ukrinform Це сивки, найбільші суто наземні тварини Антарктики. Вони люблять все пробувати на дзьоб - а раптом воно їстівне. Сьогодні пташки зацікавилися арбалетом) Наші полярники пофантазували, про що вони говорили. 🎥 Зоя Швидка/НАНЦ #відео_video #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world #brovaryregion

«Страдча» — це пісня про внутрішні дороги, які кожен проходить наодинці. У ній голос Leї переплітається з чуттєвою меланхолією SadSvit, і разом вони створюють трек, що звучить ніби розмова з самим собою у нічній тиші. Це музика, яка нагадує: навіть у найважчих станах завжди можна відчути чиєсь тепло поруч.

#поезія Не одлюби свою тривогу ранню, — той край, де обрію хвиляста каламуть, де в надвечір’ї вітровії тчуть єдвабну сизь, не віддані ваганню. Ходім. Нам є де йти — дороги неозорі, ще сизуваті в прохолодній млі. Нам є де йти — на хвилі, на землі — шляхи — мов обрії — далекі і прозорі. Шумуйте, весни — дні, ярійте, вечори, поранки, шліть нам усмішки лукаві! Вперед, керманичу! Хай юність догорить — ми віддані життю, і нам віддасться в славі! © Василь Стус

#поезія WHY POETS Ми тут жили, писали та помирали. А якщо виживали – ставало нестерпно соромно. Ми тобі, Боже, напишемо шрифтом Брайля всю цю пульсацію ґрунту і непокору, все, для чого людину не можна створювати, а попри те – досвідчене й пережите. Літо було. І в подільському морі теплим островом знову достигло жито. Сонце розпечене зяяло, наче гарматне дуло, важко було чекати липневої пізньої сутені. Літо було, коли я знову подумала, яка важлива матерія співприсутності. Все, що у цьому часі написано і подумано, стане навпроти, як останнє люстерко. (Ось він читає вірш мій у колі, між зовсім юними, і мені від цього якось лоскітно й терпко). А війна понад нами хвилею котиться, котиться, і забиває сіллю наші тоненькі горла. Прагнення пам'ятати сильніше від кожної хоті. Робить нам боляче й людяно, робить глибоко й гордо. Хочеш казати: люблю, але губи затерпли. Голосіння – не голос уже, убивство – не моровиця. Ось ми, Боже, колишемо своїх мертвих. Подивися, які вони, подивися. Нащо поети такому часові вбогому? Зводить вилиці українська оскома. Ми тобі, Боже, напишемо як не Богові. Ми тобі, Боже, напишемо як живому. Катерина Калитко

Червоне 🍷 в кадрі 📷

https://www.youtube.com/live/FHaQEVavKck?si=GfLdLdYoOhvD5lNY

🏳️‍🌈 У Львові вперше відбулася вулична акція на підтримку ЛГБТКІ-людей «Бути собою — це право» за участю близько півсотні активістів. Про це повідомила кореспондентка hromadske. Організатори двічі за цей місяць переносили захід через погрози. Мета акції — посилити видимість ЛГБТКІ+ людей та висловити спротив проти різних видів насильства, які оточують квір-спільноту. Вулиці навколо скверу, де відбувалася акція, були перекриті посиленою охороною поліції. До однієї з вулиць підійшли кілька десятків чоловіків, які виступали проти акції #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

Ізібанк, та шоб ви були здорові!😍☹️😠🖕🏻

https://youtu.be/xcaA05OiYLE?si=ruZCBktYoCl0vU48