Українська
English
9 липня 1961 р. у Вінніпезі, центрі провінції Манітоба на площі Парламенту прем’єр-міністр Канади Джон Діфенбейкер відкрив перший за океаном пам’ятник Тарасові Шевченку, збудований на кошти канадських українців.
Авторами пам’ятника стали художник українського походження Андрій Дараган і вінніпезький скульптор Роман Ковала. На пам’ятник було зібрано $175 тис. Шевченко зображений сидячим на камені й замислено дивитися в далечінь, тримаючи на коліні розгорнуту книгу. Бронзова постать поставлена на гранітному постаменті майже кубічної форми. З трьох боків постамент прикрашають бронзові барельєфи: з боків – сцени з «Гайдамаків», «Катерини» та «Невільника», посередині – бандурист, який співає козакам.
Відкриття пам’ятника перетворилося на величезне свято для української громади, яка натоді налічувала майже півмільйона українців. На площі зібралося близько 50 тисяч осіб. Комітет українців Канади закупив для маніфестації дві сотні синьо-жовтих прапорів. Фігура поета була закрита прапорами Канади та України.
Урочистості розпочалися з богослужіння у греко-католицькому храмі. Далі колона рушила на площу. На урочистостях виступили члени Конгресу українців Канади, канадські міністри, митрополит Ілларіон (Огієнко). Голова провінції Манітоба Дюфферайн Роблін у своєму виступі пообіцяв, що відтепер українську мову вивчатимуть у місцевих середніх школах нарівні з англійською.
Пам’ятник урочисто відкрив прем'єр-міністр Канади Джон Діфенбейкер, який у своїй промові наголосив: «Якби живий Шевченко був тут сьогодні з нами, він би побачив плоди своєї творчості. Він би побачив волю, що нею втішаються на цій землі люди його народу. Він би подумав про народ на рідній землі, який все ще не має права вільного визначення своєї долі. Як він зазнавав тиранії за його днів, так тепер не мають свободи його численні сини».
На завершення церемонії хор виконав «Заповіт», розчуливши усіх до сліз, як писали діаспорні газети. Наступного дня на честь відкриття пам’ятика Шевченку у Вінніпезі відбувся великий український молодіжний фестиваль.
Авторами пам’ятника стали художник українського походження Андрій Дараган і вінніпезький скульптор Роман Ковала. На пам’ятник було зібрано $175 тис. Шевченко зображений сидячим на камені й замислено дивитися в далечінь, тримаючи на коліні розгорнуту книгу. Бронзова постать поставлена на гранітному постаменті майже кубічної форми. З трьох боків постамент прикрашають бронзові барельєфи: з боків – сцени з «Гайдамаків», «Катерини» та «Невільника», посередині – бандурист, який співає козакам.
Відкриття пам’ятника перетворилося на величезне свято для української громади, яка натоді налічувала майже півмільйона українців. На площі зібралося близько 50 тисяч осіб. Комітет українців Канади закупив для маніфестації дві сотні синьо-жовтих прапорів. Фігура поета була закрита прапорами Канади та України.
Урочистості розпочалися з богослужіння у греко-католицькому храмі. Далі колона рушила на площу. На урочистостях виступили члени Конгресу українців Канади, канадські міністри, митрополит Ілларіон (Огієнко). Голова провінції Манітоба Дюфферайн Роблін у своєму виступі пообіцяв, що відтепер українську мову вивчатимуть у місцевих середніх школах нарівні з англійською.
Пам’ятник урочисто відкрив прем'єр-міністр Канади Джон Діфенбейкер, який у своїй промові наголосив: «Якби живий Шевченко був тут сьогодні з нами, він би побачив плоди своєї творчості. Він би побачив волю, що нею втішаються на цій землі люди його народу. Він би подумав про народ на рідній землі, який все ще не має права вільного визначення своєї долі. Як він зазнавав тиранії за його днів, так тепер не мають свободи його численні сини».
На завершення церемонії хор виконав «Заповіт», розчуливши усіх до сліз, як писали діаспорні газети. Наступного дня на честь відкриття пам’ятика Шевченку у Вінніпезі відбувся великий український молодіжний фестиваль.
9 липня 1961 р. у Вінніпезі, центрі провінції Манітоба на площі Парламенту прем’єр-міністр Канади Джон Діфенбейкер відкрив перший за океаном пам’ятник Тарасові Шевченку, збудований на кошти канадських українців.
Авторами пам’ятника стали художник українського походження Андрій Дараган і вінніпезький скульптор Роман Ковала. На пам’ятник було зібрано $175 тис. Шевченко зображений сидячим на камені й замислено дивитися в далечінь, тримаючи на коліні розгорнуту книгу. Бронзова постать поставлена на гранітному постаменті майже кубічної форми. З трьох боків постамент прикрашають бронзові барельєфи: з боків – сцени з «Гайдамаків», «Катерини» та «Невільника», посередині – бандурист, який співає козакам.
Відкриття пам’ятника перетворилося на величезне свято для української громади, яка натоді налічувала майже півмільйона українців. На площі зібралося близько 50 тисяч осіб. Комітет українців Канади закупив для маніфестації дві сотні синьо-жовтих прапорів. Фігура поета була закрита прапорами Канади та України.
Урочистості розпочалися з богослужіння у греко-католицькому храмі. Далі колона рушила на площу. На урочистостях виступили члени Конгресу українців Канади, канадські міністри, митрополит Ілларіон (Огієнко). Голова провінції Манітоба Дюфферайн Роблін у своєму виступі пообіцяв, що відтепер українську мову вивчатимуть у місцевих середніх школах нарівні з англійською.
Пам’ятник урочисто відкрив прем'єр-міністр Канади Джон Діфенбейкер, який у своїй промові наголосив: «Якби живий Шевченко був тут сьогодні з нами, він би побачив плоди своєї творчості. Він би побачив волю, що нею втішаються на цій землі люди його народу. Він би подумав про народ на рідній землі, який все ще не має права вільного визначення своєї долі. Як він зазнавав тиранії за його днів, так тепер не мають свободи його численні сини».
На завершення церемонії хор виконав «Заповіт», розчуливши усіх до сліз, як писали діаспорні газети. Наступного дня на честь відкриття пам’ятика Шевченку у Вінніпезі відбувся великий український молодіжний фестиваль.
321переглядів
