Через поцілунки можна передати тривожність та депресію🌚 з'ясували вчені. І це не метафора, а мікробіологія. Вже за півроку стосунків пари починають активно обмінюватися бактеріями зі слиною — і деякі з них впливають на настрій та сон. Результат - у одного з партнерів можуть з'явитися симптоми, яких раніше не було: тривожність, занепад, безсоння. Все по-справжньому. Тож тепер поцілунки — це не лише про кохання. Це ще й перевірка на ментальну сумісність.

Молодий офіцер, командир одного з підрозділів ЗСУ, прийняв останній бій 2 жовтня на Сумщині #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни https://brovaryregion.in.ua/?p=45446

https://youtu.be/demlBzASZRs?si=XayY-zFv43_MCuuJ

💀 Абсолютно великий гол на вихідних забили у другій англійській лізі: «Порт Вейл» летить в атаку: навіс, удар - порятунок воротаря. Добивання вже майже в порожні ворота перериває захисник «Флітвуда», виносячи м'яч зі стрічки... Цим «сейвом» він одразу розпочинає гольову атаку своєї команди 📹 EFL

#історія #постаті Григорій Беклемішев: Архітектор українського піанізму та «ворог» академічної нудьги. Якщо ви сьогодні насолоджуєтеся майстерністю українських піаністів, знайте: фундамент цієї школи 4 лютого 1881 року почав закладатися разом із народженням Григорія Беклемішева. Це була людина, яка не просто натискала на клавіші, а створювала інтелектуальний контекст для української музики у буремні часи початку XX століття. 🎹🎼 Від учня легенд до вчителя майстрів Беклемішев пройшов солідну школу в консерваторії під керівництвом Ферруччо Бузоні — одного з найвидатніших піаністів світу. Проте його серце і кар’єра належали Києву. Приїхавши сюди в 1913 році, він став одним із перших професорів новоствореної Київської консерваторії. Григорій Миколайович не просто вчив техніці гри; він виховував митців, які мали розуміти філософію кожного звуку. 🎓✨ Битва за українську культуру В часи Української Народної Республіки та короткого періоду «українізації» 1920-х, Беклемішев активно працював над розбудовою національної музичної освіти. Він був одним із тих, хто доводив: українська культура — це не лише народні пісні (хоч він їх щиро шанував), а й висока академічна класика європейського рівня. 🏛️🇺🇦 Його репертуар був феноменальним. Беклемішев був чи не першим в Україні, хто почав виконувати цикли всіх сонат Бетховена чи творів Ліста, перетворюючи кожний концерт на лекцію-подію. Трагедія та спадок Доля митця в радянській системі була непростою. У 1930-х роках, коли почалися репресії проти української інтелігенції, Беклемішев, як і багато його колег, перебував під постійним тиском. Його звинувачували в «академізмі» та відірваності від пролетаріату. Проте його авторитет був настільки високим, що навіть радянська влада не наважилася повністю стерти його ім'я. ⛓️🎹 Беклемішев помер у 1935 році, залишивши після себе плеяду учнів, які рознесли славу київської фортепіанної школи по всьому світу. Він навчив нас головному: музика — це не розвага, а спосіб зберегти гідність і культуру навіть тоді, коли світ навколо руйнується.

#історія #речі Секстант: Прилад, що підкорив океани за допомогою зірок 🌌🧭 Уявіть, що ви посеред безкрайнього океану. Навколо — лише вода до самого горизонту, жодних орієнтирів, а під рукою немає ані GPS, ані навіть радіо. До середини XVIII століття така ситуація часто ставала фатальною для моряків. Все змінилося з появою секстанта — витонченого приладу, який дозволив людині точно визначити своє місцеперебування, «прив’язавши» корабель до небесних світил. Назва приладу походить від латинського sextans — «шоста частина», оскільки його дуга (лімб) становить рівно 60 градусів, або одну шосту частину повного кола. Головна магія секстанта полягає в системі дзеркал. Моряк дивиться крізь зорову трубу одночасно на лінію горизонту та на відображення сонця або зірки. Поєднуючи їх в одному об’єктиві за допомогою рухомого важеля, штурман вимірює кут висоти світила над горизонтом. Знаючи цей кут і точний час, за допомогою спеціальних таблиць можна вирахувати широту та довготу з точністю до кількох миль. ☀️📐 Секстант з’явився майже одночасно у 1730-х роках завдяки працям двох винахідників: англійця Джона Гедлі та американця Томаса Годфрі. Він став вдосконаленою версією квадранта та октанта, оскільки дозволяв вимірювати кути до 120 градусів, що було критично важливо для навігації за місяцем. Саме секстант зробив морські подорожі передбачуваними, відкривши шлях для регулярної світової торгівлі та безпечних наукових експедицій Джеймса Кука. 🚢🗺️ Цікавий факт: секстант виявився настільки надійним інструментом, що він вийшов за межі океанів. У 1960-х роках спеціальні космічні секстанти використовувалися астронавтами місій «Аполлон». У разі відмови бортового комп’ютера Ніл Армстронг та його колеги мали змогу визначити курс на Землю, орієнтуючись за зірками через ілюмінатор корабля. Це був чи не єдиний античний за своєю суттю прилад на борту надсучасного ракетоплана. 🚀✨ Існує міф, що користуватися секстантом дуже просто. Насправді це вимагало неабиякої майстерності: на палубі корабля, що постійно хитається, треба було впіймати мить, коли сонце «торкається» горизонту. Найменша похибка у вимірюванні кута в одну мінуту (1/60 градуса) призводила до помилки в одну морську милю на карті. Тому штурман був найбільш шанованою людиною на судні після капітана. 🌊👨‍✈️ Сьогодні, в епоху супутників, секстант став красивим анахронізмом, символом морської романтики. Проте він і досі входить до обов’язкової програми навчання професійних моряків. Чому? Бо батарейки в навігаторах сідають, електроніка може вийти з ладу, а зірки та закони геометрії залишаються незмінними вічно. Секстант — це нагадування про часи, коли доля корабля залежала лише від гострого зору людини та її вміння читати небо. 🌌⚓