• Love
    2
    238переглядів
  • https://youtu.be/gnP0HaJSqpM?si=VLLJkTLPHzmkzCuD
    https://youtu.be/gnP0HaJSqpM?si=VLLJkTLPHzmkzCuD
    43переглядів
  • 145переглядів
  • ДОМАШНІ УЛЮБЛЕНЦІ БУВАЮТЬ РІЗНІ
    #відео_video #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news_humour #гумор #humour #hilarity #animals #brovaryregion
    ДОМАШНІ УЛЮБЛЕНЦІ БУВАЮТЬ РІЗНІ #відео_video #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news_humour #гумор #humour #hilarity #animals #brovaryregion
    Haha
    1
    280переглядів 16Відтворень
  • Перед вами єдиний у своєму сімействі нелітаючий птах Кагу, який мешкає в Новій Каледонії

    Вони перебувають на межі вимирання, і так поводяться, коли зустрічають собі подібних.
    Перед вами єдиний у своєму сімействі нелітаючий птах Кагу, який мешкає в Новій Каледонії Вони перебувають на межі вимирання, і так поводяться, коли зустрічають собі подібних.
    Like
    1
    175переглядів 8Відтворень
  • Love
    Like
    3
    373переглядів
  • 🕯18 травня 1944 року комуністична влада розпочала операцію з депортації кримських татар з Кримського півострова.

    Протягом 18-20 травня людей викидали з домівок і насильно вивозили у віддалені регіони СРСР без права повернення. О 3 годині ранку 18 травня співробітники НКВД, яких до цієї справи було залучено 32 тис, вдиралися в будинки, виділяли на збори від кількох хвилин до півгодини і зганяли людей. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід. Для перевезення яких було використано 67 ешелонів. За ці дні депортовано понад 180 тис. кримських татар.

    При переїзді загинули близько 8 тисяч людей, більшість з яких - діти і літні люди. Найпоширеніші причини смерті – спрага і тиф.

    Останній ешелон з депортованими прибув до Узбекистану 8 червня, частина кримських татар в дорозі загинула.

    За перші три роки після переселення від голоду, виснаження і хвороб померли, за різними оцінками, від 20 до 46% всіх депортованих. Серед померлих за перший рік майже половина – діти до 16 років.

    Переважну більшість кримських татар перевезли до так званих спецпоселень – оточених воєнізованою охороною, блокпостами і огороджених колючим дротом територій, які скоріше нагадували трудові табори, а не поселення мирних людей. Приїжджі були дешевою робочою силою і їх використовували для праці в колгоспах, радгоспах і на промислових підприємствах.

    4 липня 1944 року, НКВД офіційно поінформував Сталіна про те, що спецоперація “переселення кримських татар” завершена.

    14 липня 1944 року до Криму дозволили переселитися 51 тисячі людей, переважно росіян. Їм надали для проживання опустілі оселі кримських татар.

    30 червня 1945 року радянська влада скасувала автономію Кримської АРСР і приєднала Крим до Російської РФСР.

    У 1948 році Москва визнала кримських татар довічними переселенцями. Тих, хто без дозволу НКВД виходив за межі свого спецпоселення, наприклад, щоб провідати родичів, наражалися на небезпеку 20-річного ув'язнення. Такі випадки траплялися.

    Протягом 1950-х і 1960-х років киримли боролися за своє право повернутися на історичну батьківщину, в тому числі за допомогою демонстрацій в узбецьких містах. У 1968 році приводом однієї з таких акцій став день народження Леніна. Влада відповіла силою і розігнала мітинг.

    Політичні акції кримських татар привели до ще одного політичного успіху. 5 вересня 1967 року Президія Верховної Ради СРСР видала Указ “Про громадян татарської національності, які проживали в Криму”, який скасовував звинувачення в зраді кримських татар, проте проголошував нібито повне укорінення кримських татар в Узбекистані.

    Поступово кримським татарам вдалося домогтися розширення своїх прав. Проте неформальна, але від цього не менш сувора заборона на їхнє повернення до Криму, діяла аж до 1989 року.

    У 2006 році курултай кримськотатарського народу звернувся до Верховної Ради з проханням визнати депортацію геноцидом. У 2015 році Верховна Рада України визнала депортацію кримськотатарського народу у 1944 році геноцидом. 245 депутатів підтримали відповідне рішення. 18 травня встановлено як День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Окремою поправкою засудили сучасні утиски кримських татар.

    🕯18 травня 1944 року комуністична влада розпочала операцію з депортації кримських татар з Кримського півострова. Протягом 18-20 травня людей викидали з домівок і насильно вивозили у віддалені регіони СРСР без права повернення. О 3 годині ранку 18 травня співробітники НКВД, яких до цієї справи було залучено 32 тис, вдиралися в будинки, виділяли на збори від кількох хвилин до півгодини і зганяли людей. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід. Для перевезення яких було використано 67 ешелонів. За ці дні депортовано понад 180 тис. кримських татар. При переїзді загинули близько 8 тисяч людей, більшість з яких - діти і літні люди. Найпоширеніші причини смерті – спрага і тиф. Останній ешелон з депортованими прибув до Узбекистану 8 червня, частина кримських татар в дорозі загинула. За перші три роки після переселення від голоду, виснаження і хвороб померли, за різними оцінками, від 20 до 46% всіх депортованих. Серед померлих за перший рік майже половина – діти до 16 років. Переважну більшість кримських татар перевезли до так званих спецпоселень – оточених воєнізованою охороною, блокпостами і огороджених колючим дротом територій, які скоріше нагадували трудові табори, а не поселення мирних людей. Приїжджі були дешевою робочою силою і їх використовували для праці в колгоспах, радгоспах і на промислових підприємствах. 4 липня 1944 року, НКВД офіційно поінформував Сталіна про те, що спецоперація “переселення кримських татар” завершена. 14 липня 1944 року до Криму дозволили переселитися 51 тисячі людей, переважно росіян. Їм надали для проживання опустілі оселі кримських татар. 30 червня 1945 року радянська влада скасувала автономію Кримської АРСР і приєднала Крим до Російської РФСР. У 1948 році Москва визнала кримських татар довічними переселенцями. Тих, хто без дозволу НКВД виходив за межі свого спецпоселення, наприклад, щоб провідати родичів, наражалися на небезпеку 20-річного ув'язнення. Такі випадки траплялися. Протягом 1950-х і 1960-х років киримли боролися за своє право повернутися на історичну батьківщину, в тому числі за допомогою демонстрацій в узбецьких містах. У 1968 році приводом однієї з таких акцій став день народження Леніна. Влада відповіла силою і розігнала мітинг. Політичні акції кримських татар привели до ще одного політичного успіху. 5 вересня 1967 року Президія Верховної Ради СРСР видала Указ “Про громадян татарської національності, які проживали в Криму”, який скасовував звинувачення в зраді кримських татар, проте проголошував нібито повне укорінення кримських татар в Узбекистані. Поступово кримським татарам вдалося домогтися розширення своїх прав. Проте неформальна, але від цього не менш сувора заборона на їхнє повернення до Криму, діяла аж до 1989 року. У 2006 році курултай кримськотатарського народу звернувся до Верховної Ради з проханням визнати депортацію геноцидом. У 2015 році Верховна Рада України визнала депортацію кримськотатарського народу у 1944 році геноцидом. 245 депутатів підтримали відповідне рішення. 18 травня встановлено як День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Окремою поправкою засудили сучасні утиски кримських татар.
    Like
    1
    409переглядів
  • В Індії айтівець на новій роботі місяць нічого не робив, а коли керівництво запросило демо проєкту, він у паніці накатав 4000 рядків коду за допомогою нейромережі Cursor всього за один ранок.

    Програма зарпацювала, бос у захваті, хлопця похвалили. При тому що він навіть не знав мову програмування, якою все було написано🌚
    В Індії айтівець на новій роботі місяць нічого не робив, а коли керівництво запросило демо проєкту, він у паніці накатав 4000 рядків коду за допомогою нейромережі Cursor всього за один ранок. Програма зарпацювала, бос у захваті, хлопця похвалили. При тому що він навіть не знав мову програмування, якою все було написано🌚
    Love
    Haha
    2
    261переглядів 1 Поширень
  • "Найбільша краса Одеси, головна її оздоба – це море", — писала Леся Українка свої враження про відвідини міста на узбережжі Чорного моря. Вона тричі приїздила сюди на лікування, писала вірші та відвідувала храми.

    До дня народження української поетеси, Суспільне розповідає про її подорож до моря, час проведений з українською інтелігенцією та враження від Одеси та Одещини.

    https://suspilne.media/odesa/955201-lesa-ukrainka-v-odesi-de-gulala-s...
    "Найбільша краса Одеси, головна її оздоба – це море", — писала Леся Українка свої враження про відвідини міста на узбережжі Чорного моря. Вона тричі приїздила сюди на лікування, писала вірші та відвідувала храми. До дня народження української поетеси, Суспільне розповідає про її подорож до моря, час проведений з українською інтелігенцією та враження від Одеси та Одещини. https://suspilne.media/odesa/955201-lesa-ukrainka-v-odesi-de-gulala-so-pisala-ta-z-kim-druzila-ukrainska-poetesa/
    SUSPILNE.MEDIA
    Леся Українка в Одесі: де гуляла, що писала та з ким дружила українська поетеса
    Леся Українка тричі відвідувала Одесу, де лікувалася, спілкувалася з українською інтелігенцією та писала вірші. Дізнайтеся більше про її перебування в місті та плани щодо вшанування її пам'яті — Cуспільне Одеса
    Like
    Love
    4
    246переглядів
  • Зеленський планує звернутися до європейських союзників з проханням допомогти фінансувати підвищення зарплат військовим, — Bloomberg

    Повідомляється, що він вже розпочав обговорення цього питання з партнерами.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    Зеленський планує звернутися до європейських союзників з проханням допомогти фінансувати підвищення зарплат військовим, — Bloomberg Повідомляється, що він вже розпочав обговорення цього питання з партнерами. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    37переглядів