НЕ БУДЬ ЖАДІБНИМ - ПОДІЛИСЬ

#мистецтво Видатний український митець, живописець, майстер гобеленів - Михайло Білас (1924-2016). "Мистецтво не повинне марнувати себе на відтворення перехідного, тимчасового, тлінного. Воно має відображати і зберігати живе, прекрасне , вічне.", - Михайло Білас. Художні роботи Михайла Біласа - шедеври українського мистецтва. Він створив велику кількість робіт, які стали відомими у світі. У французькому місті Весден висаджено три іменних дерева: на честь України, Тараса Шевченка і Михайла Біласа. Тобто французи засвідчили, що гобелени Михайла Біласа репрезентують на рівні з поезією Тараса Шевченка. У творчому доробку митця гобелени, ліжники, килими, верети, аплікації, декоративні квіти, пастелі, вишиті сервети, доріжки, подушки, ляльки. Михайло Білас народився у селі Креховичі (нині Івано-Франківщина) в родині лісничого. Ще в дитинстві оволодів технікою вишивки. Закінчив Дрогобицьку гімназію, навчався у хореографічній студії, вступив до художнього училища імені І. Труша у Львові. У 1959 р. закінчив відділення художнього текстилю Львівського інституту декоративного-прикладного мистецтва (нині Львівська академія Мистецтв). У 1959-1973 рр. Михайло Білас працював художником-модельєром будинків моделей у Львові, Харкові, Києві. Про Михайла Біласа писали, що гобелен у нього народжувався, на­че симфонія, від малюнка - ескіза, ниток основи на верстаті, підбору тонів і напівтонів волокон до щоденної важкої праці - самого про­цесу ткання, де кожна деталь максимально опрацьовувалася для розк­риття художнього задуму. "Його роботи демонструють досконале володіння кольором, поєднання сучасного мистецького мислення та глибоких українських народних традицій Галичини, Прикарпаття й Гуцульщини.", - Роман Свередюк. Михайло Білас у 1992 р. повернувся до Трускавця, заснував тут музей гобеленів. Твори митця зберігаються у багатьох музеях України, за кордоном і в приватних колекціях. Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.

#поезія У цьому незбагненнім вирі, У цьому хаосі думок Ще є надія - будем в мирі! Ще лине весняний струмок. Цвіте верба і б'є у груди Легенький, тихий вітерець. Та кожен вечір плачуть люди Від вражих дронів, хай їм грець. Та кожну ніч нема спокою. Та кожен ранок - на межі. Верба промовила - загою, Я ваші рани у душі. Я буду бити, бити, бити Аж до пасхальної свічі. Я буду вас лише любити І вдень, і вранці, і вночі. А там настане День осяйний, Життя воскресне з небуття. І буде ранок надзвичайний З покоїв вимітать сміття. Все згине нице і смердюче, Все кане в Лєту, вічний вир. І буде літечко пахуче, Й настане в нас жаданий МИР! А нині верби в'яжуть гілля В букети світлої весни. Ще буде в нас і новосілля Без сліз, без горя, без війни! Галина Потопляк.

#крінж #аналітика ППП = проявлені продавчині повітря В наш час люди потребують собі гуру, гуринь, які б їх відволікали і наче повчали чомусь корисному. Але ці персони - це явно не про користь. https://youtu.be/Z1gXCfGaNog

Щира подяка Каліновська з групою волонтерів й Алекс Алик Тлм за надані медикаменти!Завдяки чому я перекрив запрос на медикаменти по кардіології й частково по неврології!Щиро їм дякую 💛💙!

Дубно. Центр міста.

#мистецтво «Живописна Сумщина» у творчості Василя Ключника (1925 - 1978)