• https://youtu.be/1Cvz1h2zfRk?si=SK4rXaN6-SN1_0Tv
    https://youtu.be/1Cvz1h2zfRk?si=SK4rXaN6-SN1_0Tv
    80переглядів 1 Поширень
  • https://youtu.be/RCdw-1JgW8k?si=ZcIeohGd7NH-i8B0
    https://youtu.be/RCdw-1JgW8k?si=ZcIeohGd7NH-i8B0
    144переглядів 1 Поширень
  • СЕЛО

    Село — то світ, де небо ще живе,
    Де кожен подих пахне як полин.
    Тут кожна стежка до добра веде.
    Щасливий той, хто завжди селянин.

    Це школа перша для душі завжди,
    Стають тут люди сильними навік.
    Від плуга й хліба не буде нужди,
    Від рідних нив зростає чоловік.

    В селі людина щира і жива,
    Бо тут земля говорить без прикрас.
    Природа робить тут свої дива,
    Й тримає нас у вірності щораз.

    Майбутнє наше — те, що дасть город,
    В руках простих, що роблять добрий труд.
    Село — основа націй і чеснот,
    Його не стерти з часу ніби бруд.

    Хто не пізнав села — не знає край,
    Від хати народився кожен з нас.
    Село як серце — завжди пам'ятай,
    Що там життя у правді без прикрас.

    Мирослав Манюк
    26.06.2025
    СЕЛО Село — то світ, де небо ще живе, Де кожен подих пахне як полин. Тут кожна стежка до добра веде. Щасливий той, хто завжди селянин. Це школа перша для душі завжди, Стають тут люди сильними навік. Від плуга й хліба не буде нужди, Від рідних нив зростає чоловік. В селі людина щира і жива, Бо тут земля говорить без прикрас. Природа робить тут свої дива, Й тримає нас у вірності щораз. Майбутнє наше — те, що дасть город, В руках простих, що роблять добрий труд. Село — основа націй і чеснот, Його не стерти з часу ніби бруд. Хто не пізнав села — не знає край, Від хати народився кожен з нас. Село як серце — завжди пам'ятай, Що там життя у правді без прикрас. Мирослав Манюк 26.06.2025
    Like
    1
    173переглядів
  • СУМНА ЗВІСТКА В БРОВАРСЬКІЙ ГРОМАДІ🥀🥀Навічно в строю…

    Старший сержант Олександр Пух, стрілець-номер обслуги десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти десантно -штурмового батальйону, загинув 22 травня 2025 року при виконанні бойових завдань в районі н.п. Попів Яр Краматорського району Донецької області.

    Щирі співчуття рідним та близьким Олександра Володимировича…
    Вічна та світла пам’ять Герою-захиснику!

    Прощання з Олександром Пухом відбудеться завтра, 3 червня, о 10:00 біля будинку за адресою: м. Бровари, вул.Симона Петлюри, 19 А.

    Прощання на Майдані Свободи у Броварах відбудеться о 10:30.

    Відспівування об 11:00 у Храмі Покрови Пресвятої Богородиці (вул. Героїв України, 22А).

    Поховання - Алея Слави (вул. Олега Онікієнка, 136), м. Бровари.
    @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary #герої_війни
    СУМНА ЗВІСТКА В БРОВАРСЬКІЙ ГРОМАДІ🥀🥀Навічно в строю… Старший сержант Олександр Пух, стрілець-номер обслуги десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти десантно -штурмового батальйону, загинув 22 травня 2025 року при виконанні бойових завдань в районі н.п. Попів Яр Краматорського району Донецької області. Щирі співчуття рідним та близьким Олександра Володимировича… Вічна та світла пам’ять Герою-захиснику! Прощання з Олександром Пухом відбудеться завтра, 3 червня, о 10:00 біля будинку за адресою: м. Бровари, вул.Симона Петлюри, 19 А. Прощання на Майдані Свободи у Броварах відбудеться о 10:30. Відспівування об 11:00 у Храмі Покрови Пресвятої Богородиці (вул. Героїв України, 22А). Поховання - Алея Слави (вул. Олега Онікієнка, 136), м. Бровари. @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary #герої_війни
    267переглядів
  • Друзі нова лотерейка до дня народження Тараса Григоровича "Свою Україну любіть". Два лоти, перший то душа - вишита картина, дякую Зоряна Жук за чудову картину, другий то характер - сталь, картина із нержавіючої сталі. Умови і реквізити без змін: донат кратний 100 грн - одинр номерок. Ціль купівля нічної пташки Мавік-3Т для підрозділу 15 бригади "Кара-Даг" .

    Тарас Григорович Шевченко
    Свою Україну любіть. Любіть її… во врем'я люте,
    В остатню, тяжкую мінуту За неї Господа моліть.
    Розкуйтеся, братайтеся! У чужому краю Не шукайте,
    не питайте Того, що немає І на небі, а не тілько
    На чужому полі. В своїй хаті своя й правда,
    І сила, і воля. Нема на світі України,
    Немає другого Дніпра

    PayPal
    [email protected]
    Рахунок у євро
    PL19102010264086000020648837
    Рахунок у злотих
    PL17102010263947000020648839
    Приватбанк:
    5168745111258668
    IBAN: UA923052990000026207743673341
    https://next.privat24.ua/send/czhpg
    https://choko.link/taras_yarosh
    monobank:
    5375411205154011
    IBAN: UA883220010000026202335474676
    https://send.monobank.ua/jar/3jDJbi56Rg
    Криптовалюта
    https://taras-yarosh.pay.whitepay.com
    Дружня банка
    https://send.monobank.ua/jar/9sJx5TCENa
    № картки банки
    5375411216499751
    Збір на fpv-bomber
    https://send.monobank.ua/jar/ZUoD5zfMG
    Номер картки банки
    5375411219674343
    IBAN: UA103220010000026206346207151
    Друзі нова лотерейка до дня народження Тараса Григоровича "Свою Україну любіть". Два лоти, перший то душа - вишита картина, дякую Зоряна Жук за чудову картину, другий то характер - сталь, картина із нержавіючої сталі. Умови і реквізити без змін: донат кратний 100 грн - одинр номерок. Ціль купівля нічної пташки Мавік-3Т для підрозділу 15 бригади "Кара-Даг" . Тарас Григорович Шевченко Свою Україну любіть. Любіть її… во врем'я люте, В остатню, тяжкую мінуту За неї Господа моліть. Розкуйтеся, братайтеся! У чужому краю Не шукайте, не питайте Того, що немає І на небі, а не тілько На чужому полі. В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля. Нема на світі України, Немає другого Дніпра PayPal [email protected] Рахунок у євро PL19102010264086000020648837 Рахунок у злотих PL17102010263947000020648839 Приватбанк: 5168745111258668 IBAN: UA923052990000026207743673341 https://next.privat24.ua/send/czhpg https://choko.link/taras_yarosh monobank: 5375411205154011 IBAN: UA883220010000026202335474676 https://send.monobank.ua/jar/3jDJbi56Rg Криптовалюта https://taras-yarosh.pay.whitepay.com Дружня банка https://send.monobank.ua/jar/9sJx5TCENa № картки банки 5375411216499751 Збір на fpv-bomber https://send.monobank.ua/jar/ZUoD5zfMG Номер картки банки 5375411219674343 IBAN: UA103220010000026206346207151
    Love
    1
    586переглядів
  • 41переглядів
  • https://www.youtube.com/live/7-IP7ipA12E?si=02cyDQqGPdq0cgcw
    https://www.youtube.com/live/7-IP7ipA12E?si=02cyDQqGPdq0cgcw
    48переглядів
  • https://youtu.be/eoEc6du4aKg?si=uq5FsDujjn4eLN29
    https://youtu.be/eoEc6du4aKg?si=uq5FsDujjn4eLN29
    96переглядів 1 Поширень
  • МАЛЕНЬКИЙ ПОМІЧНИК
    #відео_video #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news_humour #гумор #humour #hilarity
    МАЛЕНЬКИЙ ПОМІЧНИК #відео_video #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news_humour #гумор #humour #hilarity
    Haha
    1
    261переглядів 24Відтворень
  • У центрі старого міста стояв міст — величний, кам'яний, із міцними арками, що з'єднував два береги могутньої річки. Він був старшим за будь-яку будівлю довкола, бачив імперії, що підіймалися й падали, чув тисячі людських історій, що дзвеніли у його камінні, мов відлуння кроків.

    Але одного разу міст утомився.

    Його арки тріскали від часу, плити хистко скрипіли під вагою карет і автомобілів. Він відчував, як вода точить його основу, як буревії зносять пил із його спини. Йому хотілося не просто стояти, а летіти, як ті птахи, що щовесни кружляли над ним, посміюючись із його вкоріненості.

    Однієї зимової ночі, коли мороз зціпив ріку, зірки засяяли особливо яскраво. Саме тоді до мосту підійшов дивний чоловік у довгому плащі, схожому на крила.

    — Ти втомився, — мовив він, провівши рукою по холодному каменю. — Хочеш полетіти?

    Міст не міг говорити, але він відчув, що хтось нарешті почув його. Чоловік дістав з кишені жменьку золотого пилу й подув на арки.

    Тієї ж миті міст затремтів. Його кам'яні опори розійшлися, мов крила, тротуари стали пір’ям, а вежі перетворилися на довге, могутнє тіло. Величезний чорний птах, із вигнутим дзьобом і очима, що світилися місячним сріблом, здійнявся у повітря.

    Люди прокинулися від шуму, вибігли на вулиці й ахнули — на їхніх очах їхній міст, який був із ними віками, махав могутніми крильми й набирав висоту.

    Він летів над містом, над рікою, над лісами й полями, аж поки не зник у далечині.

    А навесні, коли повернулися лелеки й ластівки, над рікою раптом з'явився новий міст. Він був легким, витонченим, сплетеним із металу й світла, мов небесне перо. Люди гадали, що його звели якісь невідомі майстри, та ніхто не знав правди.

    Бо той, старий міст, тепер ширяв у небі десь над далекими теплими країнами, розпростерши свої кам’яні крила, і вже ніколи не був просто мостом.

    У центрі старого міста стояв міст — величний, кам'яний, із міцними арками, що з'єднував два береги могутньої річки. Він був старшим за будь-яку будівлю довкола, бачив імперії, що підіймалися й падали, чув тисячі людських історій, що дзвеніли у його камінні, мов відлуння кроків. Але одного разу міст утомився. Його арки тріскали від часу, плити хистко скрипіли під вагою карет і автомобілів. Він відчував, як вода точить його основу, як буревії зносять пил із його спини. Йому хотілося не просто стояти, а летіти, як ті птахи, що щовесни кружляли над ним, посміюючись із його вкоріненості. Однієї зимової ночі, коли мороз зціпив ріку, зірки засяяли особливо яскраво. Саме тоді до мосту підійшов дивний чоловік у довгому плащі, схожому на крила. — Ти втомився, — мовив він, провівши рукою по холодному каменю. — Хочеш полетіти? Міст не міг говорити, але він відчув, що хтось нарешті почув його. Чоловік дістав з кишені жменьку золотого пилу й подув на арки. Тієї ж миті міст затремтів. Його кам'яні опори розійшлися, мов крила, тротуари стали пір’ям, а вежі перетворилися на довге, могутнє тіло. Величезний чорний птах, із вигнутим дзьобом і очима, що світилися місячним сріблом, здійнявся у повітря. Люди прокинулися від шуму, вибігли на вулиці й ахнули — на їхніх очах їхній міст, який був із ними віками, махав могутніми крильми й набирав висоту. Він летів над містом, над рікою, над лісами й полями, аж поки не зник у далечині. А навесні, коли повернулися лелеки й ластівки, над рікою раптом з'явився новий міст. Він був легким, витонченим, сплетеним із металу й світла, мов небесне перо. Люди гадали, що його звели якісь невідомі майстри, та ніхто не знав правди. Бо той, старий міст, тепер ширяв у небі десь над далекими теплими країнами, розпростерши свої кам’яні крила, і вже ніколи не був просто мостом.
    325переглядів