Свої сни я збираю, мов краплинки дощу,
Такі чУдні, примхливі, як проміння крізькі.
На долонях мій світ - надивлюсь досхочу,
Налюбуюся барвами, зацілую пісні...
Набираються ясності і змістовності форм
НайяскрАвіші Образи, найчуттєвіші враження.
Дивовижно складаються в найбурхливіший шторм
Всі слова мої сказані в неймовірні зображення,
Де вирує мій світ позамежної швидкості,
Розривається кольором, руйнує обмеження,
Неспинний в свободі нескінченної вічності.
Повноти набуває досконале завершення.

Оксана Павлова
#мої вірші

Будь вітром і будь палким сонцем!
Будь зливою через прозоре віконце!
Будь силою, щемливою ніжністю!
Будь дуже сміливою серед розбіжностей!
Будь часом, і будь ти моментом,
Але завжди справжньою своїм сюжетом!
Будь тільки собою, своєю опорою! Свободою будь - своєю дорогою!
Будь щастям, своїм же натхненням,
Душею своєю, своїм одкровенням!

Оксана Павлова
#мої вірші

У НІЧ, КОЛИ ЧЕКАЄМ МИКОЛАЯ

У ніч, коли чекаєм Миколая,
Ординець клятий знов до нас летить,
Летить їх з оркостану ціла зграя,
Й ніяке лихо нечисть не приспить.

Несе з собою ворог не дарунки,
І не вітати ідол так спішить.
Благаємо від нього порятунку,
Бо має намір – свічі нам гаси́ть.

Летить цей мотлох, рветься із болота,
Заряди смертоносні нам несе,
Вбивати нас намірена сволота,
У намірі у вбивці – знищить все.

У ніч, коли чекаєм Миколая,
Який на санях спу́ститься з гори,
Та перед ним бляшанок ціла зграя,
Що цілиться в будинки і двори.

Кишать над нами гучно ті бляшанки,
А Миколая кроки хочем чуть,
Та в ідола такі от забаганки,
Які нам смерть і горе лиш несуть.

Та ми усі чекаєм на Святого,
Який до нас з дитинства приходив,
Бо ми не йшли в домівку ні до кого,
А й в Україні кожен в МИРІ жив.

05.12.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2024
ID: 1027968

МИР І ПЕРЕМОГУ У ДАРУНОК

В дитинство намагаємось пірнути
Й чекати Миколая, як колись,
І під подушку вранці загляну́ти.
Щоб Миколай прийти не забаривсь.

Пакунок з-під подушечки дістати,
А в ньому щоб смаколики були́.
Святому ми листа брали́сь писати,
Зазделегідь робить це почали́.

Але чому́сь останніх кілька ро́ків
В листі до Миколая інший зміст,
Чекаємо його нечутних кроків
Та й молимо про МИР для сіл і міст.

Хоч подарунок також ми чекаєм,
Та МИР і ПЕРЕМОГА – перш за все,
Про це в молитва́х ми його благаєм
Й надіємось, що це нам принесе́.

І ПЕРЕМОГА буде найсолодша,
Від радості в нас сльо́зи потечуть,
Вона в пакунку буде найдорожча,
Тоді її Святою наречуть.

То ж мріймо про дарунки від Святого,
Пишім листа, хто ще не написав,
Й здоров’я хай несе усім міцного,
Й щоб ПЕРЕМОГУ кожен дочекав!

05.12.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024

Отже, сьогодні 6 грудня 2024 року, на годиннику 3:35, на дворі ніч. Я завантажив фото профілю, вказав інфу де я є, звідки я і хто по життю. Потім трохи прогортав стрічку, підписався на одну людину. І все ж констатую що в цій соцмережі поки ще занадто порожньо. Цим дописом покладено початок моєї тут присутності. До зустрічі.