#поезія
Я бачу, як зорі купаються в морі,
А місяць доріжку їм світить щораз,
Я бачу закохані хвилі прозорі,
Спішать на побачення в пізній цей час.
Їх берег скелястий чекає щоночі,
Коли сонне місто накрив вже Морфей
В солодкім цілунку , в обіймах шепоче
палкіії слова у пориві страстей.
А хвилі грайливо прилинуть і знову
Так стрімко вертають назад в водний вир,
Заковані міцно в кaйдани неволі,
Шукають підтримку у погляді зір.
Та що можуть зорi, лише співчувати,
Бо знають, як гірко нестерпно цим двом,
Щодня вони поруч, шаленно кохають
Але їхня доля, не бути разом.
Таня Пшенюк
#поезія
Я бачу, як зорі купаються в морі,
А місяць доріжку їм світить щораз,
Я бачу закохані хвилі прозорі,
Спішать на побачення в пізній цей час.
Їх берег скелястий чекає щоночі,
Коли сонне місто накрив вже Морфей
В солодкім цілунку , в обіймах шепоче
палкіії слова у пориві страстей.
А хвилі грайливо прилинуть і знову
Так стрімко вертають назад в водний вир,
Заковані міцно в кaйдани неволі,
Шукають підтримку у погляді зір.
Та що можуть зорi, лише співчувати,
Бо знають, як гірко нестерпно цим двом,
Щодня вони поруч, шаленно кохають
Але їхня доля, не бути разом.
Таня Пшенюк
Українська
English
