#поезія
Зупинився час, і зупинився вітер,
І липнева спека в серпень упаде,
Впали й жовті груші рясно, ніде діти,
Аж павук над ними ситечко пряде.
Аж бджола засмагла п'є із них нектари,
Аж в полях упріла скошена стерня,
Ці серпнево-стиглі вижовклі гектари
Тракторист півсонно викосив зрання.
Заспівала птаха, скинула пір'їну,
Закрива повіки від пилюки день,
Сонце залоскоче комбайнеру спину,
І торкне проміння жаром до легень.
Дихай, поглинавши літо це пожовкле,
Уявляй відпустку і морський міраж,
Набирай у груди чебрецевий вітер,
Пий медовий вечір, що солодкий аж.
Пий росяні ранки що вгамують спрагу,
І чекай опівдні хмари рятівні,
Захмеліле літо п'є медову брагу,
Золотить зіниці у моїм вікні.
Валентина Чепурко
#поезія
Зупинився час, і зупинився вітер,
І липнева спека в серпень упаде,
Впали й жовті груші рясно, ніде діти,
Аж павук над ними ситечко пряде.
Аж бджола засмагла п'є із них нектари,
Аж в полях упріла скошена стерня,
Ці серпнево-стиглі вижовклі гектари
Тракторист півсонно викосив зрання.
Заспівала птаха, скинула пір'їну,
Закрива повіки від пилюки день,
Сонце залоскоче комбайнеру спину,
І торкне проміння жаром до легень.
Дихай, поглинавши літо це пожовкле,
Уявляй відпустку і морський міраж,
Набирай у груди чебрецевий вітер,
Пий медовий вечір, що солодкий аж.
Пий росяні ранки що вгамують спрагу,
І чекай опівдні хмари рятівні,
Захмеліле літо п'є медову брагу,
Золотить зіниці у моїм вікні.
Валентина Чепурко
Українська
English
