#поезія
Поезія – це завжди неповторність,
Барви душі у безмежжі рядків.
Трепетний подих, чарівна прозорість,
Шепіт весни серед лагідних снів.
Кожнеє слово – як ніжність на віях,
Як поцілунок промінням ясним.
Вірші – то серце, що вільно радіє,
Б’ється любов’ю у світі живім.
Поезія – вітру ласкава розмова,
Крапельки щастя у сонячний день.
В ній залишається вічна обнова –
Світло натхнення у серці пісень.
Барви весняні блакиттю лягають,
Бруньки думок розквітають в словах.
Рими, мов птахи, у небо злітають,
Несучи мрію в казкових світах.
Поезія – ніжність, що в серці лунає,
Біль і надія, що крила дає.
Тихо в рядках наше щастя співає,
Трепетно душу у світ віддає.
(Л. Медина.)
#поезія
Поезія – це завжди неповторність,
Барви душі у безмежжі рядків.
Трепетний подих, чарівна прозорість,
Шепіт весни серед лагідних снів.
Кожнеє слово – як ніжність на віях,
Як поцілунок промінням ясним.
Вірші – то серце, що вільно радіє,
Б’ється любов’ю у світі живім.
Поезія – вітру ласкава розмова,
Крапельки щастя у сонячний день.
В ній залишається вічна обнова –
Світло натхнення у серці пісень.
Барви весняні блакиттю лягають,
Бруньки думок розквітають в словах.
Рими, мов птахи, у небо злітають,
Несучи мрію в казкових світах.
Поезія – ніжність, що в серці лунає,
Біль і надія, що крила дає.
Тихо в рядках наше щастя співає,
Трепетно душу у світ віддає.
(Л. Медина.)
Українська
English
