ТГ Бердянськ в окупації
Нам пишуть:
👇👇👇
Доброго дня!
Ви все на відпочинку, тож, мабуть, і не знаєте, як «поступово покращується» життя в окупованому Бердянську.
Четвертий рік з моменту так званого волевиявлення одиничних місцевих щурів, який був занесений у якусь там «расєйську бамажку», починається з чудових новин для кожного, незалежно від політичних вподобань.
Така необхідна для кожної людини рідина, як вода, переходить у розряд найбільшого дефіциту в місті. Без жодних попередніх роз’яснень її тепер офіційно вимикають щодня з 8:00 ранку до 18:00 вечора. Неофіційно — коли дадуть, а може й не дадуть: наллюють, капнуть чи ще щось. І навіть коли вона з’являється, має такий рудий колір і запах, що ні помитися, ні попрати якось не дуже хочеться.
Хочу звернутися до всіх, хто дійсно голосував на «референдумі» за радість під сучасною назвою «воссоєдінєніє». Ви справді мріяли щодня слухати у сухому крані «бульк»? Іноді з попередженням, мовляв, «потерпіть із розумінням», а іноді — взагалі без будь-яких пояснень і на кілька днів.
Або, як уночі 4 жовтня: щось там з насосною, і після того як о 19-й годині з’явилося руде й тхуче диво, то вже о 00:00 — знову нічого.
Ви ж у 2014 році розповідали про «референдум», у 2022-му дочекалися, «воссоєдінілісь». І що ж ви отримали?
Ваше «покращення» виглядає приблизно так:
• Відсутність води;
• Постійно зростаючі ціни;
• Занедбане місто;
• Розпіариний ремонт доріг закінчується на Ля-Сєйновській одразу за Центральним ринком;
• Усього 15 терапевтів на все місто, а інших лікарів взагалі немає. Медичної допомоги чекати ніде.
• І багато хто з вас залишився без спілкування з власними дітьми. Бо сюди їм — зась.
І цей список можна продовжувати ще довго.
Мені цікаво, скільки ще «свідки покращення» будуть повторювати основний аргумент окупантів: «при Україні нічого не робилося»?
Так, можливо, не все було ідеально. Але саме 20 років тому до міста прийшла дніпровська вода — не завдяки Янику, а завдяки зусиллям тодішнього, нині покійного мера Баранова та його команди. А окупанти залишили нас без цього джерела, бо підірвали Каховську дамбу, а Бердянське водосховище, з якого тепер живиться, 100-тисячне колись, місто мілішає стрімкими темпами.
Зараз ось «асвабадітєлі» намагаються перепідключити ЗАЕС до Ростовської лінії, звинувачуючи при цьому, звісно, Україну в обстрілах. Ця інформація розрахована виключно на тупих щурів, які в це вірять. Міжнародні спостерігачі вже перевірили: Україна не обстрілює ці джерела енергії. А ви вірите!
Рік тому ті ж щури вірили у воду з Дону. Але води досі немає навіть у Донецьку.
Страшно подумати, але щось підказує: доля Донецька поступово дістанеться й Бердянська.
А ці постійні відключення «з різних причин» — така собі інформаційна підготовка, щоб місцеві звикали.
А так, звісно, у нас все «чудово»!
ТГ Бердянськ в окупації
Нам пишуть:
👇👇👇
Доброго дня!
Ви все на відпочинку, тож, мабуть, і не знаєте, як «поступово покращується» життя в окупованому Бердянську.
Четвертий рік з моменту так званого волевиявлення одиничних місцевих щурів, який був занесений у якусь там «расєйську бамажку», починається з чудових новин для кожного, незалежно від політичних вподобань.
Така необхідна для кожної людини рідина, як вода, переходить у розряд найбільшого дефіциту в місті. Без жодних попередніх роз’яснень її тепер офіційно вимикають щодня з 8:00 ранку до 18:00 вечора. Неофіційно — коли дадуть, а може й не дадуть: наллюють, капнуть чи ще щось. І навіть коли вона з’являється, має такий рудий колір і запах, що ні помитися, ні попрати якось не дуже хочеться.
Хочу звернутися до всіх, хто дійсно голосував на «референдумі» за радість під сучасною назвою «воссоєдінєніє». Ви справді мріяли щодня слухати у сухому крані «бульк»? Іноді з попередженням, мовляв, «потерпіть із розумінням», а іноді — взагалі без будь-яких пояснень і на кілька днів.
Або, як уночі 4 жовтня: щось там з насосною, і після того як о 19-й годині з’явилося руде й тхуче диво, то вже о 00:00 — знову нічого.
Ви ж у 2014 році розповідали про «референдум», у 2022-му дочекалися, «воссоєдінілісь». І що ж ви отримали?
Ваше «покращення» виглядає приблизно так:
• Відсутність води;
• Постійно зростаючі ціни;
• Занедбане місто;
• Розпіариний ремонт доріг закінчується на Ля-Сєйновській одразу за Центральним ринком;
• Усього 15 терапевтів на все місто, а інших лікарів взагалі немає. Медичної допомоги чекати ніде.
• І багато хто з вас залишився без спілкування з власними дітьми. Бо сюди їм — зась.
І цей список можна продовжувати ще довго.
Мені цікаво, скільки ще «свідки покращення» будуть повторювати основний аргумент окупантів: «при Україні нічого не робилося»?
Так, можливо, не все було ідеально. Але саме 20 років тому до міста прийшла дніпровська вода — не завдяки Янику, а завдяки зусиллям тодішнього, нині покійного мера Баранова та його команди. А окупанти залишили нас без цього джерела, бо підірвали Каховську дамбу, а Бердянське водосховище, з якого тепер живиться, 100-тисячне колись, місто мілішає стрімкими темпами.
Зараз ось «асвабадітєлі» намагаються перепідключити ЗАЕС до Ростовської лінії, звинувачуючи при цьому, звісно, Україну в обстрілах. Ця інформація розрахована виключно на тупих щурів, які в це вірять. Міжнародні спостерігачі вже перевірили: Україна не обстрілює ці джерела енергії. А ви вірите!
Рік тому ті ж щури вірили у воду з Дону. Але води досі немає навіть у Донецьку.
Страшно подумати, але щось підказує: доля Донецька поступово дістанеться й Бердянська.
А ці постійні відключення «з різних причин» — така собі інформаційна підготовка, щоб місцеві звикали.
А так, звісно, у нас все «чудово»!
Українська
English
