ЗАПЛАКАЛО НЕБО, ПРОЩАЄТЬСЯ З ЛІТОМ
Заплакало небо, прощається з літом,
І сльози-краплини пролило воно.
Схилили голівки зажурено квіти,
І небо розкинуло сіре рядно.
Заплакало небо, так сумно всім стало,
Та треба прощатись, бо час же біжить.
Все тішилось небо, як літо співало…
Тепер воно стихло і вже не дзвенить.
Заплакало небо і важко зітхнуло,
І вітер жалю йому зранку додав.
Як літо співало – воно не забуло,
Та серпень володарський смичок поклав.
Заплакало небо, ридать стало гірко,
Бо літо востаннє взяло́сь обіймать,
На літо ще зирк – й голоси́ть стало дзвінко,
Й давай напослідок його цілувать.
31.08.2019 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019
ЗАПЛАКАЛО НЕБО, ПРОЩАЄТЬСЯ З ЛІТОМ
Заплакало небо, прощається з літом,
І сльози-краплини пролило воно.
Схилили голівки зажурено квіти,
І небо розкинуло сіре рядно.
Заплакало небо, так сумно всім стало,
Та треба прощатись, бо час же біжить.
Все тішилось небо, як літо співало…
Тепер воно стихло і вже не дзвенить.
Заплакало небо і важко зітхнуло,
І вітер жалю йому зранку додав.
Як літо співало – воно не забуло,
Та серпень володарський смичок поклав.
Заплакало небо, ридать стало гірко,
Бо літо востаннє взяло́сь обіймать,
На літо ще зирк – й голоси́ть стало дзвінко,
Й давай напослідок його цілувать.
31.08.2019 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019
Українська
English
