НЕ ЗНИЩИТЬ ЛЮТИЙ ВОРОГ НАС

Не знищить лютий ворог нас,
Не знищить Україну,
Даремно тратить сили й час,
У нас він і загине.

Він на святе вже зазіхнув,
На неньку-Україну,
Ординець навіть не збагнув
По що до нас він лине.

Він мріяв взяти всіх і все,
Але не здогадався,
Який дарунок понесе́,
Єхидно посміхався.

Він «МРІЮ» нашу загубив,
Але й свою́ утратив,
Дітей невинних ірод вбив.
За все рашист запла́тить.

Нам дуже боляче в цю мить,
Все більше звір лютує,
Наказ віддав спали́ть, убить,
Усе підряд руйнує.

Ракети, бомби, градопад,
І та́нки, і піхота.
На кожнім кроці тілопад –
Вбиває всіх мерзота.

Але не знищить ворог нас,
Бо правда й Бог із нами,
Міцніє віра защораз
З Господніми щитами.

А нам Госпо́дь дає щити
І нас оберігає,
Не ся́гне ворог наш мети
Й кістки́ не позбирає.

Нелегко нам, та стоїмо́,
Ми неньку захищаєм,
Вкраїні честь віддаємо́,
Бо вірність їй тримаєм.

Не знищить клятий ворог нас,
Хоч дуже він лютує,
У нас в церква́х – іконостас,
Диявол в них панує.

В молитві всі ми день і ніч,
Дорослі і маленькі,
На всіх фронтах ми пліч-о-пліч
За Україну-неньку.

19.03.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ОРДИНСЬКА НАВАЛА

Немає більшої нава́ли,
Як та орда, яка прийшла,
На цій землі́ їх не чекали,
Та ця мерзота нас знайшла.

Рашистити – не́люди ввірва́лись
На землю нашу цю святу,
Але самі́ не сподівались,
Що взя́ли тактику не ту.

Неначе в звірів, в них пова́дки,
Душі́ у жодного нема –
Русні жорстокої нащадки.
Чом не забрала їх чума?

Усі вони оскаженілі:
Вбивають, ріжуть, нищать всіх.
Скрізь решето́ в людей у тілі,
Від цьо́го ре́гіт в них і сміх.

Впритул стріляють, не здригнуться –
Розвагу іроди знайшли.
Коли ж вони вже схаменуться?
По що вони до нас прийшли?

Нічо́го в них нема святого,
Це – здичавілая орда,
Всі тягнуть ру́ки до чужого,
В чужу домівку в них хода.

Скоріш би нам орди позбутись,
Що позбавляє нас життя,
Під мирним небом всім проснутись!
Не пі́де все це в забуття.

13.04.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ВКРАЇНА БУЛА, Є І ЗАВЖДИ БУДЕ

Вкраїна бу́ла, є і за́вжди бу́де,
Бо з нею Бог і з нею добрі люди,
Ми не дамо Вкраїну загубити,
Вкраїна-ненька бу́де за́вжди жити!

Світанок той ніко́ли не забудем,
І ра́зом ПЕРЕМОГУ ми здобудем,
Рашистів прожене́мо з України,
Знешкодимо усі ворожі міни.

Нелегко нам, та ми не здаємо́ся,
Прокл́ятих орків ми не боїмося,
Ми сво́ю землю гідно захищаєм,
Щомиті ПЕРЕМОГУ наближаєм.

Від московитів ми не утікаєм,
Цю наволоч із неньки виганяєм,
До нас мерзота в лютому ввірва́лась,
Пройтись парадом гнида сподівалась.

Встеляють землю орки замість гно́ю,
Що рвались так із ЗСУ до бо́ю.
Не думали і навіть не гадали,
Що їх по смерть усіх до нас послали.

То ж гідну відсіч ми даєм ординцям,
Всевишній помагає українцям.
І хоч бої́ в нас точаться усюди,
Вкраїна бу́ла, є і за́вжди бу́де!

23.03.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ЗВІРСТВА, НЕЛЮД І НЕМОВЛЯ

Вбиває не́люд навіть немовлят,
Жорстоко, по-звіря́чому, вбиває.
Щомиті сипле, та не снігопад –
Це ірод кулепадом накриває.

І плач, і зойк, і сто́гін чути скрізь,
І ллється кров, і голос затихає,
Уже набра́лись ці́лі рі́ки сліз,
Бо від життя ординець визволяє.

Яку ж загрозу не́сло немовля?
Чому́ той кат поці́лився у нього?
Чому́ така жорсткість в москаля?
Невже в душі́ у них нема святого?

Чому́ ті вбивці горе нам несуть
Й хизу́ються, що діють в Україні?
Могили через них у нас ростуть…
Потвори, наче ку́бла ті зміїні.

Рука підня́лась в них на немовлят,
Яким Госпо́дь вдихнув життя і ду́шу,
Зживають з світу наших Янголят,
Вбивають, наче іграшок із плюшу.

Вбивають їх, але не вб’ють любов,
Не вб’ють любов до неньки-України,
Ми ллємо сльо́зи й проливаєм кров,
Могили скрізь, і згарища, й руїни.

20.06.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 951010

#Вірші_поезія_Україна_війна_орки_нескореність_незламність_ворог_патріотизм_діти
#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів

ДВАДЦЯТЬ ДВАДЦЯТЬ ДВА

Весна не цвітом цьогорі́ч зустріла,
Руїни замість нього навкруги́,
Вкраїна-ненька ледве не зомліла,
Бо нищать рідну кляті вороги.
А ми стояти будем до останку
І ворогу ми неньку не дамо,
До нас ввірвалась погань на світанку -
Хотіла взяти нас в своє́ ярмо.

Цей лютий буду за́вжди пам'ятати,
Де двадцять двадцять два в календарі́,
Ракети, що летіли "цілувати",
І бомби на будинках і в дворі.
Лютневий ранок в вибухах скупався,
Для всіх настав від вибухів гучних,
Орди́нець у любові так зізнався,
Ми не чекали бід таких і лих.

Той двадцять двадцять два все пам'ятати,
Бо в двадцять двадцять два їдуть бої́,
Піднявся нарід неньку захищати,
Від ворога, що йде в наші краї́.
Той двадцять двадцять два ми забудем,
І з пам'яті ніко́ли не зітре́м,
Бо плач, і крик, і стогін вже усюди,
Трагедію в серцях ми пронесе́м.

Прийшла весна, та ску́пана у кро́ві,
У небі нашім вражі літаки,
Освідчення таке до нас в любові
Від орківської вражої руки́.
На рідну неньку не́люд наступає,
Її шматує із усіх боків,
Безжально кат жінок й дітей вбиває,
Скрізь чуєм плач, хоч мав лунати спів.

Та з нами Бог й за нами перемога,
За нами правда на землі святій,
Всі нечесть проганяєм від порога,
Пануєм гордо на землі́ своїй.

08.03.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ЗА УКРАЇНУ

Ми йдем у бій із окупантом,
Госпо́дь нам сили додає,
Нам лиш Госпо́дь стає гарантом,
Бо він нам руку подає.

Так день за днем в боях із орком
Ми за Вкраїну стоїмо,
Нас ранять кулями й осколком…
Та гідну відсіч даємо́.

Неначе привиди, примари,
До нас злізає саранча,
Літають в небі байрактари,
Госпо́дь дає для них меча.

В боях кує́мо ПЕРЕМОГУ,
Хоч гине й наш за неньку цвіт,
Ми розіб’є́м врагів облогу,
Не стане ворог й край воріт.

Наза́вжди стихнуть їхні та́нки,
Замовкнуть орки назавжди́,
В землі́ зали́шаться останки.
Ніхто́ не кликав їх сюди.

Ми йдем у бій за Україну,
За неї го́лови кладем,
Хтось не почує: «Доню», «Сину»…
До ПЕРЕМОГИ всі веде́м.

24.03.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ПРИВИД У НЕБІ

Злітає ПРИВИД в небо дуже гідно,
І кожен злет – продовження життя,
Усі бої́ закінчує він плідно –
Він спалює ординця, як сміття.

Пала ординець в небі, наче факел,
Його здале́ка бачим в небесах,
Кружля над нами ПРИВИД-АНГЕЛ птахом,
Йому Госпо́дь показує той шлях.

Важкі бої́ із ворогом у небі,
Птахи́ ворожі, наче саранча,
Молитва у бою́ все є в потребі,
Й Госпо́дь свого́ нам подає меча.

Один за одним ворога збиває,
Так неньку від ординців береже,
А кожен бій не мить якусь триває,
Бо погань зазіхає на чуже.

Птахи́ ординські зграями літають,
Над нами в небі просто аж киша́ть,
В чуже обійстя з неба заглядають,
І в на́мірах нас нищити, вбивать.

Влітає ПРИВИД у ворожу зграю,
Вступає з орком у запеклий бій,
Ще й інший вже летить з-за небокраю,
Але згорить і ця з ординських мрій.

У ПРИВИДА на бій благословіння,
Йому Госпо́дь у небі помага,
По лезу кожне ПРИВИДА ходіння,
Та нищить він ординського врага.

Десятки на рахунку вже ординців,
І ПРИВИД-АС це робить залюбки,
То ж цим оберігає українців,
До ПЕРЕМОГИ всі веду́ть стежки́!

03.03. 2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

НЕВ'ЯНУЧИЙ ЦВІТ

Не про любов на часі є писати,
Не про кохання світу голоси́ть,
Та хочу Вам єдине я сказати –
Вкраїна-ненька бу́де вічно жить!

Бо з нами Бог і вся спільнота світу,
Всі Ангели Вкраїну бережуть,
Героїв наших, мов наве́сні цві́ту,
Й щодня все більше квіти ті цвітуть.

Цей цвіт ніко́ли, вірте, не зів'яне,
Ніко́ли він на землю не впаде́,
І на коліна ненька теж не стане,
Вкраїнський нарід зброю не складе́!

Буяє цвіт солодким тим нектаром,
І аромат від нього навкруги́,
А ПЕРЕМОГА БУДЕ НЕЗАБАРОМ,
Поляжуть кляті наші вороги!

То ж зараз про любов до України,
Про нашу вірну віддану любов,
Орда собі тепер розставить міни,
Бо саме час для цьо́го вже прийшов.

Цвіти́, Вкраїно, й цвіт твій хай буяє,
Героям слава й смерть всім ворогам!
Тебе красиве майбуття чекає,
Низький уклін міцним твої́м ногам!

28.02.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

Не пройшла перевірку, виходить 🧙‍♀️🤣

https://t.me/Ukraineaboveallelse

Біля проститутки зупиняється мерседес, опускається скло і чоловічий голос питає:
— Що можна за 100 доларів?
Повія:
— Абсолютно все.
Голос:
— Сідай, допоможеш бетон заливати! 😂🤣

https://t.me/Ukraineaboveallelse