Якщо ваш внутрішній голос каже вам, що ви не можете малювати - малюйте якомога більше, тоді він затихне. © Вінсент Ван Гог

#поезія "Життя прожити - не поле перейти"- Так кажуть люди з досвідом життєвим. Але, ти мусиш сам його пройти, Зі своїм смутком, щастям, своїм болем. У когось все прекрасно - думаємо ми, А хтось бідує - на думку теж спадає. Та то все мимо, все зі сторони, А що насправді - лиш людина знає. Якби чужі ми взули черевики, Пройшлися б ними протягом життя- То, мабуть, ми б відразу зрозуміли, Що добре тільки там, де нас нема. Тому хай буде в кожного своє, Ходіть собі у власних черевиках. Не думайте - те, краще, що чуже І, що ми кращі є чимось від інших. Хай наші черевики будуть не тісні І впевненими будуть наші кроки. Хай будуть перед нами ті стежки, Де ми знайдемо радість, мир і спокій. Марина Семйоник

#архітектура #релігія У Львові збудують першу в Україні церкву за результатами архітектурного конкурсу Це буде перша за останні 130 років православна церква, збудована в історичній частині Львова. Детальніше👇 https://t.me/andriysadovyi/2807

Імпровізована рубрика #загадкарускоїдуші Текст з ФБ-сторінки Олександра Мельника Царь-колокол. Про це диво ідіотизму знає багато хто. Однак без згадки про нього Енциклопедія тупикової гілки еволюції була б неповною. Прототип Царь-колокола вилили ще за царя Боріса Годунова у 1599 році. Він провисів 50 років і тріснув під час пожежі. Царь Алєксєй Міхайловіч вирішив перевідлити дзвін. З такою пропозицією звернулися до шанованого майстра Ганса Фалька. Німець оцінив масштаби роботи і погодився її виконати за 5 років і виключно з нової міді. «Х…й тобі в сраку,  а не 5 років і нову мідь»! – сказали майстру мудрі московіти і моментально знайшли своїх умєльцев Данілу Матвєєва із сином Ємєлькою. Ті підтвердили, що німчина – лох і дали зуб, що виконають роботу за рік і зі старої міді. До честі Матвєєвих, роботу вони виконали. Інша річ, що дзвін послужив лише два місяці і просто розколовся. Матвєєвих, очевидячки, люто пиздили і подальша їх доля невідома. Дзвін взявся ремонтувати якийсь Грігорьєв. Свою роботу він виконав значно краще за попередників. Його дзвін наїбнувся з двіниці аж через шість років. Грігорьєва, очевидячки, немилосердно відпиздили і подальша його доля невідома. 1730 року імператриця Анна вирішила, що вона саме та, за правління якої вдасться вилити дзвін, який от точно не наїбнеться і не трісне. Царь-колокол, за задумом, мав важити 200 тон. Спершу роботу запропонували механіку королівського двору Франції Жермену. Француз спершу розцінив пропозицію як жарт або знущання над його професіоналізмом. Згодом відмовився уже серйозно, не розуміючи, як таке одоробло має дзвонити і на хрена то все в принципі. І як водиться, найшлися нові тато з сином. Іван і Міхаїл Моторіни. Але справа не заладилася одразу. На Іванівськiй площі Кремля викопали яму, в якій і планувалося виливати дзвін. Яму, річ ясна, освятив батюшка. Поки попи торжествували, вийшли з ладу дві печі, що плавили мідь. Поки ремонтували печі, загорілася машина для підняття форми дзвону. Форму довелося переробляти. Іван Моторін змушений був давати письмове пояснення того всього. Невідомо наскільки сильно його пиздили, але невдовзі він помер. Отцовскоє дєло продовжив синок. І у 1736 році справу було завершено – у світі зявився найбільший дзвін! Правда, залишалася дрібненька херня: як це одоробло витягнути з ями і припиздячити на дзвіницю. Поки найсвітліші мужі імперії думу думали, у москві трапилася пожежа, загорілися дерев’яні містки в ямі, внаслідок чого дзвін наїбнувся і від нього відвалився кавалок вагою в 11,5 тон. Моторіна-молодшого, очевидно, відпиздили, після чого нарешті резонно вирішили: а х@й з ним, з тим колоколом. Майже сто років пролежав шедевр рускіх літєйщіков у ямі, нафіг нікому не потрібний. Потім його двічі намагалися витягнути інші народні умільці, але конкретно всиралися і кидали цю затію. Їх, звісно, пиздили. Витягнули дзвін з ями аж у 1836 році, відпуцували та виставили на загальний огляд, як достояніє руского духа. Тепер гордо показують усім туристам, які потискують плечима і подумки повторюють слава французького майстра Жермена: «А на фіга то все»?

#поезія Хай я тепер не зовсім молода, Вже сивина в волоссі - не новинка, Хай не така легка моя хода, Та я і зараз - ніжна, справжня жінка! Нехай здоров'я в мене вже не те, Хай не азартна стала поведінка, - Та й досі маю щось в собі святе, Була і буду справжня, щира жінка! Хай менш енергії тепер уже в мені, І чути, часом, хрускіт у колінках, - А серце й зараз від кохання у вогні, Бо я - чуттєва, ніжна, справжня жінка! Хай зморшки трошки глибшими стають, Хай не відмінна, з вигляду, оцінка, - Так, вже мені ''шістнадцять'' не дають, Та я, така ж, щаслива, справжня жінка! Людмила Степанишена

Премія Небʼюла оголосила список номінантів за 2024 рік. І… …без кацапів, як завжди не обійшлось. У номінації за найкращий роман можна побачити «харошего руського» з Німеччини, Ярослава Борсукова. У номінації за кращу новелету присутній твір де все зрозуміло лише з його назви« Katya Vasilievna and the Second Drowning of Baba Rechka» А серед новел можна знайти твір про те, як десь в росії відроджують мамонтів, а потім заселяють розум однієї дівчини в голову мамонта, щоб вона навчила їх бути мамонтами (ммм, який знайомий фльор і вайб…) Більш детально це розібрали в ТГ каналі «Міністерство зарубіжної літератури» почитати можна тут: https://t.me/vydaite_ukr/206 А ось серед номінантів на премію Рея Бредбері за драматичну презентацію ситуація краща. Там можна побачити такі цікавинки: Серія «Dot and bubble» серіалу «Доктор Хто» «Дюна 2» Дені Вільньова «Wicked: Чародійка» «КАОС» Мультиплікація «Зоряний шлях: Нижні палуби» Всі претенденти виглядають доволі цікавими, а ви що думаєте? Повний перелік номінацій та номінантів можна переглянути на офіційному сайті Nebula awards: https://nebulas.sfwa.org/8528-2/ Діліться у коментарях, як вам такі номінанти? Що думаєте щодо всюдисущих кацапів? #sci_fi_не_нудно

https://youtu.be/2UNkt7o6Jc4?si=TM0fgig_jXx-B5WZ