Блоги

Огляд блогів

Спільноти

Огляд спільнот Вподобані спільноти Мої спільноти

Клуби

Огляд клубів Мої клуби

Події

Огляд подій Мої події

Більше

Популярні Дописи Розробникам

Каталог

Знаходьте цікавих людей, створюйте нові зв’язки та залучайте нових друзів

  • Броварський спорт додає фото
    2025-11-25 06:27:58 ·
    У віці 39 років помер боксер Ванес Мартіросян 🕯️🥊Американський боксер вірменського походження Ванес Мартіросян (36-4-1, 21 КО) помер у віці 39 років.> За здоров'я Мартіросяна молився папа римський ФранцискМартіросян довго боровся з раком і проходив хіміотерапію.У жовтні 2024 року президент Всесвітньої боксерської ради (WBC) Маурісіо Сулейман розповів, що за здоров'я Мартіросяна молився папа римський Франциск.Ванес був колишнім учасником Олімпійських ігор у складі збірної США і претендентом на титул у першій середній вазі.Останній бій Мартіросян провів у 2018 році, коли боровся з Геннадієм Головкіним за об'єднані титули в середній вазі. 🥇
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    У віці 39 років помер боксер Ванес Мартіросян 🕯️🥊Американський боксер вірменського походження Ванес Мартіросян (36-4-1, 21 КО) помер у віці 39 років.> За здоров'я Мартіросяна молився папа римський ФранцискМартіросян довго боровся з раком і проходив хіміотерапію.У жовтні 2024 року президент Всесвітньої боксерської ради (WBC) Маурісіо Сулейман розповів, що за здоров'я Мартіросяна молився папа римський Франциск.Ванес був колишнім учасником Олімпійських ігор у складі збірної США і претендентом на титул у першій середній вазі.Останній бій Мартіросян провів у 2018 році, коли боровся з Геннадієм Головкіним за об'єднані титули в середній вазі. 🥇 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    190переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Святослав Коваль
    2025-11-25 07:17:00 ·
    https://youtu.be/DEOQqQrUNoQ?si=t6WHbUGZMpuyqzN4
    https://youtu.be/DEOQqQrUNoQ?si=t6WHbUGZMpuyqzN4
    137переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Броварський спорт публікує посилання
    2025-11-25 06:13:44 ·
    Він урятував свого друга під час ракетного удару по Білгород-Дністровському
    #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport
    https://brovarysport.net.ua/?p=35415
    Він урятував свого друга під час ракетного удару по Білгород-Дністровському #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport https://brovarysport.net.ua/?p=35415
    BROVARYSPORT.NET.UA
    Володимир Зеленський нагородив медаллю 15-річного одеського боксера
    Президент України Володимир Зеленський нагородив українського боксера Марка Аветікяна медаллю «Майбутнє України». Нагадаємо, що 15-річний боксер врятував друга під час російського удару по Білгород-Дністровському у червні 2025 року. Марк отримав поранення, однак зміг допомогти своєму другу. Ав
    171переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Святослав Коваль
    2025-11-25 07:13:00 ·
    https://youtu.be/HWw2-5eeAtQ?si=GmBjCzVwmbyB4Uam
    https://youtu.be/HWw2-5eeAtQ?si=GmBjCzVwmbyB4Uam
    114переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Оксана Вінніченко додає фото
    2025-11-25 06:13:25 ·
    #поезія
    Мережить Осінь сукню до вінчання —
    Хотілось золотом, та срібло нині в моді.
    Зима, казали, буде, мабуть, рання --
    Дістати б свитку, сховану в комоді.
    Піде за Грудня. Має вже обручку.
    Він так давно за нею упадає.
    Придбав в сорòк з камінчиком каблучку.
    Освідчився. І відповідь чекає.
    Приходив свататись. Шарівся, як хлопчисько...
    На білім конику з годину гарцював.
    Просив руки. Вклонявся низько-низько.
    І край сукенки, як царівні, цілував.
    А що вона? Піде... Дармà, що чýдний.
    Його полюбить. Звикне. То пусте...
    Її Листòпад -- вертихвіст облудний,
    Рудих дівок цілує. Та й таке...

    Мережить сукню Осінь до вінчання.
    Така краса -- весь бісер на парчу.
    Зламалась голка срібненька, остання...
    Так і піде. У зúму. Без плачу.


    Людмила Галінська
    #поезія Мережить Осінь сукню до вінчання — Хотілось золотом, та срібло нині в моді. Зима, казали, буде, мабуть, рання -- Дістати б свитку, сховану в комоді. Піде за Грудня. Має вже обручку. Він так давно за нею упадає. Придбав в сорòк з камінчиком каблучку. Освідчився. І відповідь чекає. Приходив свататись. Шарівся, як хлопчисько... На білім конику з годину гарцював. Просив руки. Вклонявся низько-низько. І край сукенки, як царівні, цілував. А що вона? Піде... Дармà, що чýдний. Його полюбить. Звикне. То пусте... Її Листòпад -- вертихвіст облудний, Рудих дівок цілує. Та й таке... Мережить сукню Осінь до вінчання. Така краса -- весь бісер на парчу. Зламалась голка срібненька, остання... Так і піде. У зúму. Без плачу. Людмила Галінська
    1
    617переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Оксана Вінніченко додає фото
    2025-11-25 06:12:48 ·
    #поезія
    Я прийшла ще така осіння у твою білосніжну по́ру.
    Без лукавих спокус та усмі́шок. І без фальші. Така, як є.
    Розігнала твої спокути жовтим листям по краю притвору.
    І молитись тебе навчила. І пізнала нутро твоє.

    Я прийшла, як приходять зорі. Непомітно, на тло жало́бне.
    Засвітила по три лампади од пристріту та злих людей.
    Одігріла замерзлі руки і вдихнула тепло в холодне
    білосніжно-криштальне серце, одімкнувши аж сто дверей.

    Я прийшла, як писалось зверху. Поміж днів із дощу сирого.
    У твої недосяжні мрії. У твої потаємні сни.
    Я лишила сліди осінні десь на східцях старого порогу,
    Де зима проводжає осінь, де мене виглядаєш ти...

    Я прийшла

    Людмила Галінська
    #поезія Я прийшла ще така осіння у твою білосніжну по́ру. Без лукавих спокус та усмі́шок. І без фальші. Така, як є. Розігнала твої спокути жовтим листям по краю притвору. І молитись тебе навчила. І пізнала нутро твоє. Я прийшла, як приходять зорі. Непомітно, на тло жало́бне. Засвітила по три лампади од пристріту та злих людей. Одігріла замерзлі руки і вдихнула тепло в холодне білосніжно-криштальне серце, одімкнувши аж сто дверей. Я прийшла, як писалось зверху. Поміж днів із дощу сирого. У твої недосяжні мрії. У твої потаємні сни. Я лишила сліди осінні десь на східцях старого порогу, Де зима проводжає осінь, де мене виглядаєш ти... Я прийшла Людмила Галінська
    1
    274переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Оксана Вінніченко додає фото
    2025-11-25 06:12:14 ·
    #поезія
    ОСТАННІ АКОРДИ ОСННІ

    Чаклунко Осене, красуне мила!
    Сумне, змарніле личко вже твоє.
    Немов втрачається магічна сила —
    Позиції земні Душа здає.
    Права космічні матінка-Природа
    Свої диктує. Золотиста врода,

    Освячена блакитним небокраєм
    Розвіялась вітрами... Листопад
    Сумний мотив на саксофоні грає,
    Осінній настальгічно мріє сад...
    Здається, світ увесь в зажурі нaче —
    Холодними дощами небо плаче.

    Сіріє смутком лик твій величавий —
    Вже темно-бурштинóвим став увесь.
    В багряно-помаранчеві заграви
    За горизонтним небосхилом десь
    Раніше спочивати йде рум'яне
    Світило. В світ пізніше ранок встане.

    Блукає світом сонна скрізь дрімота,
    Холодним паром дихає Земля...
    Космічні нáвстіж вчинені ворота —
    Пора прощальна, ОСЕНЕ, твоя!
    У Всесвіт помандруєш спочивати,
    Але вернешся земної хати.

    Летить мотив прощальний небокраєм —
    Акорд останній Листопад їй грає..


    Люба Курганська
    #поезія ОСТАННІ АКОРДИ ОСННІ Чаклунко Осене, красуне мила! Сумне, змарніле личко вже твоє. Немов втрачається магічна сила — Позиції земні Душа здає. Права космічні матінка-Природа Свої диктує. Золотиста врода, Освячена блакитним небокраєм Розвіялась вітрами... Листопад Сумний мотив на саксофоні грає, Осінній настальгічно мріє сад... Здається, світ увесь в зажурі нaче — Холодними дощами небо плаче. Сіріє смутком лик твій величавий — Вже темно-бурштинóвим став увесь. В багряно-помаранчеві заграви За горизонтним небосхилом десь Раніше спочивати йде рум'яне Світило. В світ пізніше ранок встане. Блукає світом сонна скрізь дрімота, Холодним паром дихає Земля... Космічні нáвстіж вчинені ворота — Пора прощальна, ОСЕНЕ, твоя! У Всесвіт помандруєш спочивати, Але вернешся земної хати. Летить мотив прощальний небокраєм — Акорд останній Листопад їй грає.. Люба Курганська
    1
    272переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Оксана Вінніченко додає фото
    2025-11-25 06:11:34 ·
    #поезія
    НЕВЖЕ ЗИМА

    А десь з-за гір прилинула зима,
    Сипнула снігу щедро на світанні.
    В пухкі перлини вкуталась земля
    І падолист сльозився на прощання.

    Мирослава Пукач
    (Птася)
    #поезія НЕВЖЕ ЗИМА А десь з-за гір прилинула зима, Сипнула снігу щедро на світанні. В пухкі перлини вкуталась земля І падолист сльозився на прощання. Мирослава Пукач (Птася)
    1
    177переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Оксана Вінніченко додає відео Загальне
    2025-11-25 06:11:01 ·
    #музика
    #музика
    1
    208переглядів 14Відтворень
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Оксана Вінніченко додає фото
    2025-11-25 06:10:34 ·
    #поезія
    Я дала обіцянку собі, як була ще закохана в літо, —
    Не зважати на осуд юрби та приймати іронію світу.
    Не тремтіти од те́рпких образ, не ховати до серця цикути.
    І минати калюжі й дощі, якщо можна це все оминути...

    Я була молодою тоді. І так вірила в щирість молитви.
    І ладнала червоним стібком білі крила з затятої битви.
    То ходила босо́ніж до хмар, то варила чаї із рум'янку.
    Не вдивлялась у люстро щодня, аби гратись в чиюсь забаганку.

    Час летів, як завжди. Я летіла за часом, як вміла.
    Закохавшись у осінь свою, оминати калюж вже не сміла.
    Обіцянок тепер не даю. Помінялись думки й ідеали.
    Іронічною стала до тих, хто об мене точив свої жала.

    І живу дотепер, поміж днів з хризантемовим цвітом у косах.
    Вірю в світло душі та у щирість молитви я вірю ще й досі.


    Людмила Галінська
    #поезія Я дала обіцянку собі, як була ще закохана в літо, — Не зважати на осуд юрби та приймати іронію світу. Не тремтіти од те́рпких образ, не ховати до серця цикути. І минати калюжі й дощі, якщо можна це все оминути... Я була молодою тоді. І так вірила в щирість молитви. І ладнала червоним стібком білі крила з затятої битви. То ходила босо́ніж до хмар, то варила чаї із рум'янку. Не вдивлялась у люстро щодня, аби гратись в чиюсь забаганку. Час летів, як завжди. Я летіла за часом, як вміла. Закохавшись у осінь свою, оминати калюж вже не сміла. Обіцянок тепер не даю. Помінялись думки й ідеали. Іронічною стала до тих, хто об мене точив свої жала. І живу дотепер, поміж днів з хризантемовим цвітом у косах. Вірю в світло душі та у щирість молитви я вірю ще й досі. Людмила Галінська
    2
    214переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!