• 🤡У Лаврова заявили про готовність до "продовження переговорів" з Україною

    Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що російська делегація нібито буде готова прибути до Стамбула після 22 червня "для продовження переговорів з Україною". Вона стверджує, що буцімто "конкретні терміни нового раунду переговорів будуть визначені та озвучені найближчим часом".

    Зазначимо, що українська сторона наразі не робила жодних заяв щодо можливості нових переговорів з РФ.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    🤡У Лаврова заявили про готовність до "продовження переговорів" з Україною Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що російська делегація нібито буде готова прибути до Стамбула після 22 червня "для продовження переговорів з Україною". Вона стверджує, що буцімто "конкретні терміни нового раунду переговорів будуть визначені та озвучені найближчим часом". Зазначимо, що українська сторона наразі не робила жодних заяв щодо можливості нових переговорів з РФ. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    195views
  • Пожежі через атаку БПЛА у Дарницькому та Голосіївському районах

    — Дарницький район, були пошкоджені приватні будинки та автомобілі, а також повністю знищена одна з господарчих споруд. Дві жінки звернулися по медичну допомогу: одна з них мала гостру реакцію на стрес, інша — множинні дрібні поранення правого передпліччя.

    — Голосіївський район, внаслідок ворожої атаки сталось загоряння складського приміщення.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    Пожежі через атаку БПЛА у Дарницькому та Голосіївському районах — Дарницький район, були пошкоджені приватні будинки та автомобілі, а також повністю знищена одна з господарчих споруд. Дві жінки звернулися по медичну допомогу: одна з них мала гостру реакцію на стрес, інша — множинні дрібні поранення правого передпліччя. — Голосіївський район, внаслідок ворожої атаки сталось загоряння складського приміщення. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    169views
  • https://www.fankolo.com/pages/dumki_ta_aforizmy
    https://www.fankolo.com/pages/dumki_ta_aforizmy
    WWW.FANKOLO.COM
    Думки та Афоризми. Шрі Ауробіндо.
    Переклад з англійської - Катерина Померанцева
    514views
  • Love
    Like
    3
    531views
  • Мій м'ячик! Не віддам!🐱
    Мій м'ячик! Не віддам!🐱
    153views 4Plays
  • Вид з твого вікна
    Вид з твого вікна
    45views
  • 🤯 Стрілянина в Житомирі: на вулиці чоловік застрелив жінку і наклав на себе руки, — УП

    ЗМІ пишуть, що це ексбоєць батальйону «Айдар». Нібито між ним та жінкою постійно були конфлікти.

    Чоловік підійшов до автомобіля Peugeot, у якому знаходилась жінка, та здійснив кілька пострілів у неї, після чого вистрілив у себе.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    #кримінал
    🤯 Стрілянина в Житомирі: на вулиці чоловік застрелив жінку і наклав на себе руки, — УП ЗМІ пишуть, що це ексбоєць батальйону «Айдар». Нібито між ним та жінкою постійно були конфлікти. Чоловік підійшов до автомобіля Peugeot, у якому знаходилась жінка, та здійснив кілька пострілів у неї, після чого вистрілив у себе. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал
    146views
  • ЯКИЙ ЦІКАВИЙ ФІЛЬМ
    ЯКИЙ ЦІКАВИЙ ФІЛЬМ
    1comments 96views 3Plays
  • 11 березня 1895 року народився Василь Чучупак — військовий і громадський діяч часів Української революції, Головний отаман Холодноярської Республіки.

    Народився у с. Мельники, Чигиринський повіт, Київська губернія, нині Черкащина. Батьки — Оксана Сидорівна Лівицька та Степан Георгійович Чучупак (у деяких джерелах — Чучупака) мали 5 синів: Петра, Ореста, Василя, Олексу та Дем'яна. Троє з них (Василь, Петро та Олекса) стали повстанськими отаманами. Орест загинув на Першій світовій війні 1915 р. під Краковом. Дем'ян (5.10.1902–1992, Рівне) — козак полку гайдамаків Холодного Яру.

    Навчався в Києві. До Першої світової війни — вчитель у Тимошівці Чигиринського повіту.
    З початком Першої світової війни братів Чучупаків мобілізували.

    З 1916 — прапорщик російської армії. За родинними переказами, 1917 записався до одного з батальйонів смерті. Після повернення з армії вчителював у Пляківці та Ревівці (нині Кам'янського району Черкаської області).
    1918–1919 — мельничанський сотник та медведівський курінний.

    1919 — командир Мельничанської сотні самооборони. Перший озброєний відділ для охорони скарбів Мотронинського монастиря та рідного села Мельники сформував Олекса Чучупак. Після поразки в бою з німецькою частиною односельчани звернулися до Василя, щоб він став отаманом. Незабаром відділ самооборони переріс у полк гайдамаків Холодного Яру, який від лютого 1919 активно виступив на підтримку Директорії УНР. На початку квітня 1919 підняв повстання «проти комуни та Совєтської влади за самостійність».
    У травні-червні 1919 підтримував повстання отамана Григор'єва проти московсько-більшовицьких окупантів.

    1919–1920 — командир полку гайдамаків Холодного Яру, Головний отаман Холодного Яру. Воював проти російських білогвардійців під керівництвом повстанського комітету на чолі з Логвином Панченком, якому підпорядковувалися також загони Свирида Коцура, Олекси П'ятенка та інші. Згодом підпорядковувався отаману Херсонщини і Катеринославщини Андрію Гулому-Гуленку, який прибув у листопаді 1919 до Холодного Яру.

    Йому підпорядковувалися отамани Герасим Нестеренко-Орел, Трифон Гладченко, Михайло Мелашко, Сірко, Око, Чорний Ворон (Чорногузько), Мефодій Голик-Залізняк, Семен Вовк, Калюжний, Д. Канатенко, 1-й і 2-й Олександрійські полки.

    У лютому 1920 полк гайдамаків Холодного Яру співдіяв з Дієвою армією УНР, яка здійснювала Перший Зимовий похід. 12 лютого в Медведівці командувачем армією УНР Михайлом Омеляновичем-Павленком була скликана нарада командирів та начальників штабів дивізій Зимового походу. У нараді взяли участь Юрко Тютюнник, отамани Олександр Загродський, Андрій Гулий-Гуленко, Василь та Петро Чучупаки.

    Василь Чучупак користувався надзвичайним авторитетом серед населення, на території Черкащини, що найдовше протрималася вільною від московсько-більшовицької окупації.

    7 березня командування Південно-Західного фронту видало розроблений особисто Й.Сталіним наказ, який передбачував наступ московсько-більшовицьких окупаційних «червоноармійських» з'єднань на Дієву армію УНР, загони Чучупака й Коцура.
    18 березня 1920 отамани Холодного Яру з'їхалися на нараду в лісничівку на хуторі Кресельці (зараз у складі села Мельники), що при дорозі з Мельників на Мотронин монастир, з метою визначити дату повстання проти московсько-більшовицького окупаційного режиму. Саме тоді частини 21-ї бригади 7-ї стр. Дивізії окупаційної «Червоної армії», виконуючи згаданий наказ, вийшли з лісу до Мельників і несподівано натрапили на загін Чучупака. 🕯Отаман був оточений біля хутора та застрелився 18 березня 1920, щоб не потрапити в полон.

    Похований у рідному селі. Могила збережена і впорядкована.

    11 березня 1895 року народився Василь Чучупак — військовий і громадський діяч часів Української революції, Головний отаман Холодноярської Республіки. Народився у с. Мельники, Чигиринський повіт, Київська губернія, нині Черкащина. Батьки — Оксана Сидорівна Лівицька та Степан Георгійович Чучупак (у деяких джерелах — Чучупака) мали 5 синів: Петра, Ореста, Василя, Олексу та Дем'яна. Троє з них (Василь, Петро та Олекса) стали повстанськими отаманами. Орест загинув на Першій світовій війні 1915 р. під Краковом. Дем'ян (5.10.1902–1992, Рівне) — козак полку гайдамаків Холодного Яру. Навчався в Києві. До Першої світової війни — вчитель у Тимошівці Чигиринського повіту. З початком Першої світової війни братів Чучупаків мобілізували. З 1916 — прапорщик російської армії. За родинними переказами, 1917 записався до одного з батальйонів смерті. Після повернення з армії вчителював у Пляківці та Ревівці (нині Кам'янського району Черкаської області). 1918–1919 — мельничанський сотник та медведівський курінний. 1919 — командир Мельничанської сотні самооборони. Перший озброєний відділ для охорони скарбів Мотронинського монастиря та рідного села Мельники сформував Олекса Чучупак. Після поразки в бою з німецькою частиною односельчани звернулися до Василя, щоб він став отаманом. Незабаром відділ самооборони переріс у полк гайдамаків Холодного Яру, який від лютого 1919 активно виступив на підтримку Директорії УНР. На початку квітня 1919 підняв повстання «проти комуни та Совєтської влади за самостійність». У травні-червні 1919 підтримував повстання отамана Григор'єва проти московсько-більшовицьких окупантів. 1919–1920 — командир полку гайдамаків Холодного Яру, Головний отаман Холодного Яру. Воював проти російських білогвардійців під керівництвом повстанського комітету на чолі з Логвином Панченком, якому підпорядковувалися також загони Свирида Коцура, Олекси П'ятенка та інші. Згодом підпорядковувався отаману Херсонщини і Катеринославщини Андрію Гулому-Гуленку, який прибув у листопаді 1919 до Холодного Яру. Йому підпорядковувалися отамани Герасим Нестеренко-Орел, Трифон Гладченко, Михайло Мелашко, Сірко, Око, Чорний Ворон (Чорногузько), Мефодій Голик-Залізняк, Семен Вовк, Калюжний, Д. Канатенко, 1-й і 2-й Олександрійські полки. У лютому 1920 полк гайдамаків Холодного Яру співдіяв з Дієвою армією УНР, яка здійснювала Перший Зимовий похід. 12 лютого в Медведівці командувачем армією УНР Михайлом Омеляновичем-Павленком була скликана нарада командирів та начальників штабів дивізій Зимового походу. У нараді взяли участь Юрко Тютюнник, отамани Олександр Загродський, Андрій Гулий-Гуленко, Василь та Петро Чучупаки. Василь Чучупак користувався надзвичайним авторитетом серед населення, на території Черкащини, що найдовше протрималася вільною від московсько-більшовицької окупації. 7 березня командування Південно-Західного фронту видало розроблений особисто Й.Сталіним наказ, який передбачував наступ московсько-більшовицьких окупаційних «червоноармійських» з'єднань на Дієву армію УНР, загони Чучупака й Коцура. 18 березня 1920 отамани Холодного Яру з'їхалися на нараду в лісничівку на хуторі Кресельці (зараз у складі села Мельники), що при дорозі з Мельників на Мотронин монастир, з метою визначити дату повстання проти московсько-більшовицького окупаційного режиму. Саме тоді частини 21-ї бригади 7-ї стр. Дивізії окупаційної «Червоної армії», виконуючи згаданий наказ, вийшли з лісу до Мельників і несподівано натрапили на загін Чучупака. 🕯Отаман був оточений біля хутора та застрелився 18 березня 1920, щоб не потрапити в полон. Похований у рідному селі. Могила збережена і впорядкована.
    Like
    4
    395views
  • Like
    Love
    4
    742views