#мистецтво
Дніпряни перетворили ґанки своїх під'їздів на справжню картинну галерею!

Мешканці будинку на Гідропарковій облаштували охайні подвір'я і вирішили прикрасити свій будинок петриківським розписом. Допомогла їм у цьому художниця Анжеліка Бугаєць, яка розписала стіни дивовижними візерунками.

Зображені композиції — це твори знаних майстрів петриківського розпису, які Анжеліка талановито перенесла на фасади і додала своєї індивідуальності. Зокрема, на стінописи перетворилися яскраві роботи Марії Яненко, Ольги Черьомушкіної, Ніни Турчин, Олександра Опарія.

Чудова робота! Гарна ініціатива мешканців будинку і дивовижне виконання!

Фото Валерія Кравченка

ЧОМУ ЙОГА. МОЯ ІСТОРІЯ

Я досі пам’ятаю своє перше заняття з йоги, хоча це було 13 років тому. Довго наважувалась, обирала, куди піти… І ось я в групі, а навколо всі щось роблять, рухи незнайомі, тренер добре пояснює, іноді мене поправляє, але я все одно роблю багато поз неправильно. Наступного дня — аццька крепатура, але через день я приходжу знов.

Мені дуже сподобався тренер. Це було щось нетривіальне, незвичне. Хотілось розібратись, побачити, що буде далі. Практики були різні, здебільшого силові, цікаві й важкі. Найбільше запам’ятала відчуття абсолютної пустоти в голові після інтенсивної практики. І як одного разу хропнула в шавасані, а тренер жартома сказав: "Оце досягла нірвани". А ще, коли, відчувши впевненість у бакасані, вдарила підборіддям об ковролін. Боляче не було, але тиждень ходила з кровопідтіком, ніби мене хтось смачно зацілував у підборіддя.

Часто уявляла себе на місці тренера. Але на це пішло 13 років. Чому я ускладнюю життя? Не знаю. Я завжди була занадто серйозною, а йога — ні. Вона давала відчуття легкості, після неї хребет ніби ставав довшим, а груди — ширшими. Але треба було заробляти гроші, кудись бігти. Тож незабаром стало не до групових занять, наших затишних походів в Крим, ліс, чаювань.

Той період, коли було все це — йога, класні люди поруч, легкість і цікавість до життя — зараз здається одним із найщасливіших у моєму житті. Згодом я стала більше займатись онлайн, по YouTube, іноді ходила на групові заняття. І жодне з них не розчарувало мене. Проте час від часу я вирішувала, що йога "недостатньо серйозна", і йшла в зал — на фітнес, бодібілдінг. Бо треба було схуднути, зробити рельєф м'язів, "гарні фоточки". Але це все не приносило того, що давала йога. Ніщо інше не дарувало таких класних відчуттів у тілі, не знімало дискомфорту у спині так ефективно. Після інтенсивних тренувань хотілося просто лягти й страждати, а йога знову повертала мене до гармонії.

У липні цього року все змінилося в один день: я придбала тренерський курс з міжнародної сертифікації. Але про це — в наступному пості.
#всенсі #шляхйоги