Пізно ніколи небуває ❤️
В кожного своя доля і свій шлях.

Ведучому ТСН не пощастило працювати вночі...😅

🥀🥀Йдуть у небо Воїни…
Володимир Іванович Корзан, доброволець Добровольчого формування Броварської територіальної громади, помер 09 вересня 2025 року у КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня".
Щирі співчуття рідним та близьким Володимира Івановича…
Вічна та світла памʼять Воїну!
Прощання з Володимиром Корзаном відбудеться завтра, 12 вересня о 10:30 на Майдані Свободи у Броварах.
Об 11:30 прощання біля будинку за адресою: с. Требухів, вул. Гоголівська, 99-а.
О 12:00 прощання на площі (біля пам'ятника) у центрі с. Требухів.
Відспівування в церкві о 12:30.
Поховання - Алея слави, центральне кладовище с. Требухів.
#ГероямСлава #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary
#герої_війни

КОЛИ ВПАВ, АЛЕ БОРОВСЯ ДО КІНЦЯ
#спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news

Коли ти готовий іти на бал, але тебе забули запросити 💃

Тепер й вікно не відкриєш, одразу на стіл залітає...😆😆😆

#поезія
Серпневий вечір пахне чорнобривцем
і флоксами, що хмаркою цвітуть,
і яблуком, що впало так раптово
у тихому вечірньому саду.
Все ніжне, трепетне, чуттєве!
І навіть серпень ліг у трави
й милується одвічними зірками,
що мерехтять вже сотні літ...
І я дивлюсь на них і лину десь думками
туди, де ночі в ніжності були.
Не згледілась... Минули...
Здається, лиш на мить опущені повіки..
А вже самотній ранок за плечем стоїть.

Т. Хандога

Картинки з минулого...🎨 «Верховинське село», 1970. Художниця Едіта Медвецька-Лутак.💙💛

Едіта Федорівна МЕДВЕЦЬКА-ЛУТАК (22 жовтня 1932, Мукачево - 2019, Угорщина) — українська і угорська художниця декоративно-прикладного мистецтва, живописець, графік. Представниця закарпатської школи образотворчого мистецтва. Заслужений художник України (1985).🎨
Едіта Лутак народилася в родині русинських педагогів. Батько - Ференц Лутак, учитель, педагогічний інспектор Ужгородського округу, закатований співробітниками НКВС в ужгородській в'язниці в липні 1945 року. У 1947-1952 р.р. навчалася в Ужгородському державному художньо-промисловому училищі у Адальберта Ерделі та Йосипа Бокшая — основоположників закарпатської школи образотворчого мистецтва. У 1958 році Едіта закінчила факультет художнього текстилю Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (викладач - Данило Довбошинський, професор - Вітольд Антонович Монастирський).
Працювала в станковому живописі, книжковій графіці та декоративно-прикладному мистецтві (гобелен, етнографічний одяг, вітраж, сграфіто). Майстер натюрморту. З 1991 року жила і працювала в Угорщині.