💡Від 30 хвилин світла на добу: де в Україні найскладніша ситуація, – Олег Попенко, голова «Спілки комунальних послуг». Найгірша ситуація у Тернопільській, Полтавській та Херсонський області. Світло дають лише від 30 хв до 1,5 год на добу. На Полтавщині критично бракує власної генерації. Відносно стабільно на Заході України: (Закарпаття, Львівщина, Франківщина), а також Одещина, Дніпропетровщина та Чернігівщина. А ось у Києві ситуація нерівномірна. Райони з електроплитами мають світло довше (до 10 год), інші – значно менше. Орієнтир для столиці: 4-8 годин зі світлом але після повного відновлення АЕС. Друзі, а у вас як зі світлом зараз? https://t.me/Ukraineaboveallelse

Russian “peace” plan in Kharkiv

В цьогорічному рейтингу найсильніших армій світу Global Firepower Україна посіла 20 місце - з минулого року, за оцінкою аналітиків, ми не стали сильнішим, але і не ослабли також. Топ-3 рейтингу виглядає незмінно: США, рф та Китай. https://t.me/Ukraineaboveallelse

Слова та музика Петра Михайловича Штефурака "Ясний місяць на небі зійшов". Виконує сімейний дует сестер Ольги та Галини Соколишин "Терті пляцки" 1. Ясний місяць на небі зійшов, А мій милий до мене прийшов. Я б полюбила, любила /2р. Якби мати дозволила. 2. Ой ти, хлопче, коханий ти мій, Дай ще раз подивиться мені. На твої очі голубі /2р. Що ночами наснились мені. 3. Ти приходиш до мене вві сні, Але нас розлучають мости. Більше не прийду, не прийду /2р. Цілувати тебе не буду...

🐑 Ті самі овечки для рахунку від безсоння

✍️До вашої уваги електронна версія художньо-публіцистичного збірника «Берегині України», який розкриє вам історії справжніх героїнь нашого часу! 📗Видання, з яким ви можете ознайомитись на сайті бібліотеки, покликане бути одним із численних чинників героїзації наших захисниць, стати яскравою ілюстрацією справді всенародної боротьби українців зі споконвічним ворогом. Автори представляють читачеві українських жінок – справжніх берегинь, які діють у нашій суворій реальності. 📗Збірник складається з різноманітних літературних і журналістських жанрів. Сюди увійшли документальні оповідання, нариси, есеї, інтерв’ю, вірші, спогади тощо. Відчуйте силу та відвагу українських жінок! https://www.calameo.com/read/006815442723ca500c29a

#дати Всесвітній день боротьби проти раку: Коли знання стають зброєю ​4 лютого світ відзначає не «свято» у звичному розумінні, а день мобілізації інтелекту, медицини та людської підтримки — Всесвітній день боротьби проти раку. Ця дата була заснована у 2000 році на Всесвітньому саміті з боротьби проти раку в Парижі з єдиною метою: нагадати, що хвороба — це не фатум, а виклик, який можна і треба долати. 🎗️🔬 ​Міфи, що вбивають швидше за клітини ​Найбільша проблема онкології — це не лише біологія, а й страх. Довгий час діагноз сприймався як вирок, що змушувало людей ігнорувати симптоми до останнього. Сьогодні медицина каже чітко: рак — це група хронічних захворювань, багато з яких на ранніх стадіях виліковні на 90% і більше. 🏥📈 ​Головні вороги хвороби: Профілактика та скринінг ​Близько 30–50% випадків раку можна попередити, просто змінивши спосіб життя. Це не нудні поради з підручників, а реальна статистика: ​Тютюн: Відмова від паління — це мінус 25% від загальної смертності від онкології. 🚭 ​Харчування: Менше переробленого м'яса, більше клітковини. Ваша тарілка — це ваш перший щит. 🥦 ​Сонце: УФ-захист — це не про красу, а про здоров'я шкіри. ☀️🧴 ​Але головне — це чек-ап. Рак підступний тим, що на ранніх етапах він «мовчить». Регулярна мамографія, огляд у дерматолога чи аналіз крові раз на рік — це інвестиція, яка окупається життям. ​Український контекст: Боротьба в умовах стресу ​Для України цей день має особливе значення. Постійний стрес, екологічні виклики та наслідки війни виснажують організм. Проте українська медицина продовжує впроваджувати сучасні протоколи лікування, а пацієнтські організації доводять, що солідарність — це потужні ліки. 🤝🇺🇦 ​Заклик до дії: «Я є і я буду» ​Гасло останніх років нагадує, що кожен із нас може вплинути на ситуацію. Хтось — вчасно записавшись до лікаря, хтось — підтримавши фонд, а хтось — просто проявивши емпатію до тих, хто зараз проходить через «хімію». ​Пам'ятайте: рак боїться світла, розголосу та передових технологій. Не дозволяйте страху забирати ваш час. Своєчасний візит до лікаря — це вияв любові до себе та своїх близьких. ❤️🩹🩺

Українська медицина: фінал очевидний Мене вже не дивує те, що відбувається в системі охорони здоров'я. Це було очікувано. Але мене все ще обурює те, наскільки цинічно та бездарно добивають українську медицину. Що ми бачимо? НСЗУ остаточно перетворилося на бюрократичну машину, яка не допомагає лікарням, а навпаки – перекриває їм кисень. Замість того, щоб створювати прозору систему фінансування, НСЗУ вигадує знижуючі коефіцієнти, урізає пакети медичних гарантій і тупо відмовляється платити за надані послуги. Тобто лікар лікує, лікарня працює, пацієнти отримують допомогу – а грошей за це не буде. Я вчора був в одному онкологічному центрі, запитував ситуацію по фінансуванню та плануванню закупівель на 2025 рік. Говорив з одним із завідувачів відділень, і він сказав, що коефіцієнт 0.6, який ввели, – це свідома смерть лікарні, бо вони просто не перекривають видатків. Особливо це видно по використанню високотехнологічних сучасних медичних девайсів. Наприклад, для певних категорій пацієнтів рекомендовано встановлювати порт-катетерні системи для надійної та безпечної хіміотерапії. Але після урізання тарифів лікарня не може закуповувати ці системи. Те саме стосується зшиваючих апаратів для операцій – їхнє використання просто згортається. Українська медицина повертається на 20 років назад, коли хімію доводилося вводити через спалені вени, а кишківник після операцій зшивали вручну – це значно довше, травматичніше і небезпечніше для пацієнта. І це не тимчасові труднощі, не технічні моменти чи «складнощі перехідного періоду». Це свідома політика уряду. Вони не кажуть цього відкрито, але діють так, щоб медична система сама по собі захлинулася і загнулася. USAID, який роками підтримував українську медицину, більше не стане рятівником. Після політичних змін у США та рішення адміністрації Трампа скоротити зовнішню допомогу, цей інструмент міжнародного фінансування практично мертвий. Його залишки використовуються на те, що ще можна врятувати, але стратегічні довготривалі програми фактично згорнуті. Держава навіть не намагається знайти вихід – вони просто чекають, коли система завалиться остаточно. Що далі? 📌 Скорочення фінансування – це не випадковість. Це офіційна стратегія. Ляшко вже прямо заявив, що за все, що не покриває медична гарантія, пацієнти мають платити. Ідеальна схема – перекласти все на плечі людей, залишивши тільки імітацію державної підтримки. 📌 Закриття лікарень – лише питання часу. Державного фінансування не буде, а приватний інвестор не прийде рятувати «мертві» заклади. Під ніж підуть районні лікарні, міські лікарні, поступово скорочуватимуться ліжко-місця у великих закладах. Відділення закриватимуться через брак ресурсів і лікарів, а людям просто скажуть: «Їдьте в інше місто». Тільки от в інших містах теж не буде куди їхати. 📌 Лікарі масово звільнятимуться. Вже зараз на ринку праці дефіцит спеціалістів. Скорочення зарплат і нестача фінансування лише прискорять втечу медиків за кордон. Українці залишаться без кваліфікованих лікарів, а замінити їх буде ніким. Черги до вузькопрофільних спеціалістів збільшуватимуться, а терміни очікування на медичні послуги зростуть у рази. 📌 Розпродаж медицини приватникам – це фінальний акорд. Прийнятий законопроєкт 6013 створює всі умови, щоб лікарні, які не витримають фінансового тиску, перейшли в приватні руки. НСЗУ навмисно доводить медзаклади до банкрутства, щоб потім їх можна було або закрити, або продати. І ось тоді все стане на свої місця – хто не має грошей, лікуватися не буде. 📌 Медицина стане недоступною. Усі ці дії ведуть до того, що безкоштовна медицина остаточно припинить існування. Відсутність лікарів, скорочення фінансування, урізані пакети послуг – усе це змусить пацієнтів платити за кожен аналіз, кожен прийом, кожен ліжко-день. 📌 Швидка не приїде, бо не буде кого відправляти. Вже зараз екстрена допомога працює на межі своїх можливостей, а з подальшим скороченням фінансування ситуація лише погіршиться. Деякі регіони залишаться без реанімобілів, без бригад швидкої, без критично важливих лікарських бригад. 📌 USAID і міжнародні донори більше не рятуватимуть. Допомога ззовні зменшується, а те, що надходить, використовується неефективно. Якщо раніше США, ЄС та інші донори підтримували медицину через цільові програми, то тепер їхній вплив скорочується, а уряд просто заміщує міжнародні гранти скороченнями всередині країни. Відновлення за міжнародні кошти – це вже історія, яку уряд ховає під популістичними заявами. Це і є остаточне вирішення питання української медицини. Держава більше не хоче утримувати лікарні, не хоче підтримувати лікарів, не хоче фінансувати медицину. Вони не скажуть цього відкрито. Вони просто будуть відмовлятися платити, вводити нові коефіцієнти, зменшувати бюджети, поки система сама не здохне. І тоді вийде в якийсь день черговий Ляшко і скаже: «Ми зробили все можливе». А тим часом люди будуть помирати, бо швидка не приїде, лікарів не буде, операції стануть недоступними. Це не криза. Це системне знищення охорони здоров'я. Завіса. Владислав Смірнов