Як підтримувати один одного, коли вся родина в окупації?
Це проживання так званої невизначеної втрати – коли майбутнє невідоме. Психологиня каже:
Нормально, що настрій змінюється – сьогодні є надія, завтра її нема. Важливо усвідомлювати, що це природний процес.
Існує метафора двох кімнат. Сьогодні ти можеш побути в кімнаті смутку, поплакати, а завтра перейти до кімнати надії – за допомогою простих дій, які покращують стан.
Якщо близька людина просить: «Піди зараз», варто дати їй простір, але домовитися, коли можна буде повернутися. Це прояв поваги до її болю.
Найкраще, що можна зробити для психіки у стресі – залишатися поруч. Торкання, спільні розмови, навіть безглузді жарти – усе це допомагає зберегти зв’язок і легше пережити важкі емоції.
Як підтримувати один одного, коли вся родина в окупації?
Це проживання так званої невизначеної втрати – коли майбутнє невідоме. Психологиня каже:
Нормально, що настрій змінюється – сьогодні є надія, завтра її нема. Важливо усвідомлювати, що це природний процес.
Існує метафора двох кімнат. Сьогодні ти можеш побути в кімнаті смутку, поплакати, а завтра перейти до кімнати надії – за допомогою простих дій, які покращують стан.
Якщо близька людина просить: «Піди зараз», варто дати їй простір, але домовитися, коли можна буде повернутися. Це прояв поваги до її болю.
Найкраще, що можна зробити для психіки у стресі – залишатися поруч. Торкання, спільні розмови, навіть безглузді жарти – усе це допомагає зберегти зв’язок і легше пережити важкі емоції.
Українська
English
