Fankolo Fankolo Fankolo
Search Results
See All Results

    Join

    Sign In Sign Up
    Night Mode
    © 2024-2026 Fankolo
    About • Terms • Privacy • Contact Us • Developers • Directory

    Language

    Українська English

Blogs

Discover blogs

Pages

Discover pages Liked Pages My Pages

Clubs

Discover clubs My Clubs

Events

Discover events My Events

More

Popular Posts Developers

Directory

Discover new people, create new connections and make new friends

  • Users
  • Posts
  • Pages
  • Clubs
  • Events
  • Tanya93 Tanya 93 added a photo
    2025-10-18 08:13:57 ·
    142views
    Please log in to like, share and comment!
  • Tanya93 Tanya 93 added a photo
    2025-10-18 08:13:50 ·
    116views
    Please log in to like, share and comment!
  • Tanya93 Tanya 93 added a photo
    2025-10-18 08:13:44 ·
    138views
    Please log in to like, share and comment!
  • Tanya93 Tanya 93 added a photo
    2025-10-18 08:13:37 ·
    111views
    Please log in to like, share and comment!
  • Tanya93 Tanya 93 added a photo
    2025-10-18 08:13:29 ·
    106views
    Please log in to like, share and comment!
  • Микола Мусієнко added a photo
    2025-10-18 08:12:54 ·
    Проста геометрія
    Проста геометрія
    1
    106views
    Please log in to like, share and comment!
  • Оксана Вінніченко added a photo
    2025-10-18 08:10:53 ·
    #поезія
    А дощ все йшов, холодний і сумний,
    Так осінь тільки плакати уміє.
    За втраченим коханням, золотим,
    Від котрого, як від вина хміліє.

    А дощ не зупинявся- лив і лив,
    Шукав обличчя, між людей, знайоме.
    Боявся, що навіки загубив,
    Свою любов, як щастя світанкове.

    Та раптом, він побачив ніжний стан,
    Тієї, за якою всі страждання.
    У ній свою кохану упізнав,
    Своє найбільше у житті кохання.

    Вона була розгублена й сумна,
    Душа її оголена вітрами.
    Його любов - берізка молода,
    Яку він покохав, аж до нестями.

    Спинився дощ, кохану обійняв,
    І цілував листочки, що зостались.
    От так би хтось і у житті кохав,
    Щоб радісно всміхалась, навіть, старість...

    ВІТА ІГНАТКО
    #поезія А дощ все йшов, холодний і сумний, Так осінь тільки плакати уміє. За втраченим коханням, золотим, Від котрого, як від вина хміліє. А дощ не зупинявся- лив і лив, Шукав обличчя, між людей, знайоме. Боявся, що навіки загубив, Свою любов, як щастя світанкове. Та раптом, він побачив ніжний стан, Тієї, за якою всі страждання. У ній свою кохану упізнав, Своє найбільше у житті кохання. Вона була розгублена й сумна, Душа її оголена вітрами. Його любов - берізка молода, Яку він покохав, аж до нестями. Спинився дощ, кохану обійняв, І цілував листочки, що зостались. От так би хтось і у житті кохав, Щоб радісно всміхалась, навіть, старість... ВІТА ІГНАТКО
    1
    229views
    Please log in to like, share and comment!
  • Микола Мусієнко added a photo
    2025-10-18 08:05:40 ·
    119views
    Please log in to like, share and comment!
  • Микола Мусієнко added a photo
    2025-10-18 08:05:31 ·
    119views
    Please log in to like, share and comment!
  • Микола Мусієнко added a photo
    2025-10-18 08:05:21 ·
    Життя - цікава штука, як не крути ... Головне крутити так, щоб себе не накручувати...
    Життя - цікава штука, як не крути ... Головне крутити так, щоб себе не накручувати...
    148views
    Please log in to like, share and comment!
  • Displaying (4898 from 12285)
  • «
  • Prev
  • 4896
  • 4897
  • 4898
  • 4899
  • 4900
  • Next
  • »