Відомий актор Олександр Домогаров розірвав одну з останніх ниток, що пов'язували його з Росією, після чого з легкістю покинув країну і разом із дружиною оселився на Кіпрі. Незадовго до спецоперації і свого звільнення актор став власником вілли в цій країні. Найімовірніше, до рішення покинути батьківщину Домогарова підштовхнула спецоперацця. У той час, як багатьом рішення виїхати в іншу країну далося важко, для Домогарова обставини склалися набагато краще. Ще до спецоперації він взяв у театрі тривалу відпустку, а після її початку вирішив і зовсім покинути трупу. Сам Домогаров свій від'їзд не коментує, за нього це зробив Леван Тодуа: «Він відіграв свою останню виставу на батьківщині та поїхав з Москви. Він із дружиною на Кіпрі, де в них є будинок. Не думаю, що він повернеться до Москви, тут у нього немає роботи. Він багато років віддав театру, але звідти його звільнили». #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news

#поезія

https://youtu.be/HGKk8hgmVk8?si=sR4_FL4Dz0wxTUOm

Федерація баскетболу Київщини 🇺🇦🏆Відбулися чергові матчі відкритого чемпіонату Київської області з баскетболу - (ЮБЛКО) 🕕15.03.2025 – субота – БРОВАРИ-2014-2010 (вул. Чубинського, 19) 🏀МОБІ-ДЮСШ-БРОВАРИ-1-10 – PLAYMAKER-2 (м.Київ) ⛹️(МОБІ-1) – Коломіць А. 18 очок, Анусін Д. 17 очок, Безкоровайний В. 12 очок, ⛹️(PLAYMAKER-2) – Скляров М. 21 очок, Литвиненко Д. 8 очок 💙💛 Разом до Перемоги! #Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #Brovarysport #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦

V.

#книжковий_відгук #Лана_читає “Апельсин у калюжі” Людмила Баран Видавництво Віват З цією книгою мене звела доля (і подруга із книжкового клуба), і я читала її, здається, в найсприятливішому місці - в Іспанії. Це додало мульйон до атмосфери) Настя - успішна популярна блогерка з гарним життям та гарним хлопцем. Вона приїжджає до Іспанії на зйомку реклами соку і в перший же день на апельсиновій фермі знайомиться з Богданом. Він мешкає тут вже три роки і радий показати Насті краєвиди, познайомити з місцевою кухнею чи просто прогулятися. Казкова атмосфера надихнула Настю згадати про те, як їй колись подобалося малювати, тож вона знову поринає у творчість. Ця спокійна та в міру драматична історія показує, як важливо знайти те, що робить тебе щасливою, знайти свій шлях, зберегти людяність, розірвати токсичне коло і піти у шось нове (чи повернутися до забутого старого). Події тут відбуваються ще до війни і до ковіду, тож відчуття були незвичні. Напевно, це все тому, що оте минуле життя потроху забувається. Історія проста і реалістична через зрозумілі проблеми і нереалістична водночас. Але, мабуть, в цьому і є сенс feel good fiction - ти просто читаєш щось тепле і комфортне, таке, де героям все вдається, де ти відчуваєш… не знаю… якусь надію на краще, на те, що все можна змінити та вибратися з будь-якої ями. А ще я кайфувала від атмосфери та певної “причетності”. На 86 сторінці пішла в магазин і купила червоного вина та колу, шоб зробити коктейль “калімочо” (до речі, дуже специфічно). Посміялася над тим, що герой не сходів перетинати Європу автобусом, а сама їхала таким автобусом в Барселону 58 годин. Насолоджувалася описами страв, згадками чуррос, тапас і Гауді) Шкода, що нема поряд апельсинової ферми для максимального занурення, тільки пара мандаринових дерев))) Коротше, зараз для цієї книги був дуже вдалий час, тож я проковтнула її за пару вечорів, і вона залишила приємний апельсиновий післясмак.

Коли ти на дієті,А поруч хтось їси! 🤣😉😅