ТРЕБА ТАК БАГАТО МАТИ СИЛИ

Треба так багато мати сили,
Щоб не потонути в морі зла.
Де б мені узяти віри крила?
Я би полетів - прощай Земля! (2 р.)

В Небо полетів би я до Бога,
Залишився там би назавжди.
Знаю до Спасителя дорогу,
Серцем лину я не раз туди. (2 р.)

Любий мій Спасителю, Ісусе,
Дай моїй душі все більше сил
Побороти всі гріхи, спокуси
Та піднятись в небо і без крил. (2 р.)

Дай мені в молитві пробувати,
Серцем завжди линуть в небеса,
Щоб там вічне щастя, радість мати.
Де нетління Боже, де краса. (2 р.)

©️ о. Олексій Філюк

З книги "365 християнських пісень на кожен Божий день".

Церковнослов'янсько-український словник Лавріна (Лаврентія) Зизанія (справжнє прізвище - Кукіль), написаний для студентів, що погано розуміли церковнослов'янську мову, аж по вінця напханий українською лексикою, якою користуємося й зараз.

Перший друкований церковнослов'янсько-український словник Лавріна (Лаврентія) Зизанія вийшов у світ у Вільні 1596 року. Словник відіграв значну роль у подальшому розвитку східнослов'янської лексикографії.

Реєстр словника організований за диференційним принципом (тобто подаються тільки ті церковнослов'янські слова, що відмінні від українських формою чи значенням), налічує 1061 вокабулу.

Зизаній перший в історії українського й східнослов'янського мовознавства розробив та застосував більшість основних лексикографічних методів упорядкування словника. Його «Лексис…» був зразком й основою «Лексикона» Памва Беринди 1627 року та ін.