Сьогодні, 6 січня 1972 року, народився відомий український футболіст, у минулому — центральний захисник збірної України, сімферопольської "Таврії" та київського "Динамо" Олександр Головко. Після закінчення ігрової кар'єри він став футбольним тренером, а зараз він ще й телеексперт, і його фахові коментарі можна побачити на MEGOGO. Ви можете подумати, до чого такий довгий і наче не зовсім пов'язаний з кіно вступ? Адже у понеділок на сторінці зазвичай з'являється #кінопорада. А все просто. Олександр Головко разом з Андрієм Шевченком, Сергієм Ребровим, Владиславом Ващуком, Олександром Шовковським та іншими українськими футболістами був у складі збірної України під час легендарного футбольного матчу 1999 року проти збірної росії. Ця епічна подія та її результат стала темою першого документального фільму Телебачення Торонто "Україна - росія: Матч життя". І от це вже наша сьогоднішня #кінопорада. Відео триває годину, і у ньому зібрані коментарі гравців, журналістів та вболівальників, а також представлений тогочасний історичний контекст. Багатьом, можливо, ця гра вперше відкрила очі щодо справжнього ставлення росіян до українців. #Коло_Кіно #Україна

Офігезний фільм, мені дуже сподобався! А я ж навіть не футбольна фанатка)

https://www.youtube.com/watch?v=1yiESTdXFsw&pp=ygUf0LPQvtGA0L7RiNC-0LLQsCDQvNCw0LvQsNC90LrQsA%3D%3D

http://youtube.com/post/UgkxU8_u4u1z5PiSF_Chb4ei9OyRpEIShZsB?si=8tUbcgMIrz6NF6eF

#ChrisIsaak

Темний лицар Гіт Леджер

Сьогодні принесли вам рекомендацію на минулорічний фільм "Субстанція". Це боді-горрорна наукова фантастика, яка змушує задуматись багато про що. Основний сюжет розповідає про голівудську зірку, якій вже за 50, а продюсер шоу у якому вона працює вважає, що жінкам за 50 взагалі не варто бути на телебаченні. Тож головна героїня Елізабет, у якої все що є в її житті вдається до радикальних мір і купує з-під поли речовину, під назвою "Субстанція", яка дозволяє створити молодшу і кращу версію себе. Але є нюанс, дві версії не можуть існувати одночасно і мають мінятись тиждень живе своє життя одна інший тиждень інша. І поки одна живе інша лежить непритомна у ванній. Але з часом молодшій версії стає мало 2-х тижнів на місяць і тоді починається все найцікавіше. Окрім цього у фільмі можна знайти багато різних відсилок, адмін від себе запримітив: "Сяйво", схожість на франшизу "Чужий" (народження молодшої версії) і можливо щось від "Портрета Доріана Грея". А ще рейтинги цього фільму говорять самі за себе, на Rotten tomatoes від глядачів фільм має 75% свіжості, а від критиків 90% Діліться у коментарях чи дивились ви цей фільм? Або може плануєте, або не плануєте через певні причини? #sci_fi_не_нудно

Місто Стрий, колись горде вільне королівське місто, здавалося, зберегло лише пам'ять про свою свободу. У ті часи мешканці користувалися правом вирішувати долю свого дому, мали більше свободи, ніж інші. Вони могли звертатися до самого короля, захищати свої інтереси, і їхні голоси були почуті. Це було місто людей, які не боялися боротися за свої права. А тепер, блукаючи вулицями, я чую лише одне: "не можна". Не можна прати в неділю. Не можна дітям бігати на дитячому майданчику. Не можна голосно сміятися. Не можна сумніватися у вірі чи сидіти там, де хочеш. Все, що було можливістю, стало забороною. Свобода, яка колись була серцем міста, тепер зникла у лабіринті неписаних правил і табу. Це іронія долі: місто, що мало право вирішувати свою долю, тепер добровільно заганяє себе у тісні рамки. Неможна, неможна, неможна — цей хор заборон заглушає будь-яке бажання бути собою. І здається, що навіть камені на вулицях пам’ятають часи, коли тут ще можна було мріяти, дихати і жити без страху бути засудженим.