“Нагострені леза” Наталка Ліщинська
Видавництво Богдан
Не скажу, що я суперфанатка наукової фантастики, але мені подобаються історії про штучний інтелект (тут це ШІВ) та простір віртуальної реальності (тут це вірта). Вірта і реальний світ існують фактично паралельно, але не дуже добре співпрацюють. І на цьому побудована основна арка, головними героями якої є Вікторія, ненависниця вірти, її донька Женька, яка туди хоче, і віртоска 2000000017, яка має Женьку туди забрати.
Оповідь ведеться від обличчя різних персонажів, є багато флешбеків, і наче змінюється темп. Через це мені спочатку було капець як цікаво, потім я трошки залипла, а потім знову шалено хотіла дізнатися, чим все закінчиться.
Не знаю, чи закладала це авторка, але я побачила у книзі чітку мораль. Як казали в школі, тема та ідея, оце от все. І мені здалося, що це книга про нескінченний прогрес, про те, що навіть суперінноваційні зараз ідеї з часом будуть замінені чимось ще більш інноваційним. Прогрес не зупинити, його просто варто прийняти. Хоча завжди будуть люди, які цього не розуміють. Ну і що любов - це насправді головний рушій, і вона все переможе) Це вже щось не тільки на науковому, але і на філософському.
Взагалі книга, попри невеликий обсяг, спонукає до роздумів. Наприклад, тут є так багато згадок того, що людина смертна, що я кілька разів відчувала напад паніки. І почала думати, що вірта загалом-то і непогана штука, і я б з цього світу в той із задоволенням втекла. Шкода, шо нема квиточків(
А ще можна подумати над деякими етичними питаннями та позначити класні цитати. Як-от про бактерію вдячності) Коротше, любителям історій про ШІ та віртуальний світ варто придивитися.
#читаємоБогдан #книгиБогдан
#книжковий_відгук #Лана_читає“Нагострені леза” Наталка Ліщинська
Видавництво Богдан
Не скажу, що я суперфанатка наукової фантастики, але мені подобаються історії про штучний інтелект (тут це ШІВ) та простір віртуальної реальності (тут це вірта). Вірта і реальний світ існують фактично паралельно, але не дуже добре співпрацюють. І на цьому побудована основна арка, головними героями якої є Вікторія, ненависниця вірти, її донька Женька, яка туди хоче, і віртоска 2000000017, яка має Женьку туди забрати.
Оповідь ведеться від обличчя різних персонажів, є багато флешбеків, і наче змінюється темп. Через це мені спочатку було капець як цікаво, потім я трошки залипла, а потім знову шалено хотіла дізнатися, чим все закінчиться.
Не знаю, чи закладала це авторка, але я побачила у книзі чітку мораль. Як казали в школі, тема та ідея, оце от все. І мені здалося, що це книга про нескінченний прогрес, про те, що навіть суперінноваційні зараз ідеї з часом будуть замінені чимось ще більш інноваційним. Прогрес не зупинити, його просто варто прийняти. Хоча завжди будуть люди, які цього не розуміють. Ну і що любов - це насправді головний рушій, і вона все переможе) Це вже щось не тільки на науковому, але і на філософському.
Взагалі книга, попри невеликий обсяг, спонукає до роздумів. Наприклад, тут є так багато згадок того, що людина смертна, що я кілька разів відчувала напад паніки. І почала думати, що вірта загалом-то і непогана штука, і я б з цього світу в той із задоволенням втекла. Шкода, шо нема квиточків(
А ще можна подумати над деякими етичними питаннями та позначити класні цитати. Як-от про бактерію вдячності) Коротше, любителям історій про ШІ та віртуальний світ варто придивитися.
#читаємоБогдан #книгиБогдан
#книжковий_відгук #Лана_читає
Українська
English
