• Петро Порошенко
    З цими воїнами ми встигли побувати ледь не на кожній ділянці фронту. Вони завжди там, де найбільше потрібні. І там, де вкрай важко.

    Сьогодні свій день народження святкує 207 батальйон ТрО — підрозділ, що був сформований на початку повномасштабного вторгнення для захисту рідної столиці. Нині вони боронять свій Київ на Донецькому напрямку. Бо війна одна, а ворог завжди мріятиме про підкорення ключового міста України.

    Хоробрі, бо йдуть на найважчі штурми. Але завжди усміхнені. Інколи здається, що посмішки не сходять з їхніх облич, які б перешкоди не траплялись на їхньому шляху. Бо оптимізм завжди підіймає бойовий дух.

    Цей бат має на мене особливий вплив, бо кількість наших партійців у їхніх лавах бʼє усі рекорди. Тому коли хтось з них дзвонить мені з терміновими запитами — «Петро Олексійовичу, треба FPV!… Треба РЕБи!… Треба обігрівачі… Треба ПАРМи!» — ми одразу ж пакуємо новий вантаж. І вже за пару днів вже у них в гостях!

    Максим Година, Георгій Цагареішвілі, Владислав Одинець, весь 207 бат, приймайте вітання! Ми завжди пліч-о-пліч із вами) Наснаги і перемог.
    Петро Порошенко З цими воїнами ми встигли побувати ледь не на кожній ділянці фронту. Вони завжди там, де найбільше потрібні. І там, де вкрай важко. Сьогодні свій день народження святкує 207 батальйон ТрО — підрозділ, що був сформований на початку повномасштабного вторгнення для захисту рідної столиці. Нині вони боронять свій Київ на Донецькому напрямку. Бо війна одна, а ворог завжди мріятиме про підкорення ключового міста України. Хоробрі, бо йдуть на найважчі штурми. Але завжди усміхнені. Інколи здається, що посмішки не сходять з їхніх облич, які б перешкоди не траплялись на їхньому шляху. Бо оптимізм завжди підіймає бойовий дух. Цей бат має на мене особливий вплив, бо кількість наших партійців у їхніх лавах бʼє усі рекорди. Тому коли хтось з них дзвонить мені з терміновими запитами — «Петро Олексійовичу, треба FPV!… Треба РЕБи!… Треба обігрівачі… Треба ПАРМи!» — ми одразу ж пакуємо новий вантаж. І вже за пару днів вже у них в гостях! Максим Година, Георгій Цагареішвілі, Владислав Одинець, весь 207 бат, приймайте вітання! Ми завжди пліч-о-пліч із вами) Наснаги і перемог.
    126переглядів 1 Поширень
  • Художниця ГАЛИНА СИМЧИЧ (1981)

    Івано-Франківськ, Україна.
    Живе та працює в Коломиї.

    Косівський державний інститут декоративного мистецтва.
    Художниця ГАЛИНА СИМЧИЧ (1981) Івано-Франківськ, Україна. Живе та працює в Коломиї. Косівський державний інститут декоративного мистецтва.
    45переглядів
  • #актори
    «Вечір двох зірок»: Богдан Бенюк і Андрій Іванюк зустрінуться з глядачами у київському кінотеатрі «Оскар».
    Захід організовано ГО «Перезавантаження» за підтримки благодійного фонду Nova Ukraine. Усі зібрані кошти з продажу квитків буде спрямовано на підтримку Центру реабілітації та соціального захисту військових ЗСУ «Перезавантаження». Що чекає на глядачів:

    Відверті розмови про життя, війну, театр, кіно, волонтерство та творчість під час війни.
    ✍️Проза, поезія, спогади та діалоги двох митців, чиї долі сьогодні поєднані боротьбою за Україну.
    ✍️Ексклюзивні відеофрагменти з фільмів і кадри з життя, які стануть тлом для глибокої розмови.
    ✍️У другій частині вечора — живе спілкування з Богданом Бенюком та Андрієм Іванюком, можливість поставити запитання та поділитися власними враженнями.

    🎟 Не зволікайте: квиток — це не лише можливість провести незабутній вечір, а й реальний внесок у порятунок життя українських військових:
    https://kontramarka.ua/uk/vecir-dvoh-zirok-na-ukraini-bogdan-benuk-ta...

    📆12 червня о 18:30 в кінотеатрі «Оскар» (ТРЦ Gulliver, пл. Спортивна, 1А)
    #актори «Вечір двох зірок»: Богдан Бенюк і Андрій Іванюк зустрінуться з глядачами у київському кінотеатрі «Оскар». Захід організовано ГО «Перезавантаження» за підтримки благодійного фонду Nova Ukraine. Усі зібрані кошти з продажу квитків буде спрямовано на підтримку Центру реабілітації та соціального захисту військових ЗСУ «Перезавантаження». Що чекає на глядачів: Відверті розмови про життя, війну, театр, кіно, волонтерство та творчість під час війни. ✍️Проза, поезія, спогади та діалоги двох митців, чиї долі сьогодні поєднані боротьбою за Україну. ✍️Ексклюзивні відеофрагменти з фільмів і кадри з життя, які стануть тлом для глибокої розмови. ✍️У другій частині вечора — живе спілкування з Богданом Бенюком та Андрієм Іванюком, можливість поставити запитання та поділитися власними враженнями. 🎟 Не зволікайте: квиток — це не лише можливість провести незабутній вечір, а й реальний внесок у порятунок життя українських військових: https://kontramarka.ua/uk/vecir-dvoh-zirok-na-ukraini-bogdan-benuk-ta-reziser-vijskovosluzbovec-andrij-ivanuk-105135.html 📆12 червня о 18:30 в кінотеатрі «Оскар» (ТРЦ Gulliver, пл. Спортивна, 1А)
    Like
    1
    434переглядів
  • #технології #психіка
    Залежність від ChatGPT? MIT виявили реальні симптоми.
    Дослідники з MIT з’ясували, що деякі юзери нейромережі демонструють ознаки справжньої залежності: нав’язливі думки, симптоми відміни, втрату контролю і навіть легку «ломку».

    Найбільше «підсіли» ті, хто використовує ChatGPT по роботі— для мозкових штурмів, кодингу та вирішення задач.

    А деякі навіть почали нервувати, коли нейромережа змінила стиль відповідей.
    #технології #психіка Залежність від ChatGPT? MIT виявили реальні симптоми. Дослідники з MIT з’ясували, що деякі юзери нейромережі демонструють ознаки справжньої залежності: нав’язливі думки, симптоми відміни, втрату контролю і навіть легку «ломку». Найбільше «підсіли» ті, хто використовує ChatGPT по роботі— для мозкових штурмів, кодингу та вирішення задач. А деякі навіть почали нервувати, коли нейромережа змінила стиль відповідей.
    355переглядів
  • Уславлені броварські боксери - чемпіони, МСУМК Дмитро та Марія Ловчинські, ексчемпіон світу з профі боксу Віктор Постол і ЗМС України Геворг Манукян на відкриттті чемпіонату Київщини серед юнаків та дівчат, турніру пам'яті ЗТУ Ігоря Корольова
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    Уславлені броварські боксери - чемпіони, МСУМК Дмитро та Марія Ловчинські, ексчемпіон світу з профі боксу Віктор Постол і ЗМС України Геворг Манукян на відкриттті чемпіонату Київщини серед юнаків та дівчат, турніру пам'яті ЗТУ Ігоря Корольова ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    135переглядів 1 Поширень
  • Історія на 📷

    У 1973 році на 6-й авеню в Нью-Йорку, Джон Мітчелл, інженер Motorola, разом із Джин Бауер, представили світові перший мобільний телефон DynaTAC. Цей момент став важливим етапом в історії технологій зв’язку. Телефон, що важив більше 1.1 кг та мав лише 30 хвилин часу для розмови, поклав початок новій епосі в комунікаціях. Він дозволяв людям вийти за межі стаціонарних телефонів і здійснювати дзвінки в будь-якому місці.
    Це була революція.
    Історія на 📷 У 1973 році на 6-й авеню в Нью-Йорку, Джон Мітчелл, інженер Motorola, разом із Джин Бауер, представили світові перший мобільний телефон DynaTAC. Цей момент став важливим етапом в історії технологій зв’язку. Телефон, що важив більше 1.1 кг та мав лише 30 хвилин часу для розмови, поклав початок новій епосі в комунікаціях. Він дозволяв людям вийти за межі стаціонарних телефонів і здійснювати дзвінки в будь-якому місці. Це була революція.
    Like
    Love
    2
    121переглядів
  • Супердержава, вони кажуть? У примор’ї чоловік помер у канаві дорогою до магазину, а все через те, що швидка та поліція не змогли доїхати через хуйову дорогу 😋
    Незадовго до цього трапився схожий інцидент, але тоді не встигли доїхати до пацієнта з сердечним приступом 💃

    #наболотахвсестабільно
    #раша
    #оркостан
    #раісявперде
    53переглядів
  • І трохи у слід...
    #Eurovision2025 #Євробачення2025
    https://youtu.be/pZN7usmiDEQ
    І трохи у слід... #Eurovision2025 #Євробачення2025 https://youtu.be/pZN7usmiDEQ
    Like
    1
    506переглядів
  • НОВИНИ УКРАЇНСЬКОГО БАСКЕТБОЛУ
    🔥Дніпро переміг Рівне у фіналі та вдруге поспіль і впʼяте загалом став володарем Кубка України
    #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    НОВИНИ УКРАЇНСЬКОГО БАСКЕТБОЛУ 🔥Дніпро переміг Рівне у фіналі та вдруге поспіль і впʼяте загалом став володарем Кубка України #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    95переглядів
  • Знайомтеся: рідкісна потвора, божевільний садист, маніяк, алкоголік. Його звали Аркадій Голіков, літературне псевдо - Гайдар.З дитинства відрізнявся жорстокістю, нарваністю й неймовірною дурістю. Все рвався на війну - убивати. З 13 років на побігеньках у більшовиків. У 14 років купив на толкучці "Браунінг" і почав брати участь в кривавих "розбірках" більшовиків з "ворогами народу". Тоді ж вступив в партію більшовиків. У 14 років. В партію. Полком він дійсно командував. Щоправда, не в 14 і не в 15 років як нам розповідали у школі. Спочатку то був запасний полк. А потім інший маніяк і негідник - Тухачевський призначив його командиром 58-го окремого полку по боротьбі з бандитизмом (тобто був карателем) і спрямував на придушення селянського повстання на Тамбовщині. На той момент Голікову було 17 років і 5 місяців. Головна його якість - бездумна неймовірна звіряча жорстокість, за що, власне, йому посаду в такому віці й дали.Так почалася кар`єра одного з найстрашніших більшовицьких карателів. Від України до Казахстану й Сибіру залишив він свій кривавий слід. Особливо "прославився" цей нелюд в Хакасії, полюючи на партизанів. На чолі загону особливого призначення ДПУ грабував та вирізав цілі села від малих до старих: Балахта, Підкамінь, Сулеков, Барбаков та інші. Найулюбленішим видом страти був постріл з нагана в потилицю. Але й з кулемета розстрілював по три десятки за раз, і шашкою рубав, і в річці топив. Награбоване потім пропивалося в страшних оргіях. На той час Голікову було 18 років.Тоді ж він отримав своє прізвисько - Гайдар, що на хакаському ("хайдар") означало питання "куди?" Так він питав місцевих, куди скакати, полюючи на невловимих (а потім як з`ясувалося взагалі неіснучих) "бандитів". Його іменем хакаські матері лякали своїх дітей.
    Зрештою загін, яким він командував, геть перетворився на банду убивць, гвалтівників, мародерів та п`яниць. Тих своїх підлеглих, хто намагався хоч якось спинити беззаконня, душогуб власноруч розстрілював. Сам він у свої 18 років став закінченим алкоголіком, маючи при цьому важкі психічні розлади. На справжнісіньку звірюку перетворився.Дійшло до того, що чекістське начальство, яке ніколи не страждало на гуманізм, змушене було зняти його з посади та відправити на лікування. Бо сплили численні факти масових убивств ні в чому не винних людей, включно з дітьми. Так у 20 років він вперше опинився у психушці. Зрештою Гайдара зовсім викинути і з армійської служби й він став майже постійним пацієнтом будинків скорботи, не припиняючи при цьому пити. Напади байдужості змінювалися тужливою злобою. Він різав собі вени, бо ночами до нього приходили ті, кого він убив.Але дивним чином цей алкаш, псих, нелюд і недоучка став знаменитим дитячим письменником. Дитячим письменником. Той, хто дітей убивав. У своїх книжках він вчив діточок людяності, патріотизму, ввічливості, чесності. Людина, яка з насолодою убивала бойових товарищів, навчала дітей товариськості. Тип, який майже не мав друзів, навчав міцній дружбі. Хоча...Головна і єдина тема всіх його книжок не це. Головна тема - війна та підготовка до війни. Його книги виховували не дітей - солдат. Які мали з радістю класти свої голови за першою вимогою комуністичної влади. Яким навіть дитинство мати заборонялося - замість цього - підготовка до війни і смерті.Хто з нас у дитинстві не лазив по сусідських садках? Це ж дитинство! У книзі Гайдара "Тимур і його команда" хлопці, які полюбляли зірвати яблук у чужому садку перетворилисмя на справшніх фашистів. Їм протистояв головний герой - Тимур, який замість того щоб відпочивати влітку, створює воєнізовану дитячу огранізацію для допомоги мешканцям селища. Але не всім, а лише тим, родичі яких служать в Червоній Армії. Такі ось книжки писалися. "Р.В.С", "Судба барабанщика", "Школа", "Дальние страны", "Чук и Гек", "Сказка о Военной тайне, о Мальчише-Кибальчише и его твердом слове" - вся ця пропаганда для молодшого і середнього шкільного віку писалося у короткі періоди між лютими запоями.Але Гайдер і його книжки були дуже потрібні комуністичній пропаганді. Тому він мав від влади все: гроші, квартири, дачі, премії, мільйонні наклади. До слова - був страшним українофобом. Усією душею ненавидів саму українську землю та її мову...
    Помер Гайдар в улюблений для себе спосіб - на війні, від кулі. Все рвався в бойову частину, але медкомісія не дозволяла. Тому заручився підтримкою газети "Комсомольська правда" й пішов на війну кореспондентом. З групою червоноармійців потрапив в оточення. Загинув дуже цікаво. Черворноармійцям, які переховувалися в лісі біля села Лепляво Черкаської області, дуже кортіло їсти. Тож вони внадилися грабувати місцеве населення. Особливо подобалося "розводити" на хліб та картоплю місцевого шляхового обхідника на залізниці - той жив наодинці. Очевидно, мужику набридло, що до нього мало не щоночі шастає "захисник" з відром, забираючи й без того скромні запаси на зиму, і він поскаржився німцям. Ті поставили в засідку мотоцикл з кулеметом. Аркадій Петрович Гайдар загинув рано врані 26 жовтня 1941 року так, як і починав своє доросле життя - при спробі пограбування. В руках його в останню мить було порожнє відро...
    Якщо ви гадаєте, що це лише розповідь про одного конкретного негідника - це не так. Серед більшовиків подібних було безліч. І головне: вони не бачили нічого поганого в тому, щоб перетворювати дітей на убивць. Вони це перетворили на державну політику...
    Павло Бондаренко
    Знайомтеся: рідкісна потвора, божевільний садист, маніяк, алкоголік. Його звали Аркадій Голіков, літературне псевдо - Гайдар.З дитинства відрізнявся жорстокістю, нарваністю й неймовірною дурістю. Все рвався на війну - убивати. З 13 років на побігеньках у більшовиків. У 14 років купив на толкучці "Браунінг" і почав брати участь в кривавих "розбірках" більшовиків з "ворогами народу". Тоді ж вступив в партію більшовиків. У 14 років. В партію. Полком він дійсно командував. Щоправда, не в 14 і не в 15 років як нам розповідали у школі. Спочатку то був запасний полк. А потім інший маніяк і негідник - Тухачевський призначив його командиром 58-го окремого полку по боротьбі з бандитизмом (тобто був карателем) і спрямував на придушення селянського повстання на Тамбовщині. На той момент Голікову було 17 років і 5 місяців. Головна його якість - бездумна неймовірна звіряча жорстокість, за що, власне, йому посаду в такому віці й дали.Так почалася кар`єра одного з найстрашніших більшовицьких карателів. Від України до Казахстану й Сибіру залишив він свій кривавий слід. Особливо "прославився" цей нелюд в Хакасії, полюючи на партизанів. На чолі загону особливого призначення ДПУ грабував та вирізав цілі села від малих до старих: Балахта, Підкамінь, Сулеков, Барбаков та інші. Найулюбленішим видом страти був постріл з нагана в потилицю. Але й з кулемета розстрілював по три десятки за раз, і шашкою рубав, і в річці топив. Награбоване потім пропивалося в страшних оргіях. На той час Голікову було 18 років.Тоді ж він отримав своє прізвисько - Гайдар, що на хакаському ("хайдар") означало питання "куди?" Так він питав місцевих, куди скакати, полюючи на невловимих (а потім як з`ясувалося взагалі неіснучих) "бандитів". Його іменем хакаські матері лякали своїх дітей. Зрештою загін, яким він командував, геть перетворився на банду убивць, гвалтівників, мародерів та п`яниць. Тих своїх підлеглих, хто намагався хоч якось спинити беззаконня, душогуб власноруч розстрілював. Сам він у свої 18 років став закінченим алкоголіком, маючи при цьому важкі психічні розлади. На справжнісіньку звірюку перетворився.Дійшло до того, що чекістське начальство, яке ніколи не страждало на гуманізм, змушене було зняти його з посади та відправити на лікування. Бо сплили численні факти масових убивств ні в чому не винних людей, включно з дітьми. Так у 20 років він вперше опинився у психушці. Зрештою Гайдара зовсім викинути і з армійської служби й він став майже постійним пацієнтом будинків скорботи, не припиняючи при цьому пити. Напади байдужості змінювалися тужливою злобою. Він різав собі вени, бо ночами до нього приходили ті, кого він убив.Але дивним чином цей алкаш, псих, нелюд і недоучка став знаменитим дитячим письменником. Дитячим письменником. Той, хто дітей убивав. У своїх книжках він вчив діточок людяності, патріотизму, ввічливості, чесності. Людина, яка з насолодою убивала бойових товарищів, навчала дітей товариськості. Тип, який майже не мав друзів, навчав міцній дружбі. Хоча...Головна і єдина тема всіх його книжок не це. Головна тема - війна та підготовка до війни. Його книги виховували не дітей - солдат. Які мали з радістю класти свої голови за першою вимогою комуністичної влади. Яким навіть дитинство мати заборонялося - замість цього - підготовка до війни і смерті.Хто з нас у дитинстві не лазив по сусідських садках? Це ж дитинство! У книзі Гайдара "Тимур і його команда" хлопці, які полюбляли зірвати яблук у чужому садку перетворилисмя на справшніх фашистів. Їм протистояв головний герой - Тимур, який замість того щоб відпочивати влітку, створює воєнізовану дитячу огранізацію для допомоги мешканцям селища. Але не всім, а лише тим, родичі яких служать в Червоній Армії. Такі ось книжки писалися. "Р.В.С", "Судба барабанщика", "Школа", "Дальние страны", "Чук и Гек", "Сказка о Военной тайне, о Мальчише-Кибальчише и его твердом слове" - вся ця пропаганда для молодшого і середнього шкільного віку писалося у короткі періоди між лютими запоями.Але Гайдер і його книжки були дуже потрібні комуністичній пропаганді. Тому він мав від влади все: гроші, квартири, дачі, премії, мільйонні наклади. До слова - був страшним українофобом. Усією душею ненавидів саму українську землю та її мову... Помер Гайдар в улюблений для себе спосіб - на війні, від кулі. Все рвався в бойову частину, але медкомісія не дозволяла. Тому заручився підтримкою газети "Комсомольська правда" й пішов на війну кореспондентом. З групою червоноармійців потрапив в оточення. Загинув дуже цікаво. Черворноармійцям, які переховувалися в лісі біля села Лепляво Черкаської області, дуже кортіло їсти. Тож вони внадилися грабувати місцеве населення. Особливо подобалося "розводити" на хліб та картоплю місцевого шляхового обхідника на залізниці - той жив наодинці. Очевидно, мужику набридло, що до нього мало не щоночі шастає "захисник" з відром, забираючи й без того скромні запаси на зиму, і він поскаржився німцям. Ті поставили в засідку мотоцикл з кулеметом. Аркадій Петрович Гайдар загинув рано врані 26 жовтня 1941 року так, як і починав своє доросле життя - при спробі пограбування. В руках його в останню мить було порожнє відро... Якщо ви гадаєте, що це лише розповідь про одного конкретного негідника - це не так. Серед більшовиків подібних було безліч. І головне: вони не бачили нічого поганого в тому, щоб перетворювати дітей на убивць. Вони це перетворили на державну політику... Павло Бондаренко
    1Kпереглядів