• https://youtu.be/md8jj-keug8?si=8G6fQdnjJpqmpabP
    https://youtu.be/md8jj-keug8?si=8G6fQdnjJpqmpabP
    196views 1 Shares
  • МИНУЛЕ

    Минуле в серці, воно не згасне,
    Живе у словах, у піснях і думках.
    Воно крізь роки для нас є власне,
    А тіні його — на вічних рядках.

    Без нього нема ні дня, ні світанку,
    Бо сходить воно як сонце зранку.
    Минуле не вб’єш звичайним мечем,
    Його не зітреш, не спалиш вогнем.

    Минуле — це корінь, що нас тримає
    І не зламати його вже нічим.
    І кожен із нас стає перед ним,
    Бо спогади час завжди повертає.

    Згадай дитинство – не було проблем,
    Де ти був завжди на горі королем.
    Собі у житті ти дай обіцянку,
    Пам’ятати все безперестанку.

    Минуле — це книга що вічна в рядках,
    У пам'яті є наше і власне.
    Це треба знати, тримати в думках,
    Тоді і в серці воно не згасне.

    Мирослав Манюк
    05.02.2025
    МИНУЛЕ Минуле в серці, воно не згасне, Живе у словах, у піснях і думках. Воно крізь роки для нас є власне, А тіні його — на вічних рядках. Без нього нема ні дня, ні світанку, Бо сходить воно як сонце зранку. Минуле не вб’єш звичайним мечем, Його не зітреш, не спалиш вогнем. Минуле — це корінь, що нас тримає І не зламати його вже нічим. І кожен із нас стає перед ним, Бо спогади час завжди повертає. Згадай дитинство – не було проблем, Де ти був завжди на горі королем. Собі у житті ти дай обіцянку, Пам’ятати все безперестанку. Минуле — це книга що вічна в рядках, У пам'яті є наше і власне. Це треба знати, тримати в думках, Тоді і в серці воно не згасне. Мирослав Манюк 05.02.2025
    Like
    Love
    4
    529views
  • Love
    1
    241views
  • Після чого, мною було прийнято важке рішення про ампутацію правого ока та встановлення протезу. Я змирився, що більше ніколи не бачитиму правим оком, але я бачитиму! Я повністю адаптувався, вожу авто, навчився стріляти з лівого плеча, говорю на камеру, попри невеличкий комплекс», — розповідав він у своїх соцмережах.

    Зоозахисна діяльність
    Після чого, мною було прийнято важке рішення про ампутацію правого ока та встановлення протезу. Я змирився, що більше ніколи не бачитиму правим оком, але я бачитиму! Я повністю адаптувався, вожу авто, навчився стріляти з лівого плеча, говорю на камеру, попри невеличкий комплекс», — розповідав він у своїх соцмережах. Зоозахисна діяльність
    161views
  • 🤬П’яна за кермом і без гальм у голові: у Дніпрі BMW ледь не зім’яла дітей просто на газоні, де вони гралися

    За словами очевидців, з машини вийшли дві жінки у стані сильного алкогольного сп’яніння — і, не знітившись, дістали пляшку, щоб «продовжити вечір». На відео одна з них кидає фразу, що вже встигла обурити мережу: «Та мені пох*й на дітей».

    Чому за такі витівки досі не несуть миттєвої й жорсткої відповідальності?
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    #кримінал
    🤬П’яна за кермом і без гальм у голові: у Дніпрі BMW ледь не зім’яла дітей просто на газоні, де вони гралися За словами очевидців, з машини вийшли дві жінки у стані сильного алкогольного сп’яніння — і, не знітившись, дістали пляшку, щоб «продовжити вечір». На відео одна з них кидає фразу, що вже встигла обурити мережу: «Та мені пох*й на дітей». Чому за такі витівки досі не несуть миттєвої й жорсткої відповідальності? #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал
    Angry
    1
    291views 9Plays
  • 81views
  • +300
    Щиро вдячний Nataliia Hierzhoi!
    Божого благословення їй та її родині!Й одужання!
    Більше б таких людей!💛💙
    +300 Щиро вдячний Nataliia Hierzhoi! Божого благословення їй та її родині!Й одужання! Більше б таких людей!💛💙
    170views
  • #думки
    Життя навчило мене всякому.
    Вірила тим, хто не заслужив…
    Довіряла і отримала найбільше в світі розчарування…
    Зрозуміла, що люди не щирі…
    Люди не щирі — одні бояться правди, інші вміють ховати її за красивими словами...

    Але з роками вчишся бачити не те, що вони говорять, а те, що не озвучують…
    #думки Життя навчило мене всякому. Вірила тим, хто не заслужив… Довіряла і отримала найбільше в світі розчарування… Зрозуміла, що люди не щирі… Люди не щирі — одні бояться правди, інші вміють ховати її за красивими словами... Але з роками вчишся бачити не те, що вони говорять, а те, що не озвучують…
    Love
    Like
    3
    538views
  • ☢️ Арка четвертого енергоблоку ЧАЕС після удару шахедом втратила свій функціонал, – Міндовкілля

    За кілька тижнів будуть результати аналізу та можливі варіанти відновлення арки. В червні план відновлення презентують на Асамблеї донорів.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    ☢️ Арка четвертого енергоблоку ЧАЕС після удару шахедом втратила свій функціонал, – Міндовкілля За кілька тижнів будуть результати аналізу та можливі варіанти відновлення арки. В червні план відновлення презентують на Асамблеї донорів. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    1comments 220views
  • 2 квітня 1907 року народився Дмитро Данилишин — активіст Пласту, діяч ОУН, організатор і учасник збройних нападів на представників польської окупаційної адміністрації і політиків які виправдовували польську окупацію Галичини.

    Страчений польськими окупантами разом з іншим ОУНівцем Василем Біласом 23 грудня 1932 у м. Львові. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі, який шанується українцями на Галичині.

    Видатна українська поетеса Олена Теліга присвятила Біласові й Данилишинові вірш «Засудженим».

    Як ми можемо жити, сміятись і дихать?
    Як могли ми чекати — не битись, а спать
    В ніч, коли у в’язниці спокійно і тихо
    Ви збиралися вмерти — у шість двадцять п’ять.

    І коли приволікся заплаканий ранок,
    Вас покликала смерть у похмурій імлі —
    А тепер наші душі і топчуть, і ранять
    Ваші кроки останні по зимній землі.

    А тепер в кожнім серці пожежу пригаслу
    Розпалили ви знову — спаливши життя.
    І, мов гимн урочистий, мов визвольне гасло,
    Є для нас двох імен нерозривне злиття.

    Над могилою вашою тиша і спокій,
    Та по рідному краю — зловіщі вогні.
    І піти по слідах ваших скошених кроків
    Рвучко тягнуться сотні окрилених ніг.

    2 квітня 1907 року народився Дмитро Данилишин — активіст Пласту, діяч ОУН, організатор і учасник збройних нападів на представників польської окупаційної адміністрації і політиків які виправдовували польську окупацію Галичини. Страчений польськими окупантами разом з іншим ОУНівцем Василем Біласом 23 грудня 1932 у м. Львові. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі, який шанується українцями на Галичині. Видатна українська поетеса Олена Теліга присвятила Біласові й Данилишинові вірш «Засудженим». Як ми можемо жити, сміятись і дихать? Як могли ми чекати — не битись, а спать В ніч, коли у в’язниці спокійно і тихо Ви збиралися вмерти — у шість двадцять п’ять. І коли приволікся заплаканий ранок, Вас покликала смерть у похмурій імлі — А тепер наші душі і топчуть, і ранять Ваші кроки останні по зимній землі. А тепер в кожнім серці пожежу пригаслу Розпалили ви знову — спаливши життя. І, мов гимн урочистий, мов визвольне гасло, Є для нас двох імен нерозривне злиття. Над могилою вашою тиша і спокій, Та по рідному краю — зловіщі вогні. І піти по слідах ваших скошених кроків Рвучко тягнуться сотні окрилених ніг.
    Like
    Love
    2
    233views