#дати Терентій (Терешко) Макарович Пархоменко (28 жовтня 1872 — 23 травня 1910) — відомий український кобзар із чернігівського Полісся, уродженець села Волосківці (нині Чернігівська область). Він навчався у кобзаря Андрія Гайденка і був талановитим бандуристом, майстром своєї справи. Пархоменко знав вісім дум, історичні пісні про Морозенка, Саву Чалого, а також низку духовних віршів, псальмів і сатиричних пісень, таких як «Хома і Ярема», «Дворянка», «Міщанка», «Теща», а також танці «Козачок», «Дудочка», «Тетяна». У його репертуарі були характерні мелодії, виконані високим голосом із виразною фразировкою, під акомпанемент бандури, яку він тримав між колінами традиційним чернігівським способом. Його бандура мала 6 металевих обтягнутих басів і 14 приструнків на корпусі. Грав переважно двома пальцями правої руки (вказівним і середнім), а ліва рука використовувалася винятково для гри на басах. Пархоменко був сліпим від дитинства, але це не завадило йому стати відомим виконавцем. Його високий рівень виконавської культури оцінювали такі видатні діячі, як Іван Франко, Микола Сумцов, Олена Пчілка та інші. Він мав учнів, серед яких були Михайло Домонтович, Василь Потапенко, та Никон Прудкий. Його мистецтво мало значний вплив на розвиток гри на бандурі в Україні. Помер Терентій Пархоменко 23 травня 1910 року. Під час свого останнього концерту в Умані він зіткнувся з утисками від жандармів, що, ймовірно, сприяло його передчасній смерті

https://youtu.be/S_KEwJfn8aw?si=4wANVmc5_x0xyLcX

#події 28 жовтня 2007 року британська газета The Daily Telegraph опублікувала список «100 геніїв сучасності, які живуть сьогодні» (Top 100 living geniuses). Цей рейтинг складався на основі опитування 4 000 британців та оцінки експертів з креативності і інновацій. В основу списку лягли такі критерії, як роль у зміні системи поглядів, суспільне визнання, сила інтелекту, досягнення та культурна значимість. Серед 100 видатних сучасників на 72 місці опинився єдиний українець — художник Іван Марчук. Іван Марчук — народний художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, член Золотої гільдії Римської академії сучасного мистецтва. Народився 12 травня 1936 року на Тернопільщині. Його творчість налічує близько 5000 картин, які представлені на всіх континентах світу. Художник відомий своєю унікальною технікою пльонтанізму. Протягом творчої діяльності провів понад 150 монографічних та 50 колективних виставок, багато з яких були за кордоном, сприяючи популяризації українського мистецтва у світі. Визнання у списку The Daily Telegraph стало визначним знаком світового визнання таланту Івана Марчука

https://youtu.be/iOGbJQBYOnM?si=JXodEXAfTjIET3ks

#події Сенат Австралії визнав Голодомор в Українській РСР актом геноциду 28 жовтня 1993 року. Це було одне з перших офіційних міжнародних визнань Голодомору 1932–1933 років як геноциду українського народу. Голодомор був навмисно організованим голодом, який спричинив загибель мільйонів українців і був частиною політики радянської влади для придушення національно-визвольного руху в Україні. Австралійський Сенат, визнавши актом геноциду цю трагедію, долучився до міжнародного визнання Голодомору як однієї з найбільших національних катастроф і злочинів проти людяності

https://www.youtube.com/live/mZR-d0myE7M?si=mXIVeNxfG1oTOht6

#події У 1938 році близько 17 тисяч польських євреїв було заарештовано у Третьому Рейху і депортовано до польського кордону. Проте польський уряд відмовився їх прийняти. Внаслідок цього тисячі біженців змушені були залишитися у таборі між двома країнами — без даху над головою, без захисту і з надією на порятунок, котрий не приходив.Ця трагедія — страшний нагад про те, як держави можуть відмовитися від своїх громадян у моменти найбільшої кризи. Це урок історії, який варто пам’ятати, щоб не допустити більше подібного.

#події Вінниця — одне з перших міст України, де було започатковано трамвайний рух, що стало важливою сторінкою в історії міського транспорту. Саме у 1913 році, 112 років тому, у місті офіційно відкрили трамвайний рух, який з того часу змінив ритм і сприйняття міського життя. На початку ХХ століття Вінниця активно розвивалася як адміністративний, торговий та культурний центр Поділля. Зростання населення та розширення міських меж вимагали нових рішень у сфері громадського транспорту. Відкриття трамвая у 1913 році стало відповіддю на ці потреби, сприяючи підвищенню мобільності та комфорту його мешканців. Технічні особливості трамвайної лінії Перший вінницький трамвай був кінним, що відповідало технологічним можливостям того періоду. Кінний трамвай рухався по рейках, що забезпечувало більш плавний і швидкий рух порівняно з звичайними каретами. Це суттєво підвищило ефективність перевезень всередині міста. Незабаром, в наступні десятиліття, трамвайний рух у Вінниці модернізували, перейшли на електричні трамваї, що стало частиною загальної тенденції модернізації міського транспорту по всьому світу. Вплив трамвая на місто та його розвиток Відкриття трамваю сприяло розширенню житлових кварталів, активному розвитку підприємств і торговельних осередків, оскільки мешканці тепер могли оперативно дістатися до роботи, ринку чи культурних закладів. Трамвай став символом модернізації і технологічного прогресу у Вінниці, а з плином часу — невід’ємним елементом міської інфраструктури. Саме з 1913 року починається нова ера у розвитку громадського транспорту міста, яка триває й до сьогодні.

#свята День бабусь та дідусів в Україні щороку відзначається 28 жовтня. Це свято, яке символізує зв’язок старшого покоління з онуками та правнуками, і має на меті вшанувати найстарших членів родини. Ініціатива запровадження цього дня належить Квітковому бюро з Нідерландів у 2009 році, і традиційно в цей день онуки дарують бабусям і дідусям квітучі рослини в горщиках як символ міцного родинного зв’язку — від коріння до квітів. Це свято молоде, але вже стало душею родинних свят в Україні та понад 30 країнах світу. У 2025 році День бабусь та дідусів припадає на вівторок, 28 жовтня, і його традиційно святкують у сімейному колі з проявом тепла, любові та подяки старшому поколінню за їхню підтримку і мудрість. Святкування включають добрі слова, привітання, квіти і спільний час з рідними

#свята День Великомучениці Параскеви-П'ятниці православні християни святкують 28 жовтня. Свята Параскева жила у III столітті в місті Іконія на півдні Туреччини у благочестивій сім’ї. Її батьки особливо шанували п’ятницю — день страждань Ісуса Христа, тому назвали доньку Параскевою, що в перекладі з грецької означає «П’ятниця». Параскева дала обітницю безшлюбності, жила чистим і праведним життям, допомагала бідним та навертала язичників до християнської віри. Через ревну проповідь християнства свята була піддана жорстоким тортурам і мучеництвам, зокрема прив’язана до дерева з залізними цвяхами та кинена в темницю, але отримала Боже зцілення. Згодом її мучителі відсікли їй голову. День Параскеви-П’ятниці є прикладом віри і відданості Христу, коли віряни моляться про допомогу та відвідують храми, згадуючи її життєвий подвиг та чудеса. Це свято шанують як в Українській Православній Церкві, так і в інших православних традиціях