• У Великодимерській громаді Броварського району початок нового етапу для випускників.

    📚 Основні цифри 2025–2026 навчального року:

    🎓 237 учнів 11-х класів стали випускниками та починають свій шлях у доросле життя.
    📘 380 учнів 9-х класів отримали свідоцтва про базову середню освіту.
    Для одинадцятикласників Останній дзвоник став символічною межею між шкільними роками та майбутніми професійними й особистими звершеннями.
    Попереду на випускників чекають вступні кампанії, вибір професії, навчання у закладах вищої або фахової освіти та перші важливі самостійні рішення.

    Особливо цінно, що навіть в умовах війни українські школи продовжують навчати дітей, а випускники мають можливість будувати плани на майбутнє та готуватися до нових звершень.

    Щиро вітаємо всіх випускників, учнів, батьків і педагогів із завершенням навчального року! Бажаємо миру, успішного вступу, нових досягнень і впевненості у власних силах. 💙💛
    @Brovary @всіх #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary
    У Великодимерській громаді Броварського району початок нового етапу для випускників. 📚 Основні цифри 2025–2026 навчального року: 🎓 237 учнів 11-х класів стали випускниками та починають свій шлях у доросле життя. 📘 380 учнів 9-х класів отримали свідоцтва про базову середню освіту. Для одинадцятикласників Останній дзвоник став символічною межею між шкільними роками та майбутніми професійними й особистими звершеннями. Попереду на випускників чекають вступні кампанії, вибір професії, навчання у закладах вищої або фахової освіти та перші важливі самостійні рішення. Особливо цінно, що навіть в умовах війни українські школи продовжують навчати дітей, а випускники мають можливість будувати плани на майбутнє та готуватися до нових звершень. Щиро вітаємо всіх випускників, учнів, батьків і педагогів із завершенням навчального року! Бажаємо миру, успішного вступу, нових досягнень і впевненості у власних силах. 💙💛 @Brovary @всіх #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary
    361переглядів
  • Коли РФ випустила безпілотники по Шостці, на залізничному вокзалі були працівники.
    До влучань люди встигли вийти з приміщення і дістатися до укриття. Про це розповів Суспільному Віталій Тівецький, заступник начальника станції "Терещенська".
    У місті чули близько 20 вибухів. У ніч на 30 травня РФ масовано атакувала Шосткинську громаду. Пошкоджені залізнична інфраструктура, будинки, освітні заклади. Без загиблих.
    #Ukraine #Шостка #evgeninfomedia #news
    Коли РФ випустила безпілотники по Шостці, на залізничному вокзалі були працівники. До влучань люди встигли вийти з приміщення і дістатися до укриття. Про це розповів Суспільному Віталій Тівецький, заступник начальника станції "Терещенська". У місті чули близько 20 вибухів. У ніч на 30 травня РФ масовано атакувала Шосткинську громаду. Пошкоджені залізнична інфраструктура, будинки, освітні заклади. Без загиблих. #Ukraine #Шостка #evgeninfomedia #news
    255переглядів 3Відтворень
  • Оновлення правил бронювання: чого чекати працівникам-сумісникам
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    https://brovaryregion.in.ua/?p=49408
    Оновлення правил бронювання: чого чекати працівникам-сумісникам #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news https://brovaryregion.in.ua/?p=49408
    BROVARYREGION.IN.UA
    Оновлення правил бронювання: чого чекати працівникам-сумісникам
    Україна впроваджує нові правила бронювання працівників від мобілізації, які викликають занепокоєння в бізнесу та юристів. Найбільші проблеми – з працівниками-сумісниками: за новими правилами їх вважають лише за однією посадою. Розробники не встановили чіткого механізму вибору місця розміщення, що мо
    57переглядів
  • 😡 У Запоріжжі через ворожу атаку пошкоджено житловий будинок

    Унаслідок обстрілу в Запоріжжі пошкоджено житловий будинок, також виникла пожежа.

    На місці події працюють екстрені служби. Інформація щодо постраждалих та масштабів руйнувань уточнюється.
    😡 У Запоріжжі через ворожу атаку пошкоджено житловий будинок Унаслідок обстрілу в Запоріжжі пошкоджено житловий будинок, також виникла пожежа. На місці події працюють екстрені служби. Інформація щодо постраждалих та масштабів руйнувань уточнюється.
    201переглядів 9Відтворень
  • Пілллллять…
    Пілллллять…
    41переглядів
  • 🥰 У Києві на Поштовій площі скульптури малюків-засновників одягнули в трипільські костюми до Дня міста та Трійці

    Побачити святкову інсталяцію можна 30–31 травня.
    #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    🥰 У Києві на Поштовій площі скульптури малюків-засновників одягнули в трипільські костюми до Дня міста та Трійці Побачити святкову інсталяцію можна 30–31 травня. #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    1
    180переглядів
  • 30 травня 1876 року було підписано Емський указ — один із найжорсткіших документів російської імперії, спрямованих проти української мови та культури.

    Його метою було не просто обмежити використання української мови, а фактично витіснити її з публічного життя. Указ забороняв друк більшості українських книжок, ввезення українських видань з-за кордону, постановку театральних вистав українською мовою, друк текстів до пісень. Українська освіта та культурний розвиток опинилися під постійним тиском.

    Це була спроба зламати дух свободи українців, придушити прагнення до самостійності та власної державності. Російська влада добре розуміла: народ, який пам'ятає свою мову, історію та культуру, рано чи пізно захоче сам вирішувати свою долю.

    Формально основні обмеження Емського указу були скасовані лише після революційних подій 1905 року. Але русифікація не припинилася. У ХХ столітті радянська влада продовжила політику витіснення української мови, часто ще масштабніше й системніше.

    Століттями українську мову намагалися представити як «селянську», «непрестижну», нібито нижчу за російську. Багатьох людей привчили соромитися власної мови, приховувати свою ідентичність, переходити на чужу мову заради кар'єри чи суспільного схвалення.

    Якщо згадати, скільки поколінь жили під таким тиском, то результати цієї політики справді були вражаючими. Але попри всі заборони, українська мова вижила.

    Сьогодні наше завдання — не соромитися її, а навпаки, плекати, використовувати щодня і передавати наступним поколінням. Бо мова — це не лише засіб спілкування. Це пам'ять, культура, свобода і одна з основ нашої державності.
    30 травня 1876 року було підписано Емський указ — один із найжорсткіших документів російської імперії, спрямованих проти української мови та культури. Його метою було не просто обмежити використання української мови, а фактично витіснити її з публічного життя. Указ забороняв друк більшості українських книжок, ввезення українських видань з-за кордону, постановку театральних вистав українською мовою, друк текстів до пісень. Українська освіта та культурний розвиток опинилися під постійним тиском. Це була спроба зламати дух свободи українців, придушити прагнення до самостійності та власної державності. Російська влада добре розуміла: народ, який пам'ятає свою мову, історію та культуру, рано чи пізно захоче сам вирішувати свою долю. Формально основні обмеження Емського указу були скасовані лише після революційних подій 1905 року. Але русифікація не припинилася. У ХХ столітті радянська влада продовжила політику витіснення української мови, часто ще масштабніше й системніше. Століттями українську мову намагалися представити як «селянську», «непрестижну», нібито нижчу за російську. Багатьох людей привчили соромитися власної мови, приховувати свою ідентичність, переходити на чужу мову заради кар'єри чи суспільного схвалення. Якщо згадати, скільки поколінь жили під таким тиском, то результати цієї політики справді були вражаючими. Але попри всі заборони, українська мова вижила. Сьогодні наше завдання — не соромитися її, а навпаки, плекати, використовувати щодня і передавати наступним поколінням. Бо мова — це не лише засіб спілкування. Це пам'ять, культура, свобода і одна з основ нашої державності.
    722переглядів
  • https://youtube.com/shorts/aahw26yvKXQ?si=mU_EpKfD405mjjsj
    https://youtube.com/shorts/aahw26yvKXQ?si=mU_EpKfD405mjjsj
    1
    72переглядів
  • 42переглядів
  • 44переглядів