• Тримай свій чорно-білий вайб
    Тримай свій чорно-білий вайб
    1
    103views
  • Як підтвердити статус ветерана війни?
    Один зі способів — витяг з Єдиного державного реєстру ветеранів війни. Він може використовуватися на території України для підтвердження статусу ветерана війни, наприклад, при отриманні соціальних пільг та гарантій.
    Що таке Єдиний державний реєстр ветеранів війни?
    Кому надається Витяг з Реєстру ветеранів?
    Куди звертатися за отриманням витягу з Реєстру ветеранів?
    Відповіді на ці та інші актуальні питання читайте у публікації: https://cutt.ly/btxbZG5n

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    🪖Як підтвердити статус ветерана війни? Один зі способів — витяг з Єдиного державного реєстру ветеранів війни. Він може використовуватися на території України для підтвердження статусу ветерана війни, наприклад, при отриманні соціальних пільг та гарантій. ❓Що таке Єдиний державний реєстр ветеранів війни? ❓Кому надається Витяг з Реєстру ветеранів? ❓Куди звертатися за отриманням витягу з Реєстру ветеранів? Відповіді на ці та інші актуальні питання читайте у публікації: https://cutt.ly/btxbZG5n https://t.me/Ukraineaboveallelse
    77views
  • КІНО ВІКІВ

    Яке кіно!... Кіно усіх віків…
    Таке у світі вперше споглядають,
    Прикуті погляди до нього зі світів,
    Й продовження його щодня чекають.

    Червоні й чорні барви в ньому є,
    Де згарища чорніють й кров стікає,
    Ударів далі ворог завдає,
    За планом він невпинно убиває.

    Що далі за сценарієм? Скажіть!
    Інтрига тут, повірте, ні до чо́го,
    А може ви його перепишіть
    І не вбивайте більше вже ніко́го!

    Усе за планом, зйомки йдуть щодня,
    У сценах дим, вогонь, і крик, і тиша,
    Залучена до зйомок вся русня,
    Яка щодня нові́ сюжети пише.

    Жорстокі кадри, забрані життя,
    Й що далі стрічка – кадри все страшніші:
    Усюди смерть і кровопролиття,
    А вибухи й тривоги все рясніші.

    Коли вже буде клятий той СТОП-КАДР,
    Закі́нчиться кіно й побачим титри,
    І буде стрічка «НЕНЬКА-КВІТОСАД»,
    Яку озвучать старовинні цитри?

    12.07.2024р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
    ID: 1017463
    КІНО ВІКІВ Яке кіно!... Кіно усіх віків… Таке у світі вперше споглядають, Прикуті погляди до нього зі світів, Й продовження його щодня чекають. Червоні й чорні барви в ньому є, Де згарища чорніють й кров стікає, Ударів далі ворог завдає, За планом він невпинно убиває. Що далі за сценарієм? Скажіть! Інтрига тут, повірте, ні до чо́го, А може ви його перепишіть І не вбивайте більше вже ніко́го! Усе за планом, зйомки йдуть щодня, У сценах дим, вогонь, і крик, і тиша, Залучена до зйомок вся русня, Яка щодня нові́ сюжети пише. Жорстокі кадри, забрані життя, Й що далі стрічка – кадри все страшніші: Усюди смерть і кровопролиття, А вибухи й тривоги все рясніші. Коли вже буде клятий той СТОП-КАДР, Закі́нчиться кіно й побачим титри, І буде стрічка «НЕНЬКА-КВІТОСАД», Яку озвучать старовинні цитри? 12.07.2024р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024 ID: 1017463
    181views
  • 7
    933views
  • Як запросити друзів?
    Як запросити друзів?
    8comments 388views
  • Ну, що, моя осене, начаювались?
    Як тéрен той чай, і гірчить, і пече...
    Ми, люба, з тобою ще в літі зостались,
    а листя черлене торкає плече...
    І хустка доречно, ота з торочкáми,
    вкриває косу. Гріють душу димú.
    І, іноді, люба, так хочу до мами...
    Та мокро. І слизько. І стерлись сліди...
    І шарпає вітер сукенку картату,
    шепочуть мені колискову дощі.
    Ходи, моя осене, хутко до хати,
    зачинемо двері на моцні ключі.
    Не пустим сльоти.Най шукає дороги
    в чужому обійсті. А ми вже удвох
    застелим парчею осінні пороги
    і прийде погрітись натомлений Бог.
    Його почастуєм солодким узваром
    із сушених яблук та дичок грушок...
    Гербатик, цілований димом та жаром,
    пихтітеме радо од наших казок...
    І втихне дощисько, і мряка залізе
    в малесеньку шпарку до інших світів.
    Ми, люба, з тобою спакуєм в валізу
    хандру і печалі, і смуток між брів.
    Ну, що, моя осене, вип'єм ще чаю?
    Гербатик — чайник.
    21.10.2024
    Людмила Галінська
    Ну, що, моя осене, начаювались? Як тéрен той чай, і гірчить, і пече... Ми, люба, з тобою ще в літі зостались, а листя черлене торкає плече... І хустка доречно, ота з торочкáми, вкриває косу. Гріють душу димú. І, іноді, люба, так хочу до мами... Та мокро. І слизько. І стерлись сліди... І шарпає вітер сукенку картату, шепочуть мені колискову дощі. Ходи, моя осене, хутко до хати, зачинемо двері на моцні ключі. Не пустим сльоти.Най шукає дороги в чужому обійсті. А ми вже удвох застелим парчею осінні пороги і прийде погрітись натомлений Бог. Його почастуєм солодким узваром із сушених яблук та дичок грушок... Гербатик, цілований димом та жаром, пихтітеме радо од наших казок... І втихне дощисько, і мряка залізе в малесеньку шпарку до інших світів. Ми, люба, з тобою спакуєм в валізу хандру і печалі, і смуток між брів. Ну, що, моя осене, вип'єм ще чаю? Гербатик — чайник. 21.10.2024 Людмила Галінська
    1
    238views
  • 153views
  • 102views
  • #історія #постаті
    Михайло Туган-Барановський: український геній, який навчив світ розуміти кризи
    20 січня 1865 року народився Михайло Туган-Барановський — людина, чий інтелект випередив свій час на десятиліття. Поки тогочасні економісти сперечалися про дрібниці, цей нащадок татарського дворянського роду з Харківщини створював фундамент сучасної теорії економічних циклів. Сьогодні його ідеями користуються центральні банки всього світу, часто навіть не здогадуючись про їхнє українське походження.

    Його головна праця про промислові кризи в Англії стала справжньою інтелектуальною бомбою. Туган-Барановський першим довів, що капіталізм не розвалиться сам по собі (як того палко бажали в москві), а розвивається хвилеподібно. Саме він заклав основи інвестиційної теорії циклу, яку пізніше розвинули Шумпетер та Кейнс. Без його напрацювань ми б досі сприймали кожну рецесію як кінець світу, а не як закономірний етап розвитку.

    Михайло Іванович був не лише кабінетним вченим. Він став батьком української кооперації, вірячи, що саме об’єднання зусиль вільних господарів є шляхом до економічного процвітання нації. У 1917 році він не залишився осторонь розбудови державності, обійнявши посаду міністра фінансів в уряді Української Центральної Ради. Він мріяв про власну українську валюту та фінансову систему, незалежну від імперського центру.

    На жаль, серце великого вченого зупинилося раптово у 1919 році у вагоні потяга, коли він прямував до Парижа на мирну конференцію. Він пішов на піку своєї інтелектуальної форми, залишивши нам спадок, який росія десятиліттями намагалася привласнити або стерти з пам'яті. Сьогодні Туган-Барановський повертається до нас як символ української інтелектуальної потужності, здатної диктувати тренди світовій науці.

    https://youtu.be/LV59gWqJ1G4?si=meSwxLgvJWO4IES5
    #історія #постаті Михайло Туган-Барановський: український геній, який навчив світ розуміти кризи 📈🇺🇦 20 січня 1865 року народився Михайло Туган-Барановський — людина, чий інтелект випередив свій час на десятиліття. Поки тогочасні економісти сперечалися про дрібниці, цей нащадок татарського дворянського роду з Харківщини створював фундамент сучасної теорії економічних циклів. Сьогодні його ідеями користуються центральні банки всього світу, часто навіть не здогадуючись про їхнє українське походження. 🏦🎓 Його головна праця про промислові кризи в Англії стала справжньою інтелектуальною бомбою. Туган-Барановський першим довів, що капіталізм не розвалиться сам по собі (як того палко бажали в москві), а розвивається хвилеподібно. Саме він заклав основи інвестиційної теорії циклу, яку пізніше розвинули Шумпетер та Кейнс. Без його напрацювань ми б досі сприймали кожну рецесію як кінець світу, а не як закономірний етап розвитку. 📉🔄 Михайло Іванович був не лише кабінетним вченим. Він став батьком української кооперації, вірячи, що саме об’єднання зусиль вільних господарів є шляхом до економічного процвітання нації. У 1917 році він не залишився осторонь розбудови державності, обійнявши посаду міністра фінансів в уряді Української Центральної Ради. Він мріяв про власну українську валюту та фінансову систему, незалежну від імперського центру. 🏛️💵 На жаль, серце великого вченого зупинилося раптово у 1919 році у вагоні потяга, коли він прямував до Парижа на мирну конференцію. Він пішов на піку своєї інтелектуальної форми, залишивши нам спадок, який росія десятиліттями намагалася привласнити або стерти з пам'яті. Сьогодні Туган-Барановський повертається до нас як символ української інтелектуальної потужності, здатної диктувати тренди світовій науці. 🚂📜 https://youtu.be/LV59gWqJ1G4?si=meSwxLgvJWO4IES5
    1
    513views
  • Вічність у кожній миті .
    ---
    Все частіше і частіше ловлю себе на думці, що так хочеться бути ближче до природи , злитися в одне єдине ціле, забути про тривоги ...
    В густих лісах, де ворон кличе в далечінь,
    Де білка дивиться в глибини душі твоєї,
    Де шелест листя — вічний мій кораль,
    Туди серце рветься з міської рутини.
    Там, де свобода — вільний птах, що в небо мчить на шаленій швидкості.
    Де тиша звучить, мов лікувальна струна, по спіралям душі підіймаючись , сцілює кожну клітинку.
    Де сонце — це промінь любові, що в серці живе та палає, мов фенікс із самоцвітів,
    З попелу смутку, в сяйві відроджений,
    Розправив крила , блиском оповитий,
    В свободі весняній, навік утверджений.
    Там серце моє вільне, під ноти природи навпнюється , цвіте, свободою наповнюється.
    В веснянім небі, дух мій ожива,
    Відроджений, очищений, оновлений,
    Свободу, як коштовність, в серці зберігає.
    Вдихну весни п'янкий, живий напій,
    Розправлю крила, мов вільний сокіл,
    Забуду місто, гамір той німий,
    Стану я в лісі, частиною дива, ніжна й щаслива.
    Під шепіт трав, під спів пташиних зграй, я феєю лісною стану.
    Тут кожна гілка — мій священний дім,
    Тут кожен камінь, клен, сосна — мудрий провісник,
    Тут вітер співає,говорить,шепоче, з усіх сторін,
    Тут ліс — мій храм, мій вічний, вірний спутник .
    Віддамся поклику землі , вітрам, небесному світилу,
    Забуду про страхи, котрі щодня стискають серце, залишу фальш котру щодня взираю, як люди надягають різні маски .
    Тут думки вільні, як сокіл у польоті,
    Тут серце б'ється в ритмі зоряних ночей,
    Мов водоспад, що в сяйві місяця шумить.
    У тиші лісу — мій притулок вічний,
    Де час — ріка, що в вічність лине,
    Де кожна думка — мов коріння, що вглибини проростає,
    Де кожен вдих і видих — мій шепіт таємний, мій подих чарівний !
    Де кожен погляд — волі чистий світ безмежний,
    Де кожен дотик — щастя ніжний цвіт.
    І в цій красі , знаходжу вічність в кожній миті !

    --
    Olga.Felis©

    #справжняблизькість
    #ДушевнийСпокій
    #ЗціленняДуші
    #ЄднанняЗПриродою
    #психолог
    #ГармоніяЗСобою
    #ПоезіяДуші
    #ЛісоваТерапія
    #Відродження
    #СилаПрироди
    #Натхнення
    #фенікс
    #ВнутрішняСвобода
    #ПошукСебе
    #трансформація
    #ЕмоційнийДобробут
    #Антистрес
    #Релаксація
    #Самовдосконалення
    #ЖиттяВМоменті
    #ПрироднаКраса
    #ПоетичнаДуша
    #ВнутрішняТиша
    #ШляхДоСебе
    #ГлибинаДуші
    #МистецтвоЖиття
    #ВідчуттяСвободи
    #Дзен
    #Рефлексія
    Вічність у кожній миті . --- Все частіше і частіше ловлю себе на думці, що так хочеться бути ближче до природи , злитися в одне єдине ціле, забути про тривоги ... В густих лісах, де ворон кличе в далечінь, Де білка дивиться в глибини душі твоєї, Де шелест листя — вічний мій кораль, Туди серце рветься з міської рутини. Там, де свобода — вільний птах, що в небо мчить на шаленій швидкості. Де тиша звучить, мов лікувальна струна, по спіралям душі підіймаючись , сцілює кожну клітинку. Де сонце — це промінь любові, що в серці живе та палає, мов фенікс із самоцвітів, З попелу смутку, в сяйві відроджений, Розправив крила , блиском оповитий, В свободі весняній, навік утверджений. Там серце моє вільне, під ноти природи навпнюється , цвіте, свободою наповнюється. В веснянім небі, дух мій ожива, Відроджений, очищений, оновлений, Свободу, як коштовність, в серці зберігає. Вдихну весни п'янкий, живий напій, Розправлю крила, мов вільний сокіл, Забуду місто, гамір той німий, Стану я в лісі, частиною дива, ніжна й щаслива. Під шепіт трав, під спів пташиних зграй, я феєю лісною стану. Тут кожна гілка — мій священний дім, Тут кожен камінь, клен, сосна — мудрий провісник, Тут вітер співає,говорить,шепоче, з усіх сторін, Тут ліс — мій храм, мій вічний, вірний спутник . Віддамся поклику землі , вітрам, небесному світилу, Забуду про страхи, котрі щодня стискають серце, залишу фальш котру щодня взираю, як люди надягають різні маски . Тут думки вільні, як сокіл у польоті, Тут серце б'ється в ритмі зоряних ночей, Мов водоспад, що в сяйві місяця шумить. У тиші лісу — мій притулок вічний, Де час — ріка, що в вічність лине, Де кожна думка — мов коріння, що вглибини проростає, Де кожен вдих і видих — мій шепіт таємний, мій подих чарівний ! Де кожен погляд — волі чистий світ безмежний, Де кожен дотик — щастя ніжний цвіт. І в цій красі , знаходжу вічність в кожній миті ! -- Olga.Felis© #справжняблизькість #ДушевнийСпокій #ЗціленняДуші #ЄднанняЗПриродою #психолог #ГармоніяЗСобою #ПоезіяДуші #ЛісоваТерапія #Відродження #СилаПрироди #Натхнення #фенікс #ВнутрішняСвобода #ПошукСебе #трансформація #ЕмоційнийДобробут #Антистрес #Релаксація #Самовдосконалення #ЖиттяВМоменті #ПрироднаКраса #ПоетичнаДуша #ВнутрішняТиша #ШляхДоСебе #ГлибинаДуші #МистецтвоЖиття #ВідчуттяСвободи #Дзен #Рефлексія
    1
    12Kviews 25Plays