#Житія_святих
МЧ. ЛОНГИНА, СОТНИКА, ЩО ПРИ ХРЕСТІ ГОСПОДНЬОМУ
Сотник Лонгин був зі своїми воїнами під час розп'яття Ісуса Христа. Побачивши чудеса, що тоді сталися, він сповідував Христа: «Сотник же і ті, що стерегли з ним Ісуса, побачивши землетрус і все, що сталося, злякались дуже і говорили: воістину Він був Син Божий» (Мф. 27:54. Порівн. Мк. 15 і Лк. 23:47). Церковний переказ додає, що Лонгин був той воїн, який простромив ребра розп'ятого Ісуса Христа і від крові й води, що витекли, отримав зцілення хворих очей. Він же був і серед вартових, приставлених Пілатом до Тіла Ісуса Христа, що лежало у гробі.
Старійшини дали воїнам грошей, щоб вони мовчали про воскресіння Христове. Лонгин грошей не взяв. Тому Пілат і юдеї вирішили занапастити його. Лонгин дізнався про їхній намір і вирішив іти в рідну Каппадокію. Він кинув військовий сан і взяв двох друзів. Прийнявши хрещення від свв. апп., Лонгин залишив Єрусалим і пішов з друзями до Каппадокії; там багатьох навернув до Бога.
Коли про це стало відомо в Єрусалимі, юдеї пішли з наклепом на Лонгина до Пілата та надіслали багато золота кесареві Тиверію, аби купити смерть святого. Пілат негайно послав воїнів до Каппадокії. Пілат наказав також вбити і тих двох воїнів, які з ним разом проповідували Христа. Лонгин, а також двоє його друзів добровільно віддали себе в руки воїнів та були усічені мечем, Воїни взяли голову святого Лонгина до Єрусалиму показати її Пилатові як доказ, що виконали наказ. Пилат велів викинути голову святого мученика за містом на смітник, де її засипали гноєм.
Невдовзі з Кападокії до Єрусалиму прибула одна вдовиця, яка втратила зір. Вона хотіла помолитися в храмі і випросити у Бога оздоровлення. Привів вдовицю її єдиний син, та раптово він тяжко занедужав і помер. А коли бідна вдова оплакувала свого сина, то очима душі побачила світлого воїна, який сказав їй, що є Лонгином сотником, який постраждав за Христову віру, потім, що його голова лежить на смітнику за містом, і велів їй іти та знайти його голову, і тоді вже не буде журитися за сином, бо Бог загладить її біль. Сліпа вдовиця повірила, попросила відвести її на смітник, і там почала руками порпатися в смітті і натрапила на голову. Щойно вона торкнулася її руками, як враз прозріла. Молячись до Бога, вона взяла голову святого, обмила її у себе вдома і намастила дорогою олією. А вночі їй знову явився святий Лонгин і, тримаючи за руку її сина, одягненого в світлі одежі, сказав, щоб не плакала, бо Господь покликав її сина до вічної слави. Щаслива, вдовиця відвезла голову святого Лонгина до Кападокії, у село Сандралис, де спочивали його мощі, і там чесно поховала її. Частина тих мощей, зокрема чесна рука святого Лонгина, зберігається в Римі, у храмі святого Петра.
З відривного календаря "З вірою в душі" за 16 жовтня.
-----------
#Житія_святих
МЧ. ЛОНГИНА, СОТНИКА, ЩО ПРИ ХРЕСТІ ГОСПОДНЬОМУ
Сотник Лонгин був зі своїми воїнами під час розп'яття Ісуса Христа. Побачивши чудеса, що тоді сталися, він сповідував Христа: «Сотник же і ті, що стерегли з ним Ісуса, побачивши землетрус і все, що сталося, злякались дуже і говорили: воістину Він був Син Божий» (Мф. 27:54. Порівн. Мк. 15 і Лк. 23:47). Церковний переказ додає, що Лонгин був той воїн, який простромив ребра розп'ятого Ісуса Христа і від крові й води, що витекли, отримав зцілення хворих очей. Він же був і серед вартових, приставлених Пілатом до Тіла Ісуса Христа, що лежало у гробі.
Старійшини дали воїнам грошей, щоб вони мовчали про воскресіння Христове. Лонгин грошей не взяв. Тому Пілат і юдеї вирішили занапастити його. Лонгин дізнався про їхній намір і вирішив іти в рідну Каппадокію. Він кинув військовий сан і взяв двох друзів. Прийнявши хрещення від свв. апп., Лонгин залишив Єрусалим і пішов з друзями до Каппадокії; там багатьох навернув до Бога.
Коли про це стало відомо в Єрусалимі, юдеї пішли з наклепом на Лонгина до Пілата та надіслали багато золота кесареві Тиверію, аби купити смерть святого. Пілат негайно послав воїнів до Каппадокії. Пілат наказав також вбити і тих двох воїнів, які з ним разом проповідували Христа. Лонгин, а також двоє його друзів добровільно віддали себе в руки воїнів та були усічені мечем, Воїни взяли голову святого Лонгина до Єрусалиму показати її Пилатові як доказ, що виконали наказ. Пилат велів викинути голову святого мученика за містом на смітник, де її засипали гноєм.
Невдовзі з Кападокії до Єрусалиму прибула одна вдовиця, яка втратила зір. Вона хотіла помолитися в храмі і випросити у Бога оздоровлення. Привів вдовицю її єдиний син, та раптово він тяжко занедужав і помер. А коли бідна вдова оплакувала свого сина, то очима душі побачила світлого воїна, який сказав їй, що є Лонгином сотником, який постраждав за Христову віру, потім, що його голова лежить на смітнику за містом, і велів їй іти та знайти його голову, і тоді вже не буде журитися за сином, бо Бог загладить її біль. Сліпа вдовиця повірила, попросила відвести її на смітник, і там почала руками порпатися в смітті і натрапила на голову. Щойно вона торкнулася її руками, як враз прозріла. Молячись до Бога, вона взяла голову святого, обмила її у себе вдома і намастила дорогою олією. А вночі їй знову явився святий Лонгин і, тримаючи за руку її сина, одягненого в світлі одежі, сказав, щоб не плакала, бо Господь покликав її сина до вічної слави. Щаслива, вдовиця відвезла голову святого Лонгина до Кападокії, у село Сандралис, де спочивали його мощі, і там чесно поховала її. Частина тих мощей, зокрема чесна рука святого Лонгина, зберігається в Римі, у храмі святого Петра.
З відривного календаря "З вірою в душі" за 16 жовтня.
-----------
Українська
English
