• Love
    3
    229views
  • До малини не дісталася…
    Малина є?
    Сил вже ніц нема…

    Та сподіваюся, що в мене ж таки станеться те завтра?:)

    Поки я там в садочку збиранням розважалася, штатна моя Попелюшка, Ірина Олександрова, керувала хатніми справами!
    Прибирала, прала, обід готувала!!!

    Я ось про що останнім часом розмірковую?

    Як закінчиться війна та Леонідівна моя збереться в свій Словʼянськ повертатися?
    Або навіть в Донецьк? Де ми жили взагалі ледве не в одному дворі???

    Що ж я без неї робитиму?:)
    Зашиюся ж зі справами!:)
    Чи мені вже час поміняти сексуальну орієнтацію та робити пропозицію Іринці?:)
    До малини не дісталася… Малина є? Сил вже ніц нема… Та сподіваюся, що в мене ж таки станеться те завтра?:) Поки я там в садочку збиранням розважалася, штатна моя Попелюшка, Ірина Олександрова, керувала хатніми справами! Прибирала, прала, обід готувала!!! Я ось про що останнім часом розмірковую? Як закінчиться війна та Леонідівна моя збереться в свій Словʼянськ повертатися? Або навіть в Донецьк? Де ми жили взагалі ледве не в одному дворі??? Що ж я без неї робитиму?:) Зашиюся ж зі справами!:) Чи мені вже час поміняти сексуальну орієнтацію та робити пропозицію Іринці?:)
    204views
  • #архів
    На цьому фото, знятому фотографом Сэмом Шоу, Мерилін читає газету на лавочці в парку. Її бібліотека налічувала понад 400 книг — від класики до сучасної літератури. Серед її улюблених творів — Великий Гетсбі Ф. Скотта Фіцджеральда та Пані Боварі Гюстава Флобера.

    Мерилін цікавилася мистецтвом, літературою, історією та культурою. Цей кадр нагадує, що за образом кінодіви стояла жінка з глибоким внутрішнім світом.

    #архів На цьому фото, знятому фотографом Сэмом Шоу, Мерилін читає газету на лавочці в парку. Її бібліотека налічувала понад 400 книг — від класики до сучасної літератури. Серед її улюблених творів — Великий Гетсбі Ф. Скотта Фіцджеральда та Пані Боварі Гюстава Флобера. Мерилін цікавилася мистецтвом, літературою, історією та культурою. Цей кадр нагадує, що за образом кінодіви стояла жінка з глибоким внутрішнім світом.
    Love
    1
    123views
  • Like
    Love
    4
    414views
  • Like
    2
    35views
  • Like
    Love
    6
    465views
  • Щось неймовірне коїться в зоопарках Індії😳
    Гейтери скажуть, що це ШІ, але олди розуміють, що це - фотошоп🌚🥸
    Щось неймовірне коїться в зоопарках Індії😳 Гейтери скажуть, що це ШІ, але олди розуміють, що це - фотошоп🌚🥸
    Haha
    2
    645views 56Plays 2 Shares
  • 8views
  • 35-річна легкоатлетка і менеджерка громадської організації Ганна Осьмуха загинула внаслідок ДТП у Миколаївській області
    #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт
    https://brovarysport.net.ua/?p=34190
    35-річна легкоатлетка і менеджерка громадської організації Ганна Осьмуха загинула внаслідок ДТП у Миколаївській області #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт https://brovarysport.net.ua/?p=34190
    BROVARYSPORT.NET.UA
    П’яний водій убив красуню-спортсменку в Миколаївській області. Смертельна ДТП потрапила на відео
    35-річна легкоатлетка і менеджерка громадської організації Ганна Осьмуха загинула внаслідок ДТП у Миколаївській області. Трагедія трапилася 20 липня близько 16:45 у селі Ракове (Вознесенський район) на трасі Н-24 "Благовіщенське — Миколаїв". Ганна їхала за кермом Audi, коли в її автомобіль ззаду в
    107views
  • 27 березня 1911 року народився Михайло Сорока – один з лідерів Кенгірського повстання, член Крайової екзекутиви ОУН, багаторічний політв’язень совєцьких концтаборів, один із організаторів руху опору політичних в’язнів ГУЛАГу.

    Народився в с. Великі Гнилиці Підволочиського повіту на Тернопільщині. Навчався в Тернопільській ґімназії, де став членом «Пласту», а згодом – ОУН. Від 1927 року навчався в українській ґімназії у Ржевниці (Чехословаччина), а згодом на факультеті архітектури Празької політехніки, де здобув освіту інженера-архітектора.

    Після хвилі арештів найактивніших оунівців у 1934-му стає провідником Крайової екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях. Його направляють у Західну України для підготовки нових кадрів.

    1937 року польська влада за підозрою в причетності до ОУН затримала і засудила Михайла Сороку на 5 років. Ув’язнення відбував у Березі Картузькій, Ґродно, Станиславові. У Станиславській тюрмі Сорока познайомився з Катериною Зарицькою, яка відбувала покарання за участь у вбивстві польського міністра Броніслава Пєрацького.

    Вийшовши на волю, у січні 1940-го вступив на математичний факультет Львівської політехніки, увійшов до Крайового проводу ОУН. Одружився з Катериною Зарицькою.

    Та їхнє сімейне щастя тривало лише чотири місяці. Уже в березні 1940-го їх обох заарештували радянські спецслужби за причетність до ОУН. Катерина Зарицька у вересні 1941 року в тюрмі народила сина Богдана, якого у 8 місяців передала на виховання своїм батькам. Михайло Сорока був засуджений на 8 років концтаборів ГУЛАГу.

    У 1947 році. на Воркуті Сорока створив підпільну організацію «ОУН-Північ», яка боролася за права політичних в’язнів. 💬«…Ми були переконані, що ніхто не йшов і не прийде на наші землі, щоб дарувати волю і щастя народові. Усі переслідували свої інтереси. Отже, перед нами виникло питання, як забезпечити і зберегти українців, щоб повернути на українську територію, від знищення на випадок конфлікту. Так виникла організація, яка повинна була подбати про реалізацію життєвих потреб», – писав Михайло Сорока у листі на волю. Поява такої організації стала однією з причин утворення у 1948 році таборів особливого режиму й відокремлення політичних в’язнів від кримінальних.

    У 1948 році, після закінчення терміну ув’язнення Михайло Сорока приїхав до Львова, але через два місяці за завданням ОУН повернувся на Воркуту, влаштувався вільнонайманим топоґрафом і продовжував організовувати підпільну боротьбу в концтаборах. 1949 року Сорока повернувся до Львова, щоб там залишитися. Відновив зв’язок із Головнокомандувачем УПА Романом Шухевичем.

    Того ж року Сороку знову заарештували совєцькі спецслужби й без суду та слідства відправили на заслання в Красноярський край. У 1952 році в Сиктивкарі Сороку засудили за створення організації «ОУН-Північ» до смертної кари, яку згодом замінили на 25 років ув’язнення.

    Один із керівників Кенгірського повстання (1954), автор гімну повсталих «У гарячих степах Казахстану».

    На початку 1960-х працівники кґб привозили його в Київ, Львів, Тернопіль, аби показати «щасливе життя радянської України», влаштували побачення з сином та родичами, однак своїх поглядів так і не змінив. Був переведений до Мордовії, де керував культурним життям політв'язнів (проводив вечори пам’яті Тараса Шевченка, Лесі України тощо), підтримував інших в’язнів.

    З початку 1960-х років Михайло Сорока відбував ув’язнення в мордовських концтаборах.

    🕯Помер від інфаркту під час прогулянки 16 червня 1971-го у таборі № 17 в Мордовії. 21 вересня 1991 року відбулося урочисте перепоховання праху Михайла Сороки з Мордовії в Україну, до Львова, на Личаківський цвинтар.

    27 березня 1911 року народився Михайло Сорока – один з лідерів Кенгірського повстання, член Крайової екзекутиви ОУН, багаторічний політв’язень совєцьких концтаборів, один із організаторів руху опору політичних в’язнів ГУЛАГу. Народився в с. Великі Гнилиці Підволочиського повіту на Тернопільщині. Навчався в Тернопільській ґімназії, де став членом «Пласту», а згодом – ОУН. Від 1927 року навчався в українській ґімназії у Ржевниці (Чехословаччина), а згодом на факультеті архітектури Празької політехніки, де здобув освіту інженера-архітектора. Після хвилі арештів найактивніших оунівців у 1934-му стає провідником Крайової екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях. Його направляють у Західну України для підготовки нових кадрів. 1937 року польська влада за підозрою в причетності до ОУН затримала і засудила Михайла Сороку на 5 років. Ув’язнення відбував у Березі Картузькій, Ґродно, Станиславові. У Станиславській тюрмі Сорока познайомився з Катериною Зарицькою, яка відбувала покарання за участь у вбивстві польського міністра Броніслава Пєрацького. Вийшовши на волю, у січні 1940-го вступив на математичний факультет Львівської політехніки, увійшов до Крайового проводу ОУН. Одружився з Катериною Зарицькою. Та їхнє сімейне щастя тривало лише чотири місяці. Уже в березні 1940-го їх обох заарештували радянські спецслужби за причетність до ОУН. Катерина Зарицька у вересні 1941 року в тюрмі народила сина Богдана, якого у 8 місяців передала на виховання своїм батькам. Михайло Сорока був засуджений на 8 років концтаборів ГУЛАГу. У 1947 році. на Воркуті Сорока створив підпільну організацію «ОУН-Північ», яка боролася за права політичних в’язнів. 💬«…Ми були переконані, що ніхто не йшов і не прийде на наші землі, щоб дарувати волю і щастя народові. Усі переслідували свої інтереси. Отже, перед нами виникло питання, як забезпечити і зберегти українців, щоб повернути на українську територію, від знищення на випадок конфлікту. Так виникла організація, яка повинна була подбати про реалізацію життєвих потреб», – писав Михайло Сорока у листі на волю. Поява такої організації стала однією з причин утворення у 1948 році таборів особливого режиму й відокремлення політичних в’язнів від кримінальних. У 1948 році, після закінчення терміну ув’язнення Михайло Сорока приїхав до Львова, але через два місяці за завданням ОУН повернувся на Воркуту, влаштувався вільнонайманим топоґрафом і продовжував організовувати підпільну боротьбу в концтаборах. 1949 року Сорока повернувся до Львова, щоб там залишитися. Відновив зв’язок із Головнокомандувачем УПА Романом Шухевичем. Того ж року Сороку знову заарештували совєцькі спецслужби й без суду та слідства відправили на заслання в Красноярський край. У 1952 році в Сиктивкарі Сороку засудили за створення організації «ОУН-Північ» до смертної кари, яку згодом замінили на 25 років ув’язнення. Один із керівників Кенгірського повстання (1954), автор гімну повсталих «У гарячих степах Казахстану». На початку 1960-х працівники кґб привозили його в Київ, Львів, Тернопіль, аби показати «щасливе життя радянської України», влаштували побачення з сином та родичами, однак своїх поглядів так і не змінив. Був переведений до Мордовії, де керував культурним життям політв'язнів (проводив вечори пам’яті Тараса Шевченка, Лесі України тощо), підтримував інших в’язнів. З початку 1960-х років Михайло Сорока відбував ув’язнення в мордовських концтаборах. 🕯Помер від інфаркту під час прогулянки 16 червня 1971-го у таборі № 17 в Мордовії. 21 вересня 1991 року відбулося урочисте перепоховання праху Михайла Сороки з Мордовії в Україну, до Львова, на Личаківський цвинтар.
    300views