Ну от, я вже прочитала книгу Віолета Кравченко "Ми навіть після смерті проростем". Це вже вірші про воїнів, які загинули на війні, розповіді про те якою є ця війна, як це відбувається, як матері шукають своїх рідних, які можливо в полоні, або загинули. Це і про дитинство та доросле життя наших захисників, про те, чому вони вирішили піти захищати Україну, що їх підштовхнуло до таких дій, яка мотивація таких вчинків. Фотографії наших захисників, що загинули, наших волонтерів, Фотографії розрухи під час боїв. А також і роздуми волонтерки, пані Віолети Кравченко про те, чому ми всі від мала до велика, завжди повинні донатити. І що тут написано на цих сторінках, то і я так само думаю. І мені це теж дуже болить...

Дякую Вам пані Віолето за всі ці три книги. Вони в моєму серці та пам'яті назавжди...

Усім матерям бажаю мужності, терпіння, витримки, віри та сил все це пережити....

Нашим захисникам Божого захисту та допомоги в усьому. Ми Вас чекаємо. Якнайшвидшої Перемоги та Миру Україні.✌️🕊

Вічна пам'ять Героям Україні...🙏🕯☦️

#Слава_Україні!🇺🇦
#Героям_Слава!🩵💛