Баба Надя моя ще коли казала, що геть не вийде з мене путньої старої?:)
Й хоча б раз та моя баба колись збрехала?:)
Не було такого!

Зранку нагорталася стрічок нічних новин…
Вхопила пласкоріз та поперла у город…
Врівноважувати тонку душевну прапоршицьку организацію…

Дуже помічне, з розлюченністю пласкорізом ззззносити поодинокі бурʼяни!
Уявляючи на їх місці геть не рослини…

За ту годину, що я в городі була, тричі одягалася-роздягалася!
В пайті мені спекотно?
Стягну її з себе, починаю мерзнути?
Знов одягну, знов стягну?

Тричі бігала з городу в хату!
Бо дощ починався!

Вишню та іргу їла!
В промислових масштабах!:)
Ще й жимолостей трошки наскубла! Думала, що я їх вже всі зжерла!:)

Задовбалася!
Задовбалася бігати, як молода!

Підняла руку повище?
Різко, з зусиллям, опустила її до низу, та видихнула:
- Та до біса таке сапання!!!
Й пішла собі з того городу!!!

То й що?
Сонце світить!:)
Вітрюган дерева тіліпає!:)
Жодної краплини дощу не спостерігається!:)

Та й хай?:)
Ділянку ліворуч центральної городньої доріжки я пересапала?:)
А праворуч нещодавно я ж була з пласкорізом!
Достатньо на сьогодні!!!

Ви там як?
Цілі?

Казкові вечорниці це 80 сторінок, 14 дивовижних ілюстрацій в етностилі, 11 казок (1 віршована 10 прозових) з українськими мотивами (у тексти вкраплені народні прислів'я та приказки). Диво-історії про тварин, створені сучасними авторами.
Важливо, що якість паперу розмір літер підходять для першого читання. Це все диво під твердою обкладинкою з глянцевими сторінками.

Вартість збірника всього 270 грн.

Якщо бажаєте придбати у мене з автографом поспішайте, вільних збірників у мене залишилось зовсім трішки

Цікавою деталлю збірника є те, що усі казки писалися до вже готових ілюстрацій, а не навпаки, як зазвичай. А кожна ілюстрація унікальна, ретельно промальована і її можна годинами роздивлятись як окремий витвір мистецтва.
А ще у змісті розміщені кюаркоди за якими ви зможете потрапити на сторінки улюблених авторів😉

#книги📚 #казкидлядітей #казкові_вечорниці #книголюб #книгиукраїнською #казка #казкидітям

ВЕЛОПОКАТУШКИ ЗАВЕРШИЛИСЯ ГРЯЗЄВИМИ ВАННАМИ

Яка ж все-таки хороша музика була 🕺😄😄

👉Українські анекдоти

🐣 Новонароджені фазанчики у Київському зоопарку

У королівських фазанів з'явилися нові пухнасті малюки. Незважаючи на постійний гуркіт війни, самка понад три тижні самовіддано висиджувала яйця.

Пташенята тепер під опікою дбайливих батьків, які відразу ж почали знайомити їх з усіма аспектами пташиного життя.
#Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news

Слава Україні!
Коли ці слова каже один – вони є мрією. Коли їх каже тисяча – вони стають ідеєю. Коли їх промовляє ціла нація, вона стає незалежною.
В світі існують тисячі народів, але далеко не всі з них на сьогодні змогли здобути власну незалежність. Це не лише про визнання наших кордонів з боку інших держав. Незалежність – це концентрована воля всього народу до самостійного визначення свого майбутнього. Незалежна держава – це найбільш ефективний інструмент для забезпечення цього майбутнього. Народи, які не мають незалежності, повинні купувати свої права високою ціною. Вони годують чужі армії та воюють у чужих війнах. Українці добре пам'ятають це, і тому впродовж століть найкращі сини й доньки боролися за здобуття незалежності.
Незалежність України виникла не в момент появи «Акту проголошення незалежності України» 24 серпня 1991-го року. Незалежність як смолоскип передавали мертві – живим, а живі – ненародженим. Вона спалахувала в Києві у 1918-му, в Хусті – в 1939-му, у Львові – в 1941-му, в Космачі – в 1944-му. Всюди, де українці могли згуртуватися та боротися за свої права. Незалежність десятиліттями зберігалася в таборах і на засланні, в еміграції та підпіллі, за неї проливали кров і піт. Нарешті в 1991-му році її було відновлено, а тисячолітня історія української державності знайшла своє довершення.
Проголосивши раз незалежність – не можна зупинятися в розвитку та боротьбі. З тридцяти чотирьох років існування незалежної Української держави – третина пройшла під знаменом боротьби проти окупанта.
Ми б'ємося з противником, що має багато ресурсів і не шкодує їх для нашого підкорення. І вже дванадцятий рік українці тримають стрій. Стільки тривали перша та друга Світові війни разом узяті. Але ми б'ємося за свою незалежність, за свою волю, за своє майбутнє, і поки українці єдині – нас не здолають. Перед нами приклад найкращих, і сьогодні найкращі – в наших лавах.
Героям Слава!

Червоне 💋

#думки
Роки летять, мов чайки над водою..А життя в кожного різне..По тривалості..по запаху..по смаку...На смак і солоне..і солодке .. і гірке.Дарує нам сльози радості.. то сльози смутку..Високо ми взлітаємо, а потім низько падаємо..Живемо так, ніби ми на Землі Вічні.Все спішимо кудись у даль..Всі в проблемах і турботах..Все треба..треба..треба..Все мало...мало. мало..В дитинстві мріяли скоріше вирости. Потім появилась сім'я..Турбота про дітей і чоловіка...Як бджілки все трудилися..Нектар збираючи в домівку..Виросли діти..А жінка продовжує трудитися..Весілля внучки..А ще треба на навчання внуку...Оглянулась ..А чи я жила?Тому..ПАМ'ЯТАЙМО.! Життя одне..Відійдіть від буденних зобов'язань..Полюбіть себе...Своє життя...ЗНАЙДІТЬ хвилину для себе..Ви найкращі матусі.. жінки..бабусі..Побудьте Жінкою..Романтичною..Любимою..Казковою.СПРАВЖНЬОЮ королевою..Капризною...Недосяжною для всіх.. А Любимою для одного.Любимою для СЕБЕ! .Знаю,що важко.Немирне сьогодення.Але поки ми живі, живі і наші бажання.
Життя своє присвячую Тобі Господь. І всі мої шляхи земні вручаю в руки Твої. Моє життя в Тобі, моя душа в Тобі і стукіт серця мій для Тебе...
"Калина міряла коралі. А я питаю долі, а що далі? "