• ❗️ Україна хоче зустрічі Зеленського з путіним

    Глава МЗС Андрій Сибіга заявив, що Україна працює над можливою зустріччю президентів і сподівається на сприяння США, зокрема Дональда Трампа.

    За його словами, Київ очікує від росії концепцію безумовного перемир’я — і наголошує на критичній ролі Америки в переговорах.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    ❗️ Україна хоче зустрічі Зеленського з путіним Глава МЗС Андрій Сибіга заявив, що Україна працює над можливою зустріччю президентів і сподівається на сприяння США, зокрема Дональда Трампа. За його словами, Київ очікує від росії концепцію безумовного перемир’я — і наголошує на критичній ролі Америки в переговорах. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    496переглядів
  • ⚡️«Школа Дерюгіних» — переможниці клубного чемпіонату світу Aeon Cup у Японії!

    У японському Токіо завершився клубний чемпіонат світу з художньої гімнастики 2025. Цього року український клуб «Школа Дерюгіних» у складі Таїсії Онофрійчук, Поліни Каріки та Любові Горащенко здобув «золото» у командному заліку, набравши 326,150 бала!

    Окрім цього, Таїсія Онофрійчук стала переможницею особистого багатоборства серед сеніорок.

    Вітаємо наших спортсменок і тренерів із блискучим виступом! Пишаємося!
    #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🇺🇦⚡️✨«Школа Дерюгіних» — переможниці клубного чемпіонату світу Aeon Cup у Японії! 😊У японському Токіо завершився клубний чемпіонат світу з художньої гімнастики 2025. Цього року український клуб «Школа Дерюгіних» у складі Таїсії Онофрійчук, Поліни Каріки та Любові Горащенко здобув «золото» у командному заліку, набравши 326,150 бала! 😇Окрім цього, Таїсія Онофрійчук стала переможницею особистого багатоборства серед сеніорок. Вітаємо наших спортсменок і тренерів із блискучим виступом! Пишаємося!💙💛 #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    125переглядів
  • рф масовано b’є по логістиці України - десятки uдарів лише за добу, - радник з технологічних напрямів оборони Флеша.

    За його словами, росіяни активно ат@кують логістику на Дніпропетровщині, зокрема на ділянці Богуслав-Петропавлівка. Працюють БпЛА, фіксуються десятки uдарів на добу.

    У Міноборони реагують оперативно. Міністр оборони особисто взяв ситуацію під контроль.
    😡рф масовано b’є по логістиці України - десятки uдарів лише за добу, - радник з технологічних напрямів оборони Флеша. 📍 За його словами, росіяни активно ат@кують логістику на Дніпропетровщині, зокрема на ділянці Богуслав-Петропавлівка. Працюють БпЛА, фіксуються десятки uдарів на добу. У Міноборони реагують оперативно. Міністр оборони особисто взяв ситуацію під контроль.
    55переглядів
  • 57переглядів
  • Привіт, це Елла з Фрелла! Якщо ви читали хоча б одну казку, то, мабуть, знаєте золоте правило казкового світу: якщо з’являється мачуха – значить, на головного героя чекають випробування.

    Давайте з’ясуємо, чому в казках майже завжди є мачуха і чому вона рідко буває доброю?

    1. "Рідна мама? Ні, це занадто просто!"
    Казки рідко починаються з того, що у головного героя є щаслива сім’я. Бо що це за казка, якщо у принцеси є люблячі батьки, які не дають їй натерти руки до мозолів, а у принца є щасливе дитинство, вільне від інтриг?

    Тому автори казок дуже швидко "прибирали" рідних матерів, а на їхнє місце ставили мачуху, яка, на відміну від доброї мами, чомусь завжди прагнула зробити життя головного героя нестерпним.

    Класичний сценарій:
    Мама помирає (чомусь завжди раптово).
    Батько одружується вдруге (зазвичай на підозріло красивій, але холодній жінці).
    Починається боротьба за виживання.

    2. "Головний антагоніст повинен бути поруч"
    Давайте чесно: казки потребують поганців. Комусь треба ускладнювати життя головному герою, бо без цього не буде жодної пригоди.

    А що може бути страшніше, ніж зло, яке живе у твоєму ж домі?

    Мачухи у казках – це не просто злі жінки. Вони:
    Контролюють ситуацію (особливо, якщо батько десь зник або не втручається).
    Винахідливі у знущаннях (домашня робота, магія, ізоляція – вибір величезний).
    Часто мають своїх дітей (і, як не дивно, вони завжди ідеальні, на відміну від головного героя).

    Погодьтеся, мати дракона як головного ворога – це страшно, але принаймні логічно. А от коли твій найбільший ворог – жінка, яка повинна піклуватися про тебе, – це значно гірше.

    3. "Чому ж вони такі злі?"
    Здається, мачухи у казках змагаються, хто гірше поводитиметься зі своєю падчеркою чи пасинком. Але чому?

    Ревнощі – мачуха боїться, що головний герой отримає спадок або любов короля/батька.
    Заздрість – у "Білосніжці" мачуха просто не могла змиритися, що падчерка гарніша.
    Страх втратити владу – у "Попелюшці" мачуха робить усе, щоб тільки її доньки отримали шанс на королівське життя.
    Тиск суспільства – у реальному Середньовіччі мачухам було важко дбати про чужих дітей, бо їхні власні діти завжди були у пріоритеті.

    А ще мачухи часто користуються магією , що робить їх ще страшнішими!

    4. "А де батьки?"
    Найбільш загадковий момент у казках – чому батько ніколи не втручається?!

    Він поїхав у подорож на 10 років.
    Він зайнятий державними справами (і наче не помічає, що його дитина спить у попелі).
    Він просто не звертає уваги (і це дуже дивно).

    В результаті головний герой залишається сам на сам із проблемою і має самотужки знайти вихід.

    5. "Чи бувають добрі мачухи?"
    Так! У реальному житті чимало жінок виховують дітей своїх чоловіків з любов’ю і турботою. Але казки не надто полюбляють такі сценарії.

    Є, правда, кілька винятків:
    У "Синій бороді" мачуха захищає свою доньку.
    У "Гусятниці" мачуха допомагає падчерці знайти своє щастя.
    У "П’ятеро братів" є мачуха, яка справді любить своїх пасинків.

    Але давайте чесно: більшість казок не залишають мачухам шансів на хорошу репутацію.

    Висновок
    Якщо ви в казці й у вас є мачуха – насторожіться!

    Але якщо ви живете в реальному світі, пам’ятайте: не всі мачухи злі, не всі казки правдиві, і найголовніше – завжди боріться за своє щастя, навіть якщо весь світ (і зла мачуха) проти вас!

    Завжди з вами,
    Елла з Фрелла

    #fan_art #супер_факт #супер_порада
    Привіт, це Елла з Фрелла! 🏰✨ Якщо ви читали хоча б одну казку, то, мабуть, знаєте золоте правило казкового світу: якщо з’являється мачуха – значить, на головного героя чекають випробування. 😈 Давайте з’ясуємо, чому в казках майже завжди є мачуха і чому вона рідко буває доброю? 1. "Рідна мама? Ні, це занадто просто!" 👑🌹 Казки рідко починаються з того, що у головного героя є щаслива сім’я. Бо що це за казка, якщо у принцеси є люблячі батьки, які не дають їй натерти руки до мозолів, а у принца є щасливе дитинство, вільне від інтриг? Тому автори казок дуже швидко "прибирали" рідних матерів, а на їхнє місце ставили мачуху, яка, на відміну від доброї мами, чомусь завжди прагнула зробити життя головного героя нестерпним. Класичний сценарій: 🔹 Мама помирає (чомусь завжди раптово). 🔹 Батько одружується вдруге (зазвичай на підозріло красивій, але холодній жінці). 🔹 Починається боротьба за виживання. 2. "Головний антагоніст повинен бути поруч" 😈 Давайте чесно: казки потребують поганців. Комусь треба ускладнювати життя головному герою, бо без цього не буде жодної пригоди. А що може бути страшніше, ніж зло, яке живе у твоєму ж домі? Мачухи у казках – це не просто злі жінки. Вони: 🔸 Контролюють ситуацію (особливо, якщо батько десь зник або не втручається). 🔸 Винахідливі у знущаннях (домашня робота, магія, ізоляція – вибір величезний). 🔸 Часто мають своїх дітей (і, як не дивно, вони завжди ідеальні, на відміну від головного героя). Погодьтеся, мати дракона як головного ворога – це страшно, але принаймні логічно. А от коли твій найбільший ворог – жінка, яка повинна піклуватися про тебе, – це значно гірше. 3. "Чому ж вони такі злі?" 🤔💭 Здається, мачухи у казках змагаються, хто гірше поводитиметься зі своєю падчеркою чи пасинком. Але чому? 📌 Ревнощі – мачуха боїться, що головний герой отримає спадок або любов короля/батька. 📌 Заздрість – у "Білосніжці" мачуха просто не могла змиритися, що падчерка гарніша. 📌 Страх втратити владу – у "Попелюшці" мачуха робить усе, щоб тільки її доньки отримали шанс на королівське життя. 📌 Тиск суспільства – у реальному Середньовіччі мачухам було важко дбати про чужих дітей, бо їхні власні діти завжди були у пріоритеті. А ще мачухи часто користуються магією 🧙‍♀️, що робить їх ще страшнішими! 4. "А де батьки?" 🤷‍♀️ Найбільш загадковий момент у казках – чому батько ніколи не втручається?! 🔹 Він поїхав у подорож на 10 років. 🔹 Він зайнятий державними справами (і наче не помічає, що його дитина спить у попелі). 🔹 Він просто не звертає уваги (і це дуже дивно). В результаті головний герой залишається сам на сам із проблемою і має самотужки знайти вихід. 5. "Чи бувають добрі мачухи?" 🌸 Так! У реальному житті чимало жінок виховують дітей своїх чоловіків з любов’ю і турботою. Але казки не надто полюбляють такі сценарії. Є, правда, кілька винятків: 🟢 У "Синій бороді" мачуха захищає свою доньку. 🟢 У "Гусятниці" мачуха допомагає падчерці знайти своє щастя. 🟢 У "П’ятеро братів" є мачуха, яка справді любить своїх пасинків. Але давайте чесно: більшість казок не залишають мачухам шансів на хорошу репутацію. Висновок Якщо ви в казці й у вас є мачуха – насторожіться! 😅 Але якщо ви живете в реальному світі, пам’ятайте: не всі мачухи злі, не всі казки правдиві, і найголовніше – завжди боріться за своє щастя, навіть якщо весь світ (і зла мачуха) проти вас! Завжди з вами, Елла з Фрелла 💙✨ #fan_art #супер_факт #супер_порада
    10
    762переглядів
  • «НАША ІДЕА» РОЗВІНЧУЄ МІФИ
    Невідомі сторінки української японістики
    Авторка дослідження: Ольга Сілівра, перекладачка

    Ви, певно, чули, ніби українською правильно писати «моті», «Сіндзюку», «Хіросіма», ну бо «так було завжди»?

    А що як ми скажемо, що це неправда?

    Заварюйте чай і вмощуйтеся зручненько — зараз буде лонгрід.

    Спалена сторінка української японістики (1/4)

    Харків. 1926 рік. Час розквіту українських митців і вчених, що ще не знають, яку жорстоку долю приготувала їм радянська імперія.

    Цього року народилася ВУНАС — Всеукраїнська наукова асоціація сходознавства. Японську секцію в ній очолив Федір Демʼянович Пущенко (народився 1879 р. у м. Чугуїв Харківської обл. — дата смерті невідома).

    Японську він вивчив у полоні, куди потрапив у 1904 році під час російсько-японської війни. Після звільнення з-під варти кілька місяців мандрував країною і навіть залишив у редакції місцевого журналу японський переклад вірша «Садок вишневий коло хати» (на жаль, назва журналу невідома, тож сам переклад знайти не вдалося). Згодом відвідав Японію ще раз та відшліфував свої знання.
    А в 1926 році ВУНАС саме вирішила відкрити курси східних мов у Харкові, тож Федора Пущенка запросили викладати японську.

    Слухачами стали 69 людей, і навіть японці, яких керівництво запросило для спонтанної перевірки, високо оцінили рівень його викладання. Федір Демʼянович дуже ретельно підійшов до справи: зробив двісті копій свого рукописного підручника та запланував окремі курси з японського письма (до того пропонував студентам записувати японські слова латинкою). Він принципово викладав українською, тому на перших двох сторінках свого підручника записав японські звуки українськими літерами.

    Там, зокрема, можна прочитати таке:
    «Япмова має 32 звуки; ось їх транскрипція, рівняючи до української:
    […]
    g=ґ ch=ч j=ж, дж sh=сш
    [...]
    Sh не має відповідного звуку в Укрмові; вимовляється, як посередній між с-ш.
    [...]
    Здебільшого, зокрема в Токьо, однаково вимовляють j як ж і як дж, dz як з і як дз.
    (...)
    склади: sha, shu, sho, ja, ju, jo, вимовляти: сшя, сшю, сшьо, (д)жя, (д)жю, (д)жьо».

    Звісно, справедливо буде зауважити, що це лише інструкція з вимови, а не система транскрипції. Тож погляньмо, як записував Федір Пущенко японські назви у перекладах.

    У 1927 році вчений опублікував у журналі «Східний світ», що також виходив під егідою ВУНАС, статтю про японську літературу, що містила українські переклади кількох віршів та казок із авторськими коментарями. Для передання японських назв він переважно використовував латинку, та є серед них і кілька записаних українською: «Фуджі», «Шікоку».

    То як сталося, що ми майже не чули про цього українського японіста?

    Радянський режим, звісно ж, не міг пробачити існування самостійної української наукової школи. У 1931 році заборонили журнал «Східний світ», у 1934-му сходознавчі курси проголосили «недоцільними» та «засміченими соціально небезпечними елементами» й закрили, а в 1933-му почалися арешти сходознавців.

    Федора Пущенка звинуватили в «антирадянській діяльності» та шпигунстві на користь Японії. Зі старого професорського портфеля дістали запрошення до японського консульства та подяку представника японської фірми за чудову підготовку учнів й проголосили це «доказами». Науковцю було 54 роки.

    Вирок — п’ять років увʼязнення в Соловецькому таборі особливого призначення. Окрім Пущенка, там відбували покарання й інші безпідставно засуджені вчені, тож Федір Демʼянович навіть продовжив викладати охочим до вивчення мов вʼязням!
    На жаль, після 1937 року слід академіка губиться, й обставини смерті Федора Пущенка невідомі. Вдалося дізнатися лише, що його справу розглядали повторно та, попри брак доказів, планували засудити науковця ще до десяти років таборів.

    У 1938 році розстріляли також його 35-річного учня Олександра Кремену, що тільки починав свій дослідницько-перекладацький шлях. На цьому історія японістики в Україні на кілька десятиліть урвалася.

    Далі буде…

    Переглянути оригінальний допис в Telegram: https://t.me/nashaidea/2775?single
    9
    1Kпереглядів
  • Раніше в Англії дівчата носили в роті шпильку, вона могла врятувати даму від поцілунку з незнайомцем.
    Раніше в Англії дівчата носили в роті шпильку, вона могла врятувати даму від поцілунку з незнайомцем.
    3
    429переглядів
  • 73переглядів
  • Коли бос хвалить всіх за успішний запуск проєкту, і тільки ти один намагаєшся не відсвічувати, бо знаєш, як він працює🫥
    2
    157переглядів 53Відтворень
  • Це Рейна Валландінгем

    Рейна Валландінгем - відома майстриня бойових мистецтв та акторка. Вона здобула визнання завдяки своїм навичкам у тхеквондо, де вона є неодноразовою чемпіонкою світу. Рейна почала тренуватися у неймовірно юному віці - у 2 роки. До 6 років вона вже отримала свій перший чорний пояс.

    Посох бо - це традиційна зброя бойових мистецтв довжиною близько 1,8 метра. Він використовується в різних бойових мистецтвах, включаючи окінавські бойові мистецтва, японські бойові мистецтва, такі як бодзюцу, і навіть деякі стилі карате.
    Це Рейна Валландінгем Рейна Валландінгем - відома майстриня бойових мистецтв та акторка. Вона здобула визнання завдяки своїм навичкам у тхеквондо, де вона є неодноразовою чемпіонкою світу. Рейна почала тренуватися у неймовірно юному віці - у 2 роки. До 6 років вона вже отримала свій перший чорний пояс. Посох бо - це традиційна зброя бойових мистецтв довжиною близько 1,8 метра. Він використовується в різних бойових мистецтвах, включаючи окінавські бойові мистецтва, японські бойові мистецтва, такі як бодзюцу, і навіть деякі стилі карате.
    3
    809переглядів 42Відтворень