• #поезія
    #мистецтво

    Осінній сад ще яблука глядить,
    листочок-два гойдає на гілляках.
    І цілу ніч щось тихо шарудить,
    і чорні вікна стигнуть в переляках.

    Між стовбурами пробігає тінь...
    А у світанків очі променисті.
    То білий кінь,
    то білий-білий кінь
    шукає літо у сухому листі.

    Ліна Костенко

    Художник Олег Шупляк
    #поезія #мистецтво Осінній сад ще яблука глядить, листочок-два гойдає на гілляках. І цілу ніч щось тихо шарудить, і чорні вікна стигнуть в переляках. Між стовбурами пробігає тінь... А у світанків очі променисті. То білий кінь, то білий-білий кінь шукає літо у сухому листі. Ліна Костенко Художник Олег Шупляк
    2
    266переглядів
  • #думки

    Ми часто не бачимо краси власного життя, бо дивимося на чуже. Нам здається, що десь там -- більше щастя, більше гармонії, більше успіху. Але правда в тому, що чужі історії, навіть найгарніші, не здатні наповнити наше серце так, як може це зробити вдячність за власний шлях.
    #думки Ми часто не бачимо краси власного життя, бо дивимося на чуже. Нам здається, що десь там -- більше щастя, більше гармонії, більше успіху. Але правда в тому, що чужі історії, навіть найгарніші, не здатні наповнити наше серце так, як може це зробити вдячність за власний шлях.
    2
    281переглядів
  • #поезія
    Красуня леді в сукні золотій,
    Крокує тихо й впевнено у часі.
    Та кожен бачить щось своє у ній,
    Байдужий чи закоханий наразі.
    Осінню пору люблять не усі,
    Хтось бачить сірість й непогоду
    Хтось розмаїття листяні,
    Яскраву неповторну вроду.
    У осені свої принади є
    Тепленькі светри, чай з лимоном.
    Шарлотка ароматом віддає
    Відвари трав та кава з кардамоном.
    Та хоч повітря вже холодне й бунтівне,
    Та сонце зігріває ще обличчя.
    Ми вгору підкидаємо те листя золоте,
    Лиш цінностей зростають протиріччя.
    Яскрава леді в сукні золотій,
    Крокує тихо й впевнено у часі.
    Та демонструє танець у красі своїй,
    Кружляє так зворушливо у вальсі.

    Тетяна Хандрусь
    #поезія Красуня леді в сукні золотій, Крокує тихо й впевнено у часі. Та кожен бачить щось своє у ній, Байдужий чи закоханий наразі. Осінню пору люблять не усі, Хтось бачить сірість й непогоду Хтось розмаїття листяні, Яскраву неповторну вроду. У осені свої принади є Тепленькі светри, чай з лимоном. Шарлотка ароматом віддає Відвари трав та кава з кардамоном. Та хоч повітря вже холодне й бунтівне, Та сонце зігріває ще обличчя. Ми вгору підкидаємо те листя золоте, Лиш цінностей зростають протиріччя. Яскрава леді в сукні золотій, Крокує тихо й впевнено у часі. Та демонструє танець у красі своїй, Кружляє так зворушливо у вальсі. Тетяна Хандрусь
    2
    600переглядів
  • КОТИКИ - ЗАХИСНИКИ УКРАЇНИ
    #відео_video #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news_humour #гумор #humour #hilarity #animals #brovaryregion
    КОТИКИ - ЗАХИСНИКИ УКРАЇНИ #відео_video #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news_humour #гумор #humour #hilarity #animals #brovaryregion
    2Kпереглядів 2Відтворень
  • #події
    3 листопада 1937 року в карельському урочищі Сандармох відбулися масові сталінські репресії, під час яких було розстріляно 134 людини, зокрема так званих "українських буржуазних націоналістів". Загалом у період із 27 жовтня по 4 листопада 1937 року в Сандармоху було страчено 1111 в'язнів Соловецького табору особливого призначення, серед яких було багато українців — письменників, науковців, культурних діячів, яких дослідники назвали "цвітом нації" того часу. Ці розстріли стали частиною масштабних репресій Сталіна 1937-1938 років.

    Урожище Сандармох, розташоване неподалік селища Медвежа Гора у Карелії, було обране як ідеальне місце для таємних розстрілів: далеко від людських очей і звуків. Список в'язнів для страти формувався за рішенням трійок НКВС, в тому числі осіб з так званими "розстрільними списками", позначених як "вороги народу". Серед жертв були переважно політичні в'язні, репресовані на підставі сфабрикованих звинувачень. У 1995 році знайшли розстрільні списки у архіві, а в 1997 році розкопали масове поховання — 236 розстрільних ям із понад 9500 розстріляними загалом впродовж 1930-х у цій місцевості.

    Меморіал на місці масових розстрілів створено на честь жертв репресій, тут встановлені пам'ятні знаки. Сандармох став символом трагедії сталінських репресій і місцем пам’яті про тисячі невинних жертв минулого.

    Таким чином, 3 листопада 1937 року є трагічним днем, що увійшов в історію як день розстрілу сотень політичних в’язнів у Сандармоху, які загинули у часи тотального терору в СРСР.
    #події 3 листопада 1937 року в карельському урочищі Сандармох відбулися масові сталінські репресії, під час яких було розстріляно 134 людини, зокрема так званих "українських буржуазних націоналістів". Загалом у період із 27 жовтня по 4 листопада 1937 року в Сандармоху було страчено 1111 в'язнів Соловецького табору особливого призначення, серед яких було багато українців — письменників, науковців, культурних діячів, яких дослідники назвали "цвітом нації" того часу. Ці розстріли стали частиною масштабних репресій Сталіна 1937-1938 років. Урожище Сандармох, розташоване неподалік селища Медвежа Гора у Карелії, було обране як ідеальне місце для таємних розстрілів: далеко від людських очей і звуків. Список в'язнів для страти формувався за рішенням трійок НКВС, в тому числі осіб з так званими "розстрільними списками", позначених як "вороги народу". Серед жертв були переважно політичні в'язні, репресовані на підставі сфабрикованих звинувачень. У 1995 році знайшли розстрільні списки у архіві, а в 1997 році розкопали масове поховання — 236 розстрільних ям із понад 9500 розстріляними загалом впродовж 1930-х у цій місцевості. Меморіал на місці масових розстрілів створено на честь жертв репресій, тут встановлені пам'ятні знаки. Сандармох став символом трагедії сталінських репресій і місцем пам’яті про тисячі невинних жертв минулого. Таким чином, 3 листопада 1937 року є трагічним днем, що увійшов в історію як день розстрілу сотень політичних в’язнів у Сандармоху, які загинули у часи тотального терору в СРСР.
    1
    625переглядів 1 Поширень
  • Був нагороджений почесним «Золотим хрестом»: на Харківщині загинув захисник з Рівненщини
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    https://brovaryregion.in.ua/?p=45877
    Був нагороджений почесним «Золотим хрестом»: на Харківщині загинув захисник з Рівненщини #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни https://brovaryregion.in.ua/?p=45877
    BROVARYREGION.IN.UA
    Був нагороджений почесним «Золотим хрестом»: на Харківщині загинув захисник з Рівненщини
    На Рівненщині віддали останню шану ще одному мужньому захисникові. У Вараші простилися з Леонідом Ковальчуком, який загинув, боронячи Україну. Залишилися мати, дружина, дві доньки та троє онуків, повідомляє міська рада. «Леонід навчався у Здолбунівському професійному коледжі, потім закінчив ПТУ. Зго
    234переглядів
  • Коли разом тепліше і зручніше
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    Коли разом тепліше і зручніше #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    198переглядів 0Відтворень
  • Якщо оборона Покровська впаде: CNN спрогнозував, чим це обернеться для України
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    https://brovaryregion.in.ua/?p=45880
    Якщо оборона Покровська впаде: CNN спрогнозував, чим це обернеться для України #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news https://brovaryregion.in.ua/?p=45880
    BROVARYREGION.IN.UA
    Якщо оборона Покровська впаде: CNN спрогнозував, чим це обернеться для України
    Бої за контроль над стратегічно важливим містом Покровськ загострюються. Останніми тижнями російські підрозділи почали проникати до міста і перекрили останні шляхи постачання, які використовуються для забезпечення ЗСУ. Про це пише CNN. Захоплення Росією Покровська, важливого дорожнього та залізнично
    199переглядів
  • #події
    3 листопада 1941 року в Києві стався потужний вибух, унаслідок якого було знищено Успенський собор Києво-Печерської лаври — головний храм та одну з найважливіших історико-культурних святинь України. Вибух відбувся приблизно о 14:30, залишивши від собору лише фрагменти стін, вівтаря і кілька стовпів. Тоді Київ уже був окупований нацистською армією, проте вибух спричинили міни, закладені радянськими військами під час відступу в серпні-вересні 1941 року. За різними версіями, радянські сапери НКВС таємно замінували собор, застосовуючи тактику «спаленої землі», щоб не дати нацистам використати цю культурну спадщину.

    Цей акт вибуху часто інтерпретують як політичний замах: 3 листопада до лаври приїздив президент Словаччини Йозеф Тісо разом із німецькою окупаційною владою, які мали оглянути собор. Вибух стався через кілька хвилин після їхнього виходу з храму. Судячи з доповідей поліції безпеки, в момент вибуху спостерігали трьох людей, які втекли з місця події і були розстріляні. Ймовірно, це була спроба ліквідувати високопосадових гостей.

    Вибух не лише повністю знищив собор, а й спричинив пожежі в інших будівлях Лаври — трапезній церкві, музеях, бібліотеках і навіть дзвіниці. Загинуло близько 300 німецьких військових та невстановлена кількість місцевих мешканців. Окупаційна влада заздалегідь знала про мінування та ніколи не вживала заходів для розмінування собору, що свідчить про радянську версію замаху на життя офіційних осіб.

    Ця подія стала величезною втратю для української культурної спадщини. Упродовж десятиліть точилися суперечки щодо винних у вибуху — радянська пропаганда звинувачувала нацистів, а німці – радянських партизанів. Справжня причина пов’язана з бойовими діями і тактикою радянських військ. Успенський собор, котрий був зведений у XI столітті і був важливим символом духовності та історії Києва, відновили лише у 2000 році.

    Отже, вибух і знищення Успенського собору Києво-Печерської лаври 3 листопада 1941 року було актом військової тактики радянських військ під час відступу, який став великою трагедією для історії і культури України та залишив глибокий слід у пам’яті нації.
    #події 3 листопада 1941 року в Києві стався потужний вибух, унаслідок якого було знищено Успенський собор Києво-Печерської лаври — головний храм та одну з найважливіших історико-культурних святинь України. Вибух відбувся приблизно о 14:30, залишивши від собору лише фрагменти стін, вівтаря і кілька стовпів. Тоді Київ уже був окупований нацистською армією, проте вибух спричинили міни, закладені радянськими військами під час відступу в серпні-вересні 1941 року. За різними версіями, радянські сапери НКВС таємно замінували собор, застосовуючи тактику «спаленої землі», щоб не дати нацистам використати цю культурну спадщину. Цей акт вибуху часто інтерпретують як політичний замах: 3 листопада до лаври приїздив президент Словаччини Йозеф Тісо разом із німецькою окупаційною владою, які мали оглянути собор. Вибух стався через кілька хвилин після їхнього виходу з храму. Судячи з доповідей поліції безпеки, в момент вибуху спостерігали трьох людей, які втекли з місця події і були розстріляні. Ймовірно, це була спроба ліквідувати високопосадових гостей. Вибух не лише повністю знищив собор, а й спричинив пожежі в інших будівлях Лаври — трапезній церкві, музеях, бібліотеках і навіть дзвіниці. Загинуло близько 300 німецьких військових та невстановлена кількість місцевих мешканців. Окупаційна влада заздалегідь знала про мінування та ніколи не вживала заходів для розмінування собору, що свідчить про радянську версію замаху на життя офіційних осіб. Ця подія стала величезною втратю для української культурної спадщини. Упродовж десятиліть точилися суперечки щодо винних у вибуху — радянська пропаганда звинувачувала нацистів, а німці – радянських партизанів. Справжня причина пов’язана з бойовими діями і тактикою радянських військ. Успенський собор, котрий був зведений у XI столітті і був важливим символом духовності та історії Києва, відновили лише у 2000 році. Отже, вибух і знищення Успенського собору Києво-Печерської лаври 3 листопада 1941 року було актом військової тактики радянських військ під час відступу, який став великою трагедією для історії і культури України та залишив глибокий слід у пам’яті нації.
    1
    332переглядів
  • ☕️ Доброго ранку! Сьогодні вітаємо усіх причетних до інженерних військ в Україні

    Інженерні війська — окремий рід військ, що займається будівництвом фортифікацій, розмінуванням, забезпеченням переправ, інженерним забезпеченням бойових дій та іншими спеціалізованими технічними завданнями.

    Які сьогодні ще свята, курс валют й ціни на пальне дивіться на нашій інфографіці👆
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    ☕️ Доброго ранку! Сьогодні вітаємо усіх причетних до інженерних військ в Україні Інженерні війська — окремий рід військ, що займається будівництвом фортифікацій, розмінуванням, забезпеченням переправ, інженерним забезпеченням бойових дій та іншими спеціалізованими технічними завданнями. Які сьогодні ще свята, курс валют й ціни на пальне дивіться на нашій інфографіці👆 #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    271переглядів