Село пустує. Стежка заросла,
Не видно серед трав куща калини.
Колись жила тут радість, доброта
І всі були однаково щасливі.
Весну село чекало і жнива,
Та й осінь зустрічало при роботі.
Спочинок мали руки, як зима
На санях заїжджала у ворота.
Було колись... А зараз — пустота,
Порожні хати, поле без пшениці.
Роз'їхалися люди, бо ві&на,
Лишилися невисохлі криниці.
Лишилась стежка, повно бур'яну,
Лиш квіти час від часу розцвітають.
Вони теж чули, бідні, про ві&ну,
Та рідну землю ще не покидають.
Щороку квіти ждуть свою весну,
І мріють — може діти повертають ...
🖍️Марина Семйоник
Село пустує. Стежка заросла,
Не видно серед трав куща калини.
Колись жила тут радість, доброта
І всі були однаково щасливі.
Весну село чекало і жнива,
Та й осінь зустрічало при роботі.
Спочинок мали руки, як зима
На санях заїжджала у ворота.
Було колись... А зараз — пустота,
Порожні хати, поле без пшениці.
Роз'їхалися люди, бо ві&на,
Лишилися невисохлі криниці.
Лишилась стежка, повно бур'яну,
Лиш квіти час від часу розцвітають.
Вони теж чули, бідні, про ві&ну,
Та рідну землю ще не покидають.
Щороку квіти ждуть свою весну,
І мріють — може діти повертають ...
🖍️Марина Семйоник
Українська
English
