#цікаве
Гало: світлове коло навколо Сонця або Місяця.
Гало — це оптичне явище виникає через заломлення світла в кристалах льоду, які знаходяться в атмосфері на висоті 5–10 кілометрів. Це явище може бути різних форм: кола, хрести або навіть “сонячні собаки” — яскраві плями з боків від Сонця .

Гало часто вважали знаком від Бога або передвістям змін у давні часи. Наприклад, у середньовічній Європі його сприймали як попередження про лихо .
Гало можна побачити не лише на Землі, а й на інших планетах, де є крижані хмари, наприклад, на Сатурні чи Юпітері.

#поезія
Там, де небо до хмар притулиться, заплетуться в'юнком поволі,
На долоні села три вулиці,
стрічки серця, життя і долі.

Тане лебедем білим, линучи, теплий спогад дитячих років:
Снить хатина, умита глиною
У обіймах садків широких.

Час поєднує стрілки потайки, поспішаючи сон украсти
В чоловіка з руденьким котиком,
Що своє пам'ятають щастя.

В небі зникли всі зорі. Сонний ще, йде сьогоднішній день почати,
Щоб руде і нахабне Сонечко
Не спізнилося в день котячий.

Витре сиве вікно. Рутиною пахнуть дрова в холодній пічці.
А дерева так щедро інеєм
Притрусили чоло й обличчя.

У садку шанобливі вулики, мов будинки без капелюшків.
Вони мріють про літо й гул гучний,
Боса груша — про стиглі грушки.

З головою укрились крокуси, ждуть, коли вже весна поверне.
Помережані шибки прописом.
Поле боязко гріє зерна.

Вже до обрію сонце котиться, дід вмикає надворі світло,
Виглядає рудого котика,
"Вечір добрий!" — гукне сусідці.

Защебече життя під стріхою і заб'ється у теплий сховок.
Люди скажуть: "До доньок їхали б".
"Ще не вечір", — махне рукою.

Ніч накриє долоні вулиці, а скраєчку поблиз зап'ястя
До хмарини хатина тулиться,
У якій пам'ятають щастя.

Таланна

Тільки но прочитав текст на скріні нижче. Не втримався:
"От все правильно, лиш хочеться додати, чи спросити. Якщо щоб вбити в нас малороса (дивно звичайно, але нехай) треба усього лиш викорінити в нас пам'ять про "примітивний фільм про мушкетерів", то що тоді в нас залишиться? Який український (а значить вже точно не примітивний (чи не обов'язково?) фільм про мушкетерів залишиться? Чи може буде достатньо непримітивних (чи може таких же примітивних як радянські?) голівудських фільмів про тих же мушкетерів? Я розумію, в цих словах про "викорінення" все той же совок, бо надто вже схоже на "вєсь мір насілья ми разрушим, а затєм..." А потім що? А може просто хлопчику із невідомого східного міста просто не було показано гарного, захоплюючого українського фільму про "мушкетерів", знятого у львівських локаціях, тому що державі - українській державі, було похрен на українське, тому що українські політики ділили не культурний простір, а бізнесовий, тому що знімати російські серіали протягом майже 30 років на умовній студії Довженка було набагато вигідніше ніж захоплююче українське кіно. А ви про малороса. Саме тоді, коли бізнес, український бізнес був усунутий від московських ясел, коли держава (влада) врешті повернулась (чи ще ні?) до української культури (зверніть увагу, не до високої і елітної, а до попсової, коли і екшн, і не напрягаючі мізки мотиви) - є шанс викорінити з нас, а точніше замістити в нас малоросійське, чи якесь інше (угорське, словацьке, десь румунське чи навіть російське) начало саме українським, бо це вигідно, престижно і красиво".

🔥 На концерті гурту Dead and Company в MSG Sphere

Там зробили ефект, ніби сфера злітає разом з усіма глядачами всередині.

Кіт Шредінгера😸