На цій планеті немає сенсу ні заздрити, ні засуджувати. Бо за кожною розказаною історією завжди ховаються, десятки нерозказаних...

РІЗДВО ХРЕСТИТЕЛЯ ГОСПОДНЬОГО IOAHA

Після явлення архангела Гавриїла священнику Захарії з обітницею про народження сина, єв. Лука починає розповідь про Благовіщення. І в своїх словах той самий архангел сповіщає Діві Марії: «Ось і Єлисавета, родичка Твоя, яку називають неплідною, і вона зачала сина в старості своїй, і їй вже шостий місяць» (Лук. 1:36). Отже, двоє синів, два хлопчики, два Різдва: Предтечі і Месії, Пророка і Господа, Проповідника покаяння і Спасителя світу. Різдво Іоана Хрестителя є малим Благовіщенням, в якому сповіщається прийдешнє спасіння, а йому - Іоану - належить готувати прихід Спасителя. Є ще одна важлива деталь в оповіданні про видіння Захарії. Захарія зніяковів, тому що найбільші видіння можуть бентежити і святих. Затим Захарія стає німим аж до народження свого сина Іоана. У цій німоті ми бачимо своєрідне покарання за те, що він не повірив словам архангела (Лк. 1:19). Однак німота Захарії носить ще й інше значення: мовчання про таємницю. Народження Іоана Предтечі проголошення того, що Старий Завіт завершується. Він - Іоан - і є останній Пророк Старого Завіту і одночасно перший служитель Нового. Іоан - Пророк і Предтеча. І в цих двох словах в повній мірі розкривається його служіння, його служіння - останній акорд Старого Завіту, що відходить, як предтечі, вихователя до Христа. Ісус Христос говорить про Предтечу, що «з народжених жінками не було більшого за Іоана Хрестителя; але менший в Царстві Небесному більший за нього» (Мф. 11:11).

З відривного календаря "З вірою в душі" за 24 червня.
-----------

“Унікальні вибори” в Україні: у Раді розкрили, які сценарії готують на випадок голосування під час війни
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
https://brovaryregion.in.ua/?p=43588

Як виглядає припинення війни в Україні за пропозицією путіна

Reuters зібрав основні тези:

— Припинення вогню до досягнення всеохоплюючої угоди точно не буде.
— Україна повністю виведе війська з Донецької та Луганської областей.
— Росія заморозить лінії фронту в Херсонській та Запорізькій областях.
— Повернення під контроль України ділянок в Сумській та Харківській областях.
— Формальне визнання суверенітету рф над Кримом.
— Скасування принаймні частини санкцій проти росії.
— Україні буде заборонено вступати до НАТО.
— Путін, схоже, був відкритий до отримання Україною певних гарантій безпеки.
— Офіційний статус російської мови в деяких частинах України або по всій Україні, а також вільні права РПЦ.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

​​ 15 червня 1775 року за наказом Єкатєріни ІІ московські війська зруйнували Запорізьку Січ.

Запорожці допомогли Москві здобути перемогу в російсько-турецькій війні 1768-1774 років. Повертаючись з османського походу, московські загони на чолі з Петром Текелієм (загалом понад 100 000 чоловік) віроломно і без будь-якого попередження напали на Запорізьку Січ. Це стало повною несподіванкою для козаків, значна частина яких ще не повернулася з війни або ж перебувала на промислах. Січ охороняв гарнізон у 3000 осіб. Спішно скликана кошовим отаманом Петром Калнишевським рада прийняла рішення утриматися від пролиття крові і скласти зброю. Хоча рядове козацтво було налаштоване чинити опір.

15 червня московські війська повністю зруйнували Січ, все майно та документи вивезли до Петербурга. Старшину звинуватили у зраді та засудили до каторги. Кошового суддю Павла Головатого та військового писаря Івана Глобу заслано до Сибіру, а 85-літнього кошового отамана Петра Калнишевського ув’язнили в Соловецькому монастирі.

У маніфесті від 14 серпня 1775-го Єкатєріна ІІ повідомляла про ліквідацію «кубла пияк та розбишак», які жили в неуцтві, «з винищенням на майбутній час і самої назви запорозьких козаків». І далі: «…нема тепер більше Січі Запорізької в політичному її потворстві». У найкращих традиціях демагогії «освічена» імператриця подавала знищення Січі як виконання монаршого обов’язку перед Богом, перед імперією і навіть «перед самим узагалі людством».

На анексованих землях отримали величезні володіння фаворити і наближені Єкатєріни ІІ. Тоді ж почалася інтенсивна колонізації т.зв. «Новоросії», як стали вони називати степове Причорномор’я.

Після ліквідації Січі більша частина козаків (близько семи тисяч) перейшла на землі Османської імперії, утворивши Задунайську Січ у гирлі Дунаю.