий рекорд спортсмен отримував фінансову винагороду. Бубка часто додавав лише 1 сантиметр до свого попереднього рекорду, що дозволило йому максимізувати кількість рекордів. ​Підкорення 6 метрів: У 1985 році в Парижі він став першою людиною на планеті, яка подолала 6 метрів. Цей бар'єр вважався психологічно та фізично неможливим для стрибунів. ​Абсолютний рекорд: Його абсолютний світовий рекорд на відкритому повітрі, встановлений у Сестрієре (Італія) у 1994 році, становив 6.14\text{ м}. Цей рекорд протримався майже 20 років. ​Олімпійський тріумф та складні випробування ​Незважаючи на домінування у світовій легкій атлетиці, олімпійська кар'єра Бубки була неоднозначною. ​Єдине золото: Його єдиною золотою олімпійською медаллю стала перемога на Іграх у Сеулі 1988 року. ​Бойкот та травми: Через бойкот СРСР Ігор 1984 року, а також через низку травм і невдач на Іграх 1992, 1996 та 2000 років, Бубка так і не зміг повторити свій олімпійський успіх, що додало його біографії драматичності. ​Проте він залишається шестиразовим чемпіоном світу на відкритих стадіонах (1983–1997), що є абсолютним рекордом для будь-якої дисципліни легкої атлетики. ​Спадщина та державне визнання ​Після завершення кар'єри Сергій Бубка активно займався спортивною та політичною діяльністю. Він був обраний членом Міжнародного олімпійського комітету (МОК) та очолював Національний олімпійський комітет України. ​Його внесок у розвиток світового спорту та прославляння України на міжнародній арені був відзначений найвищими державними нагородами, включно зі званням Героя України. Сергій Бубка увійшов в історію не лише як рекордсмен, а як символ того, що людські можливості не мають меж.
    2
    656переглядів 1 Поширень
  • 2
    177переглядів
  • #історія #особистості
    🕊️ Мелодія світу: Райнер Марія Рільке та його українське натхнення.
    4 грудня 1875 року в Празі, яка тоді входила до складу Австро-Угорської імперії, народився Райнер Марія Рільке (Rainer Maria Rilke, повне ім'я Рене Карл Вільгельм Йоганн Йозеф Марія Рільке) — один із найбільш глибоких та впливових поетів-модерністів європейської літератури ХХ століття.
    Його творчість, наповнена філософськими роздумами про самотність, смерть, красу та божественне, значно вплинула на формування європейської поезії, зокрема німецькомовної. До його ключових творів належать «Сонети до Орфея» та «Дуїнезькі елегії».

    Український слід

    Хоча Рільке відомий насамперед як німецькомовний автор, його зв'язок з українськими землями та культурою є надзвичайно важливим для розуміння його світогляду і творчого шляху.
    У 1899 та 1900 роках Рільке здійснив дві великі подорожі Російською імперією разом зі своєю музою — відомим психоаналітиком і письменницею Лу Андреас-Саломе. Під час цих подорожей він відвідав значні міста та місця, що нині знаходяться в Україні:
    Київ: У Києві Рільке відвідав Києво-Печерську лавру, де був глибоко вражений величчю православної культури та атмосферою стародавніх монастирів.
    Канів: Найбільше враження на нього справив Канів, де він відвідав могилу Тараса Шевченка. Рільке був вражений постаттю українського Кобзаря, якого він сприйняв як символічного, народного пророка.
    Полтавщина: Він також подорожував глибинкою, щоб краще відчути життя простого селянства.

    Вплив на творчість

    Свої враження від цих подорожей Рільке зафіксував у листах, щоденниках та віршах. Багата духовна культура Сходу, її містицизм, відчуття простору та глибинна народна віра стали потужним джерелом натхнення:
    Зокрема, він перекладав «Слово о полку Ігоревім» німецькою мовою.
    Образи святенника, ченця, старця та відчуття божественної самотності у його віршах значною мірою сформовані під впливом побаченого у православних монастирях та його спілкування з простими людьми.
    Сам Рільке пізніше згадував, що його подорож на Схід була одним із найважливіших етапів його самопізнання. Хоча він не завжди чітко розрізняв українські та російські культурні особливості, його захоплення «багатим, темним, повним Богом» світом Східної Європи, зокрема України, мало визначальний вплив на його лірику.

    Твори Рільке досі залишаються однією з найскладніших та найзагадковіших сторінок світової літератури, а його зв'язок з Україною є предметом постійних досліджень літературознавців.
    #історія #особистості 🕊️ Мелодія світу: Райнер Марія Рільке та його українське натхнення. 4 грудня 1875 року в Празі, яка тоді входила до складу Австро-Угорської імперії, народився Райнер Марія Рільке (Rainer Maria Rilke, повне ім'я Рене Карл Вільгельм Йоганн Йозеф Марія Рільке) — один із найбільш глибоких та впливових поетів-модерністів європейської літератури ХХ століття. Його творчість, наповнена філософськими роздумами про самотність, смерть, красу та божественне, значно вплинула на формування європейської поезії, зокрема німецькомовної. До його ключових творів належать «Сонети до Орфея» та «Дуїнезькі елегії». Український слід Хоча Рільке відомий насамперед як німецькомовний автор, його зв'язок з українськими землями та культурою є надзвичайно важливим для розуміння його світогляду і творчого шляху. У 1899 та 1900 роках Рільке здійснив дві великі подорожі Російською імперією разом зі своєю музою — відомим психоаналітиком і письменницею Лу Андреас-Саломе. Під час цих подорожей він відвідав значні міста та місця, що нині знаходяться в Україні: Київ: У Києві Рільке відвідав Києво-Печерську лавру, де був глибоко вражений величчю православної культури та атмосферою стародавніх монастирів. Канів: Найбільше враження на нього справив Канів, де він відвідав могилу Тараса Шевченка. Рільке був вражений постаттю українського Кобзаря, якого він сприйняв як символічного, народного пророка. Полтавщина: Він також подорожував глибинкою, щоб краще відчути життя простого селянства. Вплив на творчість Свої враження від цих подорожей Рільке зафіксував у листах, щоденниках та віршах. Багата духовна культура Сходу, її містицизм, відчуття простору та глибинна народна віра стали потужним джерелом натхнення: Зокрема, він перекладав «Слово о полку Ігоревім» німецькою мовою. Образи святенника, ченця, старця та відчуття божественної самотності у його віршах значною мірою сформовані під впливом побаченого у православних монастирях та його спілкування з простими людьми. Сам Рільке пізніше згадував, що його подорож на Схід була одним із найважливіших етапів його самопізнання. Хоча він не завжди чітко розрізняв українські та російські культурні особливості, його захоплення «багатим, темним, повним Богом» світом Східної Європи, зокрема України, мало визначальний вплив на його лірику. Твори Рільке досі залишаються однією з найскладніших та найзагадковіших сторінок світової літератури, а його зв'язок з Україною є предметом постійних досліджень літературознавців.
    1
    2Kпереглядів