З ними важко воювати і вести переговори, але ми робимо це чесно, - The Wall Street Journal про те, як ГУР проводить обмін полоненими з РФ
Як пише видання, незважаючи на відсутність дипломатичних зв'язків, недовіру та запеклі бої, ГУР вдалося налагодити прямий канал взаємодії з розвідниками росіян
Цей процес розпочався з випадкової знахідки та еволюціонував у систематичний механізм обміну, який дозволив звільнити тисячі українських військовослужбовців.
📍Випадковий телефон
Все почалося у березні 2022 року. Український солдат обшукав тіло загиблого окупанта та знайшов мобільний. Пристрій потрапив до рук заступника начальника ГУР Дмитра Усова, який на той час займався поверненням тіл двох загиблих українських розвідників у боях під Києвом.
Усов прогортав контакти у телефоні та зателефонував на номер, який належав командиру вбитого. Представившись, він повідомив: «Ваш офіцер мертвий», відправив фото тіла та запропонував обмін: тіла російських військових в обмін на українців. Цей імпровізований крок став відправною точкою для діалогу.
За словами Кирила Буданова, на ранньому етапі "довіри не було". Бойові дії йшли під Києвом, а попередні канали зв'язку було розірвано. Але телефон став дорогоцінним каналом відновлення комунікації.
📍Побудова довіри
Довіра будувалась поступово через регулярні телефонні розмови. Через два місяці після першого контакту російська сторона розкрила свого представника – генерал-лейтенанта Олександра Зоріна з ГРУ.
Усов вивчив інформацію про Зоріна. Він народився в Україні, мав досвід переговорів у Лівії та Сирії та навіть написав про це докторську дисертацію.
Кульмінацією став особистий візит Усова до окупованого Маріуполя у квітні 2022 року. Під білим прапором, у супроводі російських броньованих машин, він проїхав через зруйноване місто, засіяне тілами. Зустріч із Зоріним відбулася за містом. Вони говорили про бійців, які захищали Азовсталь, та про перспективу їхнього майбутнього обміну.
📍Досвід Мінських переговорів
Механізм обміну виник на порожньому місці. Його коріння сягає 2014 року, коли в Мінську проходили переговори щодо Донбасу. Там Україна та Росія (через сепаратистів) проводили дрібні обміни полоненими: лише близько 600 осіб за 125 зустрічей. Процес здебільшого був хаотичним, а після 2022 року впав. Тим не менш, він створив прецедент: розвідки навчилися вести «чесний» діалог навіть під час запеклої війни.
📍Згодом канал еволюціонував у повноцінну систему
Тепер аналітики моніторять російські сайти та соцмережі, збираючи базу даних про 200 параметрів на кожного полоненого (зростання, колір очей, відповіді Червоного Хреста). Звільнені привозять списки співкамерників, що допомагає доводити наявність конкретних осіб у російському полоні.
Логістика включає безпечні коридори в Білорусі та посередників: Туреччину, Саудівську Аравію та Катар.
📍Парадокс
Як пише видання, цей канал - парадокс: вороги, які не згодні ні в чому, співпрацюють по полонених.
«Незважаючи на те, що ми вороги, Росія – агресор, ми встановили комунікацію. З ними важко воювати та вести переговори, але ми робимо це чесно», - каже Усов.
До 2025 року обміняли понад 10 тисяч осіб. The Wall Street Journal наголошує на унікальності цього процесу для сучасної війни. Так, наприклад, у радянському полоні нацистські полонені залишалися до 1956 року, а останні полонені ірано-іракської війни (1980-1988) потрапили додому лише 2003 року.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війниЗ ними важко воювати і вести переговори, але ми робимо це чесно, - The Wall Street Journal про те, як ГУР проводить обмін полоненими з РФ
Як пише видання, незважаючи на відсутність дипломатичних зв'язків, недовіру та запеклі бої, ГУР вдалося налагодити прямий канал взаємодії з розвідниками росіян
Цей процес розпочався з випадкової знахідки та еволюціонував у систематичний механізм обміну, який дозволив звільнити тисячі українських військовослужбовців.
📍Випадковий телефон
Все почалося у березні 2022 року. Український солдат обшукав тіло загиблого окупанта та знайшов мобільний. Пристрій потрапив до рук заступника начальника ГУР Дмитра Усова, який на той час займався поверненням тіл двох загиблих українських розвідників у боях під Києвом.
Усов прогортав контакти у телефоні та зателефонував на номер, який належав командиру вбитого. Представившись, він повідомив: «Ваш офіцер мертвий», відправив фото тіла та запропонував обмін: тіла російських військових в обмін на українців. Цей імпровізований крок став відправною точкою для діалогу.
За словами Кирила Буданова, на ранньому етапі "довіри не було". Бойові дії йшли під Києвом, а попередні канали зв'язку було розірвано. Але телефон став дорогоцінним каналом відновлення комунікації.
📍Побудова довіри
Довіра будувалась поступово через регулярні телефонні розмови. Через два місяці після першого контакту російська сторона розкрила свого представника – генерал-лейтенанта Олександра Зоріна з ГРУ.
Усов вивчив інформацію про Зоріна. Він народився в Україні, мав досвід переговорів у Лівії та Сирії та навіть написав про це докторську дисертацію.
Кульмінацією став особистий візит Усова до окупованого Маріуполя у квітні 2022 року. Під білим прапором, у супроводі російських броньованих машин, він проїхав через зруйноване місто, засіяне тілами. Зустріч із Зоріним відбулася за містом. Вони говорили про бійців, які захищали Азовсталь, та про перспективу їхнього майбутнього обміну.
📍Досвід Мінських переговорів
Механізм обміну виник на порожньому місці. Його коріння сягає 2014 року, коли в Мінську проходили переговори щодо Донбасу. Там Україна та Росія (через сепаратистів) проводили дрібні обміни полоненими: лише близько 600 осіб за 125 зустрічей. Процес здебільшого був хаотичним, а після 2022 року впав. Тим не менш, він створив прецедент: розвідки навчилися вести «чесний» діалог навіть під час запеклої війни.
📍Згодом канал еволюціонував у повноцінну систему
Тепер аналітики моніторять російські сайти та соцмережі, збираючи базу даних про 200 параметрів на кожного полоненого (зростання, колір очей, відповіді Червоного Хреста). Звільнені привозять списки співкамерників, що допомагає доводити наявність конкретних осіб у російському полоні.
Логістика включає безпечні коридори в Білорусі та посередників: Туреччину, Саудівську Аравію та Катар.
📍Парадокс
Як пише видання, цей канал - парадокс: вороги, які не згодні ні в чому, співпрацюють по полонених.
«Незважаючи на те, що ми вороги, Росія – агресор, ми встановили комунікацію. З ними важко воювати та вести переговори, але ми робимо це чесно», - каже Усов.
До 2025 року обміняли понад 10 тисяч осіб. The Wall Street Journal наголошує на унікальності цього процесу для сучасної війни. Так, наприклад, у радянському полоні нацистські полонені залишалися до 1956 року, а останні полонені ірано-іракської війни (1980-1988) потрапили додому лише 2003 року.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
Українська
English
