#поезія
Надвечір літній ти не поспішай.
Зоря вечірня хай обійме за плечі.
Здається, що сповільнюється час
І завмира душа й змінюються речі.
Що було просто, тепер таке складне,
Летять мої думки за межі існування.
А небо тулиться, таємне й близьке.
Вечірній саундтрек, його акорд останній.
Надвечір літній ти не поспішай.
На гладіні води хай відіб'ються зорі.
Божественно засяє небокрай
Красою кольорів у цім печальнім морі.
Прислухайся , це музика душі,
Мелодія із снів, намріяні бажання.
Вир почуттів! Під звуки неземні
Летиш у височінь Всесвітнього кохання.
Наталія Соловір
#поезія
Надвечір літній ти не поспішай.
Зоря вечірня хай обійме за плечі.
Здається, що сповільнюється час
І завмира душа й змінюються речі.
Що було просто, тепер таке складне,
Летять мої думки за межі існування.
А небо тулиться, таємне й близьке.
Вечірній саундтрек, його акорд останній.
Надвечір літній ти не поспішай.
На гладіні води хай відіб'ються зорі.
Божественно засяє небокрай
Красою кольорів у цім печальнім морі.
Прислухайся , це музика душі,
Мелодія із снів, намріяні бажання.
Вир почуттів! Під звуки неземні
Летиш у височінь Всесвітнього кохання.
Наталія Соловір
Українська
English
