• Софія Ротару привітала українців із Новим роком і вперше за довгий час показала нове фото

    Співачка, національна легенда України Софія Ротару в новорічну ніч перервала затяжне мовчання, щоб привітати українців із світлим святом. У її соцмережах зʼявився постер, де артистка позує в блискучій сукні на тлі новорічного декору.

    Фото Софія Михайлівна розмістила в Instagram-stories одразу після того, як куранти ознаменували закінчення 2025-го.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    Софія Ротару привітала українців із Новим роком і вперше за довгий час показала нове фото Співачка, національна легенда України Софія Ротару в новорічну ніч перервала затяжне мовчання, щоб привітати українців із світлим святом. У її соцмережах зʼявився постер, де артистка позує в блискучій сукні на тлі новорічного декору. Фото Софія Михайлівна розмістила в Instagram-stories одразу після того, як куранти ознаменували закінчення 2025-го. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    39переглядів
  • #історія #цікаве
    Битва за урожай: як скляна ялинкова куля врятувала Різдво.
    ​Уявіть Різдво без блискучих ялинкових прикрас, без сяючих кульок, що відбивають світло гірлянд. Саме так могло виглядати свято в середині XIX століття, якби не одна випадковість і не кмітливість бідних склодувів з німецького містечка Лауша. До 1847 року ялинки прикрашали виключно тим, що давала природа: яблуками, горіхами, шишками, пряниками та солодощами. Це було красиво, але дуже залежно від врожаю. І ось, одного року, в Лауші стався неврожай яблук, залишивши місцевих жителів без традиційних прикрас 🍎.

    ​Саме тоді на сцену вийшли місцеві склодуви. Це були майстри з багаторічним досвідом у створенні скляних виробів, але до цього моменту їхні навички рідко застосовувалися для прикрашання ялинок. Замість того, щоб сумувати за втраченими яблуками, вони вирішили видути їх зі скла! Так, звичайнісінькі скляні кульки, що імітували фрукти, стали першими предками сучасних ялинкових прикрас. Ці скляні «яблука» не псувалися, не з'їдалися і могли зберігатися роками. Вони були не просто гарними, вони були практичними та економічними 💰.

    ​Спочатку скляні прикраси були досить простими, часто без будь-якого декору. Але з часом майстри почали експериментувати з формою та кольором. З'явилися срібні, золоті та кольорові кульки, а потім і складніші форми: пташки, зірочки, фігурки ангелів. Технологія видування та сріблення скла дозволила створювати справжні витвори мистецтва, які сяяли на світлі. Лауша стала справжнім центром виробництва ялинкових прикрас, а їхня слава швидко поширилася по всій Німеччині, а згодом і по всьому світу 🌍.

    ​Саме королева Вікторія та її німецький чоловік принц Альберт зробили ялинку популярною в Англії, а разом з нею і традицію прикрашати її скляними іграшками. Газети опублікували зображення королівської родини біля прикрашеної ялинки, і це стало каталізатором моди. З Німеччини мода на скляні прикраси перекочувала до Америки, а потім і до решти світу. Те, що почалося як вимушений захід через неврожай, перетворилося на одну з найулюбленіших різдвяних традицій 🎄.

    ​Отже, наступного разу, коли ви будете вішати на ялинку блискучу скляну кульку, згадайте про кмітливих склодувів із Лауші. Завдяки їхній винахідливості, сьогодні ми маємо можливість насолоджуватися нескінченною різноманітністю прикрас, які сяють на наших святкових ялинках, нагадуючи нам, що навіть з найбільших труднощів можуть народжуватися прекрасні традиції ✨.
    #історія #цікаве Битва за урожай: як скляна ялинкова куля врятувала Різдво. ​Уявіть Різдво без блискучих ялинкових прикрас, без сяючих кульок, що відбивають світло гірлянд. Саме так могло виглядати свято в середині XIX століття, якби не одна випадковість і не кмітливість бідних склодувів з німецького містечка Лауша. До 1847 року ялинки прикрашали виключно тим, що давала природа: яблуками, горіхами, шишками, пряниками та солодощами. Це було красиво, але дуже залежно від врожаю. І ось, одного року, в Лауші стався неврожай яблук, залишивши місцевих жителів без традиційних прикрас 🍎. ​Саме тоді на сцену вийшли місцеві склодуви. Це були майстри з багаторічним досвідом у створенні скляних виробів, але до цього моменту їхні навички рідко застосовувалися для прикрашання ялинок. Замість того, щоб сумувати за втраченими яблуками, вони вирішили видути їх зі скла! Так, звичайнісінькі скляні кульки, що імітували фрукти, стали першими предками сучасних ялинкових прикрас. Ці скляні «яблука» не псувалися, не з'їдалися і могли зберігатися роками. Вони були не просто гарними, вони були практичними та економічними 💰. ​Спочатку скляні прикраси були досить простими, часто без будь-якого декору. Але з часом майстри почали експериментувати з формою та кольором. З'явилися срібні, золоті та кольорові кульки, а потім і складніші форми: пташки, зірочки, фігурки ангелів. Технологія видування та сріблення скла дозволила створювати справжні витвори мистецтва, які сяяли на світлі. Лауша стала справжнім центром виробництва ялинкових прикрас, а їхня слава швидко поширилася по всій Німеччині, а згодом і по всьому світу 🌍. ​Саме королева Вікторія та її німецький чоловік принц Альберт зробили ялинку популярною в Англії, а разом з нею і традицію прикрашати її скляними іграшками. Газети опублікували зображення королівської родини біля прикрашеної ялинки, і це стало каталізатором моди. З Німеччини мода на скляні прикраси перекочувала до Америки, а потім і до решти світу. Те, що почалося як вимушений захід через неврожай, перетворилося на одну з найулюбленіших різдвяних традицій 🎄. ​Отже, наступного разу, коли ви будете вішати на ялинку блискучу скляну кульку, згадайте про кмітливих склодувів із Лауші. Завдяки їхній винахідливості, сьогодні ми маємо можливість насолоджуватися нескінченною різноманітністю прикрас, які сяють на наших святкових ялинках, нагадуючи нам, що навіть з найбільших труднощів можуть народжуватися прекрасні традиції ✨.
    Like
    Love
    2
    140переглядів
  • #історія #події
    Уявіть собі грудень 1898 року. Київ. Візники настільки завзято сваряться через зимову багнюку, що це вже схоже на оперну арію, пахне свіжою випічкою та великими амбіціями Цукрових Королів. І тут — бабах! — на самому Хрещатику, в розкішній будівлі Міської думи, стається справжня цифрова революція ХІХ століття. Вводять у дію першу централізовану міську телефонну мережу. ☎️

    ​Це вам не сучасний гаджет, що впізнає власника за поглядом. Тодішній апарат був солідною дерев’яною спорудою з ручкою, яку треба було крутити так натхненно, ніби ви намагаєтеся видобути електрику з варення. А на іншому кінці дроту вас зустрічав голос панночки-телефоністки. Ці дами були справжніми богинями київського Олімпу: лише вони володіли таїнством з’єднання штекерів і, за сумісництвом, знали всі міські секрети ще до того, як їх друкували в газетах. 👩‍💼

    ​Задоволення це було, м’яко кажучи, елітарним. Абонплата кусалася болючіше за січневий мороз — близько 60 рублів на рік. За ці гроші в ті часи можна було купити невелике стадо вгодованих гусей або забезпечити себе пристойними обідами на кілька місяців. Тому телефон у Києві на зламі століть був не просто засобом зв’язку, а жирним, підкресленим золотом статусом. Перші п’ятсот номерів розійшлися між вершками суспільства, банкірами та державними установами швидше, ніж гарячі пиріжки біля Лаври.
    ​Кияни миттєво збагнули: магія мідних дротів дозволяє пліткувати зі швидкістю блискавки, не виходячи з теплих капців. Саме в той день місто остаточно розірвало сонні пута провінційності та включилося в глобальний шум прогресу. ⚡️

    ​Тож наступного разу, коли ваш смартфон замислиться над завантаженням відео на пів секунди, згадайте той героїчний 1898-й. Тоді для звичайного «Як справи?» треба було пройти через терни комутаторів та непохитну логіку пані телефоністки, яка тримала весь Київ у своїх тонких руках.
    #історія #події Уявіть собі грудень 1898 року. Київ. Візники настільки завзято сваряться через зимову багнюку, що це вже схоже на оперну арію, пахне свіжою випічкою та великими амбіціями Цукрових Королів. І тут — бабах! — на самому Хрещатику, в розкішній будівлі Міської думи, стається справжня цифрова революція ХІХ століття. Вводять у дію першу централізовану міську телефонну мережу. ☎️ ​Це вам не сучасний гаджет, що впізнає власника за поглядом. Тодішній апарат був солідною дерев’яною спорудою з ручкою, яку треба було крутити так натхненно, ніби ви намагаєтеся видобути електрику з варення. А на іншому кінці дроту вас зустрічав голос панночки-телефоністки. Ці дами були справжніми богинями київського Олімпу: лише вони володіли таїнством з’єднання штекерів і, за сумісництвом, знали всі міські секрети ще до того, як їх друкували в газетах. 👩‍💼 ​Задоволення це було, м’яко кажучи, елітарним. Абонплата кусалася болючіше за січневий мороз — близько 60 рублів на рік. За ці гроші в ті часи можна було купити невелике стадо вгодованих гусей або забезпечити себе пристойними обідами на кілька місяців. Тому телефон у Києві на зламі століть був не просто засобом зв’язку, а жирним, підкресленим золотом статусом. Перші п’ятсот номерів розійшлися між вершками суспільства, банкірами та державними установами швидше, ніж гарячі пиріжки біля Лаври. ​Кияни миттєво збагнули: магія мідних дротів дозволяє пліткувати зі швидкістю блискавки, не виходячи з теплих капців. Саме в той день місто остаточно розірвало сонні пута провінційності та включилося в глобальний шум прогресу. ⚡️ ​Тож наступного разу, коли ваш смартфон замислиться над завантаженням відео на пів секунди, згадайте той героїчний 1898-й. Тоді для звичайного «Як справи?» треба було пройти через терни комутаторів та непохитну логіку пані телефоністки, яка тримала весь Київ у своїх тонких руках.
    Like
    1
    86переглядів
  • НІЧ У МОЛИТВІ

    Важкою дуже бу́ла ніч:
    В тривозі вся країна.
    Ми не змикали зовсім віч,
    Шибки́ дзвеніли й сті́ни.

    Постійні вибухи були́,
    І за́грава* у небі,
    Був свист ракет, вони гули́,
    І страх збирав, дале́бі**.

    Думки́ молитвою сплели́сь,
    Надія лиш на Бога,
    Гати́ть ракетами взяли́сь,
    Лунає скрізь тривога.

    Благали Господа усі,
    Щоб відвертав ракети,
    В сльоза́х були́, були́ в страсі́…
    Ракет постійні ле́ти.

    А ворог все їх випускав,
    Влучав у різні ці́лі.
    І все без промаху влучав…
    Усі ми на прицілі.

    Земля з-під ніг у нас ішла,
    Чекали всі світання.
    Важкою дуже ніч була́…
    Для когось – і остання…

    18.04.2022 р.

    ЗА́ГРАВА* – Відсвічування, відблиск (перев. на небі) яскравого світла, пожежі, вогнів і т. ін.

    ДАЛЕ́БІ** – правду кажучи, справді [ж, бо], дійсно і т. ін.

    © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
    ID: 945422
    НІЧ У МОЛИТВІ Важкою дуже бу́ла ніч: В тривозі вся країна. Ми не змикали зовсім віч, Шибки́ дзвеніли й сті́ни. Постійні вибухи були́, І за́грава* у небі, Був свист ракет, вони гули́, І страх збирав, дале́бі**. Думки́ молитвою сплели́сь, Надія лиш на Бога, Гати́ть ракетами взяли́сь, Лунає скрізь тривога. Благали Господа усі, Щоб відвертав ракети, В сльоза́х були́, були́ в страсі́… Ракет постійні ле́ти. А ворог все їх випускав, Влучав у різні ці́лі. І все без промаху влучав… Усі ми на прицілі. Земля з-під ніг у нас ішла, Чекали всі світання. Важкою дуже ніч була́… Для когось – і остання… 18.04.2022 р. ЗА́ГРАВА* – Відсвічування, відблиск (перев. на небі) яскравого світла, пожежі, вогнів і т. ін. ДАЛЕ́БІ** – правду кажучи, справді [ж, бо], дійсно і т. ін. © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022 ID: 945422
    54переглядів
  • #історія #цікаве
    Дзеркало: Магічне скло, що навчило людство бачити себе 🪞✨
    ​Сьогодні ми проходимо повз дзеркало десятки разів на день, щоб поправити зачіску або перевірити, чи не застряг кріп у зубах 🥬😬. Але для наших предків власне відображення було чимось на межі магії, розкоші та справжнього шпигунського трилера.

    ​🌖 Від калюжі до мідного тазу

    ​Найпершим дзеркалом для людини була звичайна водна гладь 🌊. Згодом люди навчилися полірувати до блиску камінь (обсидіан) та метали — золото, срібло чи бронзу. Але погодьтеся, розгледіти себе у шматку жовтої міді — це ще той квест: відображення було тьмяним, викривленим і робило вас схожим на персонажа з фільму жахів 👹.
    Власне обличчя залишалося для людини найбільшою загадкою.

    ​💎 Венеціанська монополія та смертельні секрети

    ​Справжня революція відбулася в епоху Відродження. Майстри з острова Мурано (Венеція) винайшли спосіб робити ідеально пласке та прозоре скло з додаванням сполук ртуті 🧪. Це були перші дзеркала, які показували реальність без фільтрів.
    ​Ціна такого скла була космічною — за вартість одного великого венеціанського дзеркала можна було купити військовий корабель або розкішний маєток 🏰💰. Венеція охороняла секрет виробництва так фанатично, що майстрам забороняли виїжджати з острова під страхом смерті 💀🗡️. Якщо скловар намагався втекти з технологією до іншої країни, за ним посилали найманих убивць. Оце так корпоративна етика!

    ​🕯️ Як дзеркала змінили світ

    ​Коли дзеркала нарешті стали доступними (хоча б для аристократії), світ змінився назавжди:
    ​Психологія: Люди вперше побачили себе такими, якими їх бачать інші. Це породило нову хвилю самоусвідомлення (і, звісно, нарцисизму) 🤳🤴.
    ​Мистецтво: Художники почали малювати автопортрети, а в інтер’єрах з’явилися дзеркальні зали, що візуально збільшували простір і додавали світла від тисяч свічок 🕯️ блеск.
    ​Мода: Тепер можна було детально роздивитися свою сукню з усіх боків, що дало поштовх до створення неймовірно складних нарядів 👗.

    ​🎭 Магія та забобони

    ​Через свою здатність "подвоювати" світ, дзеркала обросли сотнями легенд. Розбити дзеркало — до нещастя 📉, завішувати їх під час трауру — щоб душа не загубилася 👻. Навіть сьогодні багато хто відчуває легкий дискомфорт, дивлячись у дзеркало в темній кімнаті.

    ​Зараз дзеркало — це просто скло з шаром алюмінію, але воно залишається єдиним предметом, який щоранку чесно каже нам: "Привіт, ти сьогодні виглядаєш... ну, як мінімум, автентично!" 😂👌
    #історія #цікаве Дзеркало: Магічне скло, що навчило людство бачити себе 🪞✨ ​Сьогодні ми проходимо повз дзеркало десятки разів на день, щоб поправити зачіску або перевірити, чи не застряг кріп у зубах 🥬😬. Але для наших предків власне відображення було чимось на межі магії, розкоші та справжнього шпигунського трилера. ​🌖 Від калюжі до мідного тазу ​Найпершим дзеркалом для людини була звичайна водна гладь 🌊. Згодом люди навчилися полірувати до блиску камінь (обсидіан) та метали — золото, срібло чи бронзу. Але погодьтеся, розгледіти себе у шматку жовтої міді — це ще той квест: відображення було тьмяним, викривленим і робило вас схожим на персонажа з фільму жахів 👹. Власне обличчя залишалося для людини найбільшою загадкою. ​💎 Венеціанська монополія та смертельні секрети ​Справжня революція відбулася в епоху Відродження. Майстри з острова Мурано (Венеція) винайшли спосіб робити ідеально пласке та прозоре скло з додаванням сполук ртуті 🧪. Це були перші дзеркала, які показували реальність без фільтрів. ​Ціна такого скла була космічною — за вартість одного великого венеціанського дзеркала можна було купити військовий корабель або розкішний маєток 🏰💰. Венеція охороняла секрет виробництва так фанатично, що майстрам забороняли виїжджати з острова під страхом смерті 💀🗡️. Якщо скловар намагався втекти з технологією до іншої країни, за ним посилали найманих убивць. Оце так корпоративна етика! ​🕯️ Як дзеркала змінили світ ​Коли дзеркала нарешті стали доступними (хоча б для аристократії), світ змінився назавжди: ​Психологія: Люди вперше побачили себе такими, якими їх бачать інші. Це породило нову хвилю самоусвідомлення (і, звісно, нарцисизму) 🤳🤴. ​Мистецтво: Художники почали малювати автопортрети, а в інтер’єрах з’явилися дзеркальні зали, що візуально збільшували простір і додавали світла від тисяч свічок 🕯️ блеск. ​Мода: Тепер можна було детально роздивитися свою сукню з усіх боків, що дало поштовх до створення неймовірно складних нарядів 👗. ​🎭 Магія та забобони ​Через свою здатність "подвоювати" світ, дзеркала обросли сотнями легенд. Розбити дзеркало — до нещастя 📉, завішувати їх під час трауру — щоб душа не загубилася 👻. Навіть сьогодні багато хто відчуває легкий дискомфорт, дивлячись у дзеркало в темній кімнаті. ​Зараз дзеркало — це просто скло з шаром алюмінію, але воно залишається єдиним предметом, який щоранку чесно каже нам: "Привіт, ти сьогодні виглядаєш... ну, як мінімум, автентично!" 😂👌
    Like
    Love
    3
    312переглядів
  • #історія #цікаве
    Ґудзик: Від статусного символу до повсякденної дрібниці 🧥
    У світі мало знайдеться предметів, настільки звичних і водночас таких, що приховують за собою тисячолітні історії, як звичайний ґудзик. Сьогодні ми сприймаємо його як належне — функціональну застібку, що допомагає утримувати одяг докупи. Але колись ґудзик був справжнім витвором мистецтва, символом статусу, багатства і навіть таємних знаків.

    Коли ґудзик був прикрасою (і майже ніколи застібкою)

    Найдавніші знахідки, що нагадують ґудзики, сягають кам’яного віку. Це були прості кістяні або кам’яні диски з отворами, які, ймовірно, використовувалися як прикраси або амулети. Їх функціональність як застібок у сучасному розумінні була мінімальною.
    Справжній розквіт ґудзика як декоративного елемента припадає на Середньовіччя та епоху Відродження в Європі. У цей час одяг ставав все складнішим, багатошаровим, і ґудзики, часто виготовлені з дорогоцінних металів, слонової кістки, перлів чи екзотичних матеріалів, використовувалися у величезних кількостях — десятки, а то й сотні на одному вбранні. Вони були показником багатства: чим більше блискучих ґудзиків на камзолі дворянина, тим вищим був його соціальний статус.

    Революція функціональності: Коли ґудзик став застібкою

    Справжньою революцією для ґудзика став винахід петель — прорізів в тканині, що дозволяли щільно і надійно закріплювати одяг. Цей прорив приписують приблизно XIII століттю і, за деякими версіями, він стався в Німеччині. З цього моменту ґудзик почав перетворюватися з елемента розкоші на практичну деталь.
    З появою петель ґудзики швидко поширилися по всій Європі, значно спрощуючи щоденне вдягання і забезпечуючи краще прилягання одягу до тіла. Це було особливо важливо для військових, мисливців та всіх, кому потрібен був зручний та функціональний одяг.

    Чому ґудзики розташовані по-різному на чоловічому та жіночому одязі? 🤔

    Одна з найцікавіших загадок ґудзиків — їхнє розташування: на чоловічому одязі вони зазвичай справа, а на жіночому — зліва. Існує кілька теорій, що пояснюють цю відмінність:
    Слуги та пані: У минулому заможних жінок часто одягали служниці. Розташування ґудзиків зліва (для жінки, тобто справа для служниці) робило процес застібання зручнішим для того, хто одягав. Чоловіки ж, як правило, одягалися самостійно, тому ґудзики справа були ергономічнішими для правої руки.
    Зброя та годування: Деякі історики припускають, що чоловікам було зручніше мати ґудзики справа, щоб легше діставати зброю з-під одягу лівою рукою. Для жінок же ліве розташування могло бути пов’язане зі зручністю годування немовлят, адже більшість жінок тримали дитину лівою рукою.
    Історична випадковість: Можливо, ця традиція виникла випадково і просто закріпилася з часом, перетворившись на модну норму, яка збереглася до наших днів.

    Ґудзик у сучасному світі

    Промислова революція та масове виробництво у XIX столітті зробили ґудзики доступними для всіх верств населення. Вони перестали бути винятковою привілегією багатих, зберігши при цьому свою естетичну та функціональну цінність.
    Сьогодні ґудзики — це не лише застібки, а й важливі елементи дизайну. Вони можуть бути мінімалістичними або хитромудрими, з пластику, металу, дерева, скла або навіть перероблених матеріалів. Від кутюрних шедеврів до робочого одягу — ґудзик продовжує свою подорож крізь історію, залишаючись маленькою, але надзвичайно важливою деталлю нашого повсякденного життя.
    #історія #цікаве Ґудзик: Від статусного символу до повсякденної дрібниці 🧥 У світі мало знайдеться предметів, настільки звичних і водночас таких, що приховують за собою тисячолітні історії, як звичайний ґудзик. Сьогодні ми сприймаємо його як належне — функціональну застібку, що допомагає утримувати одяг докупи. Але колись ґудзик був справжнім витвором мистецтва, символом статусу, багатства і навіть таємних знаків. Коли ґудзик був прикрасою (і майже ніколи застібкою) Найдавніші знахідки, що нагадують ґудзики, сягають кам’яного віку. Це були прості кістяні або кам’яні диски з отворами, які, ймовірно, використовувалися як прикраси або амулети. Їх функціональність як застібок у сучасному розумінні була мінімальною. Справжній розквіт ґудзика як декоративного елемента припадає на Середньовіччя та епоху Відродження в Європі. У цей час одяг ставав все складнішим, багатошаровим, і ґудзики, часто виготовлені з дорогоцінних металів, слонової кістки, перлів чи екзотичних матеріалів, використовувалися у величезних кількостях — десятки, а то й сотні на одному вбранні. Вони були показником багатства: чим більше блискучих ґудзиків на камзолі дворянина, тим вищим був його соціальний статус. Революція функціональності: Коли ґудзик став застібкою Справжньою революцією для ґудзика став винахід петель — прорізів в тканині, що дозволяли щільно і надійно закріплювати одяг. Цей прорив приписують приблизно XIII століттю і, за деякими версіями, він стався в Німеччині. З цього моменту ґудзик почав перетворюватися з елемента розкоші на практичну деталь. З появою петель ґудзики швидко поширилися по всій Європі, значно спрощуючи щоденне вдягання і забезпечуючи краще прилягання одягу до тіла. Це було особливо важливо для військових, мисливців та всіх, кому потрібен був зручний та функціональний одяг. Чому ґудзики розташовані по-різному на чоловічому та жіночому одязі? 🤔 Одна з найцікавіших загадок ґудзиків — їхнє розташування: на чоловічому одязі вони зазвичай справа, а на жіночому — зліва. Існує кілька теорій, що пояснюють цю відмінність: Слуги та пані: У минулому заможних жінок часто одягали служниці. Розташування ґудзиків зліва (для жінки, тобто справа для служниці) робило процес застібання зручнішим для того, хто одягав. Чоловіки ж, як правило, одягалися самостійно, тому ґудзики справа були ергономічнішими для правої руки. Зброя та годування: Деякі історики припускають, що чоловікам було зручніше мати ґудзики справа, щоб легше діставати зброю з-під одягу лівою рукою. Для жінок же ліве розташування могло бути пов’язане зі зручністю годування немовлят, адже більшість жінок тримали дитину лівою рукою. Історична випадковість: Можливо, ця традиція виникла випадково і просто закріпилася з часом, перетворившись на модну норму, яка збереглася до наших днів. Ґудзик у сучасному світі Промислова революція та масове виробництво у XIX столітті зробили ґудзики доступними для всіх верств населення. Вони перестали бути винятковою привілегією багатих, зберігши при цьому свою естетичну та функціональну цінність. Сьогодні ґудзики — це не лише застібки, а й важливі елементи дизайну. Вони можуть бути мінімалістичними або хитромудрими, з пластику, металу, дерева, скла або навіть перероблених матеріалів. Від кутюрних шедеврів до робочого одягу — ґудзик продовжує свою подорож крізь історію, залишаючись маленькою, але надзвичайно важливою деталлю нашого повсякденного життя.
    Like
    2
    277переглядів
  • Демісезонні жіночі черевички до 42 розміру🥰

    ❗2350 грн✅✅✅

    ✔️ Доставка 1-2 дні ✅

    ✔️Замовляйте НП по передоплаті та сплачуйте після примірки✅


    ✔️Не забудьте підписатися на мене, щоб не пропустити новинки сезону ✅


    🔥 Всі розміри в наявності 🔥
    ▪️ Жіночі черевики
    ▪️ Натуральна шкіра
    ▪️ Виробництво Україна
    ▪️ Всередині байка
    ▪️ Колір - чорний
    ▪️ Але 573-1
    ▪️ Розміри: 36-42
    ▪️ Збоку блискавка + пряжка яка регулюється
    ▪️ Підошва 3,5 - 2 см
    ▪️ Висота від п'яти 15 см

    36 = 23,5 см
    37 = 24 см
    38 = 24,5 см
    39 = 25,5 см
    40 = 26 см
    41 = 26,5 см
    42 = 27 см

    🥰 ПІДПИСУЙТЕСЬ ✅✅✅
    Демісезонні жіночі черевички до 42 розміру🥰 ❗2350 грн✅✅✅ ✔️ Доставка 1-2 дні ✅ ✔️Замовляйте НП по передоплаті та сплачуйте після примірки✅ ✔️Не забудьте підписатися на мене, щоб не пропустити новинки сезону ✅ 🔥 Всі розміри в наявності 🔥 ▪️ Жіночі черевики ▪️ Натуральна шкіра ▪️ Виробництво Україна ▪️ Всередині байка ▪️ Колір - чорний ▪️ Але 573-1 ▪️ Розміри: 36-42 ▪️ Збоку блискавка + пряжка яка регулюється ▪️ Підошва 3,5 - 2 см ▪️ Висота від п'яти 15 см 36 = 23,5 см 37 = 24 см 38 = 24,5 см 39 = 25,5 см 40 = 26 см 41 = 26,5 см 42 = 27 см 🥰 ПІДПИСУЙТЕСЬ ✅✅✅
    86переглядів
  • ❗2630 грн ✅✅✅

    ✔️ Доставка 1-2 дні ✅

    ✔️Замовляйте НП по передоплаті та сплачуйте після примірки✅


    ✔️Не забудьте підписатися на мене, щоб не пропустити новинки сезону ✅


    в наявності 🌿
    Черевики, які не перестануть бути в топі💔
    Тш 7144 - 7147
    Черевики з хутром Teddy
    -Натуральна шкіра , лак - Туреччина,
    ▫️демі - усередині фліс
    -колір - ЧОРНИЙ, МОККО , МОЛОЧНИЙ
    ▫️підошва
    спереду 2 см
    позаду 4 см
    висота від п'яти 12 см
    збоку робоча блискавка
    🔸Топ якість
    🔹розміри 36-41
    🔸виробництво Харків


    36=23,5см
    37=24 см
    38=24,5 см
    39=25 см
    40=26 см
    41=26,5 см

    🥰 ПІДПИСУЙТЕСЬ ✅✅✅
    ❗2630 грн ✅✅✅ ✔️ Доставка 1-2 дні ✅ ✔️Замовляйте НП по передоплаті та сплачуйте після примірки✅ ✔️Не забудьте підписатися на мене, щоб не пропустити новинки сезону ✅ в наявності 🌿 Черевики, які не перестануть бути в топі💔 Тш 7144 - 7147 Черевики з хутром Teddy -Натуральна шкіра , лак - Туреччина, ▫️демі - усередині фліс -колір - ЧОРНИЙ, МОККО , МОЛОЧНИЙ ▫️підошва спереду 2 см позаду 4 см висота від п'яти 12 см збоку робоча блискавка 🔸Топ якість 🔹розміри 36-41 🔸виробництво Харків 36=23,5см 37=24 см 38=24,5 см 39=25 см 40=26 см 41=26,5 см 🥰 ПІДПИСУЙТЕСЬ ✅✅✅
    78переглядів
  • А що у вашому новорічному WishLIST?

    Замовляй за посиланням https://aff.wishlist.kyiv.ua/rWDKpo Не впустіть нагоду придбати дієву натуральну косметику за вигідною ціною!😍

    Український бренд натуральної доглядової косметики HiLLARY запрошує до співпраці! Партнерська програма HiLLARY https://drop.hillary.ua/?ref=11747 Зацікавило? 👉 РЕЄСТРУЙСЯ та починай заробляти зараз!

    #засобидляобличчя #шопінг #доглядзаобличчям #живлення #зволоження #подарунок #подарунокдівчині #Бальзам #БальзамДляГуб #Блиск #БлискДляГуб #Губи #Косметика #Краса #Макіяж #ДоглядЗаСобою #Зволоження #Косметичка #різдво #свято #новийрік
    А що у вашому новорічному WishLIST? Замовляй за посиланням https://aff.wishlist.kyiv.ua/rWDKpo Не впустіть нагоду придбати дієву натуральну косметику за вигідною ціною!😍 Український бренд натуральної доглядової косметики HiLLARY запрошує до співпраці! Партнерська програма HiLLARY https://drop.hillary.ua/?ref=11747 Зацікавило? 👉 РЕЄСТРУЙСЯ та починай заробляти зараз! #засобидляобличчя #шопінг #доглядзаобличчям #живлення #зволоження #подарунок #подарунокдівчині #Бальзам #БальзамДляГуб #Блиск #БлискДляГуб #Губи #Косметика #Краса #Макіяж #ДоглядЗаСобою #Зволоження #Косметичка #різдво #свято #новийрік
    294переглядів
  • ЗАХИСНИКИ В ЗЕМЛИЦІ

    (Відповідь на коментр Стефанії Терпеливець до вірша «СЕРЕД СТЕПУ ЗНОВ МОГИЛА»)

    Серед степу знов могила,
    Тужно ворон кряче,
    Вража куля хлопця вбила,
    Мама гірко плаче.

    У могилі син Вкраїни,
    Що поліг у бо́ю,
    Залиша війна руїни…
    Взя́ли в ру́ки зброю.

    Ліг у землю, наче сокіл,
    Хоч мав жити й жити.
    Вже роки́ у нас неспокій.
    Що ж із цим робити?

    Впав, неначе лист осінній,
    У землю сирую,
    Мо́лить мати в голосінні
    Молитву святую.

    Серед степу знов могила,
    Захисник в землиці,
    Й це життя війна згубила…
    Вогні-блискавиці.

    Війна сіє ті могили
    Вже роки́ щоднини,
    Світ герої залишили,
    Лягли в домовини.

    Серед степу знов могила.
    Скільки ще їх буде?
    Землю кров давно скропила,
    Гинуть наші люди.

    11.12.2021 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021
    ЗАХИСНИКИ В ЗЕМЛИЦІ (Відповідь на коментр Стефанії Терпеливець до вірша «СЕРЕД СТЕПУ ЗНОВ МОГИЛА») Серед степу знов могила, Тужно ворон кряче, Вража куля хлопця вбила, Мама гірко плаче. У могилі син Вкраїни, Що поліг у бо́ю, Залиша війна руїни… Взя́ли в ру́ки зброю. Ліг у землю, наче сокіл, Хоч мав жити й жити. Вже роки́ у нас неспокій. Що ж із цим робити? Впав, неначе лист осінній, У землю сирую, Мо́лить мати в голосінні Молитву святую. Серед степу знов могила, Захисник в землиці, Й це життя війна згубила… Вогні-блискавиці. Війна сіє ті могили Вже роки́ щоднини, Світ герої залишили, Лягли в домовини. Серед степу знов могила. Скільки ще їх буде? Землю кров давно скропила, Гинуть наші люди. 11.12.2021 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021
    78переглядів
Більше результатів